– «Рога і копита»…
– Це класика.
– «Шах і мат»…
– Це назва нової турагенції?
– Ні.
– Це новий маршрут? Це нова траєкторія осінніх подорожей?
У вересні ця траєкторія для мене окреслилась і Одесою…
Ви граєте в шахи?
Навіть якщо й ні, цікаво спостерігати за партією, яку грають шахісти.
І, доки ще тепло, доки сонце, прямуємо Шампанським провулком, через парк до моря.
І навіть якщо ви не потрапили на шаховий бал у День міста, то зазирніть на пляж «Аркадія», де залишилися ще невеличкі смуги для відпочивальників без додаткових послуг. І на одній з них стоїть кілька дерев’яних альтанок зі столами й лавками, де збираються поважні одеситки й одесити. Там є й напис: «Места для инвалидов и учасников ВОВ». Хто грає в шахи, хто – в карти, хто – в доміно. Більшість – все ж у шахи.
«Шах мат» дослівно – «володар не помер»…Адже недарма саме в Одесі 1909-го відбувся перший Південно-російський шаховий чемпіонат. Шахи в Одесі люблять. І колись, і зараз.
І ще в «Аркадії» багато собак і котів.
Узимку їм доводиться важко. І холод, і голод. Це зараз їх підгодовують.
І, звичайно, знаходяться дві-три сердешних одеситки, що приносять банку молока чи супу та кісточки в пакетику, які заздалегідь збираються саме для тих, «хто гуляє сам по собі».
«Я маю дві вищих освіти. Працювала економістом. А зараз я валютниця. Здаю квартиру в Шампанському провулку. Сьогодні, в неділю, відпочиваю. І котам принесла трохи риби, підгодувати», – розповідає симпатична блондинка з пакетом рушників з Привозу. Рушники вона продає квартирантам. З кожного має 5-10 гривень зиску. Мізер, але…
Я теж у неї купила рушник.
І у вересні, і це не дивно, море ще досить тепле, але трохи неспокійне.
Охочих купатися не так багато – напевно, все ж таки через шторм.
Тільки чайки із задоволенням пірнають у глибочінь хвиль, а потім завмирають проти вітру, ніби міряючись з ним силою.
І ще осінь – пора весіль. А які гарні наречені в Одесі!
А, може, це біла королева дарує свої привілеї краси молодим?
Ми багато пройшли… Від Аркадії до Приморського бульвару. Можна і перепочити…
Тетяна СПОРИНІНА, 11-12.09.2010, Одеса, фото автора
7 коментарів “Одеський мітельшпіль…”
Дякую Ларисі Дмитренко за допомогу і корективи траєкторії! ;)
Дуже гарні фото. Одесу недарма називають перлиною. Дуже люблю це тепле, колоритне, сонячне місто. Так, я теж помітила чутливе ставлення одеситів до кішок. Вони там усюди – в магазинах, на лавках у скверах, під і на стільчиках вуличних кафе…І,(о, диво!) жодним чином нікому не заважають. Чи це не показник людяності? Сумно, але серед нас не виживають навіть хризантеми…
Дякую, Елена. Фото відображають різні ракурси. А вони просто намагались “позувати” найкращим чином :)
…Я теж люблю Одесу. А одесити мене завжди поправляють – “Одєса”. Має говоритись м’яко.
Наймурчніших тваринок в Одесі обожнюють. На всіх рівнях. Навіть фотовиставка була “Коти у дворах Одеси”.
Як говорять одесити, і “за жизнь” про них піклуються.
Не варто, звичайно, нагадувати криловських зозулю й півня, але Тетяна спориніна має свій погляд на все, що бачить – і вміє заохотити ним побачити й самим.
Красивые жанровые фото. Особенно последнее)))
Мені дуже сподобались фото та цікаві факти що до котів та шахів, особливо альтанки та лавки для шахістів з написом.Мені хотілось би , щоб у нашому місті було б таке саме!
Таня! Супер! Как всегда – все класно!