Народ – це у Совку, Росії, Північній Кореї та Китаю. Бо, як правило, у комуністів усі жахливі злочини робляться від імені народу, який теж не відстає. Судить. Засуджує. Переповідають одне одному «факти», які на власні очі ніколи не бачили. Строчить анонімні скарги. Відвертає очі в бік, коли комусь заламують руки. Бреше в залі суду. Заздрить. Не відчуває чужого болю, бо він чужий, не свій, не власний.
І цей нарід потім наводить рушницю й натискає гачок. Бо ж «іменем народу СРСР/ України».
Не варто бути народом. Будьте нацією. Нація розуміє, що несправедливість до одного є несправедливістю до усіх.
Нація встає і повстає. Нтомість народ лише вимагає та «змушує» владу. Коли нація створює умови, народ очікує на чергову подачку. Щоби «держава» підняла зарплатню і зменшила ціни..
Будьмо нацією. Семена треба звідти визволити. Як і багатьох інших.
Ці виродки – мутанти тоталітаризму, Совка і жадоби дев’яностих – будуть катувати й робити приклад з кожного, хто демонструє що не буде танцювати під їх сопілку.
Хто цього ще не розуміє або ж не здатний зрозуміти, той назавжди залишиться народом, який радіє стражданням інших, а потім озирається безпорадно, коли приходять вже за ним.
Останній раз я закликав збирати гроші на ідею Народного Президента. Багато з вас знають, що з того вийшло. Ну а хто не знає – скажу. Проблема не з охочими пожертвувати. А з тими, хто повинен бути достойним таких пожертв.
Відтоді я ніколи не збирав гроші і не закликав до цього, відчуваючи свою відповідальність за такі дії.
Минуло майже чотири роки. І настав час знову збирати. Збирати на захист і порятунок одного з нас. Не з обличчям Ален Делона. Може, й українська у нього не досконала.
Звісно, є такі, що казна що розкажуть про нього. Зрозуміло, що «народ» завчено, як віршик на миколайчика, розкаже, якій він «аферист».
Але український націоналіст саме тим і був страшенно небезпечним, лякаючи мешканців державних будівель у Москві та Київі, що він не був народом. Отож грати на його патологічних заздрощах було неможливо, бо він таких не мав. І зомбувати його було не можливо, бо він любив більше, аніж ненавидів. І тому націоналістів ненавиділи та боялися. І тому їх завжди намагалися фізично знищити.
Сьогодні фізичне знищення не може змагатися зі знищенням етично-моральним.
Скільки самопроголошених «націоналістів» виявилося звичайнісіньким народом, який, матюкаючись російською, тільки й шукає якому президенту чи олігарху запродатися за шмат сала та хліба. За стабільну кринку вареників на столі.
Я не звертаюсь до народу. Чи до населення.
Я звертаюсь до нації. Що живе в межах та поза межами.
Потрібно оплатити адвокатів з Америки. Бо кати бояться виключно Вашингтону чи Москви. Москва ж, зрозуміло, не опція в наших справах. Тому – Вашингтон.
Будь ласка, поширите. Та чекайте на більш конкретну інформацію по збору коштів. Ціни неабиякі. Але це найкраще, що вдалося знайти за декілька місяців ретельних пошуків. Сім’ї Семена та декільком його друзям це не потягнути.
Нації ж навіть напружуватися особливо не треба.
Аби вона була. Існувала. Ця нація.
З повагою до усіх безвиключно представників Української Нації.
Рустам Ташбаєв
Довідково
Семен Ігорович Семенченко (ур. Костянтин Ігорович Грішин; нар. 6 червня 1974, Севастополь, СРСР) — народний депутат ВРУ VIII скликання (Самопоміч), перший заступник голови Комітету ВРУ з питань національної безпеки та оборони, український військовик, командир 2-го Батальйону «Донбас» 1-ї Бригади оперативного призначення Національної гвардії України, сформованого з добровольців, солдат запасу Національної гвардії України.
Що відомо про Рустама Ташбаєва
Народився у Ленінграді 1970 року. У віці 4-х років перевезений матір’ю-українкою до Черкас. Школу закінчував у Житомирі. 1987 року вступив до Житомирської філії КПІ та залишив навчання за власним бажанням через 2 місяці. Працював токарем. А 1988-го пройшов жорсткий конкурс (1 з 10 абітурієнтів) до Калінінградського вищого військово-морського училища, з якого відрахувався в 1991-му, будучи відмінником навчання, за власним бажанням зі збереженням військового звання. Закінчував службу у Прибалтиці. Протягом 1991/92 рр. мешкав у Житомирі, де займався підприємницькою діяльністю.
Від 1992 до 1994 працював у Німеччині, після чого 1995-го відкрив магазин автозапчастин у Житомирі. В січні 1996 року заарештований місцевим відділом боротьби з організованою злочинністю за відмову платити корумпованим працівникам МВС за «дах». Пройшов через «обробку» 5-ма слідчими та зберіг тверду позицію. У другій половині 1996 року його звільнили і закрили кримінальні справу. Ташбаєв придбав візу на 30 днів до США та виїхав із країни. Політичний притулок отримав 1999 року, проживав у Нью-Йорку, де займався приватним підприємництвом.
2005-го здобув ступінь бакалавра з дисципліни «військова наука». Займався аматорською астрономією та тактичною підготовкою, працював у різних компаніях.
Із 2014 року, за його словами, брав активну участь у лобіюванні законів про військову та фінансову допомогу Україні, був задіяний у групі військових експертів з підготовки програми переозброєння та перенавчання ЗСУ. Маючи прямі контакти з офісом сенатора від Арізони МакКейна, займався підвищенням боєздатності українських збройних сил та проведенням демократичних реформ в Україні й боротьбою з корупцією.
До України виїхав наприкінці січня 2014-го, де продовжував діяльність з перетворення України на сучасну та сильну європейську державу. Був лідером Майдану-3. Після арешту СБУ, від смерті врятувало американське громадянство. Перед тим, як його депортували, . назвавши «російським казачком», він був по-звірячому побитий у лісі невідомими у масках. Жахливі фото та розповід Ташбаєва оприлюдено на ресурсі https://stuki-druki.com/marazm/Ruslan_Tashbaev_organizovavshiy_maydan_3_zverski_izbit_FOTO.php
Повернувшись до США, створює УПА – об’єднання громадських організацій, яке назвав «Український політичний Альянс», себто скорочено УПА. У травні 2018-го провів у Празі Перший український національний конгрес (ПНУК). У вересні СБУ відкрила кримінальне провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 109 КК України (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади). Згідно з матеріалами справи, 24-26 травня на конференції ПНУК в Празі (Чехія) було проголошено, що «Верховна Рада, Генпрокуратура України (включаючи військову прокуратуру) і МВС є злочинними організаціями, тому й нелегітимні, а ПНУК – єдиний легітимний законодавчий орган влади України». Учасники ПНУК оголосили про створення своєї судової гілки влади – «Українського народного трибуналу». Після цього громадяни України почали збирати факти на підтвердження злочинних діянь цих організацій, які у своїх виступах на ютубі та у фейсбуці озвучував Ташбаєв…
