Буковинці можуть залишитися без питної води

Дністру загрожує екологічна катастрофа. Бомба уповільненої дії здатна спрацювати будь-якої миті

Науковці й журналісти б’ють на сполох: конструкції 150-метрової шахти кар’єру «Домбровський» у Калуші на Івано-Франківщині, де зберігаються сотні тисяч тонн токсичних відходів, можуть не витримати. Тоді близько двох мільйонів кубометрів отрутохімікатів потраплять до Дністра. Це глобальне екологічне лихо залишить без питної води мільйони людей двох країн – України та Молдови.   Подібну ситуацію ми вже мали 1983 року.

За словами голови української екологічної організації «Зелений рух «Карпати» Михайла Довбенчука, річка Сівка заповнює кар’єр «Домбровський». На північному березі кар’єру відбуваються зсуви й створюють тріщини до 5 метрів завглибшки. «Якщо не вжити термінових заходів, існує ризик, що токсичні відходи змиються в Дністер.

Кар’єр «Домбровський» – єдине місце в світі, де калійні солі видобувають відкритим методом. А 545 млн. кубометрів відходів калійних солей зробили територію навколо кар’єру мертвою. «Якщо річка заповнить кар’єр, ці відходи потраплять у Дністер», – каже Довбенчук. Як наслідок, люди залишаться без питної води, а частина фауни вимре. Катастрофа на «Домбровському» може завдати шкоди 22% населення України, серед якого й буковинці, що п’ють воду саме з Дністра, а також мешканцям сусідніх Румунії та Молдови. До речі, в молдовських ЗМІ проблема ймовірного екологічного лиха на Дністрі стала цими днями темою №1.

Фото і підпис:

Для прикладу – це анонімне фото із заголовком «Дністру загрожують токсичні хімікати з України» розміщене на сторінках кількох молдовських газет.

оптимістично

 Коментар Бориса БАГЛЕЯ, начальника управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області

– Про ситуацію з Домбровським кар’єром мені відомо. Щоби її вирішити, необхідно зробити забутовку дренажної траншеї, яка стала б перепоною для обвалів земних мас у кар’єр. Другий шлях – це переробка розсолів: над пошуком інвесторів працює як район, так і область, вже є напрацювання, зокрема домовленості з італійською фірмою. Ще один шлях вирішення проблеми – утворення в чаші кар’єру прісного озера.

Водночас існує ще одна проблема  – пустоти у вироблених шахтах, які розташовані на території сіл району. Процеси просідання поверхонь, судячи із прикладу копальні  «Калуш», не піддаються прогнозуванню. Проте заповнення шахт копальні «Ново-Голинь» відбулося нещодавно. Тому просідання можуть розпочатися років через 10-15. Їх, звісно, може й не бути, оскільки виробітки цієї копальні проводилися в кількох горизонтах і на вдвічі більшій глибині (300 м, а не120 м). Цю ситуацію необхідно моніторити.

Мені відомо також, що дані питання перебувають на особливому контролі центральної і місцевої влади та міжнародних інститутів. Зокрема, нещодавно Мінприроди та Кабмін підтвердили виділення 6 млн. гривень. Крім того, на рахунку обласного бюджету  перебувають 744 тис. грн., за які має проводитися комплексний моніторинг стану Домбровського кар’єру, а представництва ООН в Україні повідомили про виділення Калушу 22 млн. доларів США для утилізації гексахлорбензолу, захороненого на полігоні токсичних відходів.

На мою особисту думку, даній темі черговий раз надають особливого значення виключно через передвиборчу ситуацію, оскільки завод вже давно не працює, отже й особливої загрози довкіллю бути не може. Тішить і той факт, що на території Буковини таких проблемних підприємств немає.

 

Та річ у тім, що на сполох б’ють не кандидати в нардепи від івано-Франківщини чи Буковини, а молдавани. Тим паче, що згадані 22 млн. доларів від представництва ООН ще торік розчинилися у калійних розсолах. Про це багато писали ЗМІ різного рівня. Грошей як не було, так і нема.

За висновками молдовських науковців, зрештою, це підтверджують і вітчизняні вчені, водне середовище річки цілком змінилося: знизилася репродуктивність головних груп організмів, Дністер обмілів, а майже 80% видів риб зникли. Якщо так піде й далі, то вода з Дністра буде лише технічною.

Однозначними були й висновки комісії ООН і ЄС, яка приїздила ще 2010 року: полігон негерметичний, а тому небезпечний для природи та здоров’я людей гексахлорбензол вже отруює навколишнє середовище. Якщо не вжити термінових заходів, ймовірність прориву кар’єра і потрапляння отрутохімікатів у Дністер – висока.

Територію довкола кар’єру разом із навколишніми селами визнали зоною надзвичайної екологічної ситуації ще кілька років тому. І 2010 року, коли Верховна Рада України ухвалила закон «Про оголошення території міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації», на порятунок Калуша та його жителів виділили майже півмільярда гривень.

А у березні 2011 року представники Рахункової палати після перевірки заявили, що кошти використані неефективно й екологічна ситуація не поліпшилася. Загроза прориву Домбровського кар’єру залишається, тому отруйні розсоли можуть проникнути до водоносного шару та забруднити басейн Дністра, що є джерелом водопостачання для багатьох населених пунктів України та Молдови. Не дало очікуваних результатів і спрямування майже 300 млн. гривень з резервного фонду держбюджету на утилізацію токсичних відходів, зокрема – гексахлорбензолу.

реалістично

Коментар Олега ЛИСТОПАДА, одного із провідних екожурналістів Європи:

– Працює прокуратура: чиновники міста, області, країни кивають одне на одного, шукаючи винних, але від цього ні природі, ні людям краще не стає. Лунають обіцянки «все налагодити», президент дає чергові доручення прем’єру, місцева влада скаржиться, що грошей виділили дуже мало, і просить ще, але при цьому не хоче детально розповісти громаді, на що ж саме і чому «в ручному режимі» були розподілені попередні сотні мільйонів. Інакше кажучи, усі «темнять» і солодко співають. Ясно тільки одне: як не працювала влада за часів Кучми, а згодом – Тимошенко-Ющенка, так не працює й «ефективна вертикаль», розхвалена регіонально-литвино-комуністичним кланом. І калуська історія – яскраве тому підтвердження. Влада олігархів не витримала екзамену, влаштованого їй гіркими розсолами Прикарпаття.

– Починати наводити порядок у Калуші (втім, як і скрізь в Україні) треба зі створення абсолютно прозорої системи використання коштів, – каже Борис ВАСИЛЬКІВСЬТИЙ, голова громадського об’єднання «ЕкоПраво-Київ». – Країну просто з’їдає корупція, що ми яскраво бачимо на прикладі цього прикарпатського містечка. Влада має звітувати громаді за кожну бюджетну копійку.

Фахівці стверджують, що Україні потрібно 3,5 млрд. гривень, щоби запобігти екологічній катастрофі на Дністрі. Якщо вона все ж таки станеться, то буде схожа на Стебниківську  1983 року. Тоді токсичні розсоли залили захисну дамбу й близько 5 мільйонів кубометрів отрути потрапило до Дністра. До кінця наслідки аварії ліквідували лише за півтора роки.

Олександр ТОНІЄВИЧ, заступник начальника Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів, який улітку 2011 року виступав перед журналістами-учасниками екологічного прес-туру в Новодністровську та був учасником проекту «Транскордонне і стійке керування в басейні р.Дністер», заспокоює буковинців:

 

– Вирішення ситуації, що склалася з Домбровським кар’єром, у компетенції Міністерства екології: саме воно опікується цим питанням і заходами, які вживаються для того, щоби упередити негативні екологічні явища. Володіють ситуацією й в управлінні екології Івано-Франківської облдержадміністрації, проводять систематичний моніторинг, здійснюють відбір води з водойм. Щодо конкретних сум коштів, які потрібні для повної ліквідації загрози, нічого сказати не можу, бо цим, наголошую ще раз, відає Мінекології. Знаю, що гроші виділені, ситуація контрольована, тож можу запевнити, що буковинці не мають підстав для хвилювань.

…Доки громадські організації, науковці, журналісти переймаються ситуацією, чиновники не поспішають діяти й запевняють, що «ситуація контрольована». Та говорити – не мішки носити, а бомба уповільненої дії може спрацювати будь-якої миті…

Людмила ЧЕРЕДАРИК, Любов НЕЧИПОРУК, «Версії»

Від редакції: У травні цього року побачив світ спецвипуск газети «Версії» – «Екологічний прес-тур: Дністер – ріка життя» – всі 24 сторінки якого присвячені транскордонним екологічним проблемам однієї з найбільших річок України. З публікаціями журналістів України, Молдови, Швейцарії та Великої Британії можна ознайомитися на сайті «Версій» – versii.cv.ua. Той, хто цікавиться темою довкілля та його безпеки, знайде там багато цікавого.

1 response on Буковинці можуть залишитися без питної води

  1. Проблема актуальна і невідкладна. Може статися лихо. Адже вода – основа життя.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *