Сергій ЖАДАН: «Усе буде добре»

На зустрічі з охочими до літератури чернівчанами в ресторані «Кучері» учасник 9-го міжнародного фестивалю «Мерідіан Черновіц» Сергій Жадан згадував свій перший приліт до Чернівців (щоправда, з’ясувалося, що на 1-й Мерідіан літаком він дістався таки лише до Тімішоари – а до Чернівців уже наземним транспортом), читав вірші, роздавав автографи і був, як завжди, щирим у спілкуванні.

Не встигла спитати в поета Сергія Жадана, чи його не напружує спілкування з читачами в… ресторані. Бо можна сприймати це як певне применшення поезії, без сумніву, визначного сучасного автора до рівня аніматорства. Але – не спитала, і добре. Бо зустріч була хоч і короткою, та ємною. І прийшли на неї саме ті, хто хотіли скласти враження про талановитого лідера громадських думок, а не просто поїсти. Ну і – це було цілком у дусі літфесту «Мерідіан Черновіц»: проникливі вірші за келихом доброго вина (або віскі), під дотепні коментарі засновника фестивалю Святослава Померанцева, з обговоренням щирих поціновувачів. Зрештою, і сам фест позиціонує себе так: «Оскільки поезія є інтер’єром Чернівців, то протягом фестивалю його відвідувачі зможуть поринути в затишну літературну атмосферу, посмакувати добірною європейською поезією, насолодитися мистецтвом, яке не має кордонів…» Тож у ресторані «Кучері» відвідувачі були в інтер’єрі поезії, смакували і насолоджувалися. Не тільки духовно :)

Вочевидь, пам’ятаючи вже заяложене твердження про те, що в нас зазвичай поет – це «більше, ніж поет», розпочали чомусь із запитань про політику: що буде далі, чи є шанси – і які – у Порошенка. Сергій Вікторович був коректним. Припустив, що шанси в чинного президента «більші, ніж хотіли б його опоненти», і додав, що в будь-якому випадку «все буде добре».

Прокоментував літератор своє ставлення до критики («ставлюся добре, коли критика – добра»). Зокрема, і до того, що часто критики безпідставно ідентифікують автора з його героєм. Нагадав, що він, Сергій Жадан, має світоглядні розбіжності, наприклад, з героєм свого роману «Інтернат».  І так виглядає, що автор змирився з рівнем українською літературної критики… До читача ж свого – різного, будь-якого – ставиться з великою повагою. «Якщо вже людина мала бажання і знайшла час прийти на мої презентації – її треба поважати!»

Стосовно долі знятого за його романом «Ворошиловград» фільму – заявив, що «доля його, сподіваюсь, щаслива». Уже з 8-го листопада стрічка мала би вийти в український прокат. Зауважив, що не може бути цілком об’єктивним до результату кінозйомок за своїм літературним дітищем – тим паче, що бачив тільки його робочий варіант і тільки на комп’ютері.  Відзначив розкішну роботу оператора Сергія Михальчука (і офіційні трейлери цілком підтверджують його захоплення), тішився участю чудових акторів: Олега Москаленка, Олексія Горбунова, Руслани Хазіпової…

Зважаючи на успіх пісень, на які Жадан має зняті кліпи (серед яких і нашумілий зі зрозумілих причин кліп «Кобзон» – коли радянський співак, російський політик — депутат Держдуми, який активно підтримував політику президента РФ Путіна щодо України, а також теругруповання в ДНР/ЛНП і Криму, помер буквально через два тижні після виходу кліпу), цікавилися чернівчани і ймовірністю виходу нового альбому автора. Сказав – «поки ні». Пояснив, що для цього потрібен попит. Зауважив, що й локацій для виступу його гурту «Жадан і собаки» у Чернівцях катма. Натомість тут же, оперативно отримав запрошення від Святослава Померанцева на наступний, ювілейний Мерідіан Черновіц – виступити просто тут, на літньому майданчику «Кучерів». І дав принципову згоду! Натомість співати про Іво Бобула Жаданові учасники зустрічі категорично заборонили. Бо «Святий Іво Васильович має жити вічно!» :)

І без жартів. Про «почути Донбас». Сергій пояснив, що «почути Донбас загалом» – неможливо. Тому що Донбас – це багатоголосся. Їх неможливо поділити за відсотками – «бо ж люди – це не відсотки». Так, їх усіх треба слухати. Це не означає «погоджуватися» – але слухати треба. І пошкодував про наше «українське невміння вести дискусію».

Дискусія з поетом у «Кучерях» – вдалася.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *