І подібне відбувається на всіх рівнях – знизу догори. А точніше – згори аж до низу. Бо риба, як відомо…

Найпершим бреше уряд, уражений вірусом некомпетентності та безвідповідальності. Він декларує безкоштовні лікування та ПЛР-тестування, запевняє, що мобільні бригади приїжджають до помешкань хворих українців брати аналізи на COVID-19.

Принаймні все це озвучив прем’єрміністр України Денис Шмигаль у вівторок 17 листопада під час виступу у Верховній Раді, коли звітував про ситуацію з коронавірусом в Україні, використання коштів, спрямованих на боротьбу з СOVID-19 та причини запровадження карантину вихідного дня. А ще прем’єр хвалився, що гроші на кисень були виділені ще місяць (!) тому. А чому не в березні чи квітні, під час першого локдауну, дозвольте запитати? Адже кошти на це були і є на рахунку ковідного фонду ще відтоді.

Одне слово, нам кажуть одне, роблять друге, а думають третє. Чому? Бо наша українська держава має поки що два великих ґанджі: відсутність у керівництві людей, які опікувалися б пересічними громадянами, а не власними кишенями, та брак чесних лідерів, здатних узяти на себе відповідальність за країну та її народ.

От ніяк не можу збагнути ще одну річ: чому добровольці, які за підтримки волонтерів врятували нас 2014 року, потім розтеклися різними продажними партіями, які просто експлуатують їхній авторитет – і не більше. Чому не створили власну політичну силу? Адже довіра до них була найвищою у суспільстві! Та оскільки так, на жаль, не склалося, нині маємо те, що маємо…

Людмила ЧЕРЕДАРИК

Запис Українцям брешуть… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Пенсійна та медична реформи, бюджет та стан економіки — те, про що політики найбільше говорили 2017-го і чим маніпулювали, вивчали у VOXUKRAINE.  

 Улітку 2017-го Центр економічної стратегії досліджував, як українці сприймають реформи.

З’ясувалося, що люди бачать нинішні проблеми у пенсійній системі чи медицині, але не підтримують їхнього реформування в урядовому варіанті.

«Не подобається реформа медицини, бо не можна перекреслити все те, чого, що набули за попередні роки. Медицина зовсім не була такою поганою, щоби впроваджувати нове – потрібно добре подумати», – сказав один з опитуваних. Водночас він вважає медичну систему зовсім не безкоштовною, як про це люблять розповідати політики. Хоча певною мірою саме тези політиків та експертів формують свідомість людей.

Тож які міфи політики поширювали протягом 2017-го? У VOXUKRAINE проаналізували 948 висловлювань 71-го політика/чиновника за 2017-й. Проект не тільки перевірив твердження, а й розбив цитати за темами. Виявилося, що у промовах політиків згадувалося 87 тем, серед найбільш «уживаних» податки, корупція, війна, армія, тарифи, газ тощо. 

Та найбільш згадуваними були закони, що приймалися протягом року: пенсійна та медична реформа, держбюджет на 2018-й. Політики говорили також про стан економіки та хизувалися власними соціологічними рейтингами.

Топ-5 тем за кількістю згадувань політиками від зазначених 948-ми:

Пенсійна реформа – 134; реформа охорони здоров’я – 99; бюджет – 97; макроекономіка – 59; соціологічні опитування – 40.

expres.ua

Довідково:

VoxUkraine –  незалежна аналітична платформа, заснована після Революції гідності 2014 року групою висококваліфікованих економістів та юристів, які працюють в Україні і за кордоном. Біля витоків ініціативи стоять випускники Київської школи економіки. VoxUkraine спрямовує діяльність на розвиток економічної дискусії та надає якісну аналітику економічних та інших найважливіших процесів в Україні. 

Запис Рейтинг брехні політиків-2017 спершу з'явиться на Медіа-Версії.

VoxCheck презентував перший рейтинг маніпуляторів та брехунів в українській політиці. Рейтинг сформували за результатами аналізу 424 висловлювань 20 українських політиків, озвучених ними протягом вересня-жовтня цього року. До трійки найбільших «брехунів» увійшли Юлія Тимошенко, Вадим Рабінович та Юрій Бойко. 48% сказаного Юлією Тимошенко за цей період є маніпуляцією, 26% – неправдою. Частка неправди та перебільшення у словах Вадима Рабіновича – 40% та 43% відповідно. Такі дані представила лідер проекту VoxCheck Олена Шкарпова під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.  

Володимир Гройсман, Петро Порошенко та Міхеїл Саакашвілі увійшли до топ-3 «правдорубів». Частка правди у їхніх висловлюваннях – 5%, 7% і 8% відповідно. «Якщо ці політики говорять про зріст української економіки – вони не говорять про колосальний зріст. Вони не дають яскраву емоційну оцінку, як це робить, наприклад, Тимошенко, і це робить їхню мову більш адекватною», – пояснила Олена Шкарпова. Вона також розповіла, що Міхеїл Саакашвілі говорить багато негативу про ситуацію в Україні, а багато позитивних речей – про зміни в Грузії за часів його президенства. «Саакашвілі говорить багато негативу, на відміну від Порошенко та Гройсмана, які говорять тільки про позитив. Він говорить про негатив, але, разом з тим, це досить правдиво», – додала Олена Шкарпова.

Головний редактор «Новое Время» Віталій Сич зауважив, що, за його оцінкою, такого рівня популізму не було за весь період незалежності України. «У нас підросла плеяда дуже талановитих популістів. Вони говорять емоційно, вірять у те, що говорять, підбирають хороші приклади. Вони потрапляють прямо у серце та розум виборця», – підкреслив він.

«Політики брешуть  для того, щоб спростити собі існування. Вони брешуть з певною метою: усі вони змагаються за електоральні голоси, у першу чергу», – зауважив викладач НаУКМА та Київської школи економіки Іван Гомза. 

Експерт з комунікацій Ярина Ключковська зазначила, що факти ніколи не зможуть конкурувати з емоціями у розрізі ефективності комунікацій, тому треба виховувати критичне мислення у виборців. «Для того, щоб змусити політиків не брехати, не треба працювати з політиками – треба працювати з людьми, які їх слухають», – наголосила Ярина Ключковська.

Запис Українська політика: рейтинг маніпуляторів і брехунів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Який же узагальнений ідеал кандидата існує в суспільній свідомості? Відповісти на це запитання непросто, адже виборці самі є дуже різними, а їхні вимоги до кандидатів так само різняться принципово. Втім, є кілька побажань до майбутніх обранців, які можуть бути спільними для різних категорій виборців.

Люди в більшості своїй не хочуть голосувати за дуже старих або дуже молодих кандидатів, їх найбільше влаштовують претенденти на депутатську посаду у віці 30-45 років. Якраз цей вік вважається найбільш плідним. Найчастіше перевагу віддають чоловікам, причому сімейним, які мають дітей. Цінують виборці й вищу освіту, проте особливої уваги не звертають на наявність вчених ступенів і звань. Такі титули швидше сприймаються не як перевага, а як недолік. Те ж відноситься і до державних нагород.

Партійна приналежність кандидата для багатьох виборців особливого значення не має, їм більше подобаються безпартійні. Але кандидат повинен мати чіткі відповіді на ключові питання, що хвилюють виборців – тобто якісь політичні погляди у нього все-таки мають бути. Досить прискіпливо ставиться громадськість до минулої діяльності кандидата. Цінуються ті, хто проявив талант у господарській, організаційній або іншій сфері, де можна побачити реальні результати. Хоча словам вірять усе менше, але логічно і складно говорити кандидат все ж повинен. І його зовнішність має викликати довіру.

Такі найбільш загальні вимоги до популярного кандидата. А тепер скористаємося гострим інструментом сатири, щоби уявити собі політикана, який хоче сподобатися всім своїм виборцям, обіцяючи їм діаметрально протилежні речі й особливо не переймаючись тим, як різні обіцянки співвідносяться між собою, бо виконувати їх він не збирається.

Фігура ця має бути одягнена у вишиванку – український патріотизм на Заході і в Центрі країни треба демонструвати. Натоміть на Сході й Півдні слід підкреслювати свою любов до Росії. Тому взутися кандидатові необхідно у традиційні російські личаки (росіяни їх називають «лапті»). Позаяк більшість українців підтримує європейський вибір, то вишиванку та «лапті» має доповнити європейський фрак. Відносини з Америкою більшість українців також псувати не бажає, тому майбутньому нардепу варто натягти американські джинси із зірково-смугастим прапором на задній кишені. Якщо аудиторія налаштована антиамериканськи, можна продемонструвати їй, на якій частині тіла вміщена символіка США. Звичайно, пошиті ті джинси мають бути у Китаї: зближення з цією великою азійською державою прагне відчутна кількість українських виборців. Нарешті, тім’ячко кандидата повинна прикривати «кипа» – традиційна єврейська ярмулка: навіть якщо виборець і не відчуває особливо теплих почуттів до біблейського народу, єврейську мудрість все ж мусить визнавати.

А що говоритиме такий кандидат, значення не має: все одно збреше. З уст подібних діячів люди завжди чують лише те, що хочуть почути. Це і мільйони нових робочих місць, і зарплати в тисячу євро, і дешеве соціальне житло… Отримають те ж, що й завжди. Якщо купуватимуться на слова та зовнішній вигляд «ідеального кандидата».

Ігор БУРКУТ

Запис ПОРТРЕТ ІДЕАЛЬНОГО КАНДИДАТА спершу з'явиться на Медіа-Версії.