Монс: культурна столиця Європи в період змін

Бельгійське містечко Монс отримало своє місце на культурній мапі Європи. Хто опинився там, той відкриє для себе сучасне мистецтво та нові музеї. Змінюється місто – змінюються і городяни.

У невеличкому шатрі у тіні від барокової дзвінниці Монса два митці-акціоністи побудували інсталяцію під назвою “повільний парк”. Хоча термін “акціонізм” (від actio – дія) тут не зовсім недоречний. Адже пара десятків равликів, задіяних в інсталяції, мають демонструвати протилежність активній дії – мовляв, час умовний. Молюски зручно влаштувались на гойдалках, місточках, канатах та колесах “парку”. Тут майже нічого не відбувається. Немає жодних ознак метушні. Равлики не реагують ані на спроби їх підганяти, ані на муштру. Саме це і є головним меседжем інсталяції. Відвідувачам подобається цей доволі повільний темп, який задає цьогорічна культурна столиця Монс (фламанською Берґен) – місто, розташоване у північно-західній Бельгії.

Яйця китайської мисткині

Десять кілометрів літератури

П’ять нових музеїв, наповнені різними творами мистецтва – від живопису до пам’яток, присвячених історії війн, з’явилися за останній час у цьому маленькому місті на бельгійсько-французькому кордоні. Цього літа тут змогли показати свої роботи відомі світові сучасні художники. Осінь Монс хоче присвятити епосі Ренесансу і композиторові Орландо ді Лассо, який народився в цьому місті. Для цього в рамках проекту La Phrase (“Фраза”) стіни будинків у центрі Монса поєднали довгою білою стрічкою з віршами. Таким чином література простяглася по місту загалом на 10 кілометрів.

спадщина

Шалене місто в культурній спадщині ЮНЕСКО

На думку Йогана Врейса, одного з організаторів культурних заходів у рамках фестивалю “Культурна столиця Монс – 2015”, для європейської культурної столиці цього літа важливу роль відіграють не тільки численні виставки сучасних митців, але і музей Doudou (“Дуду”), котрий оживляє старі культурні традиції міста. Щорічно у Монсі масово відзначають народне свято на честь покровительки міста святої Вальдетруди – із вуличними парадами і показовою дуеллю між святим Георгієм та драконом. Це свято в народі називають “Дуду”. У новому інтерактивному та мультимедійному музеї ознайомитися з давніми традиціями і стати учасником свята на якусь мить можна у будь-який день. “Гості з закордону можуть краще зрозуміти значення символічної боротьби між Святим Георгієм та драконом, між добром і злом, – пояснює Йоган Врейс. – Вони також розуміють, чому протягом фестивалю місто трошки божеволіє”. До речі, свято належить до так званої нематеріальної всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

Відновлена дзвінниця

Цього літа нарешті завершилась реставрація барокової дзвіниці Монса, яка має назву “Белфрі” (Belfry). Двіниця, за якою раніше звіряли час, була зачинена протягом 30 років. Лиш щойно Монс став культурною столицею Європи, реставраційні роботи завершили. “Люди насправді хлинули сюди, коли дзвіницю знову відкрили. Адже вона так довго була недосяжною зокрема й для місцевих мешканців”, – каже Врейс.

Дзвіниц

Перевтілення міста і зміни в свідомості

“Вони відкривають для себе тут щось красиве, дружнє, щедре. Я упевнений, що імідж Монса зімниться – і не лише в Бельгії, але й у сусідніх країнах – Франції, Нідерландах та Німеччини”, – каже Ів Вассьор. Область Борінаж навколо Монса можна порівняти із Рурською областю в Німеччині, каже він. Адже цей колись промисловий вугільний регіон у Західній Німеччині так сам був підданий глибоким структурним змінам після того, як шахти були закриті. Не в останню чергу цьому сприяло і визнання Рурської області культурною столицею Європи в 2010 році.

При цьому оновлена інфраструктура, нові музеї – це тільки зовнішні ознаки трансформації Монса, переконаний Вассьор. “Я знав, що місто змінюватиметься, але ці перевтілення впливають також і на зміни в свідомості жителів Монса. Це, мабуть, найважливіше”, – каже керівник фестивалю.

Після виставок приходять стартапи

Про це думає також і куратор однієї з виставок у рамках фестивалю Дірк Шнауверт. У рамках виставки Atopolis 23 митці з різних країн світу демонструють власні моделі ідеального міста. “Коли ми обирали митців, ми думали зокрема й про фактор притягнення туристів зі всього світу. Адже ми знали, що колись на цей регіон дивитиметься весь світ. З іншого боку, і місцеве населення має отримати можливість подивитися на власну історію по-новому”. Після завершення фестивалю “Культурна столиця Європи-2015” в Монсі завершить свою роботу і виставка. Після цього у побудованій під виставкову залу будівлі будуть розміщені молоді стартапи. Це теж частина перевтілень Монса.

у темпі равлика

Змінилась також і взаємодія між різними культурними організаціями міста, каже Ів Васьор. Раніше вони працювали незалежно одна від одною чи конкуруючи між собою. Та після восьми років підготовки до року “Культурної столиці” вони стали краще співпрацювати задля досягнення спільної мети. Зміни – важка робота і відбуваються часом повільно, “у темпі равлика”, тим не менш – усе все ж рухається уперед, каже Ів Вассьор. Так само, як і в “повільному парку” з равликами біля дзвінниці.

DW.COM

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *