Під час рентген-обстеження дитині-інваліду зламали ногу

Чиновники від медицини намагаються розділити відповідальність між «стрілочником»-лаборантом, природою й батьками.

У Чернівцях в дитячій поліклініці під час здійснення рентгену дитині-інваліду було зламано ніжку. Думаєте,  в цій ситуації не може бути страшнішого? Помиляєтесь. Ще абсурднішими за своїм цинізмом стали пошуки винного в тому, що сталося. Пошуки, які велися не потерпілою стороною.

Оповідь мами маленького потерпілого

Драчковська-фото

 

Оксана Драчковська, мама Назарчика, якому 4,5 роки:

Моя дитина – інвалід, має кілька розрізнених, часткових діагнозів: атрезія стравоходу, гіпоплазія ребра і неврологічний діагноз – затримка розвитку. Ці діагнози разом взяті не дають підстав для саме такого стану дитини, коли вона не ходить, не сидить, не говорить, нормально не їсть… Очевидно, є ще якась причина цього, але вона не встановлена. Тому зараз лікарі роблять чергову спробу встановити загальний, остаточний діагноз

Обстежуємося в обласній дитячій лікарні №2 в генетика Ірини Ластівки, яка направляє нас до різних спеціалістів – у тому числі, й до ортопеда, який спрямував нас на рентген кульшових суглобів. Оскільки в цій лікарні немає рентген-апарата, звернулися в міську дитячу поліклініку на Проспекті – за направленням ортопеда. Це було в суботу, 18 січня. Рентгенолог спочатку категорично «відправила» нас в лікарню на Фастівську, але після короткого роз’яснення наших прав, таки погодилася нас обслуговувати.

Щоправда, прочитавши запис в картці, задумалася, потім вийшла з кабінету, привела з собою двох лікарів. Це була жінка-ортопед, яку я знаю, і молодий чоловік – як зрозуміла, рентгенолог. Подумала, що він – з попередньої зміни, адже був у куртці. Я не здогадувалася, що жінка-рентгенолог, яка зібралася нас обслуговувати – не лікар, а лише лаборант, а лікар – це саме той молодий чоловік. У нашому направленні був написаний діагноз «сколіоз», але рентген – кульшових суглобів. Жінка-рентгенолог порадилася з запрошеними нею колегами, який знімок робити. Ортопед сказала – робити лише те, що написано, а рентгенолог – робити і хребет, і суглоби.

Назарчика роздягнули, поклали на стіл. Звичайно, він плакав – він завжди плаче в лікарських кабінетах. Чоловік залишився один допомагати лікареві, адже зазвичай для уникнення опромінення в кабінеті на час маніпуляції не залишають зайвих людей. Я тільки чула, як дитина весь час плаче.  Чуючи це все під дверима, я зрозуміла, що в них не виходить правильно розвернути малюка для знімку. Це можна було передбачити, бо в дитини страшенні контрактури – зміни в суглобах, обмеження рухливості в суглобах, які бувають різного походження. Тоді покликали мене, щоб  я також допомогла.

Картина, яку я побачила: що насильно відвели ноги в кульшових суглобах, дитина напружена, мокра від поту. Попросила якось інакше перемістити ніжки, зробили знімок з неповним відведенням. Думаю, що перелом трапився до того, як я зайшла.

Після знімку я ще вибачилася за те, що спочатку виникла дещо конфліктна ситуація, Почали вдягати малюка. Він плакав – і в гардеробі, коли вдягали верхній одяг, але ще гірше, коли біля дому вже виходили з машини. Зазвичай після відвідин медичних закладів дитина вдома заспокоюється. Цього разу було інакше. Малюк плакав постійно. Поведінка була нетипова – адже як правило, коли беремо його на руки, заспокоюється. А тут навпаки. Крик, відсутність апетиту, різка пітливість… Я запідозрила, що це проблема з кишечником – адже в Назарчика вроджена вада травного тракту. Тим паче, що були відсутні дефекація, гази, не міг помочитися.

Коли зрештою він заснув, кишковик запрацював. Тоді я зрозуміла, що щось трапилося з ніжкою, найімовірніше – з правим кульшовим суглобом. Враховуючи, що у понеділок мав бути результат рентгенологічного обстеження – знімок, то очікували, що на знімку буде видно причину проблеми. Тим часом дитині давала знеболювальне, змащувала маззю на основі диклофенаку. Ніч була жахлива – попри те, що зазвичай Назарчик і так спить погано. В неділю зранку телефоном повідомила про ситуацію дільничну лікарку, порадилася, чим знеболювати. Домовилися чекати понеділка. І вже в понеділок, коли ніжка вище колінного суглоба припухла, я подумала про перелом.

У понеділок чоловік забрав знімок, який виявився неякісним: правого кульшового суглоба, за який, власне, хвилювалися, на ньому не було видно зовсім. Тоді зателефонували начмеду, пояснили ситуацію і попросили ортопеда додому. Адже дитина стала нетранспортабельна а таку погоду – вдягнути неможливо.

Ортопеда прислали аж у вівторок. Оглянув, підтвердив підозру перелома. Повторного знімка не вдалося уникнути, довелося таки їхати в міську поліклініку. Там нас уже чекали кілька лікарів: ортопед, начмед, завідуюча педіатрією.  В рентгенкабінеті був і лікар, і оця жінка-рентгенолог, яка робила нам попередній знімок. Нове обстеження робили в боковій проекції, лежачи на бочку. Ортопед наклав фіксуючу лангету, адже гіпс у нашому випадку неможливий. Дитині зразу стало краще завдяки фіксації.

Наступного дня зателефонувала рентгенолог, дії якої призвели до перелому. Відвідала нас вдома. Але навіть не поцікавилася станом дитини. Зразу сказала, що вибачається, а метою її візиту було прохання, щоб я написала заяву про відсутність до неї претензій. У неї, мовляв, проблеми, її викликають до керівництва,  у неї тиск, вона одна в сім’ї працює… Я сказала, що скарг писати не буду, але і відмови від претензій також не напишу. Потім ця жінка телефонувала ще раз, повідомити, що керівництво їй не вірить, що я не скаржитимусь.  І тільки згодом я дізналася, що ця жінка – навіть не лікар, а лише лаборант. І робити знімок нашій дитині без лікаря вона не мала права.

Ще один абсолютно незрозумілий факт – з медичної карточки дитини вирізали сторінку з направленням ортопеда на рентген. Хто і для чого це зробив – навіть здогадуватися важко.

Хочу наголосити, що за 4,5 роки наша справді дуже важко хвора дитина пройшла безліч медичних маніпуляцій, в тому числі і в руках ортопедів. Але жодних переломів за цей час у нас не було. І діагнозів, які вказують на схильність до переломів, не було також.

Вину лаборанта-рентгенолога не доведено, але вона звільнилася

Лікарі дитячої поліклініки на Проспекті пояснювали скандальну ситуацію журналістам вп’ятьох: головний лікар, начмед, завідувачка педіатричного відділення, завідувач хірургічного відділення та власне лікар-рентгенолог. Лікар, а не лаборант, яка здійснювала обстеження.

«Консиліум» почали з пояснення, який складний діагноз у дитини.

«Специфіка цієї дитини – у неї генетичне захворювання, на його тлі йде відставання у формуванні структури кістки самої, сповільнюється, порушується формування кісткових балок, і кістка не заповнена міцною кістковою тканиною, а вона така студенистоподібна … Кістка покрита надкісницею. Надкісниця є, а всередині кістки немає цих кісткових балок, які добре утримують кістку. І кістка незріла, м’яка, хрящоподібна. І тому в зв’язку з цим відстає дитина в розвитку, відстає формування кісткового скелету… Найменша травматизація може привести до цього… Доторкання, навантаження це могло статися при транспортуванні, при догляді, при проведенні рентген-знімку, масажу…». На запитання, чи не намагаються лікарі підвести до висновку, що батьки самі винні в переломі – заперечили і сказали, що «природа винувата». Уточнивши, разом з тим, що на знімку видно не «перелом», а «надлом». І що ця різниця важлива.

Головний лікар дитячої поліклініки Іван Хорошенюк не визнає, що перелом (чи надлом) стався під час рентген-обстеження: «Ми не можемо це визнавати. Батьки звернулися через два дні. В суботу вони робили знімок, а в понеділок батько зателефонував, що дитина неспокійна, і він вимагає, щоб прийшов ортопед додому і оглянув дитину, бо вони підозрюють перелом. Я ні в якому разі не збираюся захищати лаборанта. Вона написала заяву на звільнення. Вона емоційно не могла витримати ситуацію». Начмед Валентина Костюк підтримує свого керівника:  «Ми абсолютно не виключаємо, що це могло статися і при проведенні рентген-обстеження. Але ми не даємо 100%-ну гарантію, тому що це ніхто не може знати, як і де це сталося. Дитина і їхала сюди, і їхала звідси, зразу коли вони приїхали – батьки не казали, що дитина зразу була неспокійна, кричала. Нормальне питання – якщо проблема була зразу, то чому зразу не було звернення батьків?»

 Начмед Валентина Костюк: «За посадовою інструкцією, якщо є складні випадки, для проведення рентген-обстеження рентген-лаборант (а це була саме вона) повинна була проводити обстеження в присутності лікаря… Це рентген-лаборант 2-ї кваліфікаційної категорії, вона пройшла відповідні курси, має сертифікат, має право і повинна проводити обстеження самостійно. А                                                     ле в складних випадках, коли контрактура, коли суглоб колінний дуже важко розгинати чи якось правильно поставити, щоб зробити нормальний знімок, лаборант повинна була покликати заврентгенкабінетом і разом з ними проводити обстеження. У зв’язку з тим, що порушила постійні свої обов’язки, згідно посадової інструкції, отримала догану. Крім того, ми збираємо пакет документів на те, аби атестаційна комісія департаменту охорони здоров’я визначила відповідність рівня кваліфікації цієї працівниці. Крім того, завідувач рентгенкабінету тим же нашим наказом також отримав догану – за низький контроль і організацію роботи, оскільки він відповідає за роботу своїх працівників. Це наші організаційні, адміністративні висновки».

Попри твердження батьків Назарчика, що лаборант-рентгенолог таки запрошувала лікаря для консультації, ні сам заврентгенкабінетом у цьому не зізнався, ні керівництво поліклініки це не підтвердило. Адже наявні письмові пояснення учасників ситуації цього факту не наводять.  Дивні маніпуляції з медкарткою – зникнення з неї направлення на рентген – також не мають пояснення.

Іти до батьків з проханням не скаржитися – це також цілковито ініціатива лаборантки, кажуть керівники лікувальної установи. Начмед переконує: «В жодному разі ці прохання від батьків не вплинули би на хід нашого розслідування. Є порушення посадових обов’язків, і ми мусимо з ними розбиратися. В незалежності від того, чи нас просять її чіпати чи не чіпати. Для нас це не має значення».

Лаборант-рентгенолог  спілкується з пресою неохоче. Апелює до 10-річного стажу роботи на цій посаді, до подяк від Банченського монастиря, вихованців якого обслуговує рентгенкабінет поліклініки: «Діти бувають різними, в тому числі дуже важкими. І їм доводиться робити не по одному, а по кілька знімків. І я ще жодному нічого не зламала ні руку, ні ногу. Ні в суботу увечері, ні в неділю, ні в понеділок вони до лікаря не зверталися. У понеділок прийшов батько за знімками. Нічого не казав. А у вівторок я дізналася, що спричинила дитині травму. У мене в посадовій інструкції записані обстеження, які я проводжу разом з лікарем: контрастне обстеження нирок,  контрастне обстеження кишківника, контрастне обстеження сечового міхура і важкі травми черепа. Це я зобов’язана робити з рентгенологом. Рентгенолога я запросила, щоб уточнити, який саме мені взяти розмір плівки. Щоб не «світити» зайвий раз дитину, щоб захопити уже все зразу. До чого тут рентгенолог. Я роблю ці обстеження самостійно. У рентгенолога є своя робота. Він описує термінові знімки – легені, травми, флюорографії… У нього своєї роботи повно. Для чогось я вчилися, мабуть, я 10 років працюю. Заяву я написала за власним бажанням, мене ніхто до цього не змушував. Звільнилася у зв’язку зі зміною життєвих обставин, переїжджаю жити в іншу країну».

Отже, в «сухому залишку» маємо: зламану ніжку дитини;  відмову лікарів визнати вину лікувальної установи і водночас – звільнену лаборанта-рентгенолога; начебто порушення посадової інструкції лаборантом (яке заперечує сама лаборант, напам’ять перелічуючи випадки, коли вона зобов’язана обстежувати пацієнта з лікарем разом), спроби перекласти вину якщо не на батьків, то хоча б на природу і численні діагнози дитини (серед яких насправді немає «потрібного»).

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

P.S. Контрольний знімок показав, що одужання малюка триває, на щастя, без ускладнень. Дитині вже зняли фіксуючи пов’язку. Бажаємо здоров’я героям публікації.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *