Громадські організації – не додаток до політичних партій

Чи є перспективи в співпраці політичних партій з громадами? Чи повинні депутати звітувати перед виборцями? Чи є легітимними громадські слухання з різних питань, які турбують спільноту виборців?

Ці та інші питання розглядали депутати від кількох політичних партій – «Фронту змін», «Свободи», «Партії регіонів», «УДАРу», «Батьківщини» – та представники громадських організацій та об’єднань на «круглому столі» з ініціативи ЧОГО «Комітет виборців».  Захід проведений у рамках проекту «Народом обраний – народу прозвітуй. Громадська участь – основа народовладдя!».

На думку Лідії Анциперової, лідера Конфедерації профспілок, яка в числі 15 громадських організацій входить до складу Буковинського громадського об’єднання, громадські організації (ГО) – не додаток до політичних партій. У цих інститутів, наголошувала вона, різні завдання. ГО та об’єднання профспілок належать до інститутів громадянського суспільства, які, перш за все, представляють інтереси та захищають права громадян, які й обирають владу. А політичні партії – це інститути влади, чия мета –  боротьба за владу, отримання та утримання влади, яка повинна слугувати громадянам.

В ідеалі громадські організації та профспілки у тісній співпраці зі ЗМІ, на глибоке переконання п. Анциперової, повинні піднімати на поверхню пласт суспільних проблем, проводити публічні заходи, обговорення, за активної участі громадськості, органів місцевого самоврядування, державних органів, депутатів різних рівнів. А відтак окреслювати шляхи вирішення цих суспільних проблем.

Обранці ж народу на різних рівнях – місцевому, регіональному, державному –  повинні приймати рішення, що призводять до якісних змін, що їх потребують люди. Тому суспільна роль політичних партій – чути громаду, чути сигнали, яке подає суспільство, виконувати постанови та рішення громадських об’єднань, діяти в інтересах кожної людини.

Серед головних проблем співпраці депутатів і громадських організацій – практично повна відсутність звітування депутатів перед виборцями. Хоча чинне законодавство передбачає обов’язковість такої процедури.

Експерт КВУ, політолог Ігор Гаврада на підставі аналізу депутатської звітності на сайтах відповідних  рад, зазначив, що останніми роками депутати почали знайомити виборців зі своєю діяльністю. П. Гаврада зауважив, що лідером у цьому є Глибоцький район (41 звіт від 50 депутатів), а на останньому місці – Заставнівський, де жодного звіту на сайті не було виявлено. Головними причинами відсутності звітів депутати наводять зайнятість, відсутність інтересу з боку громади (?), неоплачуваний характер депутатської діяльності та пасивність самих депутатів.

На активізацію співпраці між владою та громадою Комітет виборців видав дві книги, які  презентували під час цієї зустрічі: «Обличчям до людей: примірні зразки місцевих нормативно-правових актів з громадської участі» та «Обличчям до людей: посібник з громадської участі для депутатів місцевих рад».

Аурелія ТРИНТА, «Версії»

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *