У березні вже поповнилися дитинчатами родини зайців-русаків, у квітні народяться смугасті поросята диких кабанів, у травні-червні – руді плямисті козенята.

У час масового розмноження диких тварин і птахів, у пору їхніх сімейних турбот з вирощування потомства в українських лісах тиша і спокій охороняються законами. В цей період заборонено стріляти, проводити вибухові роботи, спортивні змагання на транспортних засобах, феєрверки, санітарні рубки, використовувати моторні маломірні судна.

І загалом, розмноження диких тварин та вигодовування ними молодняка – справа державна!,  Як повідомила прес-служба обласного управління лісо-мисливського господарства, лісова охорона та єгерські служби держлісгоспів області «посилюють державний нагляд за станом держлісфонду». Лісівники просять і пересічних громадян дотримуватися тиші в лісі:  не зчиняти галасу, не вмикати гучно музику та бути особливо пильним з вогнем у лісових масивах.

Дотримання сезону тиші сприятиме збагаченню нашої природи, швидкому відтворенню і збільшенню чисельності диких тварин.

Запис Тиша в лісі – здорові малята у звірят! Від 1 квітня до 15 червня у лісах триватиме «період тиші» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Довкола лосiв цiєї осенi розгорiвся скандал: коли встановили лiмiт на вiдстрiл 160 сохатих у нинiшньому сезонi, зоозахисники вийшли на вулицi з протестами. Пiсля цього Нацiональна комiсiя з питань Червоної книги України бiльшiстю голосiв проголосувала за внесення лося до списку.  

Тепер, за процедурою, Мiнекологiї має пiдготувати вiдповiдний наказ. Коли вiн набере сили, лiмiти на вiдстрiл лося будуть скасованi.

  – Для мисливцiв лось – вигiдний трофей, – каже Олексiй Василюк, спiвробiтник вiддiлу монiторингу та охорони тваринного свiту Iнституту зоологiї iм I. Шмальгаузена НАН України. – I роги, i м’ясо цiєї тварини – дорогi. Тепер же полювати на цю тварину заборонено. За порушення заборони передбачена кримiнальна вiдповiдальнiсть. Штраф становить 20 тисяч гривень.  

 – Що вплинуло на рiшення комiсiї?   – Рiзке зменшення популяцiї лося – з 14 тисяч до 6,6 тисячi голiв за останнi роки, – констатує Василь Полуйко, заступник мiнiстра екологiї та природних ресурсiв України. – Громадськi активiсти кажуть, що офiцiйна чисельнiсть завищена. За їхнiми пiдрахунками, насправдi лосiв менше. А мисливцiв у нас – 300 тисяч.  До речi, у Польщi, наприклад, нараховується понад 20 тисяч лосiв. У Бiлорусi – у п’ять разiв бiльше, нiж в Українi.

Запис Лося внесли до Червоної книги спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Іване Назаровичу, минулого разу Ви розповіли про те, як одягалося чернівецьке панство 1913 року, звернули увагу на панські манери. Розкажіть, будь ласка, які традиції гостинності існували тоді у представників чернівецького «вищого світу»?

– На Буковині до Першої світової війни мешкали відомі австрійські аристократичні родини – графи, барони. Крім вищої титулованої знаті, до верхівки чернівецького панства належали й ті, в кого до прізвища додавалося «лицар фон»: за статусом вони відповідали шляхті. В одній родині могли бути і барони, і лицарі – як у сім’ї відомих Васильків, нащадків бояр Галицько-Волинського та Молдавського князівств. Знатні люди мали власні палаци, вілли. Вони приймали там гостей і самі відвідували родини рівних собі за соціальним статусом.

Мені доводилося багато спілкуватися з пані Ксенією Геровською, яка походила зі шляхетної родини, досить відомої в Австро-Угорській імперії. Це була прекрасно освічена людина, яка досконало володіла п’ятьма іноземними мовами, чернівецьке панство запрошувало її, щоби їхні діти удосконалювали знання мов. Вона відвідувала панів різного етнічного походження – німців, українців, євреїв, вірмен… Її запрошували на свята, побувала вон і в аристократичній родині Васильків.

У подробицях пані Геровська розповідала про святкування Нового року в родині Володимира-Сергія Залозецького-Саса. Доктор філософії Віденського університету, керівник державної служби охорони історико-мистецьких пам’яток Австро-Угорщини, він народився в сім’ї знаного хірурга Володимира Залозецького, на будинку якого в Чернівцях на вул. Руській, неподалік греко-католицької церкви, є меморіальна дошка. Дід Володимира-Сергія по матері, Михайло Пітей, був президентом Буковинського крайового суду і депутатом австрійського парламенту.

Крім кам’яниці в центрі міста, Залозецькі мали ще два просторі дерев’яні будинки в районі гори Цецино. На жаль, ці споруди не збереглися до нашого часу: 1940 року їх хтось спалив. Там був гарний сад, великий двір – у маєтку власники проводили час з весни до пізньої осені. У тому ж маєтку приймали знатних гостей, запрошували і своїх знайомих різного соціального походження. А взимку відзначали різдвяні та новорічні свята разом із гостями. Існував звичай: коли запрошені не мали власного екіпажу, за ними посилали транспорт ті, хто їх запрошував у гості – у візитці це було зазначене.

Пані Геровській подали запряжені двома конями панські сани зі  зручним кузовом, які на Буковині називаються «залубиці». Гостю вже чекали господарі, й насамперед ознайомили її з власним музеєм народного приладного мистецтва. Володимир Залозецький був знаним меценатом, він фінансово підтримував народних майстрів, закуповуючи їхні вироби. Найкращі твори учнів Вижницької школи різьбярства опинялися в цьому музеї: вироби з дерева, металу, вовни, народні вишивки.  А гроші мецената допомагали майстрам виживати.

Після оглядин музейної експозиції гостей запрошували до столу. Він був накритий в українському народному стилі. Страви подавалися в садгірській (або, як казали тоді, – садагурській) кераміці. Її вирізняв чудовий розпис. За столом панувала тепла атмосфера. Гості проводили в маєтку Залозецьких кілька днів.

Пані Геровська запам’ятала й те, як її приймали на свята в садибі відомого буковинського педагога, редактора й видавця Іларія Карбулицького. Новорічні свята він відзначав у славних Мамаївцях, неподалік Чернівців. Гостям не лише пропонували напої та наїдки, їх знайомили також із зібраними господарем витворами народних майстрів. Окрасою зібрання були чудові зразки буковинської вишивки й ткацтва. Еліта буковинських українців пишалася здобутками свого народу, вивчала їх, намагалася ознайомити з цією красою якомога більше людей.

– А які розваги найчастіше пропонували тоді гостям?

– По-різному чернівчани розважали своїх гостей. Одні – бесідою чи грою у власному помешканні, інші – прогулянкою садом. Власники рідкісних на той час автомобілів влаштовували поїздки вулицями міста та заміські прогулянки. А багато хто з чернівецьких панів везли своїх гостей на полювання. Буковинські ліси напередодні Великої війни кишіли дичиною, тож мисливцям було там справжнє привілля.

Біля Чернівців є село Бурдей, у нинішньому Кіцманському районі. В австрійські часи для мисливців там були влаштовані бурдеї – примітивне житло на зразок землянки. У них можна було обігрітися та відпочити після виснажливого ходіння з рушницею лісами та полями. Приїжджали туди аристократи та великі чиновники з Відня, інших австрійських міст. Велике панство найчастіше полювало на велику звірину. Поступово вистріляли всіх турів, які колись були символом Буковини. Серед мисливців цінувалися також оленячі роги, смакувало їм й м’ясо цієї благородної тварини.

Почесним трофеєм вважалася ведмежа шкура – полювання на цього звіра вимагало певних навичок й було досить небезпечним. Чималу небезпеку являв собою і дикий вепр, надто поранений. Вполювати його було непросто.

Гості зі столиці Австро-Угорщини та інших міст імперії приїжджали на Буковину полювати зазвичай на декілька днів, а то й тижнів. Їм дуже подобався такий відпочинок, до того ж серед панства він вважався престижним.

Відтак запрошення столичних гостей на полювання серед чернівецького панства набуло певного розповсюдження і сприяло кар’єрі тих чернівчан, які подібним чином здобували прихильність могутніх віденських покровителів.

Ігор БУРКУТ, кандидат історичних наук

Запис ТРАДИЦІЇ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ГОСТИННОСТІ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Довідка:

Мисливська зброя – рушниці, призначені для полювання.

Гладкоствольна зброя – найпотужніша зброя для самооборони. Сучасну гладкоствольну зброю можна умовно розділити на такі види: одноствольна однозарядна, двохствольна, помпова і напівавтоматична.

Нині у продажі можна знайти широкий спектр боєприпасів для гладкоствольної зброї: від мисливських кульових і дробових, до спеціально призначених для самооборони патронів, споряджених гумовими кулями.

Нарізна – вогнепальна зброя, яка має гвинтоподібні нарізи в каналі ствола, завдяки яким снаряд набуває обертального руху, що забезпечує дальність польоту кулі.

Згідно з українським законодавством, мисливською гладкоствольною зброєю можуть користуватися громадяни, які досягли 21-річного віку. Щоби придбати нарізну рушницю, покупцеві має бути не менше 25 років. Зате холодною та пневматичною зброєю можна користуватися після досягнення повноліття.

Для придбання зброї необхідні:

Письмове клопотання щодо видачі дозволу на ім’я керівника органу внутрішніх справ;
Заповнена картка-заява;
Медичний висновок лікарні про відсутність протипоказань, які перешкоджають придбанню зброї;
Довідка про наявність чи відсутність судимості.
Довідка про вивчення зброї, правил поводження з нею та застосування;
Квитанція з банку про оплату послуг за видачу такого дозволу.
Копія страхового полісу цивільної відповідальності громадян України, які мають зброю.

Кількість зброї, яку може мати громадянин України, не обмежена, однак її власник повинен зберігати її у безпечному місці. Якщо ви володієте більш ніж трьома рушницями, приміщення, де вони зберігаються, має бути обладнане охоронною сигналізацією.

Довідка:

Газова зброя – це ручна зброя, призначена для ураження нападника аерозольною або газовою «хмарою», яка містить сильнодіючі фізіологічно-активні речовини дратівної дії.

Право придбати і зберігати газові пістолети і револьвери мають громадяни, які досягли 18-річного віку. Для придбання такого виду зброї необхідні ті ж документи, що й для мисливської, гладкоствольної та нарізної, окрім страхового поліса.

Психологи радять застосовувати зброю лише у крайніх випадках самооборони, коли немає іншого виходу, аніж стріляти у нападника. Проте діставши рушницю, не можна довго залякувати нею злочинця. Експерти попереджають: через нерішучість, можна самому стати жертвою власного ж пістолета. Якщо нападник помітить паніку та вагання, він може силою заволодіти вашою ж зброєю.

Емма АНТОНЮК, «Версії»

Запис Як придбати зброю? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Встановлено такі строки полювання:

-на качок (крім гоголя, черні білоокої, савки, огара, галагаза, гаги звичайної, лутка, крохалів), лиску, куликів (крім кулика-сороки, ходуличника, шилодзьобки, кроншнепів, чайки, лежня, дерихвостів, поручайника, крем’яшника, чорниша, перевізника, фіфі, зуйків морського, малого, великодзьобого, галстучника), голубів (крім голуба-синяка) – з 18-ї години 15 серпня до 27 грудня 2009 року включно.

-на гусок: сіру, білолобу велику, гуменника – з 18-ї години 15 серпня 2009 року до 27 грудня 2009 року включно.

-на перепілку – з 18-ї години 15 серпня до 31 жовтня 2009 року включно.

-на куріпку сіру та фазана – з 3 жовтня до 27 грудня 2009 року включно.

-на пернату дичину, вирощену на фермах і випущену в мисливські угіддя “під постріл ” – з 1 серпня до 27 грудня 2009 року.

Індивідуальне полювання на копитних тварин:

-на самця козулі (з урахуванням селекційного відбору)– з 14 червня до 27 грудня 2009 року включно;

-на самців і самок кабана, молодняк кабана, оленів благородних та молодняк (до 2-х років), самок козулі з 12 вересня 2009 року до 27 грудня 2009 року включно.

Колективне та облавне полювання

на диких парнокопитих тварин можна буде здійснювати з 24 жовтня до 27 грудня 2009 року включно.

На зайця-русака та лисицю – з 8 листопада 2009 року до 17 січня 2010 року включно.

Встановлено, що днями полювання є:

на пернатих та копитних – субота та неділя;

на хутрових – неділя.

Денна норма відстрілу зайця-русака одним мисливцем – одна особина. Норми відстрілу лисиці не лімітовано.

Норма добування пернатої дичини одним мисливцем за день полювання не повинна перевищувати:

гусей – 3
перепілок – 15
качок – 5
куріпок сірих – 3
лисок – 7
фазанів – 3
куликів – 10
голубів – 10

Полювання на зайця-русака, лисицю та пернату дичину треба проводити за відстрільними картками, що видаються користувачами мисливських угідь, у межах установленої пропускної спроможності угідь.

Полювання на диких парнокопитих тварин проводити за ліцензіями згідно із затвердженими Міністерством охорони навколишнього природного середовища України лімітами добування (відстрілу, відлову) диких парнокопитих та хутрових звірів у сезон полювання 2009-2010 року та Положенням про порядок поводження зі зброєю, видачі ліцензій на добування мисливських тварин та проведення полювань, затвердженим наказом Держкомлісгоспу.

Колективне та облавне полювання на парнокопитих тварин дозволяється в складі не більше двадцяти мисливців (з нагоничами включно) і не більше двох разів в одному мисливському угідді (кварталі, полі і т.п.) протягом сезону.

Добування вовка, лисиці та єнотовидного собаки дозволяється за наявності в мисливця ліцензії або відстрільної картки на добування інших мисливських тварин.

Відстріл вовка та лисиці в немисливський сезон або в заборонених для полювання місцях здійснюється з дозволу Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства, а в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду – з дозволу державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області за письмовою заявкою користувача мисливських угідь.

Умови організації та здійснення полювання іноземцями, розмір плати за надані послуги й добуту продукцію визначаються відповідними договорами, що укладаються між іноземцями або юридичними особами, які організовують для них полювання, та користувачами мисливських угідь.

Відстріл мисливських тварин для ветеринарно-санітарної експертизи проводити відповідно до Інструкції з проведення вибіркового діагностичного відстрілу мисливських тварин. Тварин, добутих у порядку проведення селекційного та вибіркового діагностичного відстрілу для проведення ветеринарно-санітарної експертизи, зараховувати до ліміту їх добування у сезоні полювання 2009-2010 року.

Відлов з метою переселення в угіддя інших користувачів у рахунок ліміту добування 2009-2010 року дозволено проводити в усі дні тижня: парнокопитих н – з 5 вересня 2009 року до 1 березня 2010 року. На кожну відловлену тварину до початку її вивезення обов’язково закривається ліцензія.

Чернівецьке обласне управління лісового та мисливського господарства за узгодженням з державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області та з урахуванням епізоотичної ситуації в регіоні буде:

-закривати полювання на окремий вид або всі види диких тварин в мисливських угіддях окремого користувача, району та регіону в разі виникнення або загрози поширення особливо небезпечних хвороб, у тому числі спільних для тварин і людей.

-видавати користувачам ліцензії відповідно до затверджених у встановленому порядку лімітів добування диких парнокопитих та хутрових звірів.

З користувачами мисливських угідь регіону відбуваються наради з питань відкриття та проведення полювань, дотримання техніки безпеки на полюванні.

Разом з Державною екологічною інспекцією, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Чернівецькій області, обласним управлінням Міністерства внутрішніх справ контролюватиметься дотримання користувачами мисливських угідь вимог законодавства при видачі ліцензій та відстрільних карток , охорони державного мисливського фонду від браконьєрів, дотримання правил полювання, норм добування тварин та техніки безпеки.

Користувачі мисливських угідь

-встановлять місця та порядок проведення полювань, конкретні дати відкриття та закриття полювання на той чи інший вид мисливських тварин, дні полювання, норми добування тварин у визначених межах;

– забезпечать дотримання профілактичних заходів щодо сказу та інших небезпечних хвороб, проведення ветеринарно-санітарної експертизи добутих тварин.

-визначать пропускну спроможність мисливських угідь, узгодять її з Чернівецьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства та управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області.

– забезпечать дотримання порядку обліку, видачі й повернення ліцензій, відстрільних карток, обліку добутої дичини, організації та здійснення полювання.

-перед початком полювання забезпечать реєстрацію мисливців і проведення інструктажів з питань техніки безпеки при користуванні зброєю та здійсненні полювань.

До полювання буде допущено лише тих мисливців, які мають документи на право полювання, передбачені статтею 14 Закону України “Про мисливське господарство та полювання”. Забезпечено належну охорону державного мисливського фонду, суворе дотримання мисливцями правил полювання та техніки безпеки.

Прес-служба Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства

Запис ПОЛЮВАННЯ ЗА ПРАВИЛАМИ спершу з'явиться на Медіа-Версії.