Міський голова Чернівців Роман Клічук зізнався, що одна з його мрій, аби центр туризму змістився зі Львова до Чернівців.

Хочу, аби до нас приїжджало 2-2,5 мільйона туристів на рік. Наше місто теж має чимало історичних пам’яток ЮНЕСКО, – сказав Роман Клічук під час зустрічі з регіональними журналістами (в рамках престуру Харківського пресклубу).

На зауваження деяких журналістів про погані дороги в обласному центрі (одна з них – на вулиці Богуна, у центрі – за півтора кілометра від залізничного вокзалу – Авт.), відповів: «Це вина попередньої влади, яка не хотіла інвестувати гроші на ремонт доріг, які надходили від реформи децентралізації. Інші міста України за цей бюджет активно ремонтували дороги, а Чернівці ні. Тепер ми беремося за ремонти, але у воєнний час є певні обмеження».

Про ситуацію на ринку нерухомості

Оскільки Чернівці є одним з безпечних міст України (з початку повномасштабної війни не було ракетних ударів, щоправда, 26 травня під час повітряної тривоги ППО збила в області ворожу ціль), в обласному центрі пожвавився ринок нерухомості. Переселенці зі східної та південної України орендують у Чернівцях квартири. А ось купувати помешкання не надто поспішають, хоча цікавляться цим сектором ринку.

Фото пресслужби Чернівецької міської ради

Не скуповують наразі нерухомість в Чернівцях, бо спершу не працювали державні реєстри, а потім частину переселенців повернулися додому, коли Київщина була звільнена від окупантів, – відповів мер на питання «ВЗ». – Буму на купівлю квартир у Чернівцях немає.

Більшість буковинців віддавали переселенцям своє житло безкоштовно. Хоча на тлі попиту не обходилося без спекулянтів. У перші тижні війни орендна плата елітних помешкань сягала 6-7 тисяч доларів за місяць (елітні будинки). Міська влада зверталася до правоохоронних органів, аби власники квартир та будинків не наживалися на війні та не підвищували оренду плату.

«Зверталися навіть до податкової, аби вплинути на недобросовісних власників квартир, – каже мер Чернівців. – Потім ті стали хитрішими і почали укладати офіційні договори оренди, відтак було складніше впливати. Коли є небагата сім‘я і ставити їм оренду замість 300 доларів 600, або йдіть звідси – це не нормально…».

Сьогодні середня орендна плата однокімнатної квартири у Чернівцях – 250 доларів (не враховуючи комунальних платежів).

Про ринок праці в Чернівцях

Мер повідомив, що повномасштабне вторгнення змінило ситуацію на ринку праці. «До нас приїхало багато переселенців (переважно з Харкова), які працюють у сфері ІТ, також провідні хірурги, – каже Роман Клічук. – Лікарі працюють у клініках Чернівців. Виявилося, що медицина у Харкові на вищому рівні, ніж у Чернівцях… Спілкуюся з обласним онкодиспансером та міською лікарнею. Кажуть, до міста приїхали лікарі з колосальним досвідом. З Сєвєродонецька переїхала клініка «Візіум». Поспілкувався з місцевими офтальмологами, які визнали, що їхні колеги із Луганщини на десять років їх випередили. Також з Краматорська переїхала стоматологічна клініка.

Круто, що провідні медичні заклади України сюди переїхали. Чи створюють місцевим конкуренцію? Здорова конкуренція – це добре».

Чернівці можуть стати центром медичного туризму

Роман Клічук повідомив, що Чернівці були резервним містом для релокації академії внутрішніх справ Одеси.

Фото “Високого замку”

Директор департаменту соціально-економічного розвитку та стратегічного планування Чернівецької міської ради Сергій Бостан додав: «У стратегії розвитку міста передбачено не лише розвиток медичного кластера, а позиціювання Чернівців, як центру медичного туризму в Україні. У нас розвинена приватна медицина. Тепер до нас приїхало багато медичних фахівців з міст, де триває війна. За п‘ять місяців війни ми бачили в місті багато людей зі сходу та центру – від мільйонерів до мільярдерів. 70% приїхало біженців з Київської області. Це люди з величезним капіталом. У міських ресторанах був шалений виторг».

Марія Доротич, “Високий замок”

Запис Як Чернівці збираються забрати у Львова «золото» туристичної мекки? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Спочатку офіційна інформація: «Обіцяна пенсіонерам тисяча від Михайлішина має ознаки підкупу виборців». Про це у коментарі Суспільному сказав заступник голови облорганізації Комітету виборців України Ігор БАБЮК.

Як відомо, Чернівецька міська рада прийняла рішення виділити одноразову грошову допомогу пенсіонерам та малозабезпеченим через епідемію коронавірусу. Ініціював проєкт рішення депутат міськради, кандидат у мери Віталій Михайлішин. На переконання Ігоря Бабюка, «рішення має ознаки непрямого підкупу виборців за рахунок адмінресурсу». І хоча сам Віталій Михайлішин стверджує, що його ініціатива не пов’язана з виборами, водночас у Чернівцях роздають агітки за кандидата в мери, в яких згадують і про цю ініціативу. Згідно з проєктом рішення, малозабезпеченим та пенсіонерам видаватимуть тисячу гривень за заявою. У департаменті соцзахисту Суспільному повідомили, що не брали участі в розробці ініціативи.

Як, коли та й чи видадуть цю тисячу гривень?

Це хотіла з’ясувати читачка нашої газети пенсіонерка пані Л., у сім’ї якої є два інваліди, тож гроші їй потрібні вже і зараз.

Спочатку жінка зателефонувала на гарячу лінію міськради 1518. Оскільки вона мешкає у Шевченківському районі, їй дали телефон департаменту соціального захисту населення цього району. Попервах ніхто не брав слухавку, та вона жінка дуже наполеглива. За першим разом їй сказали, що грошей під цю програму немає. Позаяк пані Л. є прихильницею Михайлішина, вона вирішила, що хтось улаштував проти кандидата у мери провокацію. Пробувала навіть переговорити із самим паном Віталієм, та він збивав дзвінок. За другим разом працівниця департаменту відповіла пенсіонерці, щоби та писала заяву на ім’я начальниці управління праці та соцзахисту населення…

Редакційній працівниці поталанило більше. Спочатку їй сказали, що заява пишеться на ім’я секретаря міськради п. Продана. Коли ж кореспондентка зауважила, що у період, коли розглядатимуть заяви, вже відбудуться зміни у міськраді, інспекторка знітилася.

А вже вчора після обіду у департаменті соцзахисту Шевченківського району втомлений голос повідомив, що нині розробляється бланк заяви, який вивісять після виборів у понеділок, 30 листопада, біля скриньки, встановленої на кожному управлінні департаменту соцзахисту. До тієї скриньки й треба буде вкинути заяву, копію паспорта та ідентифікаційного коду.

Цікаво, чому не можна написати заяву у довільній формі та переслати її на департамент? Не зрозуміло… Ключове і дуже небезпечне слово у цій ситуації – після виборів: чи будуть ці гроші у розпорядженні новообраних депутатів, нової міськради та нового голови? Поки що їх загалом немає. І ще одне: невже виборці не усвідомлюють, що гроші, які їм обіцяють, вийняті не з кишені того, хто їх обіцяє, а з їхньої власної, себто зі сплачених чернівчанами податків або з уже затверджених програм…

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»

Фото з відкритих джерел

Запис Тисяча проблем довкола Михайлішинської тисячі спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про чутки і стереотипи, про бізнес і управління, про дружбу і болісні прощання, про зміни і сталість, про «три місяці життя в паралельному світі» – далі в розмові з відомим чернівецьким бізнесменом і кандидатом на мера Чернівців  Романом Клічуком.

Похід у політику – «рішення з відчаю» від того, що відбувається з містом

Роман Клічук не приховує, що задоволений результатом: справді, політсила, яка почала з нуля, за 2-3 місяці зробила майже неможливе – взяла понад 20% голосів виборців у голосуванні до міської ради, близько 10%  – до обласної. Це справді успіх. А починалося все влітку з громадського руху, який згодом переріс у політичну партію. Навіщо цей клопіт був потрібен людині, в якої було розмірене і забезпечене життя, гарна родина, приємне коло спілкування?

Окрім того, що є очевидним – що місто деградує, потребує змін, залишилося далеко позаду переважної більшості обласних центрів – був ще поштовх: сором і відчай.

–          Ще на початку цього року ми вирішили спробувати, – каже Роман Клічук. – Це був такий експеримент. Можливо, це було таке «рішення з відчаю» – бо всі вже так розчарувалися – у всіх політичних партіях, у цій боротьбі політичних сил,  що  ми просто вирішили взяти відповідальність на себе і спробувати. Просто вважали, що тільки середній бізнес, громадські діячі, такий інтелектуальний прошарок, який є в Чернівцях – що виключно він зможе радикально змінити все, що тут відбувається. І як бачимо, ця ідея була жива, правильна – і ми перемогли.

–          Але Ви вийшли зі своєї зони комфорту…

–          Ви навіть не уявляєте собі, наскільки! Це три місяці життя в якомусь паралельному світі. Здається, що це сон. Що я завтра прокинуся – і життя знову буде таким звичним, як раніше.

–          Але якби так сталося – Вам би вже не вистачало цього стресу?

–          Не знаю… Якби ж можна було так: спробувати варіант один, а тепер давайте відкатаємо назад і спробуємо другий… Тоді було таке рішення. Це був найскладніший вибір у моєму житті. Найбільший виклик. Не знаю, чи ще таке в мене буде колись.

«До публічності потрібно  звикати. Мабуть ;) »

–          Як і кожний кандидат, Ви говорите про патріотизм, любов до свого міста і його мешканців. Після всього бруду, вилитого на Вас за передвиборчий час – не розчарувалися в чернівчанах?

–          Ні, не розчарувався. Ну ми ж виграли вибори в місті! J Я, можливо, не до кінця переконав усіх. Звісно, мені би хотілося, щоб ми виграли вибори мера в першому турі. Я хотів би, щоби наша партія взяла більшість – тому що було би легше реформувати місто, маючи свою більшість, а не вести перемовини з іншими партіями.

–          Чи уявляли, наскільки зміниться Ваше життя?

–          Сказати, що я очікував цього чи знав – напевно ні. Мені всі – друзі, колеги – казали, що це не так просто. Що я повинен зрозуміти: деякі речі, до яких я просто звик – про них змушений буду забути. Тому психологічно я до цього приготувався. І справді – я сьогодні майже забув про свій бізнес, не приділяю стільки уваги, як раніше, своїй сім’ї, друзям, рідним – просто не вистачає часу. Публічність теж впливає – зараз не можу спокійно пройти по Чернівцях, бо всі вітаються, фотографуються, я постійно під прицілом камер. Це є дещо незвичним, некомфортним… Але потрібно до цього звикати. Мабуть :)

–          Як і виступати перед людьми, їздити з агітаційними наметами – на Калічанку, в Садгору, на Рошу…

–          Тааак, я це ніколи не робив, і для мене це було так некомфортно… Але я людина відповідальна. Тому всій своїй команді сказав: ви тут боси, а я просто підлеглий. Чесно! Реально – у нас класна команда. У мене така відповідальність перед ними… Я кожний тиждень переконуюсь: ну реально ж круті! Вони всі горять, і мене це мотивує. І зараз – незважаючи на те, хто пройшов, а хто не пройшов… Думаю, хтось, мабуть, буде трохи розчарований, що не пройшов. Але реально всі були налаштовані йти до кінця… Їх об’єднує те, що вони всі ідейні. Вони не прагнули бути чиновником, керівником – вони всі ідейні. Тому ми ніколи не сварилися, не сперечалися – яке в кого місце, куда, що… Більшість людей з цієї команди я навіть вмовляв: іди! Як це – я тут ризикнув, зробив такий крок, а ти просто не можеш піти на громадську діяльність? Таких багато було, кого я просто переконав: іди зі мною разом, ти мусиш іти! Я один не справлюся! Твоя підтримка, твій авторитет, те, що ти в нашій команді – це вже величезний плюс. Це більше, ніж сто бордів у Чернівцях! І вони погодились.

–          Не шкодуєте, що взялися за це?

–          Не шкодую. Розумію, що треба багато що принести в жертву заради ідеї. Я готовий. Зараз – готовий. Зараз навіть ще більше впевнений в собі, ніж раніше. Якщо три місяці тому я собі говорив, що за жодних обставин не погоджуся піти на мера – зараз я інакший. Ніколи не планував цього і не готувався, не піарився, був непублічним. Якби я цього хотів – починав би це робити ще роки 3-4 тому.

–          Справді, майже рік тому у Вашому попередньому інтерв’ю «Версіям» Ви говорили, що «не всім же йти в політику – комусь треба бути і в бізнесі». Тепер це Вам нагадують і мабуть, ці нагадування Вам дещо зашкодили.

–          Чому зашкодили? Це ж була така моя думка. Я ж так говорив. Я так і думав у той період. Але обставини в житті складаються різні. Умовно кажучи, якщо б когось спитати, чи готовий він піти на війну – 10 років тому всі б відмахнулися і сказали: та ну, яка війна. Але життя, обставини змінюються. І коли розумієш, що повинен бути корисним для суспільства – просто змінюєш свою думку. Через «не хочу, не можу, не виходить, не комфортно». Переламуєш себе. Тому тоді моє твердження було щирим. Я так думав – і я так сказав. Я і зараз, якби повернувся в той час, сказав би так само. А тепер уже по-іншому.

«Політика не брудна. Брудною її роблять люди, які в неї приходять»

–          Боротьба в першому турі була жорсткою. І брудною. Ви вже до всього готові в 2-му турі, чи Вас ще чимсь можна здивувати?

–          Я за останні два місяці вже до цього адаптувався, тому стараюся на «чорнуху» не звертати уваги. Деколи навіть тішуся, що опоненти таке вже іноді придумують, що це просто смішно. Мене тішить, що вони бісяться, казяться… Щось знайти на мене – їм складно. Ну бачите ж, що за два місяці нічого вони не винайшли: щоб я щось украв у держави, взяв земельну ділянку, чи щось збудував… Я не працюю з бюджетними коштами. Вони маніпулюють якимись такими вигаданими речами, що притомним людям воно навіть не приходить в голову. Тому залізти їм в мозок і уявити, що вони ще придумають – я не знаю. Розумієте… вони це вміють. Вміють професійно. Вони це роблять уже не перший рік. Просто якщо за останні 5-7 років мене вітають грамотами, і я насправді є одним з найбільших платників податків, а вони придумують зовсім протилежні штуки, то що ще можуть придумати – не знаю. Ну може, ще в мене в магазинах там… «марихуана продається», я не знаю… Я ж кожний ранок взнаю щось нове про себе :). Я іронізую, звісно, а що вони придумають – побачимо. Але це якось так низько. Смішно. Дешево. Низькосортно.

–          Даєте якусь дзеркальну відповідь на чорнуху?

–          Ми колись домовилися колективом, командою, що ми не будемо відповідати. Не будемо опускатися на такий рівень. Хоча всі наші опоненти – практично всі! – були при владі. І відповідно, у нас було більше аргументів їх критикувати, ніж у них – критикувати нас. Але ми просто інші. Ми інші ментально. Ми вирішили, що ці вибори ми пройдемо достойно, чесно і правильно. І не будемо агітувати «проти когось», а будемо агітувати за себе і говорити, які ми є, що ми з іншими принципами, з іншими цінностями і ми дійсно щиро прагнемо змін у місті. І мабуть, тому ми так і витримали, що проти нас тоді всі об’єдналися, але ми якось так холоднокровно просто на це не звертали уваги. Ми бачили, що маємо робити – і до цього йшли.

–          Чи зможете переступити через особисте і далі працювати з тими ж людьми, які проти вас грали так брудно, працювати?

–        Головне мені – це результат. Якщо давав обіцянки – я маю їх виконати, це найперше. Я готовий сісти за стіл перемовин байдуже з ким. Я готовий їх переконувати – аргументами, думками своїми. Я хотів би, щоби з моєї перемоги на цих «мерських» виборах усе змінилося.  Я розраховую, що фракція «Пропозиції», ЄС, Слуг Народу і, сподіваюсь, Народного Контролю будуть готові працювати для розвитку міста разом з «Єдиною Альтернативою».

Тобто в принципі вірите, що можливо змінити стереотип про політику, яка вважається брудною?

–       А політика не є брудна. Це брудні люди, які йдуть в політику. І так склалося, що в нашій країні останні 20 років такі люди туди і йшли. А ми хочемо переламати оці стереотипи, ми в партію «Єдина Альтернатива» зібрали людей чесних і порядних і хочемо довести всім, що це залежить все-таки від людей. І ми зробимо це. І покажемо, що в політику можуть пройти чесні, порядні люди. І тоді вже зможемо сказати, що політика є чесною і прозорою. Ну і зараз для себе ставимо цілі, щоби через 5 років наш мер і наша партія «Єдина Альтернатива» взяла мінімум відсотків 70-80.

«Опонентам навіть вдячний – вони підвищили нашу впізнаваність»

–       Як Ви реагували на те, що ваші опоненти спочатку не сприймали Вас серйозно? Спочатку посміювалися, потім остерігалися, і аж потім зрозуміли, що з Вами треба боротися.

–          Це певною мірою «підстьогувало». Насправді ми були неочікуваними для всіх партій. Я просто знаю, які в них були бажання, які відсотки вони собі вже малювали – а ми просто взяли і все їм поламали. Хтось давав нам максимум 5 відсотків, і то – «якщо аж дуже напрягатися». Хтось потім уже давав 10%. Ну а результату, який ми отримали, ніхто не очікував. А потім з часом вони бачили свою соціологію, і включалися по мірі того, кого ми обганяли вже в рейтингу. Як ви бачили – спочатку один телеканал включився, потім другий… потім вони всі разом вже… Певною мірою, вони зіграли нам на руку, тому що це трохи виглядало панікою, а згодом вже не трохи – істерією, чорнухою, замовними матеріалами… Але цим всім вони, напевно, збільшили нам впізнаваність. І люди об’єдналися, бо подумали: ну якщо ви всі проти них, то щось в цьому є. Бо ж дивно, що всі політичні клани, які ворогували між собою 10 років – раптом об’єдналися в єдиному пориві проти «ЄА» і проти мене особисто. Можливо, я їм навіть вдячний – можливо, без їхньої допомоги ми би так не виграли J

–          Зараз буває складно зрозуміти, де «свої», а де «чужі»: прапори і декларації одні – реальність інша. З ким будете домовлятися в міській раді? З якими політсилами, чи з окремими персоналіями?

–          Війна триває до сьогоднішнього дня. Маю на увазі війну світоглядну. Впевнений, що з тими людьми, які з нами сповідують спільні цінності, ми обов’язково об’єднаємося і переконаємо, що час творити нову історію міста. Чи це будуть партії, чи окремі групи людей, чи індивідуально – немає різниці. Будемо достукуватися до кожного. Зараз сказати, який це буде формат – я не можу. Покаже час. Але я зроблю все можливе, щоб таких людей було значно більше. І ми покажемо приклад. Розумієте ж: керівник (держави, уряду, області і міста) задає загальний тренд і на все управління. І тому ми покажемо своїм прикладом, що ми можемо, що хочемо і чого прагнемо. І старатимемося це показати в найкоротший час.

–          У соцмережах прочитала чутки, що Вас начебто просять зняти свою кандидатуру. Було щось таке?

–          Ні. Я вперше це чую. Це не розглядається. Це було би безвіповідально. Ми зі свого шляху не відступимося, ми граємо вдовгу, ми прийшли в цю політику на довгий період. І зрадити свого виборця, команду… Якщо команда приймала рішення, що я маю балотуватися на мера – то я точно не з тих людей, хто підводить своїх близьких.

«Яка ж велика справа без помилок?»

–          Як Вам нова виборча система? Є думка, що вона влаштована так, щоби «партійна верхівка» забезпечила собі потрапляння в ради, використовуючи наївних рядових партійців. Скажіть, а чому «ЄА» поставила по 11 людей на округ, а не по 5-6? Чи не дозволяє це «розмити голоси» так, щоби нікому не вдалося набрати квоту і просунутися в списку?

–          Важко сказати про систему в цілому. Але за нашу партію скажу, що ми все провели в демократичний спосіб, у нас був праймеріз, ми не розставляли людей по списках і округах одноосібно, у нас була рада партії і це було рішення всіх членів партії. Вирішувалося голосуванням, і список склали по голосуванню. Відповідно до того, який був список загальний партії – ми розставили людей по округах. Насправді у нас є випадки, що люди взяли голосів більше квоти, і вони перемістилися вище в списку. В принципі, це продемонструвало те, що людям, яких знають в округах, насправді не важливе місце, на якому вони перебувають у партійному списку. Маємо такі приклади в тому числі і по міській раді – але там більшу квоту взяли ті люди, які і так були вище у списку. Тому, можливо, збоку виглядає, ніби нічого не помінялося.

–          Чого очікуєте від дебатів, на які погодилися?

–          Ми не заперечували дебати в принципі. В першому турі, якщо пам’ятаєте, були заклики організувати дебати. Один з місцевих підприємців сказав, що це організує – і я тоді перший дав згоду, але чомусь лиш я. Після того ніхто не відреагував. На Суспільному також – лиш один  з кандидатів-лідерів був, решта три не прийшли, але чомусь лише про мене згадували. На останній день виборів я запросив усіх конкурентів, які входили в трійку лідерів – а вони теж не прийшли… Тобто ми щоразу демонстрували, що ми не проти, ми відкриті, ми готови з кожним відкрито обговорювати і відповідати на всі питання… То ж готовий до дебатів завжди. Я маю що сказати і що запитати…

–          З ким би ви хотіли мати дебати? Вас влаштовує саме цей опонент?

–          Та яка різниця. Так, він сильний опонент, тому що за нього багато проголосувало людей. І це не я визначаю – це визначають люди. І якщо вже так сталося, що я з Віталієм Михайловичем вийшли в другий тур – буду з ним говорити.

–          Про що будете говорити саме Ви? Адже зазвичай риторика усіх кандидатів подібна: відродити місто, відремонтувати дороги, закупити транспорт, врятувати водоканал… Що відрізняє Вас від інших?

–          Мене відрізняє те, що команда мого опонента уже була при владі. Вона вже 10 років при владі, і вони показали свої вміння і можливості. За 10 років можна було багато що зробити. Я при владі не був. Я з зовсім іншим баченням, іншими поглядами, цінностями. Ми хочемо переламати все, що недобре робилося досі в Чернівцях і зробити все заново. Я старатимуся на цих дебатах довести свою думку до глядачів і переконати їх, що якщо вони проголосують за мене, то це буде їхній правильний вибір, і їм не буде за це соромно. Розумію, що це буде виглядати, як обіцянки. Але я багато що маю за плечима. В мене є своя історія, і я можу показати, що зробив, що вмію. Є люди, які мене знають. Я буду старатися переконати глядача в цьому.

«У Чернівцях все пішло не так, як було заплановано у великих партіях, великих політичних кланах»

–          Надзвичайно довго тривали підрахунки в нашій ТВК. Чому так складно все? Через нову виборчу систему?

–          Питання не в системі – в країні вибори вже закінчилися давно, і ми останні, хто досі не порахував (станом на 14.11 – ред.) – досі немає результатів по районній раді, по обласній. Просто у нас в Чернівцях все пішло не так, як було заплановано у великих політичних кланах. Вони не очікували, що так усе вийде. Є декілька сил, які не пройшли в міську раду. Вони прагнули зробити все, що можна, щоб десь там донарахувати, докласти по 1-2 голоси і пройти. Вони старалися це все затягнути якимись надуманими скаргами, судовими рішеннями – тому все так затягувалося. Інша сила намагалася трошки більше протриматися при владі. Ну всі ж розуміють, що перебуваючи при владі, вони  отримують від цього величезний зиск, тому що треба… як би це сказати правильно… «окупити вибори»! Тому що кожний тиждень – це великі суми. Бонусів, відкатів, якихось домовленостей. Що довше вони залишаються у владі – то більше вони зароблять. У кожного була своя вигода. Ми ж насправді стояли з першого дня на законності, на відстоюванні права кожного захистити свій голос. І вважаю, що «Єдина Альтернатива» зробила все чесно і прозоро, і максимум з того, що вміли, знали, могли.

Саме тому ми захищали реальні результати волевиявлення чернівчан, не даючи спотворити результати їх голосування в ТВК. Саме тому ми звернулись до ЦВК з заявою про необхідність навести лад в Чернівецькій міській ТВК. І ми дуже вдячні ЦВК за належну реакцію!

–          У бізнесі Ви людина, яка вперто йде до мети – саме так, незважаючи на невдачі, і досягли успіху. У політиці ж – наприклад, коли були членом міськвиконкому – Ви були людиною, яка просто покидає те, що не може змінити. Яким Ви будете міським головою?

–          Таким, як у бізнесі! У бізнесі всі невдачі – загартовують. Ми набираємося досвіду і просто стараємося помилки вже не допускати. У бізнесі ми намагалися бути – і є! – найкращими, лідерами практично у всіх галузях, де ми присутні. Тому я впевнений, що ми так само зробимо і з містом. Просто зробимо місто найкращим в Україні. Ви згадуєте виконком – але у виконкомі я був як одна маленька цеглинка, я не міг впливати на загальне рішення. А вже будучи мером і людиною, яка привела найбільшу фракцію у міську раду – то звісно, ми вже тут будемо відігравати роль тієї сили, яка відповідає за ситуацію в місті. Тут уже не вдасться просто вийти. Тут уже ми граємо вдовгу, і ми зробимо те, що обіцяли.

–          Якою бачите Вашу команду не тільки у представницькій владі, а й у виконавчій? Чи залишили б когось із попередніх чиновників?

–          Це хороше питання, тому що при формуванні команди «Єдиної Альтернативи» ми справді збирали найкращих людей з різних галузей. У нас є керівники успішних компаній, топ-менеджери, і я бачу зі мною разом управлінську команду з тих людей. Не відкидаю, що ми на прозорих конкурсах наберемо людей на якісь такі напрямки, за якими не маємо спеціалістів. Але все-таки основну ставку ми робимо на середній менеджмент, на чиновників, які працюють давно, є професіоналами, знають свою роботу і справно її виконують уже не  один рік, мають колосальний досвід і багато ідей. Просто працюючи при минулих владах, вони себе не реалізували. Знаю багатьох таких людей, тому основний упор стоятиме на тих чиновників, які зараз є. Старатимемося сформувати команду у найправильніший спосіб – відкрито, прозоро, і чим швидше.

А громадський рух, створений ще в липні, не завершує роботу і продовжиться. Однозначно всі ті люди, які до нього долучилися, братимуть активну участь у формуванні політики і стратегії міста і далі. Ми згуртовані, і ніхто нас не зупинить на шляху змін.

Команда вже приступила до підготовки оргкомітетів зі створення Органів самоорганізації населення. Також громадянський рух має сформувати кадровий резерв, який буде готовим піти у виконавчу владу в муніципалітет, і контролюватиме реалізацію всіх спільних напрацювань.

 «Я прихильник ліберального і національно-патріотичного вибору»

–          Скажіть, скільки партій насправді Ви поміняли? Пишуть, що 4.

–          Ні, не чотири J Я в «Батьківщині» був 2005 року, це на таких емоційних, патріотичних настроях: Помаранчева революція, я був молодий… і я тоді вперше вступив в партію. Насправді я хотів цього, мені подобалося, я підтримував цю партію. Це тривало від 2005 до 2010 року. Був депутатом обласної ради. Вийшов з партії десь у 2012 році. Потім я для себе вирішив, що мені це не подобається, тому що я побачив багато закулісних речей. Але в 2014-му знову активно включився в політичне життя: Революція Гідності, потім почалася війна… І я вважав, що це якраз той час, коли можливо змінити країну. Тобто доти я був тільки в «Батьківщині», а потім так вийшло, що взяв на себе таку роль – очистити партію «Самопоміч». Для цього мені довелося вступити в цю партію. «Альтернатива» – це моя третя партія.

–          Попри те, що «каналізація не має політичного забарвлення» і міська господарка не особливо потребує політичних гасел, мер і міська рада – це все одно політика, і депутати обираються за політичними партіями. Які Ваші політичні переконання: праві, центристські?

–          Мабуть, ближчі до ліберальних. Я прихильник європейського вибору, і національно-патріотичного теж. Я так вихований. Зрештою, важливо ж не як назвати, а які ці погляди насправді і що за ними стоїть.

–          Маєте якісь плани на розвиток, наприклад, культури?

–          У нас є плани на все. У нас усе в такому занедбаному стані: і освіта, і медицина, і спорт. І культура теж. Культура – вона ж є основною ознакою для влади, їхніх цінностей і пріоритетів. Я вже колись говорив, що у кожній державі – якщо вона здорова, рухається у правильному напрямку – то в ній освітяни, медики і військові є одними з пріоритетних спеціальностей. Я би і працівників культури сюди додав. У мене особисто Культура завжди була в пріоритеті. Я багато допомагав цій галузі, я знаю, як це робити, я так вихований, я з такою сім’ї, де це важливо. Це не порожня обіцянка, це справді ті речі, які ми зробимо і втілимо в життя.

–          Ваші опоненти часто кажуть, що самоврядування – це не бізнес. Знаю, що в бізнесі нерідко доводиться прощатися з тими, з ким розходиться  бачення майбутнього, і це не завжди легко й безболісно. А якщо згодом доведеться прощатися з кимсь із сьогоднішніх однодумців?

–          І в бізнесі, і в політиці це болісно. Але з менеджерами, з якими я прощався, у мене гарні і дружні стосунки. Те, що вони пішли, не означає, що я з ними пересварився, образився і ми не спілкуємося. З більшістю менеджерів, які пішли з моєї компанії, ми дружимо, товаришуємо, кумами стали, збираємося зараз. Це просто етап в кожного в житті. Ти щось пробував – у тебе не вийшло – ти пробуєшся у чомусь іншому. На цьому життя не закінчується. Так само, мабуть, у політиці.

–          У Вас тепер зовсім не буде часу, щоб дружити, бачитися…

–          Чому? Так, перший рік буде важким – треба буде переламати, переписати, вибудувати систему. Але я не вважаю, що ставши мером, треба все поховати – всі стосунки, нікому не приділяти уваги… Якщо керівник все правильно організовує, то він знаходить час і на особисте життя, і на друзів, і на приятелів, однокурсників, сусідів… Питання в команді. Якщо команду ми збираємо круту, яка покаже свій результат – то це буде легко. Звісно, що будуть і якісь помилки, тому треба буде щось змінювати, шукати інше, інші підходи – і воно трохи затягнеться. Але ми зараз дійсно хочемо зібрати найкращий менеджмент у Чернівцях. Об’єднаємося, спробуємо. Я ж цю команду бачу як кризовий менеджмент, тому ми маємо швидко продумати це все. І зробити за короткий період.

Ми зараз консультуємося з містами, які є успішними: дружу, ми знайомі з мерами міст – Вінниці, Львова, зараз вийшли на контакт з Дніпром, Житомиром, Хмельницьким, Франківськом. Кожне з цих міст в країні лідер у якомусь напрямку. Якщо ми розуміємо, що Львів – лідер у туризмі та регіональному авіасполученні, Вінниця – в ІТ-технологіях в управлінні містом, транспортній інфраструктурі та громадському транспорті, Житомир – у реформуванні водоканалу і тепломережі, то це досвід. І ми повинні за короткий час зробити те, що вони уже зробили. І дивитися, на які граблі вони ставали – щоби ми не стали. Ми маємо зараз зробити так, щоб ми за рік проходили те, що вони проходили за 3-4. Тому що вони пройшли і готові ділитися досвідом, відправляти нам консультантів, готові нас вчити, пояснювати, розповідати, у нас є вже налагоджений діалог, тому думаю, що ми це зробимо швидко. Головне бажання і наполегливість. Є в кого вчитися. Якщо ми місто, яке на останніх місцях у рейтингах – то не треба вигадувати велосипед, а подивитися, хто інший успішний, і зробити те саме, тільки краще, швидше, успішніше. Бо час швидкоплинний. Це так як в бізнесі. Є багато таких речей, які перегукуються. Є свої складнощі, свої нюанси у чиновницькому управлінні, але переважно  вони з бізнесом схожі.

–          Що зробите перше, коли станете мером?

–          Наведу порядок в місті. У нас хаос в місті, ніхто ні за що не відповідає, все відбувається непрозоро, некеровано, закулісно. Я зроблю все, щоб кожний чернівчанин знав, куди витрачається кожна гривня. А далі воно автоматично складеться так, як я собі це бачу.

–     Скажіть відверто, як розцінюєте свої шанси на перемогу?

–     Все в руках чернівчан, які прийдуть на виборчі дільниці. Ми або згуртуємося, або своєю байдужістю допустимо подальший занепад Чернівців.

Я готовий бути найманим менеджером в мешканців міста, який реалізовує спільно розроблену стратегію.

Переконаний, що ніщо не зупинить згуртованих мешканців, які прагнуть наведення ладу в місті!

Маріанна Антонюк, «Версії»

Запис Роман Клічук: «Війна триває досьогодні. Маю на увазі війну світоглядну» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Утім, зважаючи на те, що на місце передвиборчої зустрічі прибули представники ЗМІ, подія все ж таки відбулася, згідно з озвученим форматом: дебати мали складатися з трьох блоків. Перший блок –  представлення своєї програми, відтак – обмін запитаннями, по три від кожного, і, нарешті, третій блок – репліки кандидатів.
Модераторка заходу Тетяна Заволічна запропонувала Другановському випробувати щастя й потягти жереб. Очільник обласної організації слуг виявився щасливцем. Але, так чи інакше, тільки він і презентував свою програму.

Отже, Стратегія розвитку Чернівців від Віталія Другановського:

*питна вода з крана для чернівчан;

*відновлення історичного центру;

*будівництво об’їзної дороги;

*реконструкція чернівецького аеропорту;

*технохаби на місці закинутих промислових зон;

*набережна Пруту з рекреаційно-відпочинковою зоною;

*багатофункціональний спортивний комплекс з олімпійським басейном.

Як повідомила модераторка дебатів Тетяна Заволічна, відповідаючи на запитання журналістів, лист до Михайлішина із запрошенням на дебати від Другановського був відправлений на сторінку Віталія Михайлішина. Сам кандидат на посаду міського голови зауважив, що, на його думку, в Чернівцях «ні в кого немає сумнівів, що Другановський викликав Михайлішина на дебати». Свій виклик опонентові він аргументував результатами соціологічних досліджень, згідно з якими, за його словами, він і Михайлішин є одними з лідерів передвиборних перегонів. А формат дебатів п.Другановський запропонував п.Михайлішину ще напередодні заходу на своїй сторінці у фейсбуці.

Отже, 3 запитання від Другановського до Михайлішина

1.Ви чинний депутат Чернівецької міської ради від партії «Рідне місто». При цьому вже багато років живете в Києві і займаєтеся там бізнесом. Ви є власником і директором щонайменше двох комерційних фірм – ТОВ «ГЛАСКО ТРЕЙДИНГ» і ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГОМЕЛЬ СКЛО» – які зареєстровані і сплачують податки саме в Києві, а не в Чернівцях. У мене виникло логічне запитання: Може, Ви помилилися містом, в мери якого Вам варто балотуватися?

2. Вас пов’язують із одіозним олігархом Дмитром Фірташем, який упродовж багатьох років – і буквально зараз – душить чернівчан своїми тарифами на газ. Особливо безпідставними, незрозумілими і антилюдськими тарифами на транспортування газу навіть для тих, хто ним не користується. Запитання від чернівчан: Чи справедливі тарифи на газ у Чернівцях і Чернівецькій області?

3. Ви стали депутатом Чернівецької міської ради від партії «Рідне місто» 2015 року. Я проаналізував статистику Вашої роботи в міській раді тільки за 2019 рік. Чесно кажучи, був у шоці. Ви пропустили аж 58 засідань міської ради. Це 29,7% від загальної кількості. Крім цього, Ви прогуляли всі засідання комісій міської ради. Всі 100%! У своєму інтерв’ю Ви сказали наступне. Цитую: «Мене не було на сесіях, тому що мені запропонували роботу в Києві – очолити торговий дім. Це білорусько-українська компанія. Я там досі працюю директором». Віталію Михайловичу, я так розумію, що Ви самі себе запросили в Київ працювати у власній фірмі. А тепер запитання: Ви зараз намагаєтеся знову потрапити до міської ради, щоби продовжити цю сумну традицію – прогулювати всі засідання комісій і не з’являтися на сесії міської ради Чернівців?

Кандидат на посаду мера висловив також думку, що п. Михайлішин може дати  відповіді на ці запитання поштою або через ЗМІ. Другановський озвучив також свою фінальну репліку:
«У 2010 році Ви вперше стали депутатом Чернівецької міської ради від Партії Регіонів і були секретарем міської ради. У 2014 році, коли влада Віктора Януковича розганяла Євромайдан зі зброєю, внаслідок чого загинули десятки активістів, Ви все одно продовжували заявляти, що підтримуєте Віктора Януковича. Навіть після стількох смертей ні в чому не повинних людей. Відповідне відеопідтвердження є в мережі Інтернет. У зв’язку з цим у мене до Вас таке запитання: Ви і зараз вважаєте, що президент України має право розстрілювати мирні протести?»

Тепер слово за Віталієм Михайлішиним. Та чомусь складається враженння, що передвиборний двобій між Віталіями на цьому завершиться. А втім, – хто зна…  Тим паче, що попереду 25 жовтня.

Запис Дебати не відбулися, та запитання до Михайлішина Другановський озвучив спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Олексій Каспрук

Олексій Каспрук знову балотуватиметься на голову Чернівецької міської громади, цього разу від політичної партії «Пропозиція», до якої увійшли міські голови різних міст України і серед співзасновників якої перебуває cам Каспрук. На минулих виборах він вигравав у головного опонента з відривом у майже половину голосів. Пізніше хотів вдправити депутатський корпус на перевибори, зрештою у відставку відправили його.

42-річний Олексій Каспрук народився та виріс у Чернівцях, закінчив Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ за спеціальністю «Економіка підприємства». Вивчав інформаційний менеджмент в Ньюпортській бізнес-академії в Нідерландах.
Ця особистість не є новою чи незнайомою для чернівчан: ми всі живемо в цьому місті й бачимо, що в ньому робиться. До обрання депутатом міськради Каспрук працював радником нардепів Миколи Федорука та Арсенія Яценюка. Вперше став депутатом у 2010 році, балотувався від «Фронту змін». Був одним з тих, хто не підтримав відставку мера Миколи Федорука.
Відтак найбільшим парадоксом для містян є виголошені на з’їзді «Пропозиції» 75% виконаних передвиборних пропозицій від мера Каспрука.

Роман Клічук

На праймеріз новоствореної політичної партії «Єдина альтернатива» визначилися із кандидатурою, яку політсила висуватиме на посаду міського голови Чернівців. Ним став бізнесмен Роман Клічук. Слід зазначити, що декан економічного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича Руслан Білоскурський та власник будівельної компанії «Водограй» Василь Зазуляк, яких також висували у кандидати на посаду міського голови від Єдиної Альтернативи, перед голосуванням звернулись з заявою про самовідвід та попросили учасників форуму проголосувати за Романа Клічука.

Роману Васильовичу Клічуку 47 років. Успішний підприємець (від 1997 року). Перша освіта – вища медична, навчався також у Києво-Могилянській бізнес-школі. Від1998 року – генеральний директор товариства з обмеженою відповідальністю «РОМА» –лідера у сфері продажу алкогольних, пиво-безалкогольних напоїв та кондитерських виробів у Чернівецькій, Хмельницькій, Тернопільській та Франківській областях, власник низки ресторанів, пабів та інших закладів харчування у Чернівцях. Від 2006 року бере активну участь у житті Чернівців. Один із співзасновників та активних членів Клубу підприємців Буковини, активно допомагає волонтерському руху, меценат культурних, спортивних та соціальних проєктів.

Запис Продовжується висування кандидатів на міського голову Чернівців спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Василь Продан, на якого окрім «корони» керівника міста впала і відповідальність за все, що в ньому коїться, доповів, які дороги в Чернівцях зроблять уже цього року: проспект Незалежності (від вулиці Головної до Героїв Майдану), Героїв Майдану (від кільця поблизу проспекту Незалежності до Щербанюка); найближчими днями розпочнеться ремонт на Дзержика, Винниченка Січових Стрільців, Щербанюка, Вільде; уже сьогодні – на вул. Кармелюка (від залізничного переїзду до Руданського),  далі вул. Щербанюка (від Героїв Небесної Сотні до Аксенина). Поскаржився, що з 46 об’єктів, на які передбачені кошти за програмою ремонту доріг, на 36 відсутня проектно-кошторисна документація або експертиза. Залучили, каже,  проектні інститути з Івано-Франківська, Києва, Одеси для розробки необхідних паперів.

Через якихось дві години «мер в екзилі» розніс його аргументи в пух і прах. Мовляв, робиться тепер якраз усе те, що готувалося документально довгі попередні місяці, і робилося б усе одно, а нинішні розповіді про героїчні зусилля – то маніпуляція. А ще – «закатувати в асфальт вулиці, де не замінені мережі… про це ніхто навіть не думає. Зате є з чим на вибори йти».

«Я чітко розумію, що гроші люблять тишу. І за відсутності міського голови, який відстоює свою позицію, це все робиться швидше, – каже Каспрук. – Питання про виділення комунальним підприємствам виділення допомоги 60 млн грн раніше розтягувалося на місяці. Це був наш проект рішення – але зараз кошти були виділені моментально. Почався дерибан. Почався «продаж в рабство» комунальних підприємств. Ці речі узгоджуються в кабінеті секретаря, в кафешках і т.д. Це зменшення прозорості в роботі міської ради – це не є позитивно…»

Відзначив Олексій Каспрук  і порушення законів та регламенту: «Секретар навіть не озвучує назви проектів, які виносяться на голосування. Порушення законів, регламенту, не дотримується термін публікації 20 днів, непрозоро приймаються рішення по програмах («Комфортне місто», наприклад). За день до сесії не було жодних роздруківок депутатам». Словом, «розв’язали руки корупції», стверджує Каспрук і саркастично вимагає від депутатів селфі: «Я не побачив жодного селфі з вивезенням сміття!»

Висловилися обидва спікери і про подорожчання проїзду в міських маршрутках. Щоправда, так і не зрозуміло, коли вони були щирими: коли почергово виступали за підвищення цін, чи коли так само почергово виступали проти. Зате звинуватили одне одного у змові з перевізниками.

Продан запевнив, що місто готове і до початку навчального року, і до опалювального сезону. Каспрук же заявив: «У нас будуть проблеми з входженням в опалювальний сезон, з прибиранням снігу – більші, ніж були раніше».

Продан логічно зауважує, що коли грошей є мало, їх треба вкладати розумно: спочатку робити дороги, а тоді вже закуповувати транспорт, який тими дорогами їздитиме. Каспрук же заявляє, що «знищуються комунальні підприємства».

Розшифровка цих двох прес-конференцій зайняла би цілу газету. Та навряд чи нашим читачам цікаві взаємні звинувачення «лідерів» громади. Єдине, з чим можна безумовно погодитися – так це з зауваженням Олексія Каспрука про те, що «мєсто сідєнія опрєдєляєт точку зрєнія». Прикро лише, що в результаті сьогоднішніх вправлянь брифінгуючих у дотепності і дистанційному дошкулянні одне одному знову постраждають місто і містяни, до яких «лідери» так апелюють на своїх полум’яних прес-конференціях.

Маріанна АНТОНЮК, “Версії”

Запис Чернівці: владна війна триває. Тепер заочно спершу з'явиться на Медіа-Версії.

до Чернівецького міського голови

Шановний Олексію Павловичу!

Якщо Ви дасте вказівку 4-5-ти будівельникам, які за 2-3 години знімуть полотно всесвітньо знаного буковинського художника Івасюка  «Ощадність» (1908 р.) зі стелі Художнього музею, то цим не тільки врятуєте одне із двох полотен Івасюка , якими володіють буковинці, а й увійдете в історію.

За словами мистецтвознавця, члена Спілки художників України Тетяни Дугаєвої,  свого часу найкраща дослідниця  України Христина Саноцька встановила приналежність цього твору, закріпленого на плафоні приміщення нинішнього Художнього музею, а колись Ощадних кас, пензлю Миколи Івасюка. До слова, в Україні твори нашого земляка можна порахувати на пальцях однієї руки. Тому цінність цієї його роботи важко переоцінити.

…27 липня полотно Івасюка замокло. Ще один дощ – і йому кінець! Як відомо, приміщення Художнього музею належить міськраді, тож музейники сплять спокійно, бо вони за нього, тобто ні за приміщення, ні за полотно, не несуть відповідальності.

Але ця ситуація не дає спокійно жити усім прихильникам живопису і, зокрема, колишньому директору Художнього музею Тетяні Дугаєвій, яка закидає редакцію «Версій» листами-SOS і просить втрутитися та порятувати те, що, втративши, ми вже ніколи не матимемо – ні ми, ні наші нащадки.

А потрібна всього-на-всього Ваша вказівка відповідному керівнику, який організує 4-5 будівельників з риштуваннями, що і знімуть полотно зі стелі.

З повагою і сподіваннями, головний редактор газети «Версії» Людмила Чередарик

Запис Олексію Павловичу, станьте рятівником раритету спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Спроба деолігархізації, що може звестися до банального перерозподілу?

Розділення облгазів на окремі компанії коментує незалежний експерт-енергетик Наталя СЛОБОДЯН:

– Прийнятий Закон про ринок природного газу спрямований, насамперед, на деолігархізацію енергетичного ринку. Важливою в цьому Законі стала правка №213, яка забороняє приватним операторам газорозподільних мереж використовувати державні ГРС на підставі договорів господарського відання без оплати за експлуатацію. Таким чином, облгази повинні платити за користуванням  державною газовою інфраструктурою, а це – додаткові витрати, які газові підприємства перекладають на своїх споживачів.

Щодо розподілу облгазу на дві компанії, то таким шляхом пройшла вся Європа. Наприклад, компанія RWE (Німеччина) змушена була розділитися на кілька окремих компаній. Але це розділення відбулося не віртуально, а реально. Компанії-постачальники відділені від компаній-трейдерів і жодним чином не пов’язані.  Європейська газова модель чимсь нагадує модель надання Інтернет-послуг в Україні: до Вашої квартири заведено дріт і Ви можете обирати оператора А, В, або С, а ці оператори купують потужності в інших, а тим технічні послуги надають ще інші тощо.  Тобто споживач обирає компанії А,В або С, внутрішній менеджмент його не цікавить. Так має відбутися й на газовому ринку. Закон про ринок природного газу виписаний дуже класно, але яким буде вторинне законодавство і чи діятиме в нас конкуренція трейдерів – поки невідомо. Усе може звестися до банального перерозподілу всередині олігархічного клану.

Продавець газу не поважає своїх покупців

Так оцінює ситуацію зі зміною газопостачальника місцевий політик Наталія ЯКИМЧУК на своїй сторінці в соцмережі «Facebook»:

«Обурення городян спричиняє ситуація навколо зміни постачальника газу споживачам. Тисячі людей, у тому числі літні люди, матері з дітьми мають годинами стояти у довжелезних чергах, аби подати новому постачальнику ТОВ «Чернівцігаззбут» купу документів і довідок (аж сім!) для переукладання договору користування газом. Нібито до цього вони роками цим газом не користувалися!

По-перше: чому цей продавець газу не поважає своїх покупців? Чому старий постачальник – ПАТ «Чернівцігаз» не передав своїх споживачів новому? А новий створює непотрібну бюрократію, зневажаючи людей. Це неприпустиме, якщо цей газовий монополіст хоче мати добру репутацію у нашому місті.

По-друге: навіщо чернівчанам утримувати чиновників, якщо вони не дбають про них? Чому досі департамент житлово-комунального господарства, інші чиновники різного рангу та відповідальності не провели з ПАТ «Чернівцігаз» та ТОВ «Чернівцігаззбут» переговорів і не переконали керівників цих компаній у тому, що споживач завжди правий, бо платить, а «совковий» бюрократизм нехай залишать у минулому столітті. Влада має дбати про чернівчан!

Проблема вже вирішена – і не без участі місцевої влади

Відсутність складностей у процедурі переукладання угод з новим постачальником газу відзначає радник Чернівецького міського голови Ірина КАРІМОВА у коментарях у соцмережі «Facebook»:

«Ця проблема вже вирішена, і не без участі місцевої влади. Новий особовий рахунок споживачів змінився автоматично, незалежно від того, переуклав споживач угоду чи ні. Контролери ходитимуть з примірникам договору за місцем проживання споживача. Новий номер особового рахунка можна дізнатися за телефоном контакт-центру або під час оплати в банку, або ж з рахунка, який надходитиме споживачу. Тому , хто отримував субсидії та пільги, так само нікуди не треба йти. Договір переоформляти безпосередньо в газопостачальника треба лише тим, у кого змінилося право власності на приміщення або ж кількість зареєстрованих осіб. Перелік документів такий, який і був раніше – копія паспорта, довідка про склад сім’ї, техпаспорт будівлі, документ про право власності і техпаспорт газового обладнання. Перевіряли – це вичерпний перелік документів, який потрібен для укладання угоди на газопостачання. Ще раз звертаю увагу на те, що він потрібен лише у випадах, коли угоду укладає новий власник квартири (будівлі). Якщо ж в абонента нічого не змінилося, то переукладання угоди (яке, як вже писалося вище, можливе і вдома) займає до 5 хв».

Плашка:

Телефони контакт-центру газовиків: 931-904,543-070,543-069.

Інструкція

Що змінилося для населення від 1 липня 2015 року?

1. Постачальник природного газу: нова юридична особа (ТОВ «ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ»), що здійснює виключно реалізацію природного газу (відносини купівлі-продажу).
2. Послуги з газопостачання надаватимуться споживачеві на підставі договору, що укладається між ним та газопостачальним (ТОВ «ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ»), і газорозподільним (ПАТ «Чернівцігаз») підприємствами за новою, тристоронньою формою типового договору, затвердженою постановою КМУ від 5 липня 2006 р. N 938 (в редакції від 2 березня 2015 р.).

Договори побутових споживачів, укладені з ПАТ «Чернівцігаз», припинили свою чинність в частині постачання природного газу від 1 липня 2015 р.

3. У зв’язку з цими змінами побутовим споживачам природного газу Чернівецької області необхідно в найкоротший термін звернутися до абонентського відділу ПАТ «Чернівцігаз» (каб. 215, вул. Винниченка, 9-А, м. Чернівці) або до відповідних дільниць ПАТ «Чернівцігаз» у районах області для укладення нового договору.

Що потрібно для укладення договору з новим постачальником газу?

Побутовому споживачеві треба надати копії наступних документів:

*документ, що посвідчує особу споживача (для громадян України – паспорт громадянина України та довідку про присвоєння індивідуального ідентифікаційного номера або тимчасове посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України); для іноземців та осіб без громадянства – національний паспорт або документ, що його замінює);

*технічний паспорт на будівлю;

*довідку про зареєстрованих осіб у квартирі, приватному будинку (довідка про склад сім’ї);

*документ, що підтверджує право власності на квартиру, приватний будинок або користування ними (витяг з реєстру прав нерухомого майна, договір купівлі – продажу, обміну, дарування, довічного утримання, свідоцтво про право на спадщину тощо);

Куди платити, якщо договір ще не уклали?

Незалежно від того, чи укладений споживачем тристоронній договір, кожному побутовому споживачу від 1 липня 2015 року відкритий новий особовий рахунок.

Якщо договір ще не укладений, про новий особовий рахунок можна дізнатися з квитанції (рахунка) на оплату за газ, через контакт-центр чи за телефоном абонентського відділу.

Від 1 липня 2015 року оплата вартості послуг з газопостачання здійснюється на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання ТОВ «ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ».

Банківські реквізити ТОВ «ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ» для зарахування оплати населенням послуг з газопостачання:

Отримувач платежу: ТОВ «ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ»,

код ЄДРПОУ 395 84988, рахунок  зі спеціальним режимом використання №26038300431446 у Чернівецькому облуправлінні АТ «Ощадбанк України», МФО 356334).

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Платимо по-новому. За газ спершу з'явиться на Медіа-Версії.