Кабмін скасував обов’язкове ведення підприємствами Книги відгуків та пропозицій споживачів

Кабінет міністрів своїм рішенням 6 березня скасував обов’язкове ведення підприємствами Книги відгуків та пропозицій споживачів. В уряді очікують, що це дозволить бізнесу щороку заощаджувати до 125 мільйонів гривень.

Крім цього, Кабмін скасував низку інших застарілих регулятивних актів.

Загальна сума економії бізнесу від скасування таких актів має скласти до 1 мільярда гривень щороку.

В уряді пояснили, що існування книги скарг наразі є невиправданим, адже часто підприємці просто не перевіряють записи у цих книгах. У Кабміні вважають, що набагато ефективнішим є спілкування споживача з продавцем через електронну пошту.

Із пропозицією скасувати Книгу відгуків ще у вересні 2018 року виступило Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. Там пояснили, що вимога щодо ведення Книги відгуків створює тиск на бізнес. Підприємці змушені витрачати чимало грошей на організацію виконання вимог: встановлення відповідального за ведення книги, забезпечення щоквартальної перевірки ведення книги, розгляд звернень, зберігання листів, підготовку звітів.

Ще одним з недоліків Книги відгуків називали те, що люди повинні вказувати персональні дані у своїх записах до книги. Оскільки доступ до цього книги має кожен, персональні дані можуть бути використані шахраями.

Для чого в Україні були Книги відгуків та пропозицій? Книга повинна була захистити права споживачів і бути у всіх місцях, де продають товари вроздріб чи надають послуги. Лежати вона мала в куточку споживача, на видному місці. Передбачалося, що людина може внести до книги свої скарги, зауваження чи просто відгуки. При цьому ніхто не мав права вимагати в людини пояснення чи надання бодай якихось документів. Хочеш поскаржитись – бери ручку і пиши.

Після того, як у книзі з’явиться запис, керівництво, приміром, магазину повинно було протягом 7 днів розглянути скаргу і поряд написати, що зроблено. А крім цього – надіслати письмову відповідь споживачу на адресу, яку він зазначив.

Якщо підприємець не реагував на запис, а до нього приходила перевірка і виявляла це, йому загрожував штраф у 17 гривень.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *