Безхатне «бабине літо» Савети Ферар

Більше року минуло відтоді, як бездомна багатодітна чернівчанка Савета Ферар стала «телезіркою». Тоді про жінку, яку вигнали з дому рідні діти і якою опікувалися сусіди, розповіли всі телеканали – і не лише місцеві. Тоді з дитячого майданчика на Південно-Кільцевій її забрали в нічліжку «Народної допомоги». Зібрали всі необхідні документи…

Але Міжнародний день боротьби з бідністю, який відзначався в усьому світі вчора, Савета Георгіївна провела все ще… у дворі «Народної допомоги». На щастя, жовтень видався теплим. Але життя жінки від того не розпогоджується…

Вона мала багато дітей, семеро. Ростила як могла. Каже, як ходила на батьківські збори, то її все хвалили вчителі: он, мовляв, яка маленька і тендітна, а на трьох роботах працює і ніколи її сини в брудних сорочках не ходять – усе встигає. А потім щось пішло не так. Чоловік помер, сини – троє, – каже, теж померли. Довго згадує, від чого. Потім несміливо-питально вимовляє: «Кололися?»

Тепер, за документами, діти, вважається, є. Двоє десь по закордонах. Від одного сина з невісткою пішла сама: каже, квартира була невеличка і дитина маленька там. «Дитину жалко було», – каже. А соцпрацівники з «Народної допомоги» підтверджують, що той син з невісткою навіть приходили якийсь час до бабці. Але вона зізналася, що її там били…

Другий син з квартири її виписав і житло продав. І лишилася вона на вулиці, на дитячому майданчику.

«Тепер ніхто вже до мене не приходить», – каже. І додає: «Мені б лишень було де лягти і що з’їсти, – а єдина сльоза, яка котиться по зморшкуватій щоці, наче підганяє наступні слова: «Я би собі зварила!»

Може, й краще, що не приходять: один з синів жив тут же, в нічліжці. Соцпрацівники змушені були відмовити йому в притулку: за порушення правил перебування. За пияцтво, простіше кажучи. Гроші на алкоголь відбирав тут же в матері, щойно вона отримувала пенсію…

– Паперова епопея із Саветою Георгіївною завершена ще в липні нинішнього року: ми не лише навели лад з особистими документами п. Ферар, надали їй тимчасову реєстрацію (адже своєї постійної вона була позбавлена), допомогли адаптуватися – ми ще й підготували необхідний пакет документів для переведення її в геріатричний пансіонат, – розповідає соціальний працівник ГО «Народна допомога – Україна» пан Андрій. – Згідно з нашим положенням, ми не можемо тримати людину в себе довше за певний термін, за який маємо оформити документи і влаштувати до закладу, більш пристосованого для допомоги таким людям. Адже ми забезпечуємо лише базове харчування, душ, одяг, нічліг. Цій же нашій підопічній точно потрібен медичний догляд, кращі харчі, постійне житло. Геріатричний пансіонат теж має певні обмеження: туди не приймають тих, хто має дітей, які мали б утримувати стареньких. Та як виняток – як у випадку пані Савети – це можливо. Є  документальні підтвердження того, що діти нездатні утримувати Савету Георгіївну. До влаштування жінки в цей заклад залишився один крок: рішення колегії обласного департаменту соціального захисту населення. Тільки колегія ніяк не збереться, а «бабине літо» закінчується. По-людськи шкода нашу підопічну, яка знов залишиться на нашому подвір’ї, коли за кілька днів вдарять морози…

Ситуацію підтверджує і виконавчий директор «Народної допомоги – Україна» Анастасія Берідзе:

– Звісно, такі ситуації мають бути оформлені документально. Та кожна з них – дуже індивідуальна, і через ці бюрократичні тонкощі люди бувають залишені на узбіччі життя… Стан здоров’я нашої підопічної погіршується просто на очах. І вона в нас така не єдина: на рішення колегії управління соцзахисту очікує ще один чоловік, Віктор Мар’янович Григолінський, якого тимчасово взяла до себе цілком чужа родина в одному з районів області, ще й допомогла зібрати необхідні документи.  А торік мали ситуацію, коли людина не дочекалася переведення до геріатричного пансіонату – померла… Нам нерідко привозять таких бабусь і дідусів – буває, на інвалідних візках, на милицях, декому 90 і більше років. Ми ж надаємо стаціонарні послуги 14-м особам (в рамках  центру ресоціалізації і соціального готелю) і нічліжні – ними користуються щодня від 8 до 14 осіб, які приходять увечері і йдуть вранці, це можуть бути щоразу різні люди, взимку будемо їх годувати й обігрівати. Втілюємо це, завдяки, серед іншого, і фінансуванню та підтримці міської ради: це дуже важливо, бо власними ресурсами навряд чи подужали б це.

Від 1991-го діємо як організація, а з бездомними  працюємо вже 20 років. За цей час багато що змінилося на краще: коли починали, не було жодного законодавства, навіть самого визначення «бездомних» не було. Законодавство з цього питання формувалося на прикладі австрійського – в тому числі, і за нашої допомоги. Маю особисте враження, що саме ставлення до бездомних людей, принаймні в Чернівцях, поліпшилося. І від поліції, з якою ми працюємо у двох проектах, і загалом від суспільства. На жаль, залишає бажати кращого співпраця в цьому плані з медиками – в тому числі й через об’єктивні причини, адже медицина у процесі реформування… Та все ще  виникають час від часу ситуації, коли до нас приходять люди, які самі себе доглянути і працювати вже не можуть і жити тут не мають підстав. І куди їх діти?

…Зараз бабця Савета проводить дні у дворі «Народної допомоги». Сидить на стільчику – та не просто так, завжди знаходить собі роботу. Я своїми розпитуваннями відволікла її від пришивання гудзиків до якоїсь одежини, що її здають люди в «Народну допомогу». А працівники кажуть, що вона й віника взяти в руки не цурається – і помаленьку, як може, підмітає подвір’я, згортає в купку шурхітливе осіннє листя. Щоправда, її здоров’я погіршується катастрофічно. І якщо теплий обід їй завжди без проблем винесуть у двір – то зайти до приміщення, аби переночувати, жінці щоразу важче. Може задрімати сидячи, а днями так сонною і впала зі стільчика… Закінчується «бабине літо». І літо баби Савети. Чи буде теплою її зима?

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

 

Учора, до Міжнародного дня боротьби з бідністю, «Народна допомога – Україна» продемонструвала короткометражний фільм «Паралельний Всесвіт». Фільм створений у рамках проекту POLiS, The Citizen Engagement and Reform Communication Program (CERC)/ ПОЛіС, Комунікаційна підтримка та залучення громадян до процесу реформ, який фінансується IREX in Ukraine. Стрічка про таких, як бабця Савета…

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *