Казочка про сміття

Такий собі німецький дідусь Альтфатер приїхав якось до Чернівців і запропонував місту європейську схему вивезення «продукту» життєдіяльності міста. Незабаром альтфатерівські контейнери стали прикметою міського пейзажу.

Тільки одну помилочку зробив дідусь Альтфатер: не завіз нам… німецьких працівників. Бо наші, інфіковані безладом попередніх років, як працювали, так і працюють.

Обладнали, наприклад, у дворі на вул. Худякова, 3 майданчик: поклали асфальт і огорожу з сітки поставили. Але треба ж контейнери звідти викочувати і потім назад ставити. Простіше поставити їх просто на доріжку. А майданчик так і стоїть порожній, хіба що пси на сонечку гріються час від часу.

На вул. Шептицького після виступу читача «Версій» безліч автівок відсунули від повороту на Головну – недалеко, метрів на 50. А ще ближче, під вікнами ошатного приватного готелю стоять… правильно, контейнери для сміття. Кілька днів тому хтось із мешканців сусідніх будинків вивалив просто на тротуарі біля смітника рештки старого дивану.

Тротуаром пройти стало неможливо. Тож кмітливі двірники зсунули усе це просто на дорогу. Летить з вул. Головної іномарка, а біля смітника чергова бабуся порпається, з боку дороги, звичайно, бо з тротуару не дотягнешся: диван заважає… І так майже тиждень.

І ще до нашої європейськості. Вранці на вул. Кобилянської ідилія: найняті за конкурсом двірники, деревця у діжечках… Але каналізації у магазинах і салонах, мабуть, немає: воду від миття підлог виливають просто на вулицю, мало не під ноги перехожим. А молодик з приватного магазину «Малятко» вийшов з ситуації ще краще: полив тією водичкою деревця.

…Кажуть, колись вулиці Чернівців трояндами підмітали?

Лариса ДМИТРЕНКО

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *