Трудове законодавство порушується масово і системно. Як цього позбутися?

Трудові права громадян України порушуються масово і системно. Сама ж проблема замовчується. Чи є вихід з цієї  ситуації? – розмірковує голова ради Конфедерації профспілок недержавного сектору економіки Чернівецької області Лідія АНЦИПЕРОВА.                                          

Новое изображение 

Трудові права ігноруються

Державна інспекція праці України за 4 місяці цього року перевірила 10890 підприємств і практично скрізь виявила порушення трудового законодавства. Несвоєчасна виплата зарплат становить 85% усіх порушень. Далі серед порушень – виплата заробленого не в повному обсязі, ненадання соціальних виплат., неналежно оформлені трудові відносини з працівниками, несвоєчасна видача довідок й трудових книжок.  Порушуються також процедура та умови укладання трудових договорів. Фактично інспекція праці України визнає масовий і системний характер порушень з боку роботодавців.

Зокрема, на Буковині за ті ж 4 місяці представники цього відомства перевірили 217 суб’єктів господарювання, де використовують найману працю. І на 202 з них виявлено 78 працівників без належного оформлення трудових відносин і 988 порушень законодавства про працю та державне соціальне страхування. Виявлено.

Проблеми замовчуються

Безперечно, проблеми у сфері трудових відносин існують у значно більших, ніж це фіксує Інспекція, масштабах. Не афішує проблеми роботодавець, мовчить і працівник, бо не впевнений, що зможе відстояти свої законні права, зрештою, просто не вірить у справедливість. Суспільство заводить себе в оману, роблячи вигляд, що ці явища дріб’язкові, не варті уваги. Чи не тому ця тема не надто популярна у ЗМІ?

А порушення стали буденністю практично в кожній фірмі, на підприємстві малому чи великому. Приміром, людині відмовляють у прийомі на роботу – а фактично її дискримінують за віком, статтю, зовнішністю, фізичними можливостями, чи просто тому, що не сподобалися вбрання чи вираз обличчя. При звільненні не проводять чесних розрахунків, не надають довідки про зарплату, не видають чи затримують трудові книжки. При скороченні знов-таки пишно розквітає дискримінація: першими втрачають роботу працівники старшого віку, особливо передпенсійного, жінки з малими дітьми, молодь.

Проблем між найманим працівником і роботодавцем – безліч. Це і ненормований робочий день, і неналежні умови та безпека праці, робота у вихідні, без відпусток, без виплати компенсацій за невикористані відпустки. А чого вартує практика «заборони» хворіти, лікуватися, вагітніти! Кричуща та, на жаль, типова проблема – «робота по-чорному»,  без оформлення трудових відносин, яка ставить людину у безправне, рабське становище і створює серйозну загрозу на майбутнє, зокрема щодо пенсійного забезпечення.

Нас врятували… профспілкиТвердження неймовірне? та правдиве. Бо більше трудовий люд захищати нікому. Партії цікавить влада, а не люди. Тому порятунок потопельника, як відомо, справа рук самого потопельника. І цьому є вже масові підтвердження.      

Історія перша: про активну співпрацю. Ні для кого не секрет, що податкова служба вимагає інколи від потужних підприємств сплати податків наперед. Та ситуація на одному із чернівецьких підприємств склалася таким чином, що воно стало перед дилемою – або сплата податків і затримка з виплатою зарплати, або зарплата і ускладнення стосунків з фіскальним органом.Ситуацію, що загрожувала фінансовій стабільності підприємства, обговорили у профспілковій організації й остання зайняла активну захисну позицію, що й заблокувало активні дії з боку податкової.     До слова, активна позиція лідерів профспілки дозволила їй і у спілкуванні з адміністрацією досягти позитивних для колективу результатів. Зокрема, на підприємстві створені належні умови праці та відпочинку, діють кімнати для відпочинку, встановлений спортінвентар, працівникам з фонду профспілки та підприємства надається матеріальна допомога на лікування, оздоровлення та профілактику захворювань, а також виділяються кошти на навчання дітей працівників у вишах тощо.Одне слово, діалог та партнерство профспілок й адміністрації дали суттєві позитивні результати. Бо, як правило, підприємства, де діють профспілки, є фінансово стабільними та динамічно розвиваються.

Історія друга: сумна. На одному з приватних підприємств адміністрація при пасивній та мовчазній позиції  профкому скоротила значну кількість працівників. Керівництво профспілки не провело відповідних законних дій та замовчало цю ситуацію, своєчасно не повідомивши про скорочення людей вищестоящий профспілковий орган. Таким чином, звільнені та скорочені працівники були позбавлені представлення їхніх інтересів та можливості подальшого захисту.

Історія третя: бойова Цими ж днями актив найманих працівників спільно з адміністрацією одного виробничого підприємства повівся зовсім по-іншому. Дізнавшись, що власник має намір штучно збанкрутувати фірму та залишити людей без зарплатні, запобігли цим намірам. Профорганізація привернула увагу громадськості та  повідомила державні органи про це. У результаті таких спільних дій профспілкових лідерів та адміністрації люди не постраждали.

Чи допоможуть високі штрафи?

Однак висновок з усіх цих недоліків Інспекція, що за кошти платників податків мала би здійснювати контроль і забезпечувати дотримання чинних норм у сфері праці, робить цілком чиновницький: причина масовості цих порушень полягає у…. незначних, на їхню думку,  розмірах штрафних санкцій і пропонує їх збільшити: мовляв, що вищі штрафи, то законослухнянішими будуть роботодавці. Звичайно, загроза суттєвого покарання стимулює дотримуватися Закону. Але наскільки дієвий та чи єдиний це шлях забезпечення прав працівника у відносинах з роботодавцем?

Один у полі воїн?

Коріння системних порушень прав найманих працівників вбачаю у тому, що вони опиняються «сам на сам» з роботодавцями, які завжди мають переконливу перевагу. Можливості працівника відстояти свої права значно менші. Бо це вимагає певних знань, часу, ресурсів, в тому числі й матеріальних. А стереотипи, що «правди все одно не доб’єшся» й «аби гірше не було» фактично ставлять працівника у становище раба. Бо борючись за свої права, громадянин ризикує не тільки не відстояти їх, а й ще втратити роботу, зазнати моральних та матеріальних збитків, витратити час, кошти й здоров’я на ходіння інстанціями та судову тяганину, отримати «вовчий квиток» на подальше працевлаштування. Бо ж якому роботодавцю сподобається робітник, який відстоює свої законні права, чим нібито створює «нездоровий клімат» у трудовому колективі.

У них: На Заході працівники масово відстоюють свої трудові та соціально-економічні права і, як правило, досягають певних результатів. Роботодавці, законотворці, уряди цих країн змушені рахуватися з вимогами трударів, бо вони діють разом, спільно! І саме ця об’єднаність робить їх СИЛОЮ, здатною захистити як право окремого працівника, так і права працівників підприємства, громадян країни загалом. З чого складається ця сила? Відповідь єдина – із ПРОФСПІЛОК, які діють на малих, середніх, великих підприємствах, серед підприємців та самозайнятих осіб.

У нас: Формально на підприємствах різних форм власності укладені так звані Колективні договори, які регламентують відносини трудового колективу та адміністрації підприємства. Принаймні про це бадьоро рапортують чиновники та «пострадянські  державні» профспілки на кшталт нашої Облпрофради. Але хто представляє інтереси трудового коллективу як Сторона  в такому «договорі»? Так званий «представник», а фактично – людина, призначена самою ж адміністрацією.  Саме тому існуючі на підприємствах та установах Колективні договори часто-густо стають ширмою для безлічі порушень трудових прав працівників та їхнього рабського мовчання. В переважній більшості підприємств приватної власності  профспілкові організації, які дійсно представляли би інтереси трудового колективу та кожного з її членів, просто відсутні.

Як наслідок, на більшості підприємств державних і приватних, навіть при наявній  профспілці,  інтереси працівників не захищаються саме з причини того, що там діють, а вірніше сказати «бездіють» так звані «кишенькові профспілки», керівництво яких  стоїть на боці інтересів адміністрації.

Що  робити? Рятуватися самотужки!

Так діють працівники країн Євросоюзу, які об’єднуються за місцем роботи у профспілкові організації та спільно відстоюють і захищають свої законні права.

На кожному підприємстві – маленькому чи великому – працівники, фізичні особи-підприємці, самозайняті особи мають законне право створювати первинні профспілкові організації для представлення своїх інтересів та захисту законних прав.

Такі профспілки мають нарешті стати впливовим інститутом громадянського суспільства та рушієм позитивних суспільних змін в Україні. Але, ніхто не зробить людину вільною, якщо вона сама цього не прагне. Повірте, не прийде до вас чиновник на підприємство, який розпорядженням «згори» створить профспілку для вашого захисту.

Зробіть перший крок

Все починається з одного, двох, трьох активних і свідомих людей, які мають авторитет у колективі та здатні згуртувати навколо себе спочатку невелику групу, яка  з часом стане потужним захисником законних прав та інтересів кожного працівника.

Роботодавцям: можете отримати переваги

Деякі роботодавці хибно вважають, що створення профспілок додасть їм «головного болю», і тому відкрито чи приховано перешкоджають їхньому створенню. Насправді ж роботодавець теж отримує переваги від створення профорганізації. Практика свідчить, що підприємства, де діють профспілки, де налагоджена конструктивна співпраця з адміністрацією є найбільш успішними, прибутковими, бо там зростають як продуктивність праці та  конкурентоспроможність, так і мотивація працівників та лояльність до роботодавця. А в разі зовнішньої загрози працівники стають на захист свого робочого місця на підприємстві. Роботодавець і найманий працівник можуть та мають бути партнерами.

Так ось на питання – що нам робити? – є тільки одна відповідь: потрібно об’єднуватися та створювати профспілки!

Змін потребує не тільки законодавство, а, перш за все, наша свідомість!

Конфедерація профспілок недержавного сектору економіки Чернівецької області співпрацює з трудовими колективами, надає представникам трудових колективів, громадянам, приватним підприємцям методичну, юридичну, організаційну підтримку в створенні профспілкових організацій на підприємствах, у представленні та захисті  трудових прав та інтересів кожного.

Будемо діяти спільно! Наша сила в об’єднанні! Все тільки у наших руках!

Наше гасло – «Разом для кожного!»

Звертайтеся за адресою:

58000, м. Чернівці, вул. Нікітіна, 2 (3 поверх).

Телефон –  факс: 57-41-18, 57-30-34. (099) 204-28-14;  (097) 013-03-39.

Електронна адреса: kpnse_cv@bigmir.net

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *