«Чернівці. Czernowitz» – виставка-альбом, яку можна зберігати вдома

«Мало є міст, гарніших за столицю Буковини з її панорамою» – Василь Кельсієв.

    

 

Художній альбом «Чернівці. Czernowitz»

На обкладинці: О. Ласке. Чернівці. Площа перед Ратушею. 1930-ті р.р.

 

 

 

Йозеф Главка (1831–1908). Митрополичий корпус. Резиденція буковинських  митрополитів у Чернівцях. 1867, папір, акварель.

 

Альбом присвячений чернівецькому урбаністичному пейзажу. Це майже 350 пейзажних творів живопису й графіки, створення яких охоплює 200-річний період. До збірки увійшли як раніше відомі мистецькі твори, так і чимало оприлюднених уперше, які стали справжнім відкриттям. Список авторів налічує більш як 120 художників з понад десяти країн світу і різних міст України – і серед них низка раніше невідомих митців різних епох і напрямків. Роботи зібрані з фондів музеїв і бібліотек, архівів та інституцій, а також приватних колекцій. Пошуку й дослідженню якнайкраще сприяли широкі можливості Інтернету з його необмеженим доступом до численних джерел інформації.

 

Ідея мистецького видання творів у жанрі чернівецького міського пейзажу належить історику Сергієві Осачуку. Саме з його ініціативи альбом «Чернівці. Czernowitz» – результат нашої 2-річної співпраці – побачив світ у «Видавництві 21» наприкінці 2017-го. Альбом є двомовним українсько-німецьким виданням. Передмова написана Раймундом Лангом (Гамбург), а макет і дизайн – від Володимира Гиндича й Михайла Висоцького.

Насиченому візуальному ряду альбому передує історія розвитку чернівецького міського пейзажу в аналітичному огляді авторства Тетяни Дугаєвої. Розглянуті види та художні особливості  урбаністичних творів: від панорам-пейзажів, мотивів площ та вулиць, архітектурних пам’яток – до жанрових сцен та живописних куточків міських парків або берегів Прута тощо.  На сторінках альбому красномовно простежується спадкоємність художніх традицій, які гідно підтримують і розвивають сучасні митці-пейзажисти.

 

 

Михайло Молдован (1921–2001), Чернівці.

Чернівці. Близько 1968, папір, туш, ручка.

 

Відновлені імена авторів

Під час роботи над матеріалом здійснено низку атрибуцій – установлення й уточнення авторів творів. Серед них, приміром, Станіслав Кобєльський (Бізанц), Ф. Гьоллерер (монограма FH), Бела Крон,  Карл Йобст тощо. Варто зауважити, що й після завершення роботи над макетом дослідження тривало: визначені імена ще двох митців, які в альбомі залишилися невідомими (стор. 52, 70).  У пошуках інформації про єдине відоме нам художнє зображення лютеранської кірхи «Євангельська церква в Чернівцях» з’ясувалося, що його створив літограф Франтішек Лібіш 1861 року. А ліногравюра «Панорама Чернівців» поч. 1880-х років є роботою художника Йоганна Варроне. Цей чудовий пейзаж із символами історії та слави Чернівців 1883 року прикрашав заголовну частину перших чотирьох номерів двох польських газет у Чернівцях. А 2007 року сучасний щомісячник «Gazeta Polska Bukowiny» повернув твір Й. Варроне на  свою титульну сторінку.

Урбаністична палітра Чернівців видається різноманітною, змістовною і напрочуд багатою. Відтак протягом роботи над альбомом не полишало особливе почуття вдячності кожному художнику, який звернувся до відтворення образу міста. Адже кожний з тих митців – картограф чи ілюстратор, військовий художник чи майстер пейзажних зображень – свого часу залишили в живописних чи графічних зображеннях Чернівців дещицю власних мистецьких душ. Та, водночас з емоційністю, подані роботи є надзвичайно інформативними, оскільки несуть відомості про розвиток міста, особливості його архітектури та історичні події, зрештою дають відчути своєрідний колорит, який надає Чернівцям вишуканої неповторності.

Анатолій Лимар (1937–2009), Чернівці.

Миколаївська церква після пожежі. 1993, полотно, олія.

 

Чернівці, яких уже немає

Серед репродукованих творів привертають увагу композиції з зображеннями Чернівців, яких уже немає. Це рідкісна можливість познайомитися із залишеним нам художником Карлом Йобстом єдиним відомим зображенням інтер’єру  каплиці Св. Іоана Сучавського із вівтарем у Резиденції митрополитів, яку було знищено пожежею 1944 року. І одноповерховим готелем «Russie», на місці якого височить чудова будівля Буковинської ощадниці, нині Художнього музею (композиції Р. Бернта, А. Борковського, Ф. Емері, Ф. К. Кнаппа). Йдеться й про такі унікальні пам’ятки, як церква Успіння Пресвятої Богородиці біля Турецької криниці та Євангельська церква (твори Й. Шубірса, Ф. Лібіша, Л. Копельмана), стара єпископська резиденція (Р. Бернта), купальня в Народному саду (Ф. К. Кнаппа, Й. Шубірса), пам’ятник «Австрія»  (В. Катцлера), Темпль (О. Ласке та Е. Арно), будівлі на площі Ринок (Б. Клінгофера ), початок вулиці Поштової із біржею (В. Волкова) тощо. Цікаво розглядати зображення мостів через Прут і  бачити, як змінювалася їхня конструкція: наплавний (на човнах) або понтонний у творах А. Ланге, Е. Грайпеля, естакадний (на палях) – у Й. Шубірса, А. Мальхуса, а також зруйнований 1914 р. залізничний міст у літографії фронтового художника Б. Крона.

     

Віктор Волков (1937 р. н., Росія-Ізраїль.

Ідея Д. Маргуліса, Чернівці-Ізраїль).

Чернівці 1911 року. Вид з вулиці Поштової.  2013, полотно, олія.

 

«На схилі південного берега річки Прут»

На принади Чернівців та їхні чудові панорами здавна звертали увагу мандрівники, чиновники, письменники. Ще далекого 1805 року британець Адам Ніл зауважив, що  місто мальовничо вивершується «на схилі південного берега річки Прут». Меценат Анатолій Демидов, який мешкав у Європі, 1840 року був захоплений Чернівцями та їхніми елегантними церквами. А письменнику-емігранту Василеві Кельсієву 1868 року «надзвичайно сподобалися круті вулиці Чернівців, чудовий вид на Прут та останні відроги Карпат». Він із хвилюванням занотував у своїх мандрівних листах, що мало є міст, гарніших за столицю Буковини із її панорамою. Власні враження про місто та його краєвиди записав 1897 року Август  Бьом: «На високому правому березі виблискують куполи архієпископської резиденції і проглядаються всі вежі міста…, а також культові споруди в різних стилях, зі смаком поєднані».

Зображення пейзажів Чернівців здавна полюбилися і митцям, що знайшло своє втілення на сторінках альбому. Живописні полотна, акварелі та графічні аркуші вражають гармонійною красою композицій і манерою виконання. Серед авторів ХІХ сторіччя – Е.Грайпель, А. Ланге,  А. Мальхус, А. Кайндль, Й. Шубірс, Й. Кірхнер, Ф. К. Кнапп, А.Бріоші, А. Кайль, Й. Варроне, В. Журковський. Це й сторінки творчості художників ХХ – початкуХХІ століть (Л. Копельмана, М. Совєтова, Р. Рігетті, К. Флондора, Є Удіна, О. Криворучка, В. Волкова, А. Присяжнюка, І. Балана, О. Любківського, Б. Макаренка тощо).

 

Сергій Колісник (1965 р. н.), Чернівці.

Морозний ранок. 2002, картон, левкас, жовткова темпера.

 

Перлина Буковини – і медаль у Парижі

Домінантою багатьох композицій є архітектурний комплекс Резиденції буковинських митрополитів.  Відкривають цю чудову образотворчу галерею чи не найперші її зображення, виконані 1867-го, тобто третього року від початку її спорудження. Акварельні композиції створив автор проекту архітектурного ансамблю, уславлений чеський зодчий Йозеф Главка. Його роботи виконані у вражаючому форматі: скажімо, зображення семінарського та митрополичого корпусів мають понад метр заввишки та близько двох метрів завширшки. 1867 року вони експонувалися на Всесвітній виставці в Парижі, де автор отримав високу відзнаку й медаль за проект у Чернівцях. Наше нинішнє видання надає рідкісну можливість побачити ці п’ять раритетних акварелей. Фотографії для їхнього екслюзивного репродукування на сторінках альбому надані Національним технічним музеєм (Музеєм архітектури та цивільної інженерії) у Празі. Твори зберігаються у фондосховищі цього музею.

Навіть звичних до вигляду Резиденції чернівчан акварельні композиції Йозефа Главки полонять урочистою величчю, казковою стрункістю й чіткістю тонкого малюнка та цілісністю колористичного вирішення. Дивовижна енергетика невимовно хвилює космічним відчуттям безмежності й глибини простору й збурює  неймовірне емоційне піднесення. Захоплює й зображення інтер’єру Синодальної (Мармурової) зали, яке сяє сонячним світлом та майстерною передачею ошатного декоративного оздоблення.

В альбомі репродуковано й акварель «Вірменська церква в Чернівцях» (1869 р.), яку Й. Главка створив у рік закладки наріжного каменя, приблизно за два роки до початку її будівництва. Твір зберігає вигляд ще не збудованого храму, згідно з проектом, який пізніше було змінено. В акварельній композиції емоційно акцентована вишуканість цієї вкритої орнаментованою черепицею споруди, яка, за задумом її творця, мала збагачувати неповторний образ міста й промовисто увиразнювати його панораму.

 У міських пейзажах – історія давня й новітня

Під враженням від акварелей Й. Главки міцніє відчуття, що творення архітектурних образів Чернівців є вишуканою насолодою. Ця радість творити знайома й сучасному поколінню митців, для яких найбільш популярним та улюбленим мотивом є зображення архітектурних пам’яток Чернівців. Урбаністична образотворчість наших днів збагачується енергією багатьох художників. На сторінках альбому цікаво представлені О. Криворучко, Н. Ярмольчук, Ю. Удін, Г. Горбатий, Р. Лекалов, О. Гармідер, В. Санжаров, О.Любківський, А. Лимар, Л. Богдан, Е. Нейман. У збірці розміщені й репродукції міських пейзажів Ю.Гушкевича, І. Хілька, С. Солдатова, С. Колісника, М. Рибачук, В. Краснова, О. Карлової, О. Карлова, І. Юр’єва, І. Балана. Знайомить видання і з  живописцями та графіками інших міст України: Є. Удіним, Б. Макаренком, В. Козубом, К. Рудаковою, В. Варвянською, М. Рудською,  А. Копчаком тощо.

Виняткова аура міста та його характер відчувається  в численних жанрових сценах на площах з їхнім жвавим повсякденним життям або з велелюддям історичних подій, а також у вуличних замальовках та зображеннях чернівецьких подвір’їв. Усі ці теми популярні у творчості як художників минулих століть, так і сучасних – Є. Удіна, Б. Тутельмана, О. Літвінова, О. Криворучка, О. Вайсмана, О. Гармідера, М. Круглова, В Козуба, А. Лимаря, М. Рибачук, Н. Лісової.

У виданні репродуковано також кілька інтер’єрів, які виразно передають атмосферу міста та особливості того часу. Це відчувається у промовистих творах А Борковського (1830-і – 1840-і роки), А.Дагані (1942), Л. Копельмана (1957,1960), П. Грицика (1974). Про інший бік життя міста розповідають індустріальні пейзажі, які набули особливої популярності в роки панування соцреалізму.

Сучасному місту – сучасні технології творення

Портрет міста та його дихання увиразнюють пейзажі Чернівців, створені засобами цифрового мистецтва (Digital Art) за допомоги спеціальних комп’ютерних програм, що характерно для нашої епохи інформаційних технологій. Так, дизайнер та ілюстратор киянин Сергій Майдуков володіє різними образотворчими техніками, а також створює електронні композиції. В альбомі репродукована його робота «Чернівці. Найкраще місто 2008 року». Промовисті твори у техніці цифрової акварелі створює колишній чернівчанин з Росії Валентин Буковинець. Альбом представляє також твір японської мисткині, дизайнера та графіка Мідорі Харада «Чернівці» із зображенням Руської вулиці. Її авторський стиль «спокійних європейських пейзажів» відомий як  Aire Verte.

 

Подані в альбомі твори живопису та графіки несуть в собі не лише багату історичну інформацію, але є яскравими й виразними художніми висловлюваннями. Цей альбом, який досліджує розвиток чернівецького урбаністичного пейзажу, багато значить для його авторів. І сподіваємося, що для буковинців він також стане особливим.

 

Тетяна ДУГАЄВА, мистецтвознавець, член Національної Спілки художників України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *