Погляд Людмили ЧЕРЕДАРИК: Політична «еліта» злякалася і… домовилася 

про скасування у Кримінальному кодексі статті про  незаконне збагачення, а відтак «переконала» й Конституційний суд.

На тому, що вцій статті немає презумпції винуватості, наголосив в ефірі 112-го Іван ЗАЄЦЬ –фаховий юрист, український політик і народний депутат Верховної Ради України І, ІІ, III, IV та VI скликань. Але, оскільки в державі вибори, ніхто не знає, що буде завтра, а це лякає та підштовхує до певних кроків, які можуть запобігти негативу для «зацікавлених».

Загалом рішення Конституційного суду, яке виводить з-під удару корупціонерів, спричинило в суспільстві обурення, та, мабуть, все ж не таке, як в Румунії.   Нагадаю, в сусідів великі зміни відбулися 2013 року, коли Директорат (румунський аналог НАБУ) очолила Лаура Кодруца Кевеші. За наступні 4 роки їй удалося відправити на лаву підсудних одного прем’єра, двох заступників прем’єр-міністра, 11 чинних і екс-міністрів, 39 депутатів й 14 сенаторів. За цей же період половина з них отримала обвинувальні вироки в судах. Це налякало правлячу еліту й 31 січня 2017 року на нічномуз асіданні, без парламентського обговорення, уряд ухвалив терміновий указ, який декриміналізував хабарі менші за еквівалент $ 50 тисячі аргументував це «потребою знизити навантаження на переповнені румунські тюрми». Але насправді указ звільняв від кримінальної відповідальності багатьох чинних високопосадовців, серед них лідера соціал-демократів. Отже, внаступні дні на вулиці столиці та інших румунських міст вийшло понад 300 тисяч людей, вимагаючи скасування указу. Невдовзі до переліку вимог додалися відставка уряду та позачергові вибори!Після двох тижнів масштабних демонстрацій (деякі ЗМІ називають їх наймасштабнішими від революції 1989 року) та під тиском західних партнерів, уряд анулював свій указ. Таким чином румуни продемонстрували громадянську зрілість, яка вилилася в захист громадянським суспільством антикорупційного курсу країни та Антикорупційного директорату – органу,із яким цей курс ототожнювався. До слова, за даними соціологів, довіра до ньогосягає 60%. Подібний рівень довіри хіба що у румунської церкви.

Натомість діяльність наших антикорупційних органів  НАБУ та САП звелася до 65 кримінальних справ, за якими нікого не засудили. Більше того, окремим із фігурантів навіть зарплату виплатили «за простій». А Насіров загалом подався у Президенти! Тож, мабуть, людям і захищати нікого?! Утім, питання це риторичне, бо щоб там хто не казав, електронне декларування значно змінило світогляд електорату, привідкривши завісу таємниці над статками чиновників і можновладців. Я навіть сказалаб, що попервах ця інформація просто потрясала… Хоча людина врешті-решт до всього звикає, але емоції в неї все ж таки залишаються. І першим, хто відчув протестні настрої українців,був їхній Президент. Петро Порошенко одразу ж подав на розгляд парламенту власний законопроект, який начебто повертає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. Та, за оцінками низки юристів, за порошенківського формулювання незаконне збагачення неможливо буде довести в суді.Бо для притягнення чиновників до відповідальності за необгрунтовані статки слідствутреба буде доводити, що такий чиновник не отримував хабарів або не зловживав владою чи службовим становищем.

Чи є вихід? Безперечно. І він дуже простий – усім дотримуватися законів. Адже 100 років тому США були найкорумпованішою країною світу, та їм вдалося це подолати без будь-яких антикорупційних органів.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *