Перший тиждень «народного повстання», оголошеного опозицією, наводить на сумні роздуми. Ніби й ходять колони маніфестантів вулицями обласних центрів, розмахують прапорами опозиційних партій, вигукують революційні гасла… – а «драйву» немає. Натомість є відчуття якоїсь несправжності – як у ляльковому театрі. Ніби такий собі Карабас-Барабас сховався за лаштунками і змушує трупу розігрувати […]