Таємниці Художнього музею Чернівців: як знайшли автора  двох музейних експонатів

Чернівецький обласний художній музей  на карантині, але газета “Версії” продовжує відкривати таємниці мистецьких творів, які він зберігає.

 

 Август Рот. Портрет Олександра Василька. 1894. Полотно, олія.

Чернівецький художній музей

Август Рот. Портрет Антона Кохановського. 1894, Полотно, олія.

Чернівецький художній музей

 

Август Рот. Тополі.

1911. Полотно, олія.

Австрійська галерея Бельведер. Відень

Август Рот. Медея.

1941. Картон, олія.

Приватна колекція

 

З Промислового, Буковинського крайового та Музею церковного мистецтва до Краєзнавчого й Художнього…

Портретне мистецтво Буковини цікавить багатьох відвідувачів Чернівецького художнього музею. Ці твори привертають увагу майстерним виконанням і різноманітністю стилістичного вирішення – від академічної манери до експресіоністичних автопортретів і портретів. Їхніми авторами є митці ХІХ-ХХІ століть. Сьогодні експозиція Чернівецького обласного художнього музею знайомить із портретами, серед яких твори як офіційно-представницького напрямку, так і психологічного характеру, а також автопортрети й композиції з портретними зображеннями.

Згадаємо деякі імена митців австрійського періоду:  Е. Бучевський, А. Кохановська, Є. Ліпецький,  Є. Максимович, а також Л. Копельман, І. Розеншток, А. Файстауер, Г. Бьолер, А. Кольнік тощо. Відомо, що переважну частину цієї збірки складають предмети мистецтва, які зберігалися у фондах Краєзнавчого музею, який, своєю чергою, постав на базі кількох чернівецьких музейних установ – Промислового, Буковинського крайового і Музею церковного мистецтва. Як видно з історії, деякі мистецькі пам’ятки пройшли чималий та непростий шлях до колекції сучасного Художнього музею. Це, зрозуміло, позначилося на якості інформації про низку музейних предметів австрійської доби, які надійшли з фондів Краєзнавчого музею. Скажімо, більшість портретів замовного характеру отримані без записів про авторів і без прізвищ портретованих. Відтак, виникає необхідність визначення або уточнення їхніх імен.

Одним з прикладів є установлення факту створення шести портретів знаним живописцем Е. Бучевським, які за документами проходили як портрети невідомих митців. Таким був результат атрибуції* 2011 року, здійсненої завідувачкою науково-експозиційного відділу образотворчого мистецтва Марією Ільків. Непоодинокими є й інші ситуації. Приміром, в акті передачі музею «Парадного портрета Франца Йосифа» не було імені автора, а його прізвище записане з помилками. Саме це й завадило отримати достовірні дані про художника протягом тривалого часу.  На початку 2020-го відомості про цей твір мистецтва середини ХІХ століття були опрацьовані: він належить пензлю Карла Леммермайєра (див. Т. Дугаєва, «Версії», ч.7, 2020). 

 

Атрибуція в дії: допоміг часопис «Bukowinaer Post»

Сьогоднішня розповідь – про атрибуцію ще двох портретів, які музей отримав 1989 року.  Йдеться про встановлення автора та зображених осіб. Один з них, за документами, належав невідомому художнику. А в документації іншого експоната прізвище автора, як виявилося, було вказане неправильно як українською, так і німецькою мовами. І таке хибне написання залишилося в облікових записах Художнього музею. Тому тривалі спроби визначити особу художника не давали результатів. Але звернення  до часописів австрійського періоду допомогло виявити й виправити цю помилку, а також дізнатися про інші твори митця.

Йдеться про надзвичайно цікавий матеріал, який міститься на шпальті чернівецького видання «Bukowinaer Post» від  31 липня 1894 року. В дописі «Портрети маршалків» розповідається про те, що  крайовий голова (маршалок) Іван Лупул підписав постанову Буковинського крайового сейму про створення живописних портретів маршалків сейму, замовивши їх художнику з Відня Августу Роту, (нім. August Roth). Йшлося про поясні портрети митрополита Євгена Гакмана, баронів Євдоксія Гурмузакі, Антона Кохановського та Олександра Василька, які тепер є цінними художніми документами епохи, а водночас – витворами мистецтва.

Отже, газета понад 120-річної давності повідомила нам справжнє ім’я віденського митця. Ми також дізналися і про його авторство щодо двох музейних експонатів:  репрезентативних портретів голови буковинського крайового сейму Олександра Василька фон Серетського і визначного бургомістра Чернівців Антона Кохановського фон Ставчана.

 

Про художника й винахідника ручного друку

Працюючи над цими портретами, Август Рот виконував замовлення на створення зображень представницького характеру. Тому, вибудовуючи  образи, автор акцентував  увагу на зовнішності особи, позі, одязі, атрибутах, підкреслюючи її суспільне становище, репутацію тощо. Таким чином художник формував уявлення про особливості діяльності портретованих людей і враження від них.

Так, образ Олександра Василька виконаний з особливою дбайливістю. Його постать подана в парадній уніформі високопоставленої особи. Темно зелений мундир прикрашений розкішним золотим шитвом. У пишному орнаменті використані великі пальмети з мотивами дубового і лаврового листя. Ошатно виблискують орден на стрічці на шиї та ґудзики. Портретна подібність, ретельно прописані деталі, гладке письмо з нанесенням напівпрозорих (лесировочних) шарів фарби – все це відповідає класичному академічному малярству.

Цей твір і напрочуд вимовний портрет Антона Кохановського, урочистість якого підкреслена відтворенням австрійських нагород, вирізняє витончений малюнок і майстерне моделювання рис обличчя.

Тепер, знаючи ім’я митця, стало можливим дізнатися його біографію, про творче становлення й особливості почерку. Август Рот (1864-1952) навчався в Академії мистецтв у Відні. Його вчителями були Леопольд Карл Мюллер і Крістіан Гріпенкерл.

Він був членом  мистецьких об’єднань «Гагенбунд» і «Сецесіон», а також Австрійського товариства Будинку художників «Künstlerhaus». Прикметно, що в каталогах виставок ім’я Августа Рота зустрічається водночас з іменами чернівчан Оскара Ласке, а також Едуарда  Амеседера. Можна додати також, що твір молодшого колеги А. Рота по Академії мистецтв, учня К. Гріпенкерла, також є експонатом нашого Художнього музею. Йдеться про художника Антона Файстауера і його роботу, яка придбана 1994 року. До слова сказати, вона також атрибутована і тепер має назву «Автопортрет».

Однією з істотних рис творчості А. Рота є його різносторонність. Він вправно демонстрував, що добре знається на академічному живописі. Наступними роками, на відміну від замовних портретів, Август Рот створив низку настроєвих і психологічних портретів. Як художник-модерніст, він також звертається до пейзажів та фігуративних композицій. Їх вирізняє темпераментна імпровізація, імпресіоністична жвавість мазка, багатство нюансів кольору тощо. У деяких полотнах живописець тяжів до символізму.

Відомі також і технічні пошуки митця: Август Рот є винахідником ручного друку. Про свій метод тиражування творів без друкарського станка  він розповів у публікації 1921 року «Der Künstlerhanddruck».

Твори Августа Рота зберігаються в Австрійській галереї Бельведер у Відні, Національній галереї в Празі, Будинку мистецтв Брегенц, з’являються його роботи й на світових аукціонах.

Виправлення помилок у музейних записах минулих часів повертає нам авторів музейних експонатів і збагачує таким чином знаннями та враженнями прихильників мистецтва Буковини й відвідувачів Художнього музею.

 

Тетяна ДУГАЄВА, мистецтвознавиця,  членкиня Національної Спілки художників України

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *