Чи збережуть Чернівці пам’ятку ЮНЕСКО?


Редакція отримала листа колишньої керівниці спеціально уповноваженого виконавчого органу місцевого самоврядування з питань охорони культурної спадщини Світлани Біленкової до секретаря міської ради Василя Продана з копіями Віце-премєр-міністру з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України І. Климпуш-Цинцадзе, Міністру закордонних справ України П. Клімкіну, Міністру культури України Є. Нищуку.

Науковиця, дійсний член УНК ІКОМОС (протягом 2010 – 2016 рр. була членом бюро та вченим секретарем цієї організації), авторка  першої наукової монографії «Архітектура Чернівців ХІХ – першої половини ХХ ст.» стурбована долею унікальної архітектурної спадщини Чернівців. На жаль, вона має на те підстави. І йдеться не лише про об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – колишню Резиденцію митрополитів Буковини і Далмації.

Ще 2007 рок,у за рішенням депутатського корпусу Чернівецької міської ради, спеціально уповноважений виконавчий   орган місцевого самоврядування  з питань охорони культурної спадщини був фактично ліквідований із порушенням процедури і делеговані саме відділу та його керівниці повноваження зі здійснення державного нагляду за землями історико-культурного призначення та пам’ятками фактично  припинилися, залишившись актуальними тільки на папері: «У подальшому процедурні порушення ліквідації державного органу місцевого самоврядування призвели до повної руйнації пам’яткоохоронної справи та хаосу в цій галузі з численними конфліктами державних, міжнародних, комунальних і приватних інтересів територіальних громад міст, які формують культурний спадок країни у 401 історичному населеному  пункті України. Особливо гостро постала ця проблема в історичних містах із розміщеними на їхніх територіях об’єктами ЮНЕСКО, в т.ч. у Чернівцях», – пише Біленкова і наводить документальні свідчення.

Декларативність законодавчих положень про охорону культурної спадщини та наявність деструктивних процесів у сфері охорони культурної спадщини, які  розпочалися у Чернівцях від осені 2007 року, призвели  не тільки до ліквідації 2011-го центрального урядового пам’яткоохоронного органу, а й до зниження ефективності держави у цій сфері та безконтрольності у поширенні неправдивої інформації на електронних носіях соціальної мережі. Так, в інтернет-просторі з’явилося чимало сайтів невідомого походження із реєстраційною інформацією про те, що  відділ Чернівецької міськради з питань охорони культурної спадщини та нині існуючий є господарськими структурами з економічним видом діяльності. Це дає підстави вважати, що Єдина державна система  з ведення обліку реєстрації офіційних документів усіх рівнів є незахищеною і потребує дієвої уваги держави до негайного реагування на розміщення неправдивої інформації про державне функціонування місцевих органів самоврядування з ознаками наклепів на публічну  і професійну діяльність посадових осіб, неправомірне маніпулювання цією інформацією тощо.

«Таким чином, досі не відомо, скільки виконавчих органів з питань охорони культурної спадщини зареєстровано у Чернівцях, який саме з них є офіційно чинним, надаючи державні гарантії збереження культурного спадку міста на міжнародному, вітчизняному та місцевому рівнях», – наголошується у листі.  Адже перша в Україні науково-проектна документація з «Коригування історико-архітектурного опорного плану з визначення зон охорони пам’яток, меж і режимів використання історичних ареалів міста Чернівців» є досі чинною як головний науково-проектний документ, що гарантує не тільки збереження унікальної цінності земель історико-культурного призначення Чернівців, а й цілісність наявного об’єкту ЮНЕСКО. Отже, було б логічно, аби влада оголосила мораторій на будівництво в межах історичних ареалів міста з метою подальшого упорядкування усіх процесуальних порушень, скоєних у попередні роки, оскільки ці порушення можуть призвести до непоправних втрат виключної універсальної цінності Чернівців. Більше того, усі ці помилки можуть призвести також до значного падіння позитивного іміджу країни на міжнародному і світовому рівнях.

Хочеться вірити, що  цього не станеться і відповідні державні органи центральної та місцевої влади приймуть рішення щодо належного впорядкування документації на електронних носіях. Це стосується  виправлення наявних неточностей у помилкових записах: поштових адрес, що  створює багато проблем з оплатою комунальних послуг, ведення банківських операцій та інших питань; минулорічних рішень Чернівецької міськради, які готували її відповідні департаменти, переплутавши  (чи підмінивши?) розміщення пам’яток архітектури в межах центрального історичного ареалу із застарілою забудовою в межах земель усієї території міста тощо.

«На жаль, в Україні нині немає спеціально уповноваженого центрального органу з питань охорони і збереження об’єктів культурної спадщини. На мій погляд, такі доленосні питання, як включення можливих змін в історичний ландшафт Чернівців з об’єктом ЮНЕСКО, варто було б спочатку обговорити не тільки з місцевими фахівцями, а й з вітчизняними та зарубіжними авторитетними фахівцями в галузі пам’яткоохоронної справи, порушити їх на громадських обговореннях, дотримуючись усіх міжнародних процедур у цих питаннях. Адже місто повинне розвиватися далі, мають з’являтися нові цікаві креативні об’єкти, але в рамках чинного міжнародного та вітчизняного законодавства, а не того, яке ще не набуло законної сили», – стверджує Світлана Біленкова. І з нею важко не погодитися.

Детальнішу розмову з експерткою про загрози унікальній спадщині Чернівців читайте в наступних числах «Версій».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *