Заощадження в умовах воєнного стану: вкладникам не варто розраховувати, що депозитна ставка компенсує інфляцію

 

«Фінансовий клуб» зібрав круглий стіл на тему «Як зберегти та примножити заощадження в умовах воєнного стану». Пропонуємо його вашій увазі.  

Падіння депозитних ставок припинилося

Банки скоротили депозитні ставки після початку війни, але зараз падіння ставок припинилося.

«Ставки за депозитами в перші місяці воєнних дій знаходилися в тренді зниження. Ставки знизилися з двозначних – практично більшість ринку пропонувала 10-11%, а десь 8-9%, до однозначних у 5-6% за річні депозити в гривні», – розповів заступник голови правління ТАСкомбанку Артур Муравицький.

ПУМБ підтверджує цей тренд. «Ставки знижувалися в перші два місяці воєнного стану. У травні спостерігається певна стабілізація. За березень-травень наші ставки знизилися на понад 2% річних за всіма програмами. І на сьогодні ми пропонуємо депозити під 5-7% річних в залежності від строку розміщення і типу продукту», – каже керівник відділу депозитів ПУМБ  Микита Малясов.

«Спочатку спостерігалося несуттєве зниження депозитних ставок до кінця березня. Потім з квітня вже monobank, а вже під кінець квітня і решта банків більш-менш суттєво знизили ставки в національній валюті», – повідомив директор департаменту роздрібних клієнтів Кредобанку Олександр Супрунович.

За його словами, зараз ситуація стабілізувалася, хоча в деяких випадках банки можуть підняти ставку. «Кредобанк з 17 травня анонсував підняття ставки на 1 в.п. в національній валюті по всіх термінах розміщення. Так, ця ставка не є мегависокою – 5-7%, але вже потрохи спостерігається не тільки стабілізація, але й підняття. Це відбувається внаслідок того, що трошки відновлюється кредитування – в частині автокредитування, кредитування юридичних осіб, МСБ», – сказав Олександр Супрунович.

Артур Муравицький запевняє, що зараз вони не планують підвищувати ставки, хоча окремі банки ставки все ж відкорегували. «Ми фіксували зниження відсоткових ставок – достатньо агресивне зниження відбулося в декілька етапів, всі лідери ринку це робили. А зараз ми бачимо певне корегування по гравцям ринку і певну стабілізацію ставок на поточному рівні», – зазначив він.

Залишки коштів в банках зростають попри війну

Банки зіткнулися зі скороченням депозитного портфеля, але ці кошти залишаються на поточних рахунках, тому загальний портфель коштів роздрібних клієнтів навіть зростає в банках.

«У березні по строковим депозитам, як і в інших банках, ми спостерігали відтік коштів. При цьому по картковим рахункам був значний приріст. В цілому портфель зріс на понад 1,2 млрд грн. У квітні по строковим коштам тренд зниження зупинився, а по картковим рахункам продовжувався приріст. І загалом портфель виріс на 1,4 млрд грн», – сказав керівник відділу депозитів ПУМБ Микита Малясов.

За його словами, вже в травні вони бачать зростання депозитів. «В травні по строковим коштам, навіть за цими ставками, спостерігаємо поступовий приріст залишків. І за половину травня ми вже бачимо по гривні плюс 100 млн грн приросту портфеля. Вже частково повертаються кошти, які були зняті у перші тижні воєнного стану, а також бачимо певний перетік в депозити залишків карткових рахунків, які надійшли в березні-квітні, в тому числі за соціальними програмами», – розповів Микита Малясов.

Гривневі кошти накопичуються на поточних та карткових рахунках українців в очікуванні зростання депозитних ставок. «У більшості випадків кошти перетікають на поточні рахунки і очікують кращої пропозиції. І мінімальні підняття ставок, які спостерігаються по деяким банкам, більшою мірою скеровані на те, щоб стримати відтік з депозитів на поточні рахунки, аніж десь збільшити депозитну базу», – повідомив директор департаменту роздрібних клієнтів Кредобанку Олександр Супрунович.

 

Банкіри пояснили низькі ставки за вкладами

Основна причина низької ставки – скорочення обсягів нового кредитування.

«В усіх банках спостерігається надліквідність. І відсутність активних темпів кредитування впливає на це. Тому зараз немає об’єктивної причини, щоб різко піднімати ставки чи залучати депозити», – розповів директор департаменту роздрібних клієнтів Кредобанку Олександр Супрунович.

Замороження кредитування одразу після початку війни позбавило банки потреби в нових депозитах за будь-яку ціну. «Банки кредитують в першу чергу корпоративний бізнес, і  дуже обмежено. Частина клієнтів, яка спроможна брати кредити, значно зменшилася в порівнянні з довоєнним періодом. Відповідно, потреби банків у додатковій ліквідності дуже обмежені. Банківська система є надліквідною і банкам вистачає ресурсної бази. Тому у нас немає гострої потреби у залученні нових коштів в значних обсягах», – сказав керівник відділу депозитів ПУМБ Микита Малясов.

Заступник голови правління ТАСкомбанку Артур Муравицький констатує слабке корпоративне кредитування. «Банківська система ліквідна і додаткові кошти не потрібні, тому що практично зупинилося кредитування: корпоративний сектор лише трішки банками кредитується, – зазначив банкір. – Корпоративне кредитування завжди здійснювалося за мінімальними ставками, тому тренду для зростання депозитних ставок немає. І другий фактор – це «економіка» банків, які знаходяться в ситуації  тих чи інших кредитних канікул, коли клієнти не платять відсотки за кредитами».

 

Вкладникам не варто в таких умовах розраховувати, що депозитна ставка компенсує інфляційне знецінення гривні. «Зараз просто немає об’єктивних причин у банків – ні економічних, ні по ліквідності, щоби платити адекватні з точки зору макроекономіки ставки за депозитами. Відсоток за депозитами зараз не покриває темпи інфляції. Це реалії воєнного часу», – сказав Артур Муравицький.

Джерело:  FinClub

 

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.