Студенти ЧНУ створять велетенського робота-розвідника

Команда «Stack Overflow» кафедри комп’ютерних систем і мереж Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича стала бронзовим призером Міжнародного конкурсу мобільних робототехнічних систем «Earth Rover-2013», який проходив у Технічному університеті Молдови (Кишинів). Змагалися команди з Молдови, Румунії та України. Команда ЧНУ втретє взяла участь у цьому конкурсі і втретє увійшла до трійки переможців із власною розробкою. Представляли університет студенти другого й третього курсів кафедри КСМ: Олексій Астахов, Сергій Даскалеску, Віталій Бранашко, а допомагали їм Олексій Пшеничний і доцент кафедри КСМ, кандидат технічних наук Інна Яковлєва.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

 

Зліва направо: Сергій Даскалеску, Віталій Бранашко, Інна Яковлєва, Олексій Астахов та Олексій Пшеничний

– Наша команда розробила програмно-апаратний комплекс «Access Violation», – розповідають хлопці. – Це мобільна, оснащена сенсорами машинка, що розвиває швидкість до 35 км/год. Вона управляється штучним інтелектом або з пульта керування за допомоги «Wi-Fi». На пульт управління передаються координати GPS, рівень освітленості, температура, вологість повітря, покази сенсора прискорення. Машинкою можна керувати за допомоги радіо пульту, або з мобільного телефону, або з комп’ютера, водночас спостерігаючи на моніторі те, що знімає камера в режимі реального часу.

Участь у цьому конкурсі молоді винахідники беруть уже втретє. На першому конкурсі організатори роздали учасникам однаковий комплект запчастин і поставили завдання створити робота. Чернівчани тоді впоралися з цим найкраще і посіли перше місце. Наступного року вони приготували удосконалений варіант тієї ж платформи. Судді відзначили технічне виконання, сказали, що чернівецька модель має найбільш довершений вигляд і готова до фабричного випуску, але тут раптово виникли певні технічні проблеми –  наша команда вони посіла, як і цього року, третє місце. До слова, це дуже високе досягнення, бо «золото» дісталося цілому науковому співтовариству, яке виконувало державні замовлення з кількасоттисячним фінансуванням (у доларах, до речі).

Цікавлюся, чи брали хлопці участь ще в якихось робототехнічних змаганнях?

– Торік їздили на міжнародний конкурс «Hard’n’Soft», що відбувався в Румунії. Він суттєво відрізняється від того ж «Rovera». До початку конкурсу учасники не знають, яке перед ними стоятиме завдання, і в них є лише три дні, щоб його виконати. Нашим завданням було керування з Raspberry Pi – це комп’ютер на базі ОС Linux – радіокерованим гелікоптером і розпізнавання з його допомогою геометричних фігур. На жаль, ми не перемогли, але судді віддали нам приз за найкраще технічне рішення.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Питання окремо до кожного учасника команди. Як ви захопилися робототехнікою, і програмуванням взагалі?

Сергій Данилеску: – Для мене знайомство з технікою почалося з комп’ютера, який зібрав мій батько. Там була одна гра, в якій треба було малювати якісь фігури, і мені стало цікаво, як все зроблено. А вже в університеті, коли дізнався про змагання «Earth Rover», захопився робототехнікою.

Олексій Астахов: – Мій брат працює програмістом. У дитинстві я багато часу проводив біля нього, коли він працював над чимсь чи просто грав у комп’ютерні ігри. Мені було цікаво, чого він постійно дивиться в той екран, і я на якомусь інтуїтивному рівні перейняв від нього це захоплення. Зрештою я зрозумів, що теж хочу бути програмістом, як і мій брат. Досі часто звертаюся до нього за порадою. А роботами зацікавився після знайомства з Олексієм Пшеничним – нашим першим учителем. Він постійно підбадьорює нашу команду, пояснює, що і як потрібно робити.

Олексій Пшеничний: – Знайомство з технікою для мене почалося ще в глибокому дитинстві. Батьки розповідали, що якось зачинили мене одного в кімнаті. Коли повернулися, побачили, що я повністю розібрав годинника на деталі без жодних інструментів. З дитинства тягнув додому все, що бачив – різноманітні детальки, залізячки. Бабуся мене постійно сварила за це. Потім був радіогурток. Скільки себе пам’ятаю, постійно щось збирав, скручував, паяв.

Я захворів на комп’ютер у сьомому класі. Мені показали, як його увімкнути і, щоб запустити гру, треба натиснути тут і ще ось тут. Так уже в школі я зрозумів, що моє життя буде пов’язане з комп’ютерами. А безпосередньо робототехнікою почав займатися вже в університеті.

– Окрім техніки вас ще щось цікавить?

– С.Д.: – Більшу частину часу займаюся програмуванням. А ще захоплююся музикою, граю в комп’ютерні ігри.

– О.А.: – Я граю на гітарі, але програмування стоїть на першому місці.

– О.П.:У вільний час також слухаю музику, граю в комп’ютерні ігри. Наразі я працюю на кафедрі комп’ютерних систем і мереж відділу комп’ютерних технологій при Інституті фізико-технічних і комп’ютерних наук. Окрім основної роботи, займаюсь ремонтом і обслуговуванням комп’ютерної техніки.

– Які бачите перспективи на майбутнє?

– Зараз ми працюємо над машинкою для міжнародних змагань з робоперегонів «Roborace». Вона повинна їхати без керування ззовні, рухатися чорно-білими смугами й оминати перешкоди.

– А, може, є глобальніші плани? Розкрийте свої секрети…

Взагалі-то в нас є одна ідея, яку плануємо втілити в майбутньому. Це буде великий неповороткий робот, усередині якого буде міститися маленька машинка-розвідник, яка розшукуватиме якісь ресурси: метали, кольорові камінчики… Плануємо також встановити на цю ж платформу квадрокоптер, з якого можна буде транслювати відео в режимі реального часу й управляти ним через Інтернет з будь-якої точки світу.

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

 

Роботи заполоняють світ

Роботи – частина майбутнього високих технологій. У галузі робототехніки відкриття трапляються мало не щотижня. Роботи рятують людей, працюють в екстремальних умовах, підтримують живе спілкування, досліджують планети Сонячної системи і ще багато чого іншого. Роботи розвиваються надзвичайно швидкими темпами. Цікаво, чи не перетворяться колись люди з господарів цих розумних машин на їхніх слуг?

Проект «Аватар»

Американське оборонне агентство з передових досліджень, або DARPA, має репутацію організації, яка створює майбутнє. Те, про що раніше можна було тільки читати у творах письменників-фантастів, цієї миті вона перетворює на реальність.

Агентство, що працює під патронатом Міністерства оборони США, відповідає за розробку нових технологій для військових. Головне його завдання – тримати стан оборонної техніки на передовому рівні, щоби в разі нападу США перебували «на гребені технологій». З подачі DARPA з’явився Інтернет, який розроблявся як локальна військова мережа зв’язку. Нині тут розробляється інтерфейс, що дозволить військовим керувати напівавтономними двоногими машинами, немов «сурогатними солдатами». Нічого не нагадує? Саме цю ідею подав Джеймс Камерон у фільмі «Аватар».

2013 року DARPA виділила 7 млн. доларів на цей проект, в результаті чого створять робота, який захищатиме військових у небезпечних бойових ситуаціях.

Атлант – робот-рятувальник

Нещодавно DARPA офіційно презентувала людиноподібного робота, який отримав назву Atlas (Атлант). 190 см на зріст і вагою 136 кг, він є одним з найперспективніших проектів, створених за останній час, чудово орієнтується в просторі, має 28 гідравлічних суглобів, безліч сенсорів і передову систему управління. Робота планують використовувати для надання допомоги нарівні з екстреними службами, серед іншого і в ході пошуково-рятувальних операцій.

Робокіт і робопес

«WildCat» і «BigDog» – чотириногі безголові роботи, створені для того, щоби ходити, бігати і переносити важкі вантажі через потенційно небезпечну місцевість, полегшуючи життя військовим. DARPA уклало контракт з «Boston Dynamics» на їхню розробку у військових цілях.

«BigDog» має 91 сантиметр завдовжки та 76 сантиметрів заввишки. Робот, за розмірами з невеликого мула, здатний перевозити 181 кілограм корисного вантажу і пересуватися пересіченою місцевістю з ухилом до 35 градусів.

«WildCat», однак, рухливіший та надійніший. Робот може рухатися стрибками на пласкій поверхні зі швидкістю до 25 км/год. і є складовою діяльності DARPA з розробки роботів, які допомагатимуть людям виконувати різні наземні місії.

Трансформери – літаючі авта

Проект DARPA «Трансформер» спрямований на розробку літаючого броньованого автомобіля.

Наразі розробка цього транспортного засобу дійшла до вертикального зльоту й посадки, а також до польоту на 400 кілометрів з одним паливниму баком. Зрештою, ці літаючі танки можна буде використовувати для нанесення раптових ударів, рейдів, операцій проти повстанців, розвідки, медичної евакуації та постачання.

 

Інтерфейс «мозок-машина»

Уявіть, що ваш мозок спілкувався би думками із зовнішнім пристроєм, наприклад, керованою за допомоги мислення механічною рукою чи пристроєм для відновлення зору. Дослідники DARPA шукають потенційні шляхи від людського мозку до машини, щоби посилити або виправити людські пізнавальні або сенсорно-моторні функції.

Дослідження так званих мозко-машинних інтерфейсів почалося ще в 70-х роках минулого століття. Тоді дослідники DARPA зосередилися на нейропротезах, які повинні були компенсувати пошкоджений зір, слух або рух. Один з проектів інтерфейсу DARPA – «Proto2», керований думкою протез руки. «Proto2» складається зі спритних пальців і долоні, які можуть виконувати 25 різних, окремих і комплексних, рухів.

Роботи-поштарі

Відома американська компанія, що здійснює продаж товарів через Інтернет – «Amazon» – розробляє безпілотні літальні апарати для доставки посилок своїм покупцям. На реалізацію проекту поштового дрона (керованого апарату), який перебуває в розробці, треба ще 4-5 років.

На сьогодні Федеральне авіаційне агентство (FFA) забороняє комерційне використання дронів. Навіть місцеві правоохоронці, які побажали використовувати безпілотники як допоміжний засіб для затримання правопорушників, отримали відмову.

«Amazon» доведеться знайти переконливі аргументи, щоби довести FFA й захисникам приватного життя свою правоту і зиск від дронів. Наразі Вашингтон розглядає законопроект, який обмежуватиме використання дронів. Багато інших штатів пішли таким же шляхом. Прийняття відповідних законів може ускладнити реалізацію проекту «Amazon».

Сексоботи – серед нас

Компанія «Betabeat», яка спеціалізується на розробці роботів для побуту, нещодавно заявила про розробку цілої лінійки сексоботів.

Вже 2010-го на виставці товарів для дорослих «Adult Entertainment Expo» в Лас-Вегасі, штат Невада, була продемонстрована модель жінки-робота Роксі, призначена для любовних утіх. Звісно, вона не здатна прибиратися й готувати їжу, як більшість роботів-жінок з кіно, зате з успіхом робитиме все інше.

В процесі створення Роксі були використані найсучасніші напрацювання в галузі робототехніки й штучного інтелекту. Ціна «гаджета» становить 7000 доларів.

Зріст Роксі – близько 170 сантиметрів, а вага приблизно 54 кілограми. Тіло виготовлене з м’якого гіпоалергенного силікону, а «шкіра» тактильно нагадує людську. У «серці» робота встановлений мотор, який ганяє його тілом потоки нагрітого повітря, відтак «вона» тепла, як жива людина.

Сенсори, вбудовані в руки і в геніталії Роксі, роблять її схожою на справжню жінку, а голосом вона реагує на маніпуляції і навіть «вміє» імітувати оргазм.

Волосся у Роксі натуральне, а найретельніше виготовлені її очі. На жаль, вона поки не може самостійно рухатися, хоча і над цим уже працюють розробники, натомість здатна прийняти практично будь-яку природну позу. Тож навіть зблизька її не надто легко відрізнити від живої людини.

Працює «секс-машина» на акумуляторних батареях, повної зарядки яких вистачає майже на 3 години.

А ще Роксі вміє розмовляти, відповідати на запитання і навіть підтримувати бесіду.

Біоробот Френк нагадує людину, щоправда, без мізків

Нещодавно в музеї Смітсонівського інституту (Вашингтон) продемонстрували біоробота Френка. Для його створення використано 28 штучних людських органів від 17 виробників з цілого світу. Так, у Френка є легені, нирки, серце, а також набір датчиків і сенсорів для взаємодії з навколишнім світом. Зріст цього робота – 1,83 м, вага – 77 кг. На все це витрачено приблизно 1 млн. доларів. Керує роботом оператор за допомоги комп’ютера.

Як зазначають винахідники, для науковців це – наступний крок у створенні повноцінного людського організму. На шляху до появи таких людей-роботів лише одна перешкода – відтворення мозку. Адже навіть у цілком реального Френка замість мозку – мікросхема.

 

 

 

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *