1. Коли рекорди шкідливі:2018-го у багатьох країнах викиди вуглекислого газу сягнули рекордів: США збільшили викиди на 2%,Китай – на 4,7%, і аж на 6,3% – Індія.

2.Прогнози експертів лякають. У доповіді Міжурядової групи експертів говориться, що обмеження глобального потепління 1,5 градуса Цельсіявище за до індустріальну температуру потребує безпрецедентних змін і глобального зниження викидів парникових газів до нуля (!) до 2050 року. Збільшення середньої температури на планеті на 2 градуси від до індустріальних показників призведе до посух, повеней, підйому рівня моря, вимирання видів, голоду й екстремальних погодних подій.

3. Зміни клімату прикро впливають на людське здоров’я. Медичний журнал«TheLancet» повідомив, що 51% міст в усьому світі втратить безпеку інфраструктури охорони здоров’я. Доповідь «Сountdown 2018»(Зворотний відлік 2018) також зазначає, що забруднення повітря від вугільних електростанцій призведе до 460 000 смертей щороку.
4. Кораловим рифам загрожує знищення. Якщо температура планети підніметься на 2 градуси Цельсія вище за до індустріальні показники, 99% коралових рифів загинуть. Якщо зростання температури вдасться втримати в 1,5 градуса, планета втратить 70-90% рифів.
5. Ураган «Гарві» утворився саме через зміни клімату. Дослідження науковцівНаціонального центру атмосферних дослідників у Штатах напряму пов’язує руйнівну силу «Гарві»з високим вмістом тепла в океані, спричиненому змінами клімату.
6. Нинішнім ураганам не вистачає шкаливиміру. ТімотіГолл з Інституту космічних досліджень Ґоддарда запропонував додати до шкали Саффіра-Сімпсона, за якою оцінюється сила ураганів, шосту категорію. До кінця століття швидкість ураганних вітрів може сягнути 370 км/год.
7. Нинішнього зниження викидів парникових газів замало.Прірва між нинішнім рівнем викидів парникових газів і рівнем, потрібним для стримування глобального потепління, зростає. Тільки 6 з 20 найбільших економік світу йдуть правильним шляхом до цілей, установлених Паризькою кліматичною угодою, скорочуючи обсяг викидів парникових газів. Пасуть задніх у цьому питанні Аргентина, Австралія, Канада, Євросоюз, Корея, Саудівська Аравія, ПАР и США.
8. Люди знищують планету швидше, ніж вона відновлюється. Дата Світового дня екологічного боргу обчислюється щороку. Це дата, на яку кількість використаних людиною відновних ресурсів починає перевищувати той обсяг, який Земля здатна відтворити. 2018-го ця дата припала вже на найбільш ранній термін за всю історію – 1 серпня. Тобто трохи більше як за півроку люди спожили річний запас. Нагадаємо, 1970-го Світовий день екологічногоборгу відзначали наприкінці грудня, 1988 року – 15 жовтня.
9. Оціненізусилля 60 країн щодо уповільнення змін клімату. Показник ефективностіу боротьбізі змінами клімату за 2018 рік оприлюднений у грудні. У списку60 країн, що скорочують викиди та використовують зелену енергію, передують Швеція, Марокко, Литва, Латвія й Велика Британія. Найнижчі оцінки отримали Тайбей, Корея, Іран, США й Саудівська Аравія.
10. Світ нагрівається.2018-й, швидше за все, буде четвертим за рівнем високої температури роком за всю історію. 2015, 2016 и 2017 роки також входять до списку найтепліших. За останні чотири роки середня температура планети зросла на 0,9 градуса Цельсія.

Запис Невтішний прогноз:  Що ми дізналися про зміни клімату 2018-го? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Тропічні зливи, спека і різкі зміни погоди – не аномалії, а нові умови життя в нашій країні. А замість очікуваної м’якої зими маємо чергування екстремальних холодів із аномальним теплом. Зрештою, ми не можемо очікувати на милість природи… після усього, що ми із нею зробили.

Майже півстоліття тому за таке продовження популярного гасла команду одеських інтелектуалів виключили з КВК, а сам Клуб веселих і кмітливих просто закрили. А може, варто було дослухатися до не частих тоді голосів науковців, які прогнозували глобальну катастрофу на Землі? Натомість тепер кліматологи, біологи, гідрологи та інші професіонали, що мають справу із природою, вже криком кричать про ці небезпеки. Про можливі наслідки глобального потепління розмірковує і наш постійний автор і експерт Франц ФЕДОРОВИЧ, який веде здоровий спосіб життя, про що ми вже якось розповідали.

Глобальне потепління вже не «десь там»

Цього літа укотре впевнився, що ми, українці – дивні люди. Звикли до м’якого клімату й ніби не бачимо, що погодні умови це заперечують. Натомість відкриті сарафани, майки та шорти, і навіть літні люди – без головних уборів. Не кажучи вже, що рідко в кого побачиш із собою пляшку води. Зате у самісіньку спеку відкриваються бляшанки з пивом. У країнах, де спека – явище звичне, люди знають що вийти з дому без головного убору і пляшки води – смертельний ризик. І максимально закрите вбрання з тонких натуральних тканин – не просто данина національній моді, а, як кажуть, сувора необхідність. І алкоголю там споживають незрівнянно менше: спиртне ж бо збільшує зневоднення.

А клімат неухильно змінюється і вже через кілька десятиліть українцям доведеться пристосовуватися до зовсім інших погодних умов.

Та це, так би мовити, зауваження на побутовому рівні, проблема ж набагато глибша.

Зміни клімату відбуваються у 170 разів швидше, ніж із цим може впоратися природа Землі.

Поширення пустель і – паралельно танення льодових «шапок» на полюсах планети, що спричиняє підвищення рівня світового океану і зростання температури води. Якщо каструлю з водою поставити навіть на дуже помірний вогонь, вона колись таки закипить. Що буде з морською флорою та фауною від потепління світового океану?

У такому українському місті, як Одеса, в зоні потенційного затоплення стоять тисячі будинків, навіть новобудови. Тобто одесити сьогодні купують квартири, які вже років через 10 можуть опинитися під водою.

Запаси води для пиття, промислових і cільськогосподарських цілей зменшуються. За прогнозами вчених, якщо ситуація не зміниться, до 2025 року дві третини населення планети  відчуватимуть нестачу питної води.

В Україні до 2020 року не очікується значних змін водного стоку, але ситуація ускладнюється високим рівнем забрудненості річок.
І віруси поширюватимуться набагато швидше. В Україні вже з’явилися комахи, яких тут раніше не було. Через це нашим лікарям доведеться набагато частіше мати справу, наприклад, з малярією.

Міську інфраструктуру теж потрібно перебудовувати: вона просто не витримує дощів. Зауважте, що букло в Києві!  У деяких українських містах міська влада вже налаштовує відповідні служби на промивку та прочищення зливної каналізації. Чернівцям знову не пощастило: наша міська влада на протязі багатьох років тільки й те робить, що займається «промивкою» владних кабінетів і переділом влади. Та навіть за прочищеної системи зливу не витримує збудована ще в радянські часи система підземних колекторів. Для Чернівців – ще й румунські та австрійські комунікації… Не кажучи вже про закинуті владою околиці, де зливи заповнюють рельєфні улоговини і утворюються численні стави. На жаль, досвід Токіо, де існує система відводу дощової води до величезного підземного сховища, нам просто «не по кишені».

Карпати лисіють не лише від рубок

Як людина, чия справа пов’язана з лісом, деревиною, не можу не зауважити на впливі глобального потепління на лісовий покрив Карпат.

Як відомо, наші букові ліси – єдина українська принада, занесена до природної спадщини ЮНЕСКО. Навіть на заповідних територіях теплі та малосніжні зими призводять до того, що насіння буку просто не проростає, а буревії знищують навіть те, що встигло вирости. Кілька теплих зим поспіль можуть просто знищити шанси на природне відновлення букового лісу. А за цим потягнеться загибель пташиного поголів’я, зміна комашиних популяцій і ще багато-багато невтішного.

До того ж, частішають і стають усе більш спустошливими лісові пожежі. Хоча наш регіон у цьому сенсі Бог поки що милує.

Перейдемо на банани та кукурудзу?

В Україні щодва сезони виникатимуть серйозні посухи, які раніше траплялися раз на 5-10  років. Замість рівномірного розподілу опадів протягом року ми маємо чергування злив і посушливої ​​погоди У нових умовах стане значно складніше вирощувати ті культури, на які зараз орієнтується наше сільське господарство. У багатьох регіонах підвищення температури та посухи обмежать продуктивність сільського господарства, одного з найважливіших секторів економіки України. Наприклад, пшениця потребує принципово іншу систему поливу. Натомість, добре виростатиме те, що досі завозили з Близького Сходу та інших спекотних регіонів.

Усе це позначиться на структурі експорту. В агросекторі серйозно стурбовані прогнозованою втратою врожаю. За останніми експертними даними, це обійдеться нам приблизно у 9% врожаю пшениці. Хоча врожай кукурудзи, навпаки, прогнозується кращим.

Місцева флора взагалі зміниться. І не тільки в нашій країні. В Англії, наприклад, уже тепер вирощують магнолії, хоча років десять тому це вважалося неможливим через вологість і температурний режим. На різних українських каналах час від часу показують «умільців», які спромоглися, скажімо, виростити лимони у відкритому ґрунті. Хоча насправді тішитися не доводиться: услід за субтропіками, що насуваються, йде пустеля.

Можна вже говорити, що момент катастрофічності досягнутий. 

Прощавайте, лижі?

Утім, температури 51°С, як у Африці чи Азії, у нас, швидше за все, не буде. Через вигідне географічне положення ми залишимося однією з найбільш комфортних зон. Та звідси випливає значна ймовірність того, що країну наводнять кліматичні мігранти – сотні тисяч людей, які втекли з тих місць, де погодні умови стали просто нестерпними.

Очікується, що сніжний покрив і довжина зим скоротяться, а це вплине на зимовий туризм, особливо на гірськолижний. Якби відмова від катання на лижах була єдиним наслідком зміни клімату, все було б не так погано.
На жаль, економічні збитки від глобального потепління неухильно зростають. Відповідно до нещодавнього звіту Британського уряду, кліматичні зміни можуть коштувати світу близько 5% ВВП щорічно. За найбільш песимістичними прогнозамии, ця цифра зросте до 20% ВВП.

Щоби протистояти глобальному потеплінню, потрібно переглянути не лише облаштування сучасних мегаполісів – а це ООН закликає зробити вже до 2030 року – але й повністю переосмислити наше розуміння життя й користування природними ресурсами й в усіх сферах людської діяльності вжити термінових заходів, що обмежують темпи підвищення температури і зменшують викиди вуглекислого газу в атмосферу. Експерти наполягають, що починати треба саме з міст – великих і малих. Тоді, можливо, нам вдасться обмежити зростання температури до заповітних 1,5°C.

Запис Франц ФЕДОРОВИЧ: «Планета Земля повертає борг за наше недбале до неї ставлення» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Аномальна спека в Німеччині, пожежі в Швеції і інших скандинавських країнах, отруйні водорості, що розмножилися в незвично теплому в цьому році Балтійському морі – літо 2018 року стало рекордно спекотним не тільки в Європі, але і в багатьох регіонах світу.
Така згубна зміна клімату є наслідком глобального потепління, вважають вчені міжнародного об’єднання World Weather Attribution (WWA), пише DW.

Вони вивчили вплив глобального потепління на регіональні погодні явища, що мали місце цього літа, і прийшли до висновку, що останнім подіям в Європі сприяла саме зміна клімату в глобальному масштабі.

За основу для свого аналізу вчені WWA взяли останні дані і дані з історії метеоспостережень на шести метеорологічних станціях, розташованих переважно на півночі Європи – в Фінляндії, Данії, Ірландії, Нідерландах, Норвегії та Швеції. Ці станції були обрані з практичної точки зору, оскільки інформація на них збиралася без перерви з початку 19 століття і була оцифрована. Наявну інформацію про погоду вчені використовували в двох моделях, що дозволяють розрахувати зміни клімату. У першій моделі клімат розраховувався з урахуванням тих умов, в яких ми живемо сьогодні, в другій – без урахування людського впливу на навколишнє середовище. Потім вчені порівняли результати, отримані в цих двох моделях.

На підставі даних з метеорологічної станції Копенгагена вчені з’ясували, наприклад, що в першій моделі (що виходить із нинішніх умов) аномальна спека, така, як трапилася в Європі цього літа, буде траплятися раз на 7 років. У другій моделі, тобто без впливу людських чинників, – лише раз на 35 років.

“Таким чином, можна стверджувати, що глобальна зміна клімату (в конкретному випадку на прикладі Копенгагена) збільшила ймовірність аномальної спеки в десять разів”, – говорить Фридеріке Отто, метеоролог з Інституту зміни клімату в Оксфордському університеті. Аналіз даних всіх шести метеорологічних станцій виявив також, що через глобальне потепління ймовірність тривалої спекотної погоди, яку пережила цього літа Європа, збільшилася більш ніж удвічі.

Зміна клімату – це досить абстрактне явище, що базується на абстрактних цифрах. Одним з найбільш важливих показників того, що зміна клімату трапилася, є, наприклад, підвищення середньої глобальної температури. Однак люди можуть відчути підвищення середньої глобальної температури не безпосередньо, а лише опосередковано – у формі сильних дощів, аномальної спеки, ураганів або посух.

“Тому дуже важливо знайти і довести ці конкретні приклади наслідків зміни клімату, – каже Робер Вато, вчений-метеоролог з французької Лабораторії екології та клімату. – Знання того, яким саме чином може змінитися клімат, дозволить нам краще до цього підготуватися”.

Запис Причиною аномальної спеки в Європі стали зміни клімату в глобальному масштабі, – вчені спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Церемонія відкриття Європейського тижня сталої енергії в Україні та підписання Угоди мерів відбудеться у Чернівцях у неділю, 3 червня 2018 р.

Представництво ЄС в Україні спільно з Чернівецькою міською радою відкриють щорічний проект і проведуть церемонію підписання Угоди мерів 14 українських міст. Очікується прибуття Йоханнеса Баура, керівника напрямку «Економічна співпраця, енергетика, інфраструктура та навколишнє середовище» Представництва ЄС в Україні, Геннадія Зубка, віце-прем’єр-міністра – міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Остапа Семерака, міністра екології та природних ресурсів України.

Україна вже увосьме долучається до ініціативи проведення Європейського тижня сталої енергії, що цьогоріч триватиме з 3 по 9 червня.

Угода мерів щодо клімату та енергії – це європейська ініціатива, в рамках якої місцеві, регіональні й національні органи влади добровільно зобов’язуються співпрацювати задля досягнення кліматичних та енергетичних цілей ЄС. Сьогодні Угода мерів стала наймасштабнішою в світі ініціативою у сфері клімату та енергії, об’єднавши майже 7500 міст-підписантів із населенням понад 220 мільйонів людей. 112 українських міст теж взяли на себе добровільні зобов’язання зменшити до 2030 року кількість викидів СО2 більш як на 30%, що відповідає вимогам до України в рамках Паризьких угод.

Запис Європейський проект завітає до Чернівців спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Укpаїна вже в найближчі десятиліття може перетворитися в степ. Такий пpогноз дала начальник відділу агpомeтeоpологіі Гідpомeдцeнтpа Укpаїни Тетяна Адамeнко, наголошуючи на тому, що аномально спекотна весна свідчить про незворотні зміни клімату.

Є великий ризик того, що вже протягом двох дeсятиліть під впливом зміни клімату країна перетвориться на стeп. Що таке зміна клімату? Це підвищення середньорічної тeмпepатуpи, і нe тільки у нас. Ця тeндeнций спостерігається в усьому світі.

«Якщо у нас потепління до 2000 року відбувалося за рахунок зими, то після 2000 тeмпepатуpа підвищується саме в літній пepіод. Якщо вeсна у нас то холодна, то тeпла, то тeмпepатуpа в липні-серпні однозначно зростає вище стандартам в 90% випадків», – пояснила вона.

За її словами, кліматична зона північного стeпу вже досягла Чepкаської і Полтавської областeй, тоді як в південному стeпу (Хepсонська область) спостерігається пустельність. За piуровню вологи в землі південь Хepсонщині вже наближається до пустелі Калахаpі в Афpиці.

Запис За 20 років Україна ризикує перетворитися на пустелі та степи спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Людство, здається, вже настільки зазомбоване істерикою навколо глобального потепління на планеті із його катастрофічними наслідками, що сьогодні найпередбачливіші вирішили розумно, на останнє задоволення, не шкодуючи коштів, комфортно прожити залишок життя, а після нас – хоч потоп і розпечена пательня.

Вражаючих аргументів достатньо.

Та чи варто панікувати? Давайте не будемо смикатися, а зціпивши залишки зубів, на холодний розум тверезо проаналізуємо факти.

По-перше, в чому причина потепління? Надлишки діоксиду вуглецю? А чи ви задумувалися, наприклад, чому Сполученні Штати з їхньою розвинутою промисловістю і сотнями тисяч димових труб не приєдналися до міжнародної Конвенції про зменшення викидів двоокису вуглецю в атмосферу і не сплачують, як японці, за квоту іншим недорозвинутим країнам? І навіть не думають приєднуватися, бо їхні науковці довели високопоставленим урядовцям, що ті нинішні 0,03% вмісту діоксиду вуглецю в атмосфері є тим критичним мінімумом, за якого рослини ще здатні вилучати його з повітря для нарощування своєї біомаси. І що більше його надходитиме до атмосфери, тим зелений світ почуватиметься краще, ситніше і щиро дякуватиме людині за ці дари збільшенням так потрібного нам кисню й високими врожаями.

По-друге, чому ті недорозумники вважають наслідки глобального «потепління» катастрофічними? Тут вчасно задати резонне запитання: а для кого вони катастрофічні? Для планети Земля? Повний абсурд! Всім відомо, що «природа не знає негоди». Вона така, яка є. За свою довгу еволюцію наша планета успішно пережила багато цікавих періодів, глобальних для живої матерії катастроф, але врешті-решт виродила цю безрогу скотиняку – Homo sapiens sapiens (людину двічі розумну), яка, завдяки власному нахабству та екологічному свинству (вибачимось перед дикими свинями та свійськими кабанами, які ні в чому не винні), скаржиться на скоєне нею ж.

А тепер ознайомимося з думками опонентів глобального потепління. Те, що ми спостерігаємо нині, є лише співрозмірним з нашим віком нетривалим періодом останньої фази останнього післяльодовиків’я, яке завершилося 11 тисяч років тому. Якщо ми хочемо щось передбачати, мусимо вивчити попередню історію й зрозуміти тренд еволюції.

Звернімось до фахівців. У 80-х роках минулого століття чернівецький професор Микола Куниця захистив унікальну в своєму роді докторську дисертацію про циклічність розвитку природи в останній геологічній епосі – антропогені (1 мільйон років). За критерій наукового аналізу були взяті всі види молюсків, які пристосовані до конкретних екологічних умов свого постійного існування (межі критичних температур та зволоження) і не мігрують, як зайці чи перелітні птахи. Й аналізувалися вони в усіх шаруватих відкладах цієї епохи – лісових суглинках і викопних ґрунтах, знизу доверху по всіх розрізах.

Було доведено, що в антропогені Європа, як частина планети Земля, зазнала 4 фази зледенінь і, відповідно, 4 фази міжльодовиків’їв. Та й в усіх фазах міжльодовиків’ів спостерігалися 4 аналогічні періоди: сухий холодний, теплий надмірно вологий, прохолодний сухий, теплий вологий. Останній закінчувався різким похолоданням і насуванням покривних льодовиків. Нині ми живемо в останньому, так званому субатлантичному, теплому вологому періоді. Якщо відкинути різні людські забобони, то проти природи не попреш: попереду не ласкаві теплі хвилі океану і морів на місці сухопутних низин континентів, і не бананові плантації в українських степах, а скуті кригою водні простори з білими ведмедями. В цій ситуації не допоможуть ні міжнародні конвенції, ні рішення урядів чи президентів.

Про реальність такого швидкого сценарію свідчать дві останні весни, надто нинішній березень. Якщо так піде й надалі, то тривалі морози ми відчуватимемо вже у травні, а накопичений за довгі зими сніг різко збільшить альбедо, тобто здатність поверхні відбивати сонячну енергію. Це як у доміно потягне за собою різке зменшення літніх температур, збільшення атмосферних твердих опадів і в один чудовий момент літо як таке зникне під густою білою ковдрою. А це вже реальна катастрофа, бо для 7 мільярдів людей дрова закінчаться, м’яса мамонтів на всіх не вистачить, навіть коли наявні слони заростуть шерстю і спробують еволюціонувати. Ви, може, подумаєте, що це маячня? Таки ні. Не врятує й крокодилятина, хоча цієї зими, приміром, у Флориді кайманів випилювали з незвичного для них льоду, і нічого страшного для них, крім шмаркатої нежиті, не стало: гляньте в Youtube. Це ж не Гренландія, а нинішні субтропіки!!!

Чим загрожує глобальне похолодання Буковині і, зокрема, Чернівцям? У Дніпровську фазу зледеніння льодовики тисячоліттями підпирали передмістя Львова та Канева. Нині ж завдяки нам, двічі розумникам, зледеніння буде більш масштабним. Спочатку льодовики сформуються у Карпатах та на Хотинській височині, а далі під впливом гравітації рушать долинами Черемошу, Прута й Сірету, зносячи мости, населені пункти й генделики. Льодовики ж з вершин Цецино зітруть усе, набудоване в Роші, і буковинцям з плачем доведеться перебиратись до центральної Африки, де спробуємо ділити обмежені ресурси з мільярдом прибулих туди китайців.

Отже, не лякайтеся отого «глобального потепління», а заздалегідь готуйте запаси їжі, лижі та санчата і, за песимістичним сценарієм, вчить китайську мову. З ким-ким, а з ними доведеться спілкуватися.

Віталій КОРЖИК, кандидат географічних наук

Запис Три дні до 1 квітня або жартома про серйозне: ГЛОБАЛЬНЕ ПОТЕПЛІННЯ? Я ВАС УМОЛЯЮ! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

 

Хоча йдеться про глобальне потепління, та жорсткі морози, що накрили Європу –  через що закрилися дитячі садки, школи та університети, практично не працює міський транспорт і навіть потяги зупиняються дорогою – теж є проявом цих змін клімату. 

«А днями зателефонували друзі з Риму, – розповів наш експерт з політичних та економічних питань Франц ФЕДОРОВИЧ. – Вони в шоці: місто в снігу, холодно, квартирного опалення там же немає. Ще й газові прилади установлені, як правило, у дворах. Не дивно, що в Європі за ці 3 дні загинуло вже 10 осіб. Кажуть, сніг випав і на півдні Італії. Білою ковдрою вкрилася навіть вершина Везувію».

Зваживши на широту інтересів нашого експерта, підприємця й мецената Франца Карловича Федоровича, «Версії» знову звернулися до нього, цього разу із запитанням: чим загрожує людству зміна клімату? Тим паче, що екологія завжди була в колі інтересів нашого автора. Й ось що ми почули:   

Яку небезпеку проґавили Штати

– Не говоритиму про те, як переймається вирішенням кліматичної проблеми Україна, бо тут узагалі нема про що говорити: екологія – це не те, що цікавить нашу так звану еліту. Адже їй  не цікаве навіть життя власного народу й загроза існуванню власної держави. Тож нагадувати їй про кліматичні загрози – це наражатися на нерозуміння та несприйняття.

На превеликий жаль, у світі до кліматичних проблем загалом не ставляться адекватно, хіба що купка «зелених» та окремі грамотні фахівці. Навіть така виважена країна, як США, проґавила значно серйознішу за Росію та Китай загрозу, як писав про це журнал  «Foreign Policy» (Зовнішня політика – ред.) і я стовідсотково поділяю цю думку.

«Foreign Policy» зауважує, що через сконцентрованість на загрозах явних, в тому числі з боку Росії та Китаю, повз політичну еліту США непоміченим пройшов чинник, здатний знищити цілу систему західної демократії. Як вважає журнал, у випадку, якщо США не вирішать питання глобальної зміни клімату, Захід захлинеться у  міграційних хвилях, спричинених здебільшого екологічними проблемами. Бо зміна клімату загрожує не тільки сільському господарству й рівню моря.

 Глобальне потепління: існувати поза приміщеннями буде неможливо

«Foreign Policy» підкреслює, що останні чотири американські адміністрації нічогісінько не робили в цьому напрямку. Більше того, Трамп узагалі  вирішив вилучити зміни клімату зі списку загроз національній безпеці США. І це його колосальна помилка, яка може відбитися й на подальших подіях у Європі.  

Як правило, доповіді з національної безпеки, присвячені ситуації в країнах Перської затоки, висвітлюють «класичні» теми: ядерна угода з Іраном, геополітичне суперництво між Саудівською Аравією та Іраном тощо. Натомість зовсім непомітно пройшла доповідь Массачусетського технологічного інституту, в якій йдеться про те, що зміна клімату зробить для жителів країн Перської затоки та Південної Азії неможливим перебування поза приміщеннями протягом більшої частини року – через аномальну спеку й вологість.

Міграція та ліберальна демократія несумісні

Та, як зазначають фахівці, керівництво служб, що займаються нацбезпекою, не здатне сприйняти новітні загрози, бо створені вони для відбивання класичних зовнішніх і внутрішніх загроз, а пізніше, в роки «холодної війни», перекваліфікувалися на боротьбу з комунізмом. Отже, в них немає досвіду, який дозволив би їм серйозно замислитися над загрозою глобального потепління. Хоча в Америці вже лунають серйозні перестороги. Так, у доповіді стратегічного дослідницького центру «RAND» (Дослідження й розвиток – ред.) зазначалося, що для аналізу та парирування можливих загроз щодо ядерної зброї, тероризму та кібератак виділяються колосальні ресурси, тоді як у питанні зміни клімату, яке є більш певним і визначеним, спостерігається протилежна картина.

Хоча серед головних ефектів зміни клімату буде масова міграція, яка ставить під загрозу ліберальну демократію в розвинених країнах. Ця небезпека вже стала очевидною: саме через невдоволення нелегальними мігрантами в США Трамп отримав більшість голосів на виборах, водночас у Європі цей чинник поставив під сумнів майбутнє Європейського союзу.

Найбільш небезпечним, з точки зору глобального потепління, є Ближній Схід. Посуха 2006-2011 років у Сирії спричинила зростання соціальної напруги і, як наслідок, –громадянську війну. Цей конфлікт підняв хвилю біженців, направлену до Європи. «У кращому випадку європейські країни вдадуться до жорстких внутрішніх та зовнішніх заходів контролю, що поставить хрест на ліберальній демократії. У гіршому – Європа загрузне в безодні етнорелігійного конфлікту, який знищить підґрунтя найважливішого геополітичного, економічного та ідеологічного союзу Америки. НАТО ж стане або зовсім зайвим, або буде втягнуте у громадянську війну, як пояснює «Foreign Policy».  Детально про це – на  24molnia.com.

Українські наслідки потепління: Полісся зникне

При подальшому зростанні температури Україні загрожує посуха й зникнення Полісся — регіон стане зоною нестійкого зволоження. Такий прогноз озвучила Тетяна Адаменко, начальник відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру.

За словами експерта, кількість днів з температурою вище 10 градусів за останнє десятиріччя зросла на десять, порівняно з 1995-2005 роками, і зростання триває. Це, зазвичай, не може не вплинути на врожай теплолюбних сільськогосподарських культур, зокрема, пізньостиглих сортів кукурудзи.

Більше того, Україні вже щорічно бракує 150-200 мм опадів для забезпечення рослинництва. Адаменко підкреслила, що наразі Полісся є єдиною зоною із достатнім рівнем зволоження в Україні. Подальший розвиток сільського господарства в Україні залежатиме від кліматичних умов. У разі збільшення кількості опадів у найближчі 10 років врожайність сільгоспкультур зростатиме, відповідно за зменшення опадів урожайність падатиме.

Зайві +2°С перетворять чверть Землі на пустелю. Такі результати дослідження опублікували в журналі Nature Climate Change.

Чи є вихід?

Зауважимо, в Україні зростання середньої температури спостерігається від 2000-го. На початку століття в літні місяці вона зросла на два градуси. Спека призвела до посухи та потреби у зрошуванні. За даними метеорологів, найбільше підвищення температури останнім часом спостерігалося у Київській, Чернігівській, Сумській та Житомирській областях. Найменше теплішало на Закарпатті.

За прогнозами експертів, у разі збільшення середньої температури повітря у світі на два градуси понад чверть поверхні Землі перетвориться на пустелю.

Однак за умови зниження викидів газів, які спричиняють парниковий ефект, зростання температури і, відповідно, висихання ґрунтів вдасться уникнути.

Запис Франц ФЕДОРОВИЧ: «Зміна клімату загрожує  національній безпеці» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– 2016 рік назавжди змінив кліматичну політику світу. Підписавши й ратифікувавши Паризьку угоду, ми показали цілому світові, що готові разом із міжнародною спільнотою боротися зі зміною клімату. Правильна кліматична політика стимулюватиме запровадження нових технологій, модернізацію виробництва й зростання економіки»,– зазначив міністра екології  та природних ресурсів України Остап Семерак.

Він наголосив, що досягнення на міжнародній арені неможливі без виваженої та ефективної внутрішньої кліматичної політики, нагадавши, що в грудні 2016 року Кабмін схвалив Концепцію реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року. Вона передбачає розробку Стратегії низьковуглецевого розвитку та Стратегії адаптації до зміни клімату.

Запис КЛІМАТ ЗМІНЮЄТЬСЯ – БУДЕМО АДАПТУВАТИСЯ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Кліматичні зміни відбуваються на всій Земній кулі, тож стосуються кожного. Погода все частіше б’є рекорди. Екстремальні температури реєструють як у теплу, так і у холодну пору року. Експерти вважають, що це може призвести до зростання кількості стихійних явищ.

Топ-темою останніх днів став активний циклон з Балкан, що зчинив в Україні справжні природні «непорозуміння». За календарем – на порозі квітень, а засніжені вулиці та морозне повітря навіюють враження, ніби ми назавжди затримаємося у лютому.

У місті тільки й розмов, що такої погоди наприкінці березня ніхто не пам’ятає.

Справжня зимова заметіль почалася 22 березня. Синоптики погоджуються із тим, що ситуація нетипова і досягла критеріїв стихійного явища. Як розповіла начальник Чернівецького гідрометеорологічного центру Тетяна Негадайлова, лише за першу добу у місті випало близько 40 мм опадів, що перевищує місячну норму (32 мм), а морози протягом цих днів подолали температурний рекорд – до мінус 13,3 градусів.

Перший весняний місяць цього року, здається, взагалі можна викреслити з календарів. Негода накрила всю державу. Впоратися із її наслідками безсилі були всі служби разом узяті. Скасовані рейси, паралізований транспорт, а понеділок 25 березня у столиці навіть оголосили «стихійним вихідним» (його кияни відпрацьовуватимуть у квітні, коли негода мине). Таких потужних весняних снігопадів у Києві не було протягом століття.

Що ж насправді відбувається з кліматом України і яких «жартів природи» ми можемо чекати надалі?

Експерти зазначають, що за температурними показниками Україна стає ближчою до екватора. Натомість пересічні чернівчани дивуються: «Яке ж тут глобальне потепління, коли серед весни лютує хурделиця?»

Досліджуючи періоди сильного похолодання та аномальної літньої спеки, доцент кафедри гідроекології, водопосточання та водовідведення географічного факультету ЧНУ Андрій Ніколаєв пояснює, що такі парадокси ще періодично повторюватимуться.

– Те, що середні річні температури зростають, ще не означає, що у нас не буде сильного холоду, – каже вчений. – Загалом зими стали теплішими, проте ймовірні періоди дуже низьких температур – до 25-30 градусів морозу, які можуть тривати від 10 до 15 діб, – згадаймо хоча б зиму 2010-го. Таку погоду приносять нам повітряні маси з Північно-Льодовитого океану та Карського моря.

Проте на загал кліматичні зміни у нашому краї все ж таки під знаком «+». Як зауважує вчений, глобальне потепління впливає на нашу область ще з минулого століття. Середня річна температура зросла приблизно на 1,5 градуси. Особливо це помітно у зимовий час. Сніговий покрив утворюється пізніше на місяць, і триває менше в середньому на 12 днів. Можливі зміни напрямків вітрів. Дещо зросла кількість опадів, проте незначно, а при помітному зростанні температур це призвело до більш посушливого клімату.

За деякими дослідженнями, кліматичні зміни в Україні можуть призвести до стихійних проявів. На думку провідних метеорологів України, радикальна зміна циркуляції повітряних мас не обходиться без природних катаклізмів.

Один з тривожних сигналів – таке нетипове та рідкісне явище для нашого краю як смерч, що пронісся у Садгорі 2010-го року.

Як зауважує начальник відділу метеопрогнозів Чернівецького гідрометеоцентру Євгенія Прохоренко, на Буковині справді більшає екстремальних погодних явищ. Відбувається так званий меридіональний процес, тобто вторгнення північного холодного повітря на південь, де повітряні маси значно тепліші, а субтропічних повітряних мас – далеко на північ. Через перепади температур та тиску можуть виникати буревії, урагани та навіть смерчі.

Утім є і хороші новини – весна все ж таки настане. З 30-го березня морози відступатимуть. Хоча різкого потепління чекати не варто і наступний тиждень буде переважно хмарним та дощовим, повітря поступово прогріватиметься до 3-9 градусів тепла.

Ольга СКЛЯРЧУК, «Версії»

Запис Приморожений березень, або 56-ий день лютого спершу з'явиться на Медіа-Версії.