Піодермії (від грецького pyon – гній, derma – шкіра),  або бактеріальні інфекції шкіри – група гнійно-запальних захворювань шкіри, спричинених піококами. Найчастіше це – стафілококи, стрептококи, рідше кишкова паличка, корінебактерії тощо.

Коли шкіра не захищає від недуг

Розвиток бактеріальних інфекцій шкіри відбувається внаслідок потрапляння на шкіру мікроорганізмів із зовнішнього середовища та активації власної мікробної флори – автофлори, яка міститься на поверхні шкіри, надто у шкірних складках, та на слизових оболонках. Шкіра людини – це бар’єр для проникнення всередину організму різних патогенних агентів. Але за наявності впливу різних чинників, як зовнішнього (переохолодження, перегрівання із посиленим потінням, мікротравми, забруднення шкіри, дієта з надмірними вуглеводами й нестачею білків, екзогенні гіповітамінози, тривале вживання певних груп лікарських препаратів, які пригнічують імунологічну реактивність організму тощо) та внутрішнього (ендокринні захворювання, зокрема цукровий діабет, зниження імунітету, хронічний тонзиліт, гайморит, карієс, порушення обміну речовин, ендогенні гіповітамінози, тяжкі системні захворювання, перевтома, стрес тощо) ця захисна функція значно знижується, створюючи передумови для інфікування. Інкубаційний період триває десь близько тижня.

Первинні піодермії виникають на неураженій шкірі, а вторинні – як ускладнення дерматозів, супроводжуваних свербежем і пошкодженням цілісності шкіри (короста, дерматити тощо).

Небезпека зараження шкірними інфекціями

Бактеріальні захворювання шкіри є заразними. Заразитися можна непрямим шляхом – у побуті, та прямим – через безпосередній контакт з носієм інфекції. Захворювання небезпечне зараженням як для самого хворого, який руками, рушником чи постільною білизною може перенести інфекцію на сусідні ділянки шкіри, так і для його оточення  –  при спільному користуванні рушниками, посудом тощо. У групі ризику перебувають найперше діти, оскільки у них більш вразлива шкіра. Тому існує ризик ендемічних спалахів у дитячих колективах, де бактерії передаються через іграшки та при спільному користуванні предметами вжитку. Тому дуже важливо в дитячих садках, таборах і школах неухильно дотримуватися санітарно-гігієнічних норм.

Різновиди й локалізація піодермій

Симптоми гнійних інфекцій шкіри різняться залежно від виду захворювання. Починаються здебільшого зі свербежу і почервоніння. Для стрептодермій типовою є поява на шкірі маленької червоної плями, яка протягом кількох годин збільшується; на її поверхні виникає фліктена – міхур, заповнений каламутною рідиною, а далі – гноєм. Процес  швидко розповсюджується по периферії.

Найбільш поширеними проявами стрептодермій є імпетиго з різновидами: *бульозне імпетиго: ураження розташовані на ступнях та гомілках, тильній поверхні кистей; *щілиноподібне імпетиго (заїди) локалізується в куточках рота, де виникають лінійні тріщини, а відкривання рота супроводжується болем; * імпетиго нігтьових валиків (турніоль) виникає навколо нігтьових пластинок: ураження ніби підковою оточує ніготь, сприяє інфікуванню наявність задирок; * стрептококова попрілість виникає в дітей у складках шкіри і має схильність до намокання; * суха стрептодермія – плями білого чи рожевого кольору з дрібними лусочками на відкритих ділянках шкіри; * звичайне (вульгарне) імпетиго: вогнища ураження локалізуються здебільшого на обличчі, в ділянці вух, рідше на тулубі, кінцівках, і вкриті жовтими «медовими» кірками; *при  стафілодерміях висипи виникатимуть на ділянках, де розташовані додатки шкіри, такі як волосся, залози: у цих випадках виникає фолікуліт, фурункульоз, гідраденіт, які часто-густо супроводжуються рясними гноячковими висипаннями, відчуттям болю та хронічним перебігом.

Не займатися самолікуванням

При виникненні фурункула на обличчі слід негайно звертатися за медичною допомогою і не займатися самолікуванням, оскільки існує загроза небезпечних для життя ускладнень.

Лікування бактеріальних інфекцій шкіри має призначати лікар-дерматолог. Не намагайтеся скористатися досвідом знайомих чи сусідів. За обмеженого висипання призначають, як правило, місцеве лікування. У випадку поширених форм стрептодермій, крім цього, призначають антибактеріальні препарати, а також імуномодулятори (за необхідності) та полівітаміни. При хронічному перебігу піодермії слід провести комплексне обстеження для виявлення у хворого хронічних соматичних захворювань. Важливо дотримуватися дієти з обмеженим вживанням вуглеводів. Категорично заборонений, до зникнення висипань, контакт уражених та прилеглих до них ділянок здорової шкіри з водою,оскільки це сприяє поширенню інфекції.

Профілактика гноячкових хвороб

Збалансоване харчування, зміцнення імунітету, дотри­мання правил гігієни шкіри, обробка мікротравм дезінфекційними засобами (у дітей водні розчини анілінових барвників, більш звичних нам під назвами метиленової синьки, зеленки, фукорцину), своєчасне лікування супутніх захворювань допомагають запобігати інфікуванню піодерміями. Всі предмети, з якими контактував хворий, повинні кип’ятитися та оброблятися антисептиками.

У дитячих дошкільних закладах дітей, хворих на стрептодермію, ізолюють і призначають карантин на 10 днів.

Лілія ГУЛЕЙ, асистент кафедри дерматовенерології БДМУ, кандидат медичних наук

Запис Обережно: холодної пори ваша шкіра уразливіша для інфекцій спершу з'явиться на Медіа-Версії.

 Кількість тих, хто страждає на недуги печінки, у сотню разів перевищує поширеність ВІЛ-інфекції.  За останні 10 років в Україні захворюваність на хронічні гепатити й цироз печінки збільшилася більш ніж у 2,5 раза! Щоби оберігати свій організм, треба знати, які ознаки говорять про хворобу. Про це розповідь Лілії ГУЛЕЙ, кандидата меднаук, асистента кафедри дерматовенерології Буковинського державного медуніверситету.

 – Про порушення в роботі внутрішніх органів і зокрема печінки найчастіше свідчать прояви на шкірі. Тож я рекомендувала б вчасно звертатися за медичною допомогою до дерматолога у разі появи висипів на шкірі. А, крім того, регулярно проходити профілактичні обстеження систем та органів, бо особливістю патології печінки є тривалий прихований перебіг недуги та пізні, вже так звані «печінкові», прояви хвороби.

 Печінка *сприяє знешкодженню токсинів і шлаків, що виробляються в процесі обміну речовин і надходять з продуктами харчування, неякісною питною водою, алкоголем; руйнує та виводить їх з організму; *продукує жовч, яка бере участь у травленні, синтезі вітамінів і гормонів тощо.

При будь-яких збоях у функціонуванні печінки серйозно порушуються її очисні функції, утворюються камені у жовчному міхурі, жовчних протоках, що неодмінно призводить до серйозних проблем зі здоров’ям.

Реакція шкіри на проблеми з печінкою та жовчовивідними шляхами:

* шкірний свербіж (обмежений, частіше генералізований), який може бути і самостійним симптомом шкірних хвороб і одним із проявів функціональних і органічних  порушень внутрішніх  органів та систем, які найчастіше зустрічаються при захворюваннях печінки та жовчовивідних шляхів;

* жовтяниця шкірних покровів із вираженим свербіжем і підвищенням рівня білірубіну та холестерину крові – головний клінічний прояв цирозу печінки, гострих і хронічних гепатитів. Печінкова жовтяниця розвивається при порушенні виділення білірубіну через закупорку жовчних шляхів. Спостерігається також жовтушне забарвлення слизових оболонок, особливо склер, кон’юнктиви очей, а також слизової рота на межі між твердим і м’яким піднебінням;

* судинні зірочки  (телеангіоектазії), що виникають, як правило, під час вагітності: поодинокі бувають у здорових людей, але можуть свідчити про порушення метаболізму в печінці;

* ксантелазми − бляшки жовтого кольору, безболісні при дотику і мають м’яку консистенцію. Як правило, утворюються на тлі порушеного обміну жирів і являють собою локальні відкладення жирів у шкірі. Вони часто спостерігаються на під час цирозу печінки;

* печінкові плями сіро-коричневого кольору: виникають навколо очей та на вилицях,

* дисхромії – порушення пігментації шкіри, пов’язані з розладами відкладень пігменту меланіну;

* пальмарна еритема − розлите яскраво-червоне дифузне забарвлення долонь, на ступнях подібна вона виникає рідше;

* симптом «голови медузи» − розширення підшкірних вен на шкірі живота, яка багата на судини;

* втрата оволосіння на тулубі, в пахвових ділянках, особливо на лобку, частіше спостерігаються в чоловіків;

*крововиливи в шкіру та слизові оболонки (ознака геморагічного діатезу) плямистого характеру, що мають вигляд синців;

*сухість шкіри – яка виникає при порушеннях відтоку жовчі через зниження засвоєння вітаміну А.

Часто погіршення стану шкірних покровів і загострення вже наявних дерматозів спостерігаються при хронічних захворюваннях печінки.

Загострення таких захворювань шкіри, як періоральний дерматит, себорейний дерматит, різні алопеції, екзема, атопічний дерматит, свербець, кропив’янка, червоний плескатий лишай, псоріаз можуть бути першим дзвіночком: потрібно дообстежитися у суміжних фахівців з метою виключення перш за все порушень з боку шлунково-кишкового тракту, в тому числі печінки.

Тож при наявності шкірних висипів, крім консультації дерматолога, потрібна консультація гастроентеролога.

Запис Турбує шкіра? Обстежся у… гастроентеролога спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Заразитися мікроорганізмами можна побутовим шляхом чи при безпосередньому контакті з носієм інфекції.

Оскільки діти інфікуються легко – це може призвести до ендемічних спалахів у дитячих колективах, де бактерії передаються через іграшки та при користуванні спільними предметами. Тому дуже важливо у дитячих садках, таборах і школах дотримуватися санітарно-гігієнічних норм.

Шкіра людини виконує функцію бар’єру від проникнення до організму різних патогенних агентів. Але при впливі на організм людини різних чинників зовнішнього та внутрішнього середовища захисна дія шкіри знижується, створюючи передумови для інфікування. До зовнішніх факторів належать: переохолодження, перегрівання, що супроводжується посиленим потінням, мікротравми, забруднення шкіри, дієта збагачена вуглеводами та збіднена білками, екзогенні гіповітамінози, тривале вживання великих доз певних груп лікарських препаратів, які пригнічують імунологічну реактивність організму тощо. Внутрішні ж – ендокринні захворювання, наприклад, цукровий діабет, зниження системного та локального імунітету, хронічний тонзиліт, гайморит, карієс, порушення обміну речовин, ендогенні гіповітамінози, тяжкі системні захворювання, перевтома, стрес. Інкубаційний період імпетиго триває близько тижня. Є первинні піодермії, які виникають на неураженій шкірі та вторинні, як ускладнення дерматозів, які супроводжуються свербежем та пошкодженням цілісності шкіри, наприклад короста, дерматити тощо.

Прислухайтеся до власного тіла

Симптоми стрептодермії – різні, залежно від виду захворювання. Зазвичай непокоїть свербіж. Загальним для всіх видів стрептодермій є поява на ураженій ділянці шкіри маленької червоної плями, яка протягом кількох годин збільшується та на її поверхні з’являється фліктена – пухир, заповнений каламутною рідиною, а потім – гноєм. Згодом на поверхні фліктени виникає кірка, яка з часом відпадає, залишаючи на місці ураження пляму. Процес швидко поширюється і триває від 2-х до 4-х тижнів. Найчастішими проявами імпетиго бувають: бульозне імпетиго – локалізується на ступнях та гомілках, тильній поверхні кистей; щілиноподібне імпетиго (заїда) – в куточках рота, де виникають лінійні тріщини, через які боляче відкривати рота; імпетиго нігтьових валиків (турніоль) – виникає навколо нігтьових пластинок, при якому ураження підковоподібно оточує ніготь, сприяє інфікуванню наявність задирок на пальцях; стрептококова опрілість – виникає в дітей в складках шкіри і характеризується схильністю до мокріння; суха стрептодермія –  плями білого чи рожевого кольору з дрібними лусочками на відкритих ділянках шкіри; звичайне (вульгарне) імпетиго – вогнища ураження локалізуються частіше на обличчі, в ділянці вух, рідше на тулубі, кінцівках, вони та вкриті жовтими «медовими» кірками.

Інфекція любить воду

Діагноз стрептодермій ставить лікар-дерматолог. Його можна підтвердити бактеріологічним дослідженням.

Лікування призначає лікар залежно від особливостей клінічного перебігу у кожного конкретного пацієнта. Якщо висипка обмежена, призначають місцеве лікування: на ділянки ураження – анілінові барвники та антибактеріальні мазі, шкіру навколо обробляють антисептиками. У випадку поширених форм стрептодермій, призначають крім того, антибактеріальні препарати системної дії, а також імуномодулятори (за необхідності) та полівітаміни. При хронічному перебігу або при частих проявах проводять комплексне обстеження для виявлення хронічних соматичних захворювань. Важливо дотримуватися дієти, обмежуючи вуглеводи. Уражені та прилеглі до них ділянки здорової шкіри, не можна мочити водою до зникнення висипань, бо вода сприяє поширенню інфекції.

Профілактика гнійничкових хвороб

Збалансоване харчування, зміцнення організму, дотри­мання правил гігієни шкіри, обробка мікротравм дезінфікувальними засобами для дітей – водні розчини анілінових барвників), своєчасне лікування супутніх захворювань, зміцнення імунітету. Всі предмети, з якими контактував хворий, повинні кип’ятитися та оброблятися антисептиками.

У дитячих дошкільних закладах дітей, хворих стрептодермією, ізолюють і призначають карантин на 10 днів.

Лілія ГУЛЕЙ, асистент кафедри дерматовенерології, кандидат медичних наук Буковинського державного медичного університету

Запис Імпетиго – захворювання ніжної шкіри спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Фото з сайту molbuk.ua

– На церемонії нагородження я танцювала з відомим українським танцюристом Костянтином Томільченком, – розповідала дівчина. – Премію мені вручали український співак Олександр Пономарьов і Тереза Яценюк.

Наразі Віка закінчує 11 клас, готується до зовнішнього тестування. Дівчина мріє вступити до ЧНУ на кафедру менеджменту туризму. Михайло Папієв, губернатор краю, пообіцяв посприяти вступові до вузу й подарував Вікторії мобільний телефон і квіти. Пан Папієв зазначив також, що вчинок Віки – це приклад не тільки для всіх буковинців, а й для всієї України.

– Я пишаюся своєю меншою донькою, у мене їх троє. Вона врятувала мою внучку. Не випадково ми назвали її Вікторією, – зазначили Ніна Афанасіївна, мама дівчини. – Я вчила своїх доньок від народження бути добрими та допомогати одна одній.

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»  

Запис Буковинка стала лауреатом премії «Гордість країни» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Із появою весняного сонечка варто подбати про очищення шкіри, – розповідає Ніна КОЗАК, косметолог. – До того ж нинішня зима затягнулася і це теж позначилося на стані шкіри.

Із настанням тепла шкіра виділяє більше жиру. Тому час скористатися скрабами. Змертвілі лусочки слід видалити з обличчя, щоби вона могла набратися вологи.

Маски, що наносяться на неочищену шкіру, просто не подіють.

Для очищення можна користуватися вже готовими скрабами або кавовою гущею. Щоправда, помітного результату одразу ви не досягнете, бо цю процедуру слід проводити регулярно. Та через кілька процедур шкіра очиститься, гладкою та ніжною. Скраб слід наносити на обличчя раз на тиждень, якщо дуже жирна шкіра – двічі.

– Дуже хорошим скрабом є сіль зі сметаною, – продовжує пані Козак, – їх слід змішати та нанести на обличчя, втираючи на тих ділянках, де найбільше забруднені пори.

Якщо ж шкіра дуже висихає від скрабів, краще взагалі відмовитися від них, не варто травмувати і без того чутливу шкіру. У цьому випадку достатньо вранці та ввечері протирати обличчя безспиртовим лосьйоном. Він видалить змертвілі клітини та заспокоїть шкіру.

Маски від Ніни Козак

Для втомленої після зими шкіри корисними будуть такі маски.

1.  Чайна ложечка курячого жовтка, чайна ложка оливкової олії, кілька крапель лимонного соку, можна додати ще ложечку меду. Все це ретельно перемішати і нанести суміш на обличчя на 20 – 25 хвилин. Змити маску проточною, теплою водою. Потім протріть обличчя тоніком і скористайтеся кремом.

2. Для іншої маски нам знадобиться свіжа петрушка, яку слід розтовкти у ступці, щоби вона пустила сік. Додайте чайну ложку крему для обличчя, декілька крапель вітаміну Е, чайну ложечку жовтка та меду. Розмішайте до утворення однорідної маси. Тоді нанесіть на попередньо очищену шкіру рівним шаром і залиште на 15 – 25 хвилин. Змийте теплою водою.

Важливо: наклавши маску, слід полежати, не рухаючись і не розмовляючи, аби не травмувати висохлою сумішшю шкіру.

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис Як доглядати шкіру обличчя навесні: поради косметолога спершу з'явиться на Медіа-Версії.