Анатолій Добрянський – про улюблену музику Шевченка

Папку рукописних розвідок, присвячених Шевченкові, знайшли серед документів особистого архіву Анатолія Добрянського працівники бібліотеки, названої на його честь.

Це сценарії шевченківських літературно-музичних вечорів, ведучим яких був Анатолій Миколайович, – повідомила директор муніципальної бібліотеки імені А.Добрянського Леся ЩЕРБАНЮК.

До них входили уривки з віршів і прози, цитати дослідників про Шевченка, присвячені йому вірші, інші допоміжні матеріали. Тут же перелічені народні та професійні музичні твори, які любив слухати Кобзар.

Як показує «Шевченківський словник», музика супроводжувала поета все життя, на засланні й на волі, в Україні й поза нею. Серед пісень, якими захоплювався Шевченко, Добрянский згадує «Пісню про Нечая», «Стоїть явір», історичні пісні й думи «Про Морозенка», «Про Сагайдачного», «Про Кармалюка» тощо. Список академічних творів Глінки, Моцарта, Бетховена і Верді нагадує про інтереси поета й до професійної музики.

З російським композитором Михайлом Глінкою Шевченко зустрічався не раз, коли композитор бував у маєтку Енгельгардтів, а згодом у Петербурзі демонстрував знаті уривки зі своєї опери «Руслан і Людмила».

Шевченко, як свідчать дослідники, був добре обізнаний з творами західноєвропейських композиторів Россіні, Белліні, Верді, Моцарта, Бетховена, Шопена, Шуберта, бував на петербурзьких концертах Ліста.

…Сказати про Анатолія Добрянського, що він любив музику – не сказати нічого. Він жив музикою, дихав нею. Ще зі студентських років збирав колекцію платівок із записами класичної музики, щедро «пригощаючи» ними друзів. Роками читав лекції на музичні теми в Університеті культури, який працював по четвергах в Актовому залі ЧДУ. І під час цих лекцій «яблуку не було де впасти». Поміж інших університетських предметів Добрянський викладав  розроблений ним спецкурс «Література і музика». Окрім того, довгі роки вів музичний лекторій у Чернівецькій філармонії. І писав відгуки-рецензії на всі концерти тодішніх зірок, отримавши в «Радянській Буковині» спеціальну премію за оперативність рецензій.

Хоч Анатолій Миколайович  і не мав закінченої музичної освіти, але самотужки опанував історію українського і світового мистецтва, у неповні 30 років отримавши звання лектора-мистецтвознавця. Десятиліттями без нього не обходилися музичні й загалом мистецькі вечори в Чернівцях, зокрема присвячені Шевченкові, а відомі українські співаки, артисти вважали за честь мати його ведучим своїх концертів.

Вл.інф.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *