Димова завіса перед зачисткою

Доки суспільство протестувало проти закону «про наклеп», можновладці тихцем провели інший, від якого буде, по всьому видно, значно більше шкоди. Принаймні, не менше, це вже точно. Від 1 січня 2013 року знято мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Хоча всі експерти в один голос стверджували, що цього не можна робити, доки не приймуть Земельного кадастру.

Утім, навіть не в цьому річ. Як загалом можна продавати землю держави? Це ж означає продати країну! І це прекрасно, скажімо, розуміють китайці, які піднялися за свої острови, які націоналізувала Японія. А чи зможе Україна щось сказати проти Росії, чи то Саудівської Аравії тощо, які куплять українські землі? Тоді вже українцям на них не буде місця – це точно.

Вже зараз корпорація «Сварог Вест Груп» бригадою у 18 осіб обробляє буковинські землі, на яких трудилися 100 механізаторів і 2-3 рільничі бригади. З одного боку, зрозуміло: такими є сучасні технології. Але ж держава не вирішила  проблему працевлаштування селян. Що з ними буде? Мабуть, те саме, що і з робітниками закритих заводів:  зіп’ються та вимруть, враховуючи нинішню недоступність ліків і послуг вітчизняної медицини. Отак землі й звільняться від людського непотребу… Чим не зачистка території?

Про недалекоглядність, м’яко кажучи, а точніше, недолугість і антидержавність, нинішньої ВРУ свідчить і те, що земля нині – стратегічний об’єкт: насувається продовольча криза, про яку на Заході тільки й говорять. Натомість Україна продасть свої унікальні землі. Замість того, щоби створити власний  Державний земельний фонд, який скуповував би сільськогосподарські угіддя у тих, хто не в змозі їх обробляти.

Зате про себе, про рідних, олігархи не забувають дбати. Приміром, ситуація з розстрілом охоронців торгово-розважального центру «Караван» у Києві нагадує мені підрив житлового будинку в Москві феесбешниками під виглядом терористів.

Тож, чи не є київський розстріл приводом до того, щоби дозволити охоронцям використовувати зброю? Адже ні армія, ні міліція за свої мізерні зарплати не піде захищати сильних світу цього, якщо народ, нарешті, обуриться й підніметься. Пригадуєте, як армія, виставлена проти  румунського народу Ніколає Чаушеску, приєдналася до цього народу? В Україні, зрозуміло, станеться таке ж. Інша справа – найманці, послуги яких дуже добре оплачені. Вони до останнього зобов’язані захищати своїх хазяїв.

Як на мене, це ще одна димова завіса, запущена цього тижня.

Людмила ЧЕРЕДАРИК

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *