Цікаві факти з історії, географії та природи Буковини

■ За останні 650 років територія Північної Буковини входила до складу 6 різних держав: упродовж 415 років (1359-1774) у складі Молдавського князівства, 143 роки (1775-1918) – Габсбурзької Австрії та Австро-Угорщини; майже 25 років (1918-1940, 1941-1944) – Румунії. Майже 48 років (1940-1941, 1944-1991) – Української РСР, а відтак і СРСР. Від 1991 року Чернівецька область – складова незалежної України.

■ Історія краю не знає жодного випадку міжнаціональних сутичок! Здавна і понині на цій землі у мирі і злагоді живуть представники понад 90 національностей.

Герцаївщина: міні аж до книги рекордів Гіннеса

■ Герцаївський район, як і його райцентр, місто Герца (2,1 тис. мешканців) – потенційні кандидати на занесення до української книги рекордів Гіннеса! Сам район – найменший в Україні за територією, а Герца – найменший за населенням райцентр. До того ж, район і місто розташовані в Чернівецькій області, найменшій за територією й населенням в Україні. Ще одна особливість міста й району – румуномовність: румунською тут розмовляє майже 97% населення.

Район має унікальну долю: спочатку, в жовтні 1940-го, його створили в новоприєднаній до радянської імперії Буковині. В грудні 1962-го Герцаївський район ліквідували, приєднавши до Глибоцького. Незалежна Україна відродила цю територіальну одиницю в грудні 1991-го.

■ Одне з найпопулярніших для туристів сіл – Молниця. Розташований тут чоловічий Свято-Вознесенський монастир «Банчень» почали розбудовувати за ініціативи Героя України отця Михайла Жара лише 1994 року. Знайти його можна завдяки височенній, 50-метровій, дзвіниці, яку видно навіть з автомагістралі Житомир – Чернівці!

Вижничина: від борделю до райвідділу

■ Овіяна легендами будівля райвідділу внутрішніх справ на вул. Шухевича у Вижниці за часів румунського панування слугувала борделем, а пізніше – рестораном.

■ З одного з кутів Вашківців – Гнатишиного пішов родовід двох губернаторів Гнатишиних на протилежних точках земної кулі: канадського та буковинського.

■ Берегометський дендропарк, закладений Миколою Васильком 1890-го, незважаючи на захланність, є унікальною пам’яткою садово-паркового мистецтва. На одному гектарі землі росте аж 54 види дерев та чагарників! Перлина парку – 2 дерева псевдомодрини золотистої, яка росте лише в дельті річки Янцзи у Китаї. Це єдине місце в Україні, де ростуть ці екзоти. Інші унікальні природні експонати – 3 японських дерева гінкго дволопатевого, тис ягідний, камфорне дерево, канадська тсуга, тюльпанове дерево.

■ Вижницький національний природний парк – єдине місце в Українських Карпатах, де зростають всі 3 відомі види папороті – шипувата, списоподібна і Брауна.

■ У санаторії матері й дитини «Зелені пагорби» можна знайти стежку, яка веде вниз до річки, на березі якої розташоване плесо, що нагадує невеликий басейн, утворений вимиванням породи водами стрімкої річки Виженки. Це святе для євреїв місце – колишня лазня-міква просто неба, пов’язана з ім’ям духовного наставника іудеїв Баал Шев Това. За легендою, вода у мікві має чудодійні властивості. Проте, щоб отримати благословення, треба скупатися в ній голяка. Якщо тут помити посуд, він стає кошерним. Аналогів мікви Україна не має.

Сторожинеччина: Шевченкові верби й солона криниця

■ Сторожинець може претендувати на звання найзеленішого міста Буковини: на одного мешканця тут припадає більше 40 кв. м зелених насаджень! На розі вул. Хмельницького і Грушевського у Сторожинці від 1905-го стоїть міська ратуша. Вона є другою на Буковині після чернівецької як за висотою, так і за красою.

■ На найвищій точці сторожинецького дендропарку ростуть 3 Шевченкові верби. На засланні у Казахстані поет виростив з простої тички вербу, яка нагадувала йому про батьківщину. 1964-го живці цієї верби були привезені казахськими гостями до Львова, а ще через 4 роки – перевезені до сторожинецького дендропарку.

■ У Красноїльську на південній околиці кута Слатина у витоках річки Солонець є унікальна криниця. Її глибина –12 м, а концентрація солі настільки велика, що у воді не тоне куряче яйце. Рівень води у криниці ніколи не падає! У старі часи за соляною водою приїжджали з усієї Сторожинеччини, і навіть з Південної Буковини (нині – Румунії). Сьогодні криниця належить до території приватного володіння нащадка колишнього власника Віктора Германа.

■ Якщо на роздоріжжі в Гільчу повернути ліворуч, потрапите до заказника «Зубровиця» – єдиного в Україні місця, де мешкають зубри (бізони європейські). Зубри й раніше мешкали на Буковині, проте на початку ХІХ століття вимерли внаслідок господарської діяльності людини. Їхню популяцію відновили в радянські часи.

■ У селі Череш існує донедавна єдиний не лише на Буковині, але й на всій Україні пам’ятник Йосипу Сталіну. У парку, що оточує психоневрологічний пансіонат, поруч із іншими сюрреалістичними скульптурами, стоїть пам’ятник, який вже став легендою. Скульптурну групу «Ленін і Сталін» створено 1945-го скульптором О. Топчієвим і встановлено у центральному міському парку Чернівців. До Череша пам’ятник «переїхав» після демонтажу за часів хрущовської «відлиги». Тут, у вічному «вигнанні», пам’ятник нагадує хворим санаторію та нечисленним туристам про радянську епоху…

■ Давидени (офіційна назва «Давидівка») – ще одне село-рекордсмен. Його унікальність, по-перше, в тому, що населений пункт, у якому живе понад 3 тис. мешканців, займає площу, порівняну з площею невеликого обласного центру. По-друге, у цьому селі розташовано відразу 7 дерев’яних (!) храмів, більшість з яких збуджує неабиякий інтерес дослідників дерев’яної архітектури.

Заставнівщина: у давнину мала порти

■ Долина Дністра біля села Онут на Заставнівщині – найнижча точка Прут-Дністровського міжріччя (121 м над рівнем моря), а село – одне з найстаріших поселень Буковини. Вперше Онут згадується в літописі 1215-го, як місто, що виникло на важливому судноплавному шляху, який проходив по Дністру з Галицької Русі до дельти Дунаю.

■ Село Василів було в середні віки великим портовим містом.

Хотинщина: вулкан і фортеця-фотомодель

■ Хотинська фортеця, на думку спеціалістів, вважається найфотогенічнішою в Україні.

■ На захід від Хотина простягається Хотинська височина. Тут розташована гора Берда (515 м) – найвища відмітка рівнинної частини України.

■Найцікавіший об’єкт Колінківців – грязьовий вулкан, єдиний в Чернівецькій області! У Колінківцях протікає також невелика річка Рокитна – природній кордон між двома географічними та історичними регіонами України – Бессарабією та Буковиною.

Путильщина: рейс «Селятин-Париж»

■ Забутий Богом Селятин на Путильщині має справді європейське минуле: від 1913-го, завдяки прокладеній інженером К.Таубером міжнародній залізниці, Селятин мав регулярне пасажирське сполучення з Віднем, а раз на тиждень від селятинського перону відбував поїзд з причіпним вагоном до Парижа. Залізницю закрили 1939-го… Нині в Селятині жителів майже вдесятеро менше, ніж було в ті часи.

■ За метеорологічною статистикою, Селятин – найбільш грозове місце в Україні. У середньому 45 днів на рік тут з грозами. Селятин прославився й найтривалішою грозою, яка почалася 10 червня 2008-го о 15:30 і закінчилася 12 червня о 4:30, триваючи 37 годин.

■ Перевал Шурдин – найвищий в Україні автомобільний перевал. Його висота – 1173 м над рівнем моря. Крім того, перевал – свідок знаменитого Брусилівського прориву через Карпатські гори під час І Світової війни. Під час воєнних дій у Путилі побував навіть Василь Іванович Чапаєв, герой громадянської війни та радянських анекдотів.

■ Село Розтоки на Путильщині сміливо може претендувати на звання кінематографічного центру Буковини. Тут у 1970 році знімався справжній шедевр українського кінематографу «Білий птах з чорною ознакою» режисерів Юрія Іллєнка та Івана Миколайчука. Тут же народився хіт №1 української естради 70-х років «Червона рута». Прибувши у липні 1970 року разом з танцювальним ансамблем «Вітерець» на зйомки «Білого птаха», молодий композитор Володимир Івасюк намагався за допомоги місцевих жителів розкрити таємницю червоної рути. Тоді ж був написаний остаточний варіант пісні, який 13 вересня цього ж року вперше пролунав на українському телебаченні в програмі «Камертон доброго настрою».
І, нарешті, 1975-го у Розтоках режисер Віктор Стороженко відзняв музичний фільм «Пісня завжди з нами» за участі Софії Ротару, в якому співачка виконала 6 пісень Володимира Івасюка.

■ Найвища точка Путильщини і Буковинських Карпат – гора Яровиця (1574 м).

Чернівці: цуг до Львова і скансен

■ 1 вересня 1866-го кілька сотень підданих Австро-Угорської імперії здійснили незабутній 12-годинний вояж, ставши першими пасажирами цуга (тоді казали саме так) «Львів – Чернівці». У Києві перший потяг з’явився через 4 роки, у Харкові – через три.

■ За іронією долі, через 144 роки після першого потяга пасажирський поїзд «Львів – Чернівці» так само долає 280 км шляху за довгі 12 годин! Сніданком, як то було 1 вересня 1866-го, пасажирів уже не пригощають.

■ На вул. Московської Олімпіади у Чернівцях розташований один з шістьох існуючих в Україні скансенів – музеїв під відкритим небом. Слово «скансен» походить зі шведської: 1891-го в Стокгольмі етнограф Артур Хацеліус відкрив перший в Європі етнографічний музей на відкритому повітрі. Назва відомого на весь світ Скансену перетворилася з власної на загальну. Популярність ідеї спонукала й чернівчан не відставати від музейної моди. Ще 1906-го на засіданні Наукового товариства в Зальцбурзі Володимир Залозецький, сенатор, директор музею народовідання та меценат, вирішив увіковічнити дерев’яні пам’ятки Букового краю.

Між задумом і реалізацією пролягли кілька десятиліть і світова війна. 1934-го справа зрушила з місця: на гору Цецин з Карпат привезли селянську садибу. На схилах замкової гори, де Залозецький завзято навчав місцевих дітлахів кататися на лижах, дбайливо відтворили хату та господарські споруди, а вела до міні-музею гарна різьблена брама. Лише вона пережила Другу світову війну. Зараз аксакала чернівецького скансену можна побачити недалеко від входу до музею.

Місце для сучасного музею народної архітектури та побуту, створеного 1977-го, вибрали вдало: на схилах великого яру. Зовсім поруч – старовинна (найдавніша з мурованих у місті!) церква на Горечі. Від 60-х до 70-х років ХІХ ст. неподалік стояла ще й міська шибениця.

Глибоччина: 5 тисяч писанок

■ На Глибоччині найбільше на Буковині пам’яток архітектури – культових споруд. Тут налічується понад 40 церков і соборів.

■ У музеї історії с. Старий Вовчинець зібрали незвичайну колекцію із 5000 писанок (!), предметів домашнього вжитку і навіть бивнів мамонта, знайдених на околиці села.

Новоселиччина: вокзал до Росії і лабіринт

■ Найцінніша з точки зору історії споруда Новоселиці – одноповерхова будівля залізничного вокзалу на північній околиці, збудована 1905-го. Саме звідси 1915-го американський письменник-публіцист, один із засновників компартії США, автор книги «10 днів, які приголомшили світ» Джон Рід почав свою знамениту подорож Російської імперією, а свої враження про Новоселицю він описав в книжці «Війна у Східній Європі».

■ Між селами Подвірне та Анадоли розташований один із найбільших лабіринтів світу. Про його справжні розміри можна тільки здогадуватися. Південна частина цих підземних порожнин, сталактитова печера «Попелюшка», за довжиною своїх ходів займає 8-ме місце у світі. «Попелюшка» має 3 поверхи і вражає розмірами галерей, залів, довжина яких сягає 170 м, хитросплетінням переходів, підземними озерами, каньйонами та різнобарвними глинами.

1 response on Цікаві факти з історії, географії та природи Буковини

  1. ” Сторожинець може претендувати на звання найзеленішого міста Буковини: на одного мешканця тут припадає більше 40 кв. м зелених насаджень! ”
    Жаль, что в Черновцах меняют ландшафт на уменьшение зелени. Зачем по-варварски срубили деревья в начале ул. Красноармейской? Примеров есть много к сожалению.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *