Версії довкола походження Чернівців

Стародавню Трою відшукали за допомоги «версії» сліпого рапсода Гомера. Ймовірно, версії про місце походження та назву Чернівців теж стануть колись достовірними. Втім, поки що жодна з них не має документального підтвердження. Але всі мають право на життя…          

Centurio-kaç-kişiye-komutanlık-yapmıştır 

Чого варта історична точність

Чи помічали ви, що такі наукові дисципліни, як історія та література, мають вочевидь приблизний характер або, точніше, версійний?

Зазвичай в описі історичних подій безсумнівними є лише дати, визначені тим чи іншим шляхом. Та й у цьому трапляються «проколи». Адже, як правило, історичні події тлумачаться в різних джерелах залежно від смаків та цілей тлумачів…

Останнім часом історики піддали сумнівам навіть хронологічні межі існування Стародавньої Греції та Стародавнього Риму, надто події, датовані «до нашої ери». Варто було незашорено подивитися на чудові мармурові статуї та колони, оброблені із надзвичайною ретельністю, як виникло запитання: а чим обробляли мармур? Може, алмазними різцями? Тоді у що ж їх вставляли? Не у бронзові ж держаки, які зігнулися б від кількох рухів? А легованої сталі в ті часи ще не винайшли…

Та повернімося до Чернівців, які в ті давні часи були населеним пунктом на відомому воєнно-торговельному шляху, що поєднував два галасливі ярмаркові центри – Львів та Берладь. Дорога ця так і звалася – Львівсько-Берладська. Нею діставалися зі Східної та Центральної Європи до причорноморських поселень і далі аж до Леванту. Рух на ній був доволі жвавий, доки численні війни, ареною багатьох з яких була й Буковина, не зробили таку мандрівку небезпечною.

Водночас із суходільним, існував і водний шлях рікою Прут. От на таких шляхах і виникали торговельні поселення чи охоронні укріплення, щоби хоч якось убезпечити пересування ними. І саме на перетині цих шляхів – суходільного та водного і  вкорінилися майбутні Чернівці.

Письмові ж свідчення дозволяють прийняти два твердження: Чернівці виникли в районі нинішньої гори Цецено, а укріплення на ній та населений пункт довкола неї існували задовго до перших документальних згадок.

Чорні палі, чорні вівці чи боярин Дума Чорний?

Найбільш відомі та солідні дослідники нашої історії, серед яких така потужна наукова постать, як чернівецький професор-краєзнавець Борис Тимощук, походження назви Чернівців виводять із літописної фортеці Черн, пов’язаної з Ленківецьким городищем. Його виявили на протилежному, рівнинному боці Прута. Краєзнавча легенда про поселення вихідців з Черна трималася протягом усієї другої половини ХХ століття. Першим піддав її сумніву, незважаючи на вагомість авторитету Тимощука, науковець-історик з Чернівецького університету і журналіст, на жаль, уже покійний, – Ігор Чеховський. Він не побоявся висловити власну точку зору на сторінках свого путівника «Прогулянка Чернівцями й Буковиною». За його версією, Чернівці виникли на землях, що належали боярину Думі Чорному. Це ім’я зустрічається в літописних джерелах поруч з іменами молдовських господарів у першій половині ХVІ століття, що дає підставу вважати цей рід древнім і заможним, власником багатьох земель.

Більше того, навіть 1408-ий – рік першої задки про Чернівці – теж має супутню версію. Так сталося, що перша літописна згадка про поселення на території сучасних Чернівців датована 1395-м роком і пов’язана з місцевістю під назвою Цецен. Невже дослідники не помітили прямого зв’язку з Чернівцями? Але ця обставина породжує ще одну версію на тему, звідки пішла назва Чернівці.

Римський центуріон Цециній і гора… Цецино

126-й рік нашої ери. З далекого Риму за повелінням імператора Адріана прийшов на землю, яка нині зветься Буковиною, центуріон Сеген Цециній. Імператор Адріан, на відміну від свого попередника Траяна, який відправляв своїх воїнів у завойовницькі походи і розсунув кордони Римської імперії до неймовірних розмірів, виряджав своїх підлеглих не в завойовницькі, а в розвідувальні експедиції, щоби започаткувати дружні зв’язки із новими сусідами.

Сеген Цециній, рухаючись зі своїми вояками у східному напрямку, дійшов до Буковини. Вирушали у похід влітку – доки сягнули Буковини, почалася зима. І доволі легко вдягнені римляни відчули на собі усі її примхи. В’язнучи в снігу, дійшли до гори, що нависла над рікою Прут – тепер вона зветься Цецено. Біля підніжжя гори на околиці букового лісу побачили надзвичайно гарне дерев’яне поселення, збудоване місцевими поселенцями, слов’янами з племені дулебів (дулібів). А називалося воно… Черне Вєсє. Відчуваєте? Адже від початку назва міста була «Черновіци»!

Римські воїни укріпили гору кам’яними стінами та побудували тут фортецю – донжон. Оскільки каменю в довколишніх лісах не було, а будувати з дерева римляни не вміли, то для побудови військових укріплень вони використовували каміння, що лежало на дні ріки Прут…

Тож, може, саме тут починалися Чернівці? Довкола гори Цецено?

Маргарита КУРЛІКОВА, екскурсовод, спеціально для «Версій

Римський центуріонСеген Цецинійіз розвідувальною експедицією дійшов до Буковини. В’язнучи в снігу, римляни побачили гору, що нависла над рікою Прут… Гору, яка тепер зветься Цецено…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *