Виставка акварелей і графіки Олега Любківського на Люблінському проекті «Bruno4ever»

Відкриття виставки у Любліні ( Польща)

Олег Любківський – художник і графік, автор концептуальних творів, які концентрують образ Чернівців у контексті загальноєвропейської культури.
Перша виставка, «Романтичні краєвиди», експонувалася у Національному художньому музеї України (1998), «Осінь минулого століття» – у Києво-Могилянській академії(2001), виставка «DIE GOLDENE BIRNE», «Золота груша» – в австрійському мистецькому центрі (2003), «Виставка акварелей і графіки українського митця Олега Любківського» – Люблінський проект «Bruno4ever» (2011).
Учасник Міжнародної виставки сучасної європейської гравюри «Від Венеції до Гельсинки» в Брюсселі ( 2000) та численних мистецьких імпрез в Україні, Австрії, Румунії, Бельгії, Німеччині, Канаді.
Олег Любківський нагороджений почесною відзнакою – медаллю «Signum Memoriar» за внесок у збереження європейської культурної спадщини(2010).

Дні Бруно Шульца в Любліні 14-20. XI. 2011


Товариство “Фестиваль Бруно Шульца” під патронатом мера Любліна Кшиштофа Жука з з нагоди шістдесят дев’ятої річниці від дня смерті Бруно Шульца провело низку заходів у Любліні. Вони передували традиційним дням пам’яті Бруно Шульца в його рідному місті Дрогобичі, в Україні. Гжегош Йозефчук – президент і організатор.
14 листопада у крайовій публічній бібліотеці імені Єроніма Лопацінського відбулося відкриття «Днів Бруно Шульца в Польщі» . Цикл заходів стосувався діяльності професора Владислава Панаса – теоретика літератури, шульцолога, завідувача катедри теорії літератури Люблінського католицького університету. Відбулася демонстрація фільму «В уламках дзеркала» Наташі Зюлковскої-Курчук. Також презентація праці Ізабелли Ціхоньскої «Інтрига нескінченности на межі двох світів», що основана на «Цинамонових крамницях» Бруно Шульца.
І ввечері цього ж дня в галереї публічної бібліотеки відбулося відкриття колективних та групових вернісажів – “Bruno4ever”.

Буклет виставки «Bruno4ever» починається з представлення художника Олега Любківського.
Мистецтво і життя майже завжди знаходиться у суперечності…
Може мистецтво якраз і є поєднанням матеріального і духовного?
Чи все можливо в мистецтві?
Чи є мистецтво противагою реальності?
А може мистецтво є ідеалізацією життя…
Багато питань було до художника… І про задуми, і про складність, удавану простоту, переконливість і невипадковість…


Пропоную тепер прочитати художника…

Адже його картини завжди символічні і не тільки налаштовують, а іноді навіть є і певним поштовхом… І не тільки до міркувань…

Олег Любківський. Натюрморт з непотрібних предметів. 2010

“Час, коли моє місто називалося CZERNOWITZ вже дуже далеко від нас. Те, що історія залишила нам під цією загадковою назвою – неоднозначне і багатомірне утворення, особливе полі культурне явище, що й за плином часу не перестає вражати дослідників. Це – особлива тема, що не вписується у стереотипи, і за якою тягнеться шлейф реального, але недосяжного для нас багатомовного чернівецького міфу. Оспіване поетами та прозаїками з видатними іменами, місто і тепер прихованою силою своєї привабливості спонукає до осмислення та продовження цієї теми. Незаперечні предметні ознаки Габсбургського походження, що часто оточують нас сьогодні у повсякденному житті, часом стають несподіваним відкриттям, знаковим фактом, до якого ми маємо хоч далеке, але все ж відношення. Це те, що залишилось нам у спадок від тієї епохи і часто нагадує забуті декорації дорогої вистави, актори якої вже давно пішли з життя. Ці декорації – досі міцні та нерухомі, тільки позначені безліччю автографів, і не лише вдячної та захопленої публіки. Цей умовний образ існує поза звичними художніми уявленнями і може писатись тільки особливою мистецькою мовою. Найпростіший задум, найменша матеріальна ознака того часу оживає і стає самодостатньою тільки завдяки незвичній стилістичній знахідці, а там, де у місті перетинаються протилежні часові виміри – разом утворюється невигадана, еклектично-переплетена картина, що є парадоксальним продовженням життя того міста, що колись давно називалось CZERNOWITZ…”, – Олег Любківський

***
“…Моє місто іноді ностальгійно дарує теплий осінній настрій, коли дуже хочеться затриматись у часі, знаючи, що ця ідилія коротка та минуча. Так повільно іде від нас унікальна атмосфера нашого міста, і залишаються тільки гербові монограми та дати народження на шляхетних будинках, що не хочуть довго тримати на собі нинішні косметичні підфарбовки, час від часу нагадуючи нам про оригінальні кольори справжнього обличчя колишньої негласної столиці Європи…”

***
“…Традиція красивих ліній останнім часом спонукає помічати у місті більше філософських штрихів, аніж скептичних, і я створив нову серію, що об’єднала всі мої твори у художній трактат про місто, гідне любові – МІСТО, ЩО КОЛИСЬ ДАВНО НАЗИВАЛОСЯ CZERNOWITZ. Це данина незвичайному місту, його аурі, що створила для світу відомих поетів, письменників, художників, музикантів…
Данина місту, де жили мої предки, де народився я і мої діти, де колись будуть жити
нащі нащадки, для яких велика гора шпилів та куполів теж буде сенсом та невід’ємною частиною їхнього життя, як це місто є джерелом натхнення для мене…”

Олег Любківський. Нічний краєвид з колишньою жіночою гімназією. 2008.

Адже коло – це теж лінія, тільки замкнена. Розірване коло відволікає від цілісності, форма перетворюється на другорядне. Зміст взагалі пропадає…
Художник Олег Любківський перериває хід реальності. І не тільки символічно чи умовно. Те, що навколо нього, не просто виразні деталі, він інтегрує інтелектуальну композицію власного світогляду, щоби МІСТО не загубилося і не стояло осторонь у сучасній цивілізації.

Тетяна Стрільчик, «Версії».
Фото з виставки – Дороти Мочибродської.

1 response on Виставка акварелей і графіки Олега Любківського на Люблінському проекті «Bruno4ever»

  1. Podziękowania dla raportu. Artysta Lûbkivskomu dzięki na wystawę malarstwa.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *