«Раллі» кабінетами Чернівецького міськвиконкому

28611

ЗМІНИЛАСЯ КРАЇНА, ТІЛЬКИ НЕ ЇЇ ЧИНОВНИКИ

«Країна змінилася» – цю фразу нині можна почути всюди: з вуст полі­тиків, військових, чиновників, але осо­бливо – від пересічних громадян, які по гривні збирають кошти для бійців АТО, відправляючи добровольцями на фронт своїх синів, чоловіків, братів, сестер. Але, схоже, цю фразу кожен озуміє по-своєму. Патріоти кажуть про національ­ний підйом, про розуміння того, що так, як жили, далі жити не можна, що пора ламати корупційні схеми та зашкарублу чиновницьку систему. Все частіше згадується потреба в лю­страції. Натомість більшість політиків і чиновників, як завжди, прилашто­вуються до змін, щоби залишитися у владній обоймі і кермувати корупцій­ними схемами, змінивши тільки їхнє кінцеве спрямування.

І поки країна воює, захищаючи свою незалежність, лікує поранених, оплакує та ховає загиблих, допомагає біженцям і водночас реформується, ті, що залишаються при «пульсі влади», як і раніше, принижують громадян і заганяють «до стійла» своїх інтересів бізнес, щоби витиснути з нього останні краплини.

ЧЕРНІВЦІ ВІДДЗЕРКАЛЮЮТЬ ТЕ, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗАГАЛОМ У КРАЇНІ

Народним волевиявленням наре­шті обрано нового мера, представника колишньої партії «Фронт змін». Саме він, на думку виборців, мав би жорстко розігнати стару корупційну гвардію, що осіла в затишних кабінетах чис­ленних управлінь, департаментів, відділів… Тим більше, що претендентів на їхні посади – більш як достатньо. А відтак кардинально змінити управ­лінський ресурс. Принаймні, такі надії покладали на нього пересічні гро­мадяни, пенсіонери, представники бізнесу, віддаючи йому свої голоси на виборах. Але, на жаль, незважаючи на те, що після виборів пройшло чимало часу, появи гідних спеціалістів ми не помітили.

Відбулася Революція гідності. Ні­бито мало щось змінитися у ставленні чиновників до бізнесу. Нібито щось мусило клацнути в їхніх захланних мізках, бо їхні лінощі, байдужість, на­хабство здирництво вже усіх дістали!

Та нічого не клацнуло! Наведу до цього лише один приклад.

Власник невеличкої квартири по вул. Заньковецькій вирішив перевести свою квартиру, яка з дозволу міськра­ди переобладнана під магазин і в якій уже 17 років поспіль здійснюється торгівельна діяльність, у нежитлове приміщення. Тим більше, що, за буді­вельними нормами та правилами, ця квартира непридатна до проживання, як визнала комісія Шевченківського райвиконкому. Шевченківська рай­рада, балансоутримувач житла, не заперечувала проти виведення не­придатної для проживання квартири з житлового фонду.

Процедура переведення непри­датної квартири у нежитлове при­міщення нескладна і детально ви­писана у державному законодавстві: документ райвиконкому разом із за­явою власника зазначеної квартири розглядаються на сесії міської ради, виноситься відповідне рішення і вно­сяться зміни до реєстраційної справи. Нібито все дуже просто.

Однак ні: не все так просто! Бо клерки з Чернівецького міськвикон­кому одностайні: хоча ми й зобов’язані передати ваші документи на розгляд сесії міської ради, та ми не хочемо цього робити.

ДІЯЛЬНІСТЬ ЧИ ЇЇ ІМІТАЦІЯ?

Війну з власником приміщення першим розпочав чиновник Департа­менту житлово-комунального госпо­дарства п. Віщак. Оскільки наша пра­возахисна організація приєдналася до митарств заявника, який звернувся до нас по допомогу, то я особисто про­йшла з ним бюрократични­ми колами чиновницького «пекла». Тож зауважу, що п. Віщак виглядає при­наймні недостатньо квалі­фікованим посадовцем. Двічі звертався власник приміщен­ня до цього клерка із проханням роз’яснити, що таке «технічне за­ключення». Двічі п. Віщак з п. Манчу­ленком давали по 4 аркуші непотрібної інформації, а конкретної відповіді на конкретне запитання так і не надали. До речі, як і працівник Департаменту містобудівного комплексу та земель­них відносин п. Шведик вкупі з першим заступником директора п. Шиляєвим. Не знаючи відповіді на згадуване запитання, вони теж видали чотири сторінки абсолютно непотрібного за­явнику тексту. Ось такі фахівці у місь­квиконкомі! Пізніше ми разом із власником приміщення самі вже роз’яснили цим «грамотіям», що таке «технічне заключен­ня». Річ у тім, що такий термін існує тільки в документах міськвикон­кому, а в законодавчих є «технічний висновок». Тому проектанти ніяк і не могли второпати, про що йдеться.

Далі п. Віщак повідомив, що всі зі­брані для переведення квартири у не­житлове приміщення документи слід подати особисто йому, але зробити це треба у приміщенні дозвільного цен­тру. Хоча, зрештою, незрозуміло, чому не можна подати їх у його робочому кабінеті? Коли ж власник приніс пакет документів до дозвільного центру, Віщак приймав їх поволі, хрестиками помічаючи в «бігунку» наявні папери. А розписатися у прийомі документів відмовився, хоча зобов’язаний був це зробити. Не захотів, бачте….

Через кілька днів Віщак зателефо­нував, повідомивши про повернення документів. Але не віддав пакет до­кументів заявнику в руки, а зазначив, що вони лежать на столі в дозвільно­му центрі. Тож і довелося власнику збирати документи з різних столів, де вони просто валялися. Частина ж з них, яка містила персональні дані, просто зникла.

Може, нагадати, що п.Віщак да­вав письмову Присягу державного службовця, де, серед іншого, йдеться й про захист персональних даних замовника. Присяга із його підписом зберігається в його особистій справі. Хіба це не порушення Присяги? Схоже, що п. Віщаку це байдуже.

Далі власник приміщення подав вже поновлені документи до громад­ської приймальні Чернівецького місь­квиконкому. Секретар, як годиться, розписалася в прийомі. Водночас заявник написав скаргу на дії Віщака заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради Г.Г. Леонтію.

Попри те, що той був зобов’язаний, відповідно до Закону України «Про звернення громадян», розглянути та у визначений термін надати на скаргу відповідь, п. Леонтій не зробив цього. Двічі звертався заявник до п. Леон­тія, але так і не достукався до його свідомості.

Довелося власнику звернутися до п. Шиби, начальника юридичного управління міськвиконкому і праців­ника цього управління п. Юзьківа. Просив їх втрутитися в ситуацію й допомогти.

Юристи Шиба та Юзьків зобов’язані були зареєструвати усне звернення в спеціальному журналі, розглянути його та вчасно надати відповідь. Однак і вони ухилилися від виконання своїх обов’язків.

На даний час комплект докумен­тів заявника перебуває в канцелярії міськвиконкому. Але й тамтешні пра­цівники не поспішають їх розглядати. Чому? Про причини можна тільки здо­гадуватися. Може, власник приміщен­ня «погано домовився» з названими чиновниками?

ЗАКОН – ОДИН ДЛЯ ВСІХ

Насамкінець власник приміщення з’ясував, що при Чернівецькій міській раді існує Координаційна рада з пи­тань запобігання та протидії корупції. Принаймні, при вході в міськвиконком є скринька для подання пропозицій до проведення люстрації в міськраді. Тож він звернувся до голови Коор­динаційної ради. У кабінеті № 109 ратуші, де нібито повинна засідати антикорупційна комісія, якийсь мо­лодик (прізвище відмовився назва­ти) обнадійливо сказав, що скарги громадян та пропозиції з люстрації зі скриньки регулярно виймаються та комісією розглядаються, а громадян запрошують на обговорення поданих ними пропозицій.

Втім, як правозахиснику, мені незрозуміло, чому йдеться про лю­страцію міської ради? Адже рада – це депутатський корпус, який обирається на виборах. Яким чином комісія може люструвати депутатів? Зрештою, я з’ясувала, що до Координаційної ради з питань запобігання та протидії ко­рупції входять представники ЧМГО «Телекомунікаційний союз» (Бакінов­ський О.В.), громадського формування «Народна самооборона Чернівців» (Лазарєв С.Ю.), ЧМГФ ОГП «Центр захисту» (Хобзей Р.В.), ВГО «Молодий народний рух» (Дармограй А.М.), ЧМО Української Спілки ветеранів Афганіс­тану (Дебела О.Г.), «Правого сектору» (Крикливець О.В.). Склад цієї Ради звучить обнадійливо. Та якщо Коор­динаційна рада утворена офіційно, то вона також повинна дотримуватися вимог Закону України «Про звернення громадян». Якщо взялись розглядати скарги громадян, то розглядайте. Та, на жаль, скаргу власника зазначеної вище квартири Координаційна рада так і не розглянула й відповіді йому не надала. Дуже сумно, не хочеться вірити, що й ця Рада – чергова мильна бульбашка…

Тамара БОРОВИК, голова Чернівецької обласної громадської організації із захисту прав і свобод людини «На грані»

Від редакції: Ми ознайомилися з документами заявника, який звернувся по допомогу до право­захисної організації «На грані». Митарства чоловіка щонаймен­ше обурюють. Отже, хотілося б почути з цього приводу думку міського голови Олексія Каспру­ка, а також дізнатися про заходи, вжиті ним до своїх підлеглих, які так зневажливо ставляться до людини, ще й запросто порушу­ють права громадян. Зрештою, мер має допомогти чернівчанину законно вирішити його проблему.

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *