Фрекінг сланцевого газу: Ґвалтівник природи й убивця чи сумнівний рятівник від зазіхань сусіда?

Розвідка та видобуток в Україні сланцевого газу й газу щільних порід (нетрадиційних газів) шляхом гідравлічного розриву (фрекінгу) – питання неоднозначне через екологічні загрози для довкілля та здоров’я населення. Однак вона впритул постала перед українцями.

Щоби краще усвідомити ризики та глибше розібратися в темі, в Івано-Франківську відбувся «круглий стіл». У ньому взяли участь українські та міжнародні експерти з питань геології та екології, науковці та представники громадських організацій.

До історії питання

Сланцевий газ гіпотетично може бути альтернативою російському газу. Та експерти й громадськість занепокоєні тим, що гідророзрив (фрекінг) несе загрозу навколишньому середовищу й може спричинити землетруси, зсуви, забруднення повітря, ґрунтів, поверхневих і підземних вод. Відтак ще наприкінці 2012 року всеукраїнські громадські екологічні організації надіслали Уряду відкритого листа з вимогою не підтримувати заходи, які сприятимуть подальшому погіршенню екологічної ситуації в Україні. Та Верховна Рада України прийняла зміни до законодавчих актів, за якими газ сланцевих покладів нібито є вуглеводневою сировиною, нетрадиційними вуглеводнями. А Кабмін відніс його видобування та використання до пріоритетних напрямів інноваційної діяльності й провів конкурси. І лише 4 липня у Комітеті ВРУ з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи  відбулися слухання на тему «Екологічні проблеми видобування сланцевого газу в Україні».

 

А зараз ми продемонструємо вам надзвичайно цікавий експеримент. Для початку пробуримо дуже глибоку свердловину. Закачаємо туди тисячі літрів води. І не просто води, а насиченої отруйними хімікатами: кислотами, загусниками, стабілізаторами тощо.  Потім підірвемо. Відтак ще раз, аби пласт, у якому ми пробурили свердловину, більше зруйнувався. Зробимо в одній і тій же свердловині до 18 вибухів. А після цього ґрунтові води стануть непридатними для пиття, у тварин почне випадати шерсть, а вода в колодязях набуде неприємного металевого присмаку або ж незвичного кольору. Піднесіть сірник до крану з водою, газованою метаном, – і… БАХ!!!

Гадаєте, що це підступні плани якогось злого генія? Це реальність, яка існує наразі в США в місцях видобутку сланцевого газу. І саме таку реальність нині готує наш уряд українцям.

 

На початку нинішнього року уряд України підписав угоду з відомою нафтовою корпорацією «Shell» щодо видобування сланцевого газу на Юзівському родовищі (Харківська та Донецька області). На черзі нова угода з компанією «Chevron» для видобутку на Олеському родовищі, до якого належать 5 областей – Львівська, Івано-Франківська, Волинська, Закарпатська та Чернівецька. Уже зараз компанія «Shell» веде розвідувальні роботи на території Харківської області, що спричинило неоднозначну оцінку суспільства та підняло хвилю громадських протестів.

 

У Пенсільванії горить… вода, а мудра Європа хоче ще пожити   

Десятирічний досвід видобування сланцевого газу в США показав, що ця технологія може призвести до екологічної катастрофи. Лише для однієї процедури гідророзриву треба до 7500 тонн води, до якої додають 80-300 тонн хімікатів. А під час розроблення родовища гідророзриви треба проводити кілька разів на день. Використана вода скупчується поблизу родовищ без належної утилізації. Тож, скажімо, у штаті Пенсильванія, де видобуток ведеться найбільш активно, деякі джерела забруднені настільки, що в них буквально можна підпалити воду!

Багато районів Карпат і Донбасу вже сьогодні мають значні проблеми з водопостачанням, але вони здадуться не вартими уваги порівняно з тією екологічною катастрофою, яку несе розробка родовищ сланцевого газу.

До того ж, відомі не всі хімічні речовини, що застосовують під час видобутку сланцевого газу. Газодобувні компанії використовують близько 85 отруйних речовин, серед яких соляна кислота, формальдегід, метиловий і пропаргіловий спирти. Однак точний склад суміші засекречений. Хоча хімікати проникають до ґрунтових вод, отруюючи їх.

– Цю технологію можна застосовувати лише в малонаселених районах Сполучених Штатів, але вона абсолютно неприйнятна для України, – каже Володимир ВОЮШ, координатор економічних програм громадського руху «Український вибір». – У Франції та Болгарії уже прийняли рішення про заборону видобування сланцевого газу методом гідравлічного розриву пласта. Численні проекти в Німеччині, Великій Британії, Румунії, Чехії, Канаді, Польщі призупинені до отримання висновків додаткових досліджень.

Сім разів відміряй, потім – ріж

Учасники конференції зазначають, що в Україні геофізичне та геологічне вивчення родовищ ніколи не здійснювалося, а дослідження, що проводилися інститутами НАН України за власний кошт, є недостатніми для того, щоби розпочинати роботи з видобутку. Олександр ОРЛОВ, доктор геолого-мінералогічних наук, професор кафедри геології та розвідки нафтових і газових родовищ Івано-франківського національного технічного університету нафти й газу, запевняє: «Людство наразі стоїть на порозі великих відкриттів, але очікувати їх треба не менш як 20-30 років. Проблему видобування сланцевого газу, безумовно, спочатку слід вивчити, а вже потім розпочинати пошуки сланцевого газу. Бо вийде, що Карпатський край просто зруйнують, а газу видобудуть мало чи й взагалі нічого».

Вчений зазначив, що родовища дуже швидко вичерпуються і для того, щоби вийти на достатні обсяги видобутку, треба зробити понад тисячу(!) свердловин, потім залишати їх і починати буріння на нових місцях. Використані території просто перетворяться на отруєні пустелі.

Кандидат геолого-мінералогічних наук, завідувач сектором Українського державного геологічного інституту Валерій КРИВОШЕЯ дійшов до несподіваного висновку, що в Україні сланцевого газу взагалі немає. А роботи, що проводить «Укрнафта» спільно з компанією «Shell», спрямовані не на видобуток сланцевого газу, а на пошук газу в щільних породах-колекторах – таких, як піщаник. Учений запевняє, що він проводив дослідження ще 30 років тому, але позитивних результатів вони не дали.

На конференції прозвучали різні думки: дехто з учасників підтримував необхідність проведення робіт у Карпатському регіоні. Проте думки присутніх зійшлися на тому, що треба здійснити комплексну перевірку екологічного стану територій та на її підставі науково обґрунтувати можливість застосування на них технології фрекінгу.

За підсумками засідання «круглого столу» було прийнято резолюцію, яку направлять до відповідних органів державної влади.

Організував захід Громадський рух «Український вибір». Подібні засідання вже відбулися у Харкові, Львові й Донецьку.

Ларс ЛОЗКОВ,  «Версії»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *