Громадське.ua зібрало “перли” чинного глави держави

28 лютого президент Петро Порошенко несподівано провів велику прес-конференцію. Востаннє він спілкувався з журналістами у травні 2017-го, одразу після офіційного повідомлення про те, що ЄС запроваджує з Україною безвізовий режим. Про те, що Петро Порошенко дасть прес-конференцію журналісти дізналися напередодні вдень, як і співробітники державної охорони.

Неофіційно вони розповідають: дата прес-конференції змінювалася двічі. В середу, 27 лютого, їм повідомили, що це станеться в останній день зими в «Мистецькому Арсеналі». Заради цього скасували урочисте нагородження співробітників УДО, заплановане на цей день в Арсеналі.

До початку прес-конференції охорона президента не пропустила на захід активісток руху FEMEN, а також невідомих, які намагалися пронести яйця.

Президент прийшов у гарному гуморі та старих туфлях. Протягом майже двох годин спілкування з журналістами він інколи підглядав у два «суфлери», що стояли поряд зі сценою, та намагався виглядати невимушено, хоча, відповідаючи на деякі питання, все ж не міг приховати роздратування. Зокрема й відповідаючи на питання Громадського.

Далі — ключові питання журналістів та відповіді Петра Порошенка.

Про відпочинок на Мальдівах

Журналіст програми «Схеми» з «Радіо Свобода» Михайло Ткач поставив президентові одразу кілька питань: чи відповідає дійсності інформація про те, що в січні цього року він вилетів на відпочинок на Мальдіви не під своїм ім’ям? Чи супроводжував його колишній голова Адміністрації президента Борис Ложкін? Чи правда, що після розслідування «Схем» щодо подробиць відпочинку президента, СБУ намагалася з’ясувати, хто зі співробітників аеропорту «Київ» «злив» цю інформацію?

Крім того, Ткач хотів уточнити, хто з високопосадовців виконував обов’язки голови держави, поки Порошенко відпочивав за кордоном Президент відповів на питання Ткача частково:

«Відповідно до Конституції України президент не має права нікому передавати свої обов’язки, тому 24 години на добу вже майже 4 роки я перебуваю на зв’язку, виконую функції президента, виконую функції верховного головнокомандувача й на початку січня я цих обов’язків нікому не передоручав.

Кордон я перетинав під своїм прізвищем, за своїм паспортом і проходив реєстрацією в прикордонників. Інформацію повідомили публічно і постфактум.

Я наголошую, що мій переліт оформили у відповідності до чинного законодавства.

Оплачував я і літак, і готель зі свого банківського рахунку в українському банку і в поданій декларації — це має відбутися протягом найближчих 3 — 5 тижнів — ви зможете в цьому переконатися. І наголошую, що на це не витрачено жодної копійки з українського бюджету, всі кошти задекларовані і сплачені всі податки».

Про свої статки

Журналістка видання «Детектор медіа» Марина Баранівська повторила питання, яке у 2011 році Мустафа Найєм, тоді журналіст «Української правди» поставив тодішньому президентові Віктору Януковичу: «Чому в країні все погано, а у вас усе добре? У чому ваш секрет успіху… Я хочу спитати, як це бути президентом-олігархом у країні, де люди виживають, у ситуації близькій до гуманітарної катастрофи?»

«Я не хочу зараз обговорювати власне життя, але повірте, воно не цукор. Вам цікаво? Я запрошую вас провести день зі мною. Упевнений, ви зміните свою думку. Але ключова позиція: дорогенька моя, ми маємо змінити з вами країну. Хочу наголосити, що коли я обирався президентом, мої статки були набагато більшими, ніж це є зараз. Я єдиний президент, який має цю динаміку.

Коли ви кажете про гуманітапрну катастрофу, то порівняйте Маріуполь і Донецьк. Порівняйте 65% безробіття, діти, які не можуть ходити до школи, ліки, які неможливо купити, харчові продукти, дорожчі й набагато гіршої якості… а потім порівняємо, що є гуманітарна катастрофа. При чому я ж не ношу «рожеві окуляри». Я особисто бачу всі проблеми країни».

Про розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета

Журналіст видання «Українська правда» Роман Романюк сказав президентові, що хотів запитати його «хто вбив Павла Шеремета?», але, очевидно, це питання треба поставити вже наступному президенту України».

«Я не Господь Бог. Я не знаю, хто вбив Павла Шеремета, але в мене так само болить, як і вам. Знаєте, чим я відрізняюся від попередніх? Я буду разом з вами робити все можливе, щоб у нас не залишилося жодної закритої частини в розслідуванні вбивства журналіста. Вам це не подобається? Шукайте іншого — це ваше право.

Я не слідчий, я маю створити умови, щоб захистити українців, щоб розслідування відбувалося максимально прозоро й об’єктивно. Якщо маєте будь-які претензії до розслідування, я на вашому боці. Кожен з нас має робити свою справу. Я так само знав Павла Шеремета і в «Української правди» немає права на «приватизацію» Павла. Ми всі маємо робити свою справу. Якщо я ще щось можу зробити — будь-ласка, я відкритий для ваших пропозицій».

Про те, чим займатиметься, якщо не виграє наступні президентські вибори

Журналістка видання Lb.ua Соня Кошкіна запитала, чи має Порошенко план «Б» на випадок, якщо він не виграє наступні президентські вибори, та де він житиме. Президент пообіцяв, що в будь-якому випадку залишиться в Україні, але уникнув прямої відповіді на питання, чи братиме він участь у виборах голови держави, запланованих на травень 2019-го:

«Після виборів я точно житиму в Україні. Я зроблю все, щоб не допустити реваншу. Я не програв ще у своєму житті жодної виборчої компанії. Я братиму участь у президентських виборах. Як виборець».

Про можливість дострокових виборів Верховної Ради

Головний редактор видання rbc.ua Сергій Щербина запропонував президентові підтвердити чи спростувати чутки про можливість оголошення дострокових виборів парламенту. З початку тижня про це заявили представники опозиційних фракцій «Батьківщини», «Самопомочі» та «Радикальної партії».

Якщо раніше у відповідь на подібні питання Петро Порошенко повторював, що вибори Верховної Ради мають відбутись у запланований строк, а саме восени 2019-го, цього разу відповідь президента не була чіткою:

«Я повністю задоволений темпами, продемонстрованими минулої сесії, щодо співпраці коаліції, парламенту й уряду.

Я наголошую, що жодних розмов про це я не веду. Якщо парламент, замість того, щоб цим займатися, займатиметься виборами, то вони до цього призведуть. І хочу наголосити, що президент обраний на п’ять років, має конституційне право розпустити парламент, коли той не працює 30 днів, або коли відсутня коаліція.

Я безумовно робитиму все можливе, щоб забезпечити ефективну координацію діяльності президента, уряду, парламентської коаліції та парламенту. Коли будуть інші умови, тоді будемо обговорювати».

Питання Громадського

Журналістка hromadske.ua Анастасія Станко запитала в президента:

«На початку вашої каденції ви і ваша команда фактично беззастережно виконували ключові рекомендації МВФ. Останнім часом у стосунках з МВФ та міжнародними партнерами є непорозуміння. Так, наприклад, за закон про Антикорупційний суд розгорнулася справжня війна в переписці між владною командою, МВФ і Світовим банком. Від ваших прибічників у владі ми часто чуємо думки, що заходу не варто вказувати, як нам проваодити реформи. Як так сталося, що ви із західника перетворились у “почвєнніка”?»

«Я пишаюсь тим, що я перший президент, за часів якого ми маємо вже п’ятий транш МВФ. Транші надходять тоді, коли ми виконуємо Меморандум. У всі часи Меморандуми писалися в Україні, але підпису МВФ там немає… Обов’язки президента — коли ухвалять закон, що виходить за межі досягнутих домовленостей — скористатися правом вето.

 Я не долучений до переговорного процесу з МВФ. Але маю досить регулярні зустрічі з нашими великими друзями — главою МВФ і Світового банку. Як президент я ніколи не дозволяв і не дозволю тепер, щоб нам хтось щось диктував. Це все є предметом компромісу. Хочу наголосити, що це я звернувся до парламенту, щоб законопроект про Антикорупційний суд направили до Венеційської комісії. У парламенту є можливість ухвалити будь-які зміни під час обговорення у другому читанні.

Це компетенція парламенту, президент свою справу зробив — урахував рекомендації Венеціанської комісії й відповідність до Конституції».

Про Міхаела Саакашвілі

Журналіст BBC-Україна Віталій Червоненко спитав президента, чи не шкодує той, що у 2015-му дав, а у 2017 відібрав український паспорт Міхеілу Саакашвілі, якого тоді називав своїм університетським приятелем:

«Я був так само зачарований у перспективах, які пан Саакашвілі міг принести Україні. Я намагався створити йому всі можливості. Він був губернатором Одеської області, йому поставили чіткі завдання щодо боротьби з корупцією і реформування влади. Йому дали можливість призначити керівника одеської поліції, Хатію Деканоїдзе призначили главою поліції, Давида Саквареліддзе — прокурором Одеської області…

Ніхто не мав таких можливостей, щоб продемонструвати результати. Результати ми всі бачили — вони відсутні. Коли я отримав подання відповідних компетентних органів про порушення під час надання громадянства, я не мав жодних інших моделей дій, окрім як припинити громадянство у відповідності до Конституції… Єдине, що можу наголосити: питання реадмісії в Польщу після порушення закону, скоєного Саакашвілі та його прибічниками, юридично бездоганне».

Про Віктора Медведчука

Журналіст видання cenzor.net Євген Кузьменко запитав, що робить у складі української делегації на перемовинах у Мінську кум Володимира Путіна Віктор Медведчук, та яку користь він приносить Україні.

«Є так звана «гуманітарна група», яка опікується звільненням заручників. Це не Мінська група, вона є частиною тристоронньої контактної групи. Колишній голова СБУ призначив у цю групу Віктора Медведчука. Я про це знав і тепер наголошую, що працюватиму з будь-ким, хто зможе повернути хоча б одного українського заручника додому.

Ми намагалися застосовувати різні канали комунікації. Починаючи від військових і закінчуючи церквою. Я маю визнати, що найефективнішим виявився Віктор Медведчук.  Знаєте чому? Тому що рішення про звільнення ухвалює безпосередньо Путін. Ні церква, ні його ці проксіс на окупованих територіях».

Про Ріната Ахметова та формулу «Роттердам+»

Журналістка видання liga.net Євгенія Кондратова запитала в президента, чому, незважаючи на проголошену ним деолігархізацію, Рінат Ахметов і далі залишається найбагатшою людиною в країні. Ба більше, підсилив позиції завдяки запровадженню національною комісією, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальної політики, вигідної для нього формули розрахунку ціни на електроенергію. Також Кондратова запитала, чи вважає президент деолігархізацію завершеною.

Петро Порошенко відповів, що «Роттердам+» — це просто показники біржі, які враховуються для формування цін на енергетичні активи. 

«Уперше в історії незалежної України олігархи не мають впливу на рішення президента. Не може державна влада боротися з кимось конкретно. Я не збираюся цього робити і не підтримую, якщо це робитиме хтось інший, незалежно від того, хто це — Коломойський, Ахметов, Фірташ, Курченко. Де вони всі там зараз?

У нас що, суттєво покращилася позиція Фірташа? Фірташ заїхав в Україну? Фірташ чи Коломойський сьогодні керує парламентом, президентом, урядом? Чи в Укрнафті немає змін, або в ПриватБанку?»

Про стосунки з Польщею

Журналіст Polska agencia presowa спитав Петра Порошенка, як він оцінює відносини України і Польщі у світлі історичного спору, що нині відбувається, та як він бачить подальший діалог між країнами:

«Ми не потребуємо, щоб нам хтось казав, яких українських героїв ми повинні шанувати, а яких — ні. Ми самі розберемося. Так само, як ми не радимо, кого Польща має шанувати, а кого ні. Це не добре.

Ми впевнені, що практика заборони на в’їзд чи замороження досліджень — хибна. І комісія має вирішити всі ці питання. Я впевнений, що політики мають дивитися в майбутнє, а минуле залишити історикам. Коли ми почнемо реалізовувати саме цю концепцію, все в нас буде добре з Польщею».

Запис «Коли я обирався президентом, мої статки були набагато більші, ніж зараз», — 10 цитат прес-конференції Порошенка спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За її словами, Чернівецька область відстає в культурному розвитку від сусідніх областей на 20 років. Галузь фінансується лише на 8-10%.

–Концепцію культурного міста слід розглядати в комплексі. Це діяльність не від звіту до звіту, а процес багатоплановий і щоденний. Я ніколи не погоджуся, що треба закрити якийсь будинок культури чи бібліотеку, та, з іншого боку, – треба кардинально міняти кадрову політику – зазначила пані Віра.

Комплексна програма розвитку культури до 2016 року передбачає певні зміни та нововведення на Буковині. Першочергово потребує реставрації Центр ім. І. Миколайчука, який нині став прихистком для людей без постійного місця проживання. Будівля в аварійному стані, і невідомо, чи підлягає вона ремонту. Висновок один – це приміщення має стати полікультурним центром із кінозалами та музеєм славетного актора та кінорежисера.

Спадщина Івана Миколайчука унікальна як для Буковини, так і усієї України. Відтак на малій батьківщині митця, у с. Чортория на Кіцманщині, планується створити заповідник, який згодом увійшов до спадщини ЮНЕСКО. Тамтешні архітектура, сади, вулиці, господарювання, традиції залишаються на рівні 30-50-х років. Наразі немає змоги залучити фахівців, тому поки що діятимемо на волонтерських засадах.

Ще одним завданням організаторів культури буде відкриття художніх майстерень та галереї на вул. О.Кобилянської:

–Чимало дітей з Буковини займають перші місця на різних конкурсах у світі. У нас є що демонструвати, але відкрити постійно діючу галерею, де діти могли б презентувати свої роботи, можливості немає, – прокоментувала Віра Микитівна.

Не залишили без уваги і створення Містечка майстрів на Центральній площі (на місці колишніх торгових рядів), що буде вигідно і зручно для туристів: разом з майстром виготовити етнічні сувеніри, випити кави, культурно провести час…

Краєзнавчий музей, скажімо, потребує кардинальної зміни експозиції. Слід розробити молодіжну, сучасну концепцію перебудови музею.

Обмежуватися самими лише Чернівцями неможливо, бо кожний район повинен мати свою культурну «родзинку», яка відрізнятиме край від інших регіонів. А щоби досягти чогось великого та значного – варто розпочати з малого.

Анастасія РУЖЕЦЬКА, Інна ЛОЗІНА, студентки кафедри журналістики ЧНУ

Запис На Центральній площі – Містечко майстрів, на вулиці Кобилянської – Художня галерея спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– У плані публіки та фестивальної тусовки Чернівці представлені на «АртПолі» вже дуже тривалий термін, але водночас – абсолютно пасивно,– каже Сашко Буль, який цього року буде ведучим фестивалю. – Тобто, чернівчани приїжджають, щось там п’ють, класно проводять час, привозять додому сувеніри, гарні емоції та фотозвіти… Та щоби лишити по собі ґрунтовну згадку на фестивалі… Навіть волонтерів від нас не було.

І раптом фестивальні Чернівці ніби «прорвало».

– Чернівецька публіка на фестивалі завжди була помітно яскравою, а нині чернівчани ще й активно долучилися до формування фестивальної програми, – каже Тетяна Манзюк, одна з організаторок фестивалю. – Цього року ми партнеримо з клубом «Паблік», який робитиме фестивальну кухню та нічну «Паблік-сцену» для найвитриваліших, адже музичні виступи тут триватимуть аж до ранку. Відома чернівчанка Марина Лібанова з «Букініста» цього року влаштує в нас читацьку кухню. Учасники ж проекту «Небесна майстерня» випускатимуть в небо повітряних зміїв, майструватимуть фігурки з пластику, індіанські обереги…

– Я для себе вже бачу цей формат (фестивальної читацької кухні – авт.), – каже Марина Лібанова. – Це буде небагато книжок, але будуть саме ті, які хотілося б читати влітку – веселі мандрівні історії, короткі оповідання… А ще ми писатимемо книгу про «АртПоле». Тобто, кожен зможе вписати в неї свою сторінку про те, що найбільше його вразило.

Долучилася до фестивалю і чернівецька літературна корпорація «MERIDIAN CZERNOWITZ», яка нещодавно провела у Чернівцях прес-конференцію організаторів фестивалю із журналістами.

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Запис Чернівчани на АртПолі будуть цього року активними спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Не статистика, а самопочуття людей»

Такий незвичний для обліку показник вважає головним губернатор Папієв. Відтак   особливо пишається тим, що торік Чернівецька область посіла перше місце в Україні за індексом людського  розвитку. А серед головних досягнень 2012-го називає такі:

+рекордний урожай зернових –620 тис. тонн. Середня врожайність – 45 центнерів з гектара;

+насаджено ще 520 га нових садів. За темпами закладення садів Буковина – лідер серед усіх областей України;

+середньомісячна номінальна зарплата зросла на 17,3% і становила 2329 грн;

+освітянські новосілля – Лужани, Красноїльськ, Магала, Зелена, Лівинці, Черешенька;

+область отримала 33 нові шкільні автобуси, таким чином, першою в Україні повністю забезпечила сільські навчальні заклади автотранспортом;

+зростання надходжень до обласного бюджету склало торік 364,2 млн грн, що на 18,5% більше, ніж 2011-го;

+зменшилася сума заборгованостей із виплати зарплат;

+підприємства області виконали будівельних робіт на понад мільярд гривень і майже на 17% більше обсягів 2011р.;

+торік запрацювала чернівецька міська дитяча ліарня і перший у райцентрі центр гемодіалізу (Хотин);

+кількість туристів, які відівідали Буковину, зросла на 18%;

+введення в експлуатацію верхього водосховища Дністровської ГАЕС, що учетверо збільшило обсяг виробництва електроенергії;

+на утримання доріг витрачено 71 млн. грн, що майже на 15% більше, ніж у 2011 році;

+за демографічними показниками увійшли до десятки найкращих регіонів держави. Упродовж 2012-го населення краю збільшилася на 1869 буковинців. Рівень народжуваності зріс від 12,5 до 13 осіб на 1000 мешканців Буковини.

Устами очільника: «Економіка Буковини: доцільності має передувати мораль»

«Ресурсами для розвитку економіки та забезпечення сталого добробуту населення Чернівецької області є її природні багатства. Наш край має унікальні можливості для вироблення екологічно чистої, високоякісної сільгосппродукції – продуктів харчування у рослинництві, садівництві чи м’ясо-молочній галузі»

«Наша економіка, наша промисловість мають бути гуманними до людини, якщо можна так висловитися – з людським обличчям. Доцільності має передувати мораль»

«…буковинська економіка – це економіка смислів, це все те, що не заважає буковинцям жити, а навпаки – сприяє якості їхнього життя. І головні критерії такої економіки – екологічність та ефективність. Не буде біля Чернівців цементного заводу, а молокозавод – буде. Наша економіка – це і туризм, і самобутня культура, це наші традиції і духовна спадщина».

«…має з’являтися конструктивна консолідація на ідеї буковинського патріотизму. Коли йдеться про Буковину, треба всім об’єднуватися довкола позитиву, довкола політики добрих справ – і владі, і політикам, і громадським діячам, і бізнесу, і журналістам, і всій буковинській громаді».

13 кроків крайової влади 2013-го

Перший і найважливіший крок, вважає голова ОДА – це «реалізація регіонального

проекту, витвореного на фундаменті буковинського патріотизму, який

можна означити як «буковинізм». «Єдність розмаїття». Переконаний, що

гасло Європейського Союзу цілком відповідає Буковині. Наша спільність,

єдність – у нашому розмаїтті. Кожен район, куточок краю унікальний за

своєю культурою, походженням, географічним розташуванням, характером

та ментальністю жителів. У цьому унікальність Буковини, де в мирі,

злагоді, єдності та гармонії проживають усі її мешканці. І у цьому

наша сила і перспектива», – наголошує Михайло Папієв.

Буковинська економіка як економіка смислів – це, образно кажучи, другий крок до

успішності краю. Це все те, що не заважає буковинцям жити, а навпаки –

сприяє якості їхнього життя, і головні критерії такої економіки, за словами

Михайла Папієва, екологічність та ефективність.

Крок третій – політика добрих справ. Допомога тим, хто потребує допомоги держави, а також розвиток соціальної інфраструктури області.

86% маленьких буковинців охоплені дошкільним вихованням. В Україні подібного показника немає ніхто. Хіба що у Франції він становить 99%, – наголосив М. Папієв.

Зелена Буковина як екологічно чистий регіон – це крок четвертий, і він передбачає, серед іншого, створення екологічних парків обласного значення.

Культура – приваблива та ефективна сфера для інвестицій. Власне, культура – це

також, у певному сенсі, економіка, вважає Михайло Папієв, – і це крок п’ятий крайової влади.

Шостий – туризм як джерело буковинської самодостатності.

Сьомий – розвиток інформаційного простору та інформаційного суспільства.

«Інформаційні потреби жителів області повинні бути забезпечені набагато краще. Сьогодні близько 40% жителів краю не мають можливості, скажімо, дивитися телепрограми регіональних компаній. А право на інформацію – це конституційне право громадянина, і це право всіх буковинців, незалежно від того, де вони проживають.

Так, це не тільки регіональна проблема, і спільно будемо шукати шляхи

її вирішення», – повідомив керівник крайової виконавчої влади.

Восьмий крок влади Михайло Папієв умовно назвав буковинськими міфами у новій реальності, які варто підтримувати і пропагувати.ї

Дев’ятий – буковинська діаспора як чинник нашої єдності з Європою та світом. Передбачається, зокрема, проведення форуму буковинців звідусіль.

Постійний діалог з громадою як запорука суспільної консолідації, суспільний договір, розвиток громадянського суспільства – крок десятий.

Одинадцятий – передбачає науково-експертне забезпечення сталого розвитку краю. Дванадцятий – позиціонує Буковину як європейські ворота України. Тут є чимало гострих проблем, які стосуються транспорту і розвитку сполучення.

Тринадцятий – спрямований на створення умов для інвестицій, забезпечення зайнятості жителів краю.

Понад 800 млн. доларів на рік завозять на Буковину заробітчани.

На кожному з цих напрямків Михайло Папієв зупинився детально, наводячи приклади й аргументуючи своє бачення шляхів розвитку Буковини.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Буковина вчора і сьогодні: цифри і факти з вікна владного кабінету спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Так відповіли вони на вимогу журналістів надати копію проекту програми. Натомість благодійні фонди «Життя заради життя» і «Нова сім’я» оприлюднили на прес-конференції результати експрес-тестування на гепатити, що проводилося у 24 регіонах України у липні цього року.

Зокрема, зі 152 людей, які пройшли експрес-тестування у Чернівцях, виявлено 3 позитивні експрес-тести на гепатит В і 16 – на гепатит С. Є підстави вважати, що вірусним гепатитом С інфіковано майже 10% населення України.

Запис Сюрприз від гепатиту спершу з'явиться на Медіа-Версії.