Добрими намірами дорога в пекло вимощена?

або На що обернулася ініціатива чудейців, які спробували власним коштом  відремонтувати дорогу

Минулої суботи мешканці села Чудей, що на Сторожинеччині, вирішили зробити добру справу і власним коштом полагодити одну з двох доріг державного значення, бо, як відомо, автодор неспроможний утримувати шляхи, які перетворилися вже на «напрямки», в належному стані. Так, принаймні, хтось вигукнув із залу під час сходки села, на яку запросили народного депутата Олександра Фищука та депутата обласної ради Руслана Мельника. Бо саме до них звернулися по допомогу перелякані чудейці на чолі із сільським головою Мануелою Долінською.

Річ у тім, що дорога «Іжівці-Красношора» була настільки розбитою, що нею вже діти не могли добиратися до школи. Тож громада організувалася і вийшла дружно на роботу. Своїми силами – машинами, лопатами і руками – привезли з річки гравій і почали засипати метрові ями. Аж гульк! – міліція та екологічні інспектори. Не поталанило селянам – потрапили під рейд. Тепер їм «світить» шалений штраф.

Заступник голови Сторожинецької районної ради Іван Іліка зауважив, що вибірка гравію із заплави річки суворо заборонена. Громада порушила закон і буде за це відповідати. Люди в кишеню за словом не полізли:«Влада нічого не робить. Де дороги? То вже хоча б не повчали, вуха болять!».

Натомість п. Іліка парирував, що Чудейська громада отримала з усіх 26 територіальних  громад найбільше, тож нема чого й скаржитися. Зрештою, автор цих рядків бачила розподіл коштів по сільрадах і може підтвердити, що Чудей – на винятковому положенні.

Та повернімося до гравію. Олександр Фищук як колишній податківець зауважив, що і громада права, і п. Іліка правий. Та Олександр Григорович сказав більше: гроші в державі є, але йдуть вони не туди, куди треба. А всі депутати – від сільради до Верховної ради – слуги народу, бо живуть на його гроші. Але від цього народу не легше. Бо занадто дорого обходятся йому ці слуги. Ось і зараз селян оштрафують. Хоча, за словами виступаючих, перший заступник голови РДА Г. Пожога нібито дав добро на вибірку гравію. Та, як зауважив екоінспектор, треба було звернутися з листом до держекоінспекції, яка виділилила б свого спеціаліста. А вже той показав би місце, де можна брати гравій безпечно для русла та був би при цьому присутній. А хто про цей порядок знав?

Сільський активіст Василь Любимський заспокоював односельців, повідомивши, що ипереговорив мобільним телефоном з головою облради Михайлом Гайничеру і той пообіцяв, що сприятиме, аби громаді вибачили такий промах.

…Колись у редакціях поміж кореспондентами ходив жартівливий вислів стосовно гонорару: пиши чи не пиши – то все дарма, коли тебе в душі редактора нема. Перефразовуючи, можна поставити питання так: чи посідає сільська громада бодай якесь серйозне місце в душах очільників краю?

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»   

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *