Що ви зазвичай робите на Різдво? 12 страв, коляда плюс-мінус святкова служба в церкві. Традиційно, але одноманітно.
Їдете на Мигово-Горбово-Цецино кататися на лижах? А потім 12 страв і коляда…
Вам весело, але чи радісно? Бо як на мене, свято Різдва має приносити саме нову радість, або простіше, нову радісну звістку. Одну, маленьку, зблизька чи здалеку, але обов’язково добру.
Подзвоніть або напишіть друзям чи рідним, з якими давно не спілкувалися, відвідайте з гостинцями притулок для дітей чи стареньких.
Такі «правильні» поради часто пишуть у глянцевих журналах, але хто ж їх дотримується…
Мені подобається атмосфера різдвяного міста й села: вогні ялинок, сніг, який обіцяють метеорологи, і ліхтарі на головних площах і магістралях. Безкраї снігові простори, світло різдвяних звізд, вертепи, мелодії дзвоників і колядки, чомусь румунською мовою (нехай не ображаються інші, так співають у моєму селі).
Шкода лишень, що іноді її порушують невиховані діти та галасливі дорослі, які напідпитку вже не співають, а волають. Їхня радість «вихлюпується» через край.
Нас, журналістів, частенько критикують за те, що наші новини переважно погані й аж ніяк не радісні. Але, шановні читачі, хто як не кожний з нас, членів суспільства, творить ці новини.
За логікою «героїв» наших матеріалів, красти, битися, брехати, наживатися на чужому – ніби нормально, але от писати про те, що хтось украв, побився, нажився – погано.
То може, 2010-го ми переглянемо свої думки і вчинки, та будемо творити і писати тільки приємні події і добрі новини?
Утім, облишимо глобально-філософське. Коли під переспів різдвяних дзвоників у вас народиться нова гарна ідея, нова справа, нове кохання, а раптом – дитинка або й двоє, значить, свято вдалося на славу! Чого, власне, вам і бажає колектив «Версій».
Лєра ЯСНИЦЬКА
