Чернівецький адвокат Максим Беленков виграв апеляцію у Вінницькому апеляційному адмінсуді проти Міноборони щодо виплати компенсації родині Героя Олександра Гаденка, – повідомила активістка Надія Бабинська.

Упродовж двох років родина Гаденків намагається домогтися від МО визнання смерті Олександра як військовослужбовця внаслідок війни. Максим Беленков відгукнувся на прохання допомогти родині і виграв апеляцію.

Олександр Георгійович Гаденко (9.06.1969 року, м. Сторожинець – 7.10.2015 року, м. Сторожинець) – майор Збройних сил України. Мешканець райцентру Сторожинець,  мобілізований у серпні 2014 року, потрапив до танкових військ, після навчання проходив службу в зоні АТО в Луганській області. У вересні 2015 року демобілізувався, 4 жовтня з великою, довгоочікуваною  радістю родина зустріла Олександра із зони АТО, а 7-го його не стало… 

Помер несподівано і раптово – за словами рідних, чоловікові стало зле під час роботи на городі. За попередніми даними, обірвався тромб. Поховали Олександра Гаденка 9 жовтня 2015 року. У нього  залишилися старенька мати, дружина, діти і малесенький онучок.

– Тепер сподіваємося, що з касацєю не будуть довго тягнути і підтримають рішення попередніх інстанцій»,– каже Надія Бабинська.

Вл.інф.

Запис Чернівецький адвокат відсудив у Міноборони компенсацію родині померлого внаслідок війни героя спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Між тим, сьогодні ще не кожний слідчий усвідомив, що не має права ставити жодного запитання, допоки до затриманого не прибув адвокат. Відтак на практиці все відбувається зовсім інакше: правоохоронці тримають підозрюваного без адвоката кілька годин, іноді навіть добу – і тільки потім повідомляють центр із надання безоплатної вторинної правової допомоги. А до того часу вже понаскладали безліч різних протоколів – і все намарно, бо за новим Кримінальним процесуальним кодексом (КПК) протоколи, складені без присутності захисника затриманого, в суді не братимуть до уваги.

І нехай у 95% підозрюваний – це злочинець, який має сидіти в тюрмі, та сидіти він повинен за правилами і порушувати їх, як зазвичай це роблять наші міліціянти, не можна.

Відтепер і правоохоронцям, і затриманим доведеться звикати до того, що, окрім сторони обвинувачення, представленої прокурором, слідчим, які діють від імені держави,  ще у процесі слідства сама держава обов’язково забезпечує захист для створення паритету сторін. Звісно, раніше теж існували адвокати, та їм треба було платити, а не в кожного затриманого є на це кошти. І якщо держава, з одного боку, наймає прокурора та слідчого, щоби когось звинуватити, то вона повинна, з протилежного боку, найняти людей, які повинні людину захистити.

До новацій призвичаюємося важко. Найбільше проблемних питань виникає саме з боку захисту. І найперше з них – вчасний доступ до обвинувачуваного чи підозрюваного.

Поки що час фактичного затримання часто (зі слів затриманих) не співпадає з часом, зазначеним у протоколі затримання, захисника не допускають до затриманої особи, порушується й право захисту на конфіденційне побачення із затриманим.

Отже, найперша адвокатська порада будь-якому затриманому: «І рота не відкривай без адвоката».

Про усі ці проблеми говорили учасники «круглого столу» на тему «Особливості практичної реалізації норм нового кримінального процесуального кодексу та Закону України «Про безоплатну правову допомогу» та зміни до ККУ в частині відповідальності юридичних осіб», проведеному за сприяння Адвокатського об’єднання «Юридична Компанія «Фортуна», Чернівецького регіонального відділення Асоціації правників України, адвоката Павла Боднара і за підтримки Чернівецького обласного Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Серед причин виникнення таких проблем, – наголосив директор центру Аркадій МУНТЯНУ, називали і психологічні стереотипи, і технічні збої в організації безоплатної правової допомоги. Хоча є й надія на поліпшення ситуації  з дотриманням законності в кримінальному провадженні в Україні.

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис …І рота не відкривай без адвоката спершу з'явиться на Медіа-Версії.

З метою відбору претендентів для включення їх до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом, та Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі на підставі договору, на виконання наказу Міністерства юстиції України від 15.03.2012 № 409/5 «Про проведення конкурсу адвокатів, які залучаються до надання безоплатної вторинної правової допомоги», оголошується конкурс адвокатів, які залучаються до надання безоплатної вторинної правової допомоги, у Чернівецькій області.
Відповідно до Порядку і умов проведення конкурсу та вимог до професійного рівня адвокатів, які залучаються до надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1362, претенденти, які бажають взяти участь у конкурсі, повинні відповідати таким вимогам щодо їх професійного рівня:

– наявність свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю;

– знання нормативно-правових актів у сфері захисту прав людини та порядку захисту таких прав;

– знання норм процесуального та матеріального права;

– знання та дотримання Правил адвокатської етики;

– вміння складати процесуальні документи;

– вміння працювати з правовими базами даних;

– володіння державною мовою (володіння англійською мовою та мовою національних меншин, які у відповідній адміністративно-територіальній одиниці становлять значну частку населення, є перевагою);

– практичний досвід роботи у відповідній галузі права (є перевагою).
Для участі у конкурсі необхідно особисто подати відповідну заяву (зразок заяви можна отримати за місцем її подання або на веб-сайті Центру правової реформи і законопроектних робіт при Міністерстві юстиції України (www.legalreform.gov.ua) разом з наступними документами:

– копіями паспорта громадянина України, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, трудової книжки, документів про освіту, документів, що підтверджують кваліфікацію та спеціалізацію;

– коротким резюме та мотиваційним листом (обсягом до 500 слів), складених у довільній формі, рекомендаціями.

Заяви та документи, необхідні для участі у конкурсі, приймаються до 23 квітня 2012 року Головним управлінням юстиції у Чернівецькій області та управліннями юстиції:

Конкурс проводиться у три етапи:

– перший етап – розгляд та вивчення комісією документів, поданих претендентами, іншої інформації, необхідної для встановлення відповідності претендентів критеріям відбору;

– другий етап – анонімне письмове тестування відповідно до переліку питань, затверджених Мін’юстом. Письмова відповідь претендентів, які проходять тестування, оцінюється комісією за десятибальною шкалою.

Претендент вважається таким, що пройшов тестування, якщо отримав не нижче семи балів за письмову відповідь на кожне питання;

– третій етап – проведення членами комісії за результатами перших двох етапів співбесіди безпосередньо з претендентами з метою перевірки теоретичних і практичних знань претендентів з питань надання правової допомоги.

Анонімне письмове тестування претендентів відбуватиметься 7 травня 2012 року, з 10.00 до 12.00, за адресою: 58010, м. Чернівці, вул. Грушевського, 1, Головне управління юстиції у Чернівецькій області (початок реєстрації – о 9.00). З напрямами перевірки теоретичних знань, практичних навичок і умінь під час анонімного письмового тестування та загальними підходами до його проведення можна ознайомитися на веб-сайті Центру правової реформи і законопроектних робіт при Міністерстві юстиції України www.legalreform.gov.ua.
Співбесіда з претендентами відбуватиметься 14 – 15 травня 2012 року у приміщенні Головного управління юстиції у Чернівецькій області за адресою: 58010, м. Чернівці, вул. Грушевського, 1. Точний день та час співбесіди кожного претендента буде окремо повідомлено під час реєстрації для проходження анонімного письмового тестування.
Конкурс проводить комісія, утворена Головним управлінням юстиції у Чернівецькій області (зі складом комісії можна ознайомитись на веб-сайті Головного управління юстиції у Чернівецькій області: http://www.minjust.cv.ua), яка за результатами конкурсу складає та передає списки відібраних претендентів відповідному управлінню юстиції для включення їх до реєстрів адвокатів.

Контракти (договори) з адвокатами укладатимуться відповідно до Порядку і умов укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 № 8.

О. В. Безрядін, голова конкурсної комісії з відбору адвокатів для надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернівецькій області, заступник начальника Головного управління юстиції у Чернівецькій області

Адреси для подання документів та особи, що здійснюють зв’язок з претендентами

Запис Конкурс адвокатів, які залучаються до надання безоплатної вторинної правової допомоги, у Чернівецькій області спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Спогад з дитинства? Мені було три роки, а бабуся-угорка дуже не любила, коли хтось не пошановував її угорських страв: колола голкою за непослух. Коли перепало мені, я відразу ж вхопила голку і їй «віддала». На моє здивування, вона мене не покарала, бо оцінила як «справжню угорку!».

До 23-х прожила у своїй грецько-литовсько-угорсько-російськомовній родині, аж поки не потрапила до україномовного середовища, яке створив Сергій Головатий.

Або ще такий доволі кумедний дитячий спогад. Якось на концерті Софії Ротару мене заворожила величезна голуба куля з голубами, яка мала супроводжувати пісню «Оставим шар земной детям…», а ми, тобто ансамбль, мали «підтанцьовку». Не знала, що за цією кулею так само пристрасно спостерігав і син самої співачки.

Коли концерт закінчився, я вхопила «мрію» руками, але раптом… Син видатної мами, такий самий школяр, як і я, почав видирати кулю в мене з рук. Ну й… зчинилася бійка. Він «скуштував», що таке удар тенісистки, але врешті-решт обоє виглядали «дуже достойно»: він з підбитим оком, я теж пошарпана, в брудному одязі. Куля теж постраждала: вона була з пап’є-маше і ми у бійці проламали їй боки.

– Чому закрили культурологічну програму «Документ+», яка діяла на каналі «1+1»? А вас це дивує? Змінився власник, і він поставив акценти на програмах розважальних, які не є ані повчальними, ані пізнавальними. Телебачення було для нас, і для мене особисто, можливістю розповісти про талановитих людей – письменників, художників, про проблеми культури, поговорити про наболіле…

– Як я, юрист, пишу? Просто не можу жити, аби не писати. А ситуації, персонажів підказує саме життя. Герой Лікар не придуманий – це мій друг. Він такий: блискучий хірург, але… розмовляв з пінцетами, бинтами, скальпелями, розрізняв, де «він», а де «вона», давав їм імена. Врешті, позбувся роботи.

Є інший герой з життя, навіть імені й по батькові його не змінила. Думала, що розірве мене на шматки, а він прочитав і сказав: «Та він дебіл»! Навіть приблизно, незважаючи на красномовні ситуації, не подумав ідентифікувати особу.

Працювала на керівних посадах у Мін’юсті України, очолювала український відділ міжнародної неурядової антикорупційної організації «Transparency International», вела й веду адвокатську практику. Законотворчості навчалася за кордоном (в Гаазі).

Підготувала до ратифікації повний пакет документів Європейської конвенції з прав людини, згідно з яким українці тепер можуть відстоювати свої права в Європейському суді з прав людини у Страсбурзі. Слово justice шаную в сенсі «справедливість». Пішла з Мін’юсту і не шкодую (власне, у романі «Корпорація ідіотів» багато чого описано), тепер займаюся адвокатською практикою.

– З чого все почалося? Мій дебют – перемога в конкурсі «Коронація слова» (гран-прі, 2002). Згодом побачили світ романи «Забавки з плоті та крові», «Кавовий присмак кориці», «Танці в масках», «Помилкові переймання або життя за розкладом вбивць», «Сарабанда банди сари»… Маю дві дитячі книжки. До слова, роман «Корпорація ідіотів» відзначили на «Літературному Олімпі-2006» як книгу, яку… найбільше крали у книгарнях.

– Що сумного (неприємного) відбувається в українській літературі? Ми були в Луцьку, і мене шокувало, що люди не читають. Не кажу, аби вони купували й читали якусь там Ларису Денисенко, але ж Юрка Покальчука, земляка… Його не знати – це нонсенс!

Українську мову опанувала, коли почала працювати під егідою Сергія Головатого в Міністерстві юстиції України. Він – українець без подвійних стандартів: розмовляв винятково українською, завдяки йому наше відомство святкувало і Різдво, і Василя.

Записала Галина МАТВІЇШИН, «Версії»

Запис Лариса ДЕНИСЕНКО: у магазинах найчастіше крадуть її книги спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Саме ці дві проблеми і привели колишнього посла Швеції в Україні на Буковину. В Чернівцях він зустрівся з губернатором області Михайлом Папієвим і представниками громадських організацій правозахисного спрямування. Останні зібралися в офісі Чернівецької обласної громадської організації «Права людини», очолюваної відомою правозахисницею Гюльнар Назаровою. Усі виступаючі мали досвід спілкування з європейськими інституціями. Через які обставини – зрозумієте самі, ознайомившись із їхніми розповідями. Бесіда була відвертою, тривалою, емоційною. Вмикаю диктофон.

Штрих до розмови

Приміщення громадської організації «Права людини» та її майно заарештовані. Адмінштраф – 14 тис. грн. А все тому, що у Статуті організації записане її завдання – боротьба з корупцією та свавіллям чиновників. Останні ж громадського контролю не терплять…

Після виступу Назарової на засіданні ОБСЄ 2009 року, де вона коментувала конфлікт між чернівчанином-інвалідом ІІІ групи та горе-міліціянтом, який застосував зброю поза робочим часом, відпочиваючи в барі, (фрагмент виступу показали по телебаченню), Гюльнар перестріли молодики у чорних шапочках, попередили, щоби закрила рота, і… вдарили жінку в обличчя. Їй зламали ніс у двох місцях, а лікарі констатували ще й струс мозку. До речі, за свободу інваліда правоохоронці захотіли 200 тис. доларів. Такої суми батько не мав і – справа дійшла до ПАРЕ.

Схема: адвокат – поштар

Аке Петерсен: – Проекти Ради Європи, які реалізують громадські організації, – це відповідь на результати моніторингу, який відкриває болючі проблеми вашого суспільства. Втім, наші рекомендації не завжди подобаються владі. Хоча змушувати дослухатися до них – не наше завдання, цим повинне опікуватися громадянське суспільство.

Гюльнар Назарова: – На жаль, тотальна ієрархічна система корупції нищить громадянське суспільство. Тим паче, коли відсутня правдива й ефективна судова гілка влади. Навіть адвокатам непереливки. Я двічі, приміром, здавала адвокатський іспит; 5 разів подавали на позбавлення адвокатської ліцензії адвоката, який відмовлявся бути «поштарем». Тобто, він по-справжньому захищає людей, а не переносить гроші від підсудного до судді.

Історія №1: безправні діти

– Як правозахисник, можу сказати, що в державі створюються такі умови для громадян, щоби вони опинялися поза законом. Скажімо, в Україні є тисячі дітей, чиї права порушені від народження: це хлопчики й дівчатка з сімей, де батьки мають різне громадянство.

Хоча 2006 року Україна підписала Європейську конвенцію про громадянство, такі сім’ї стають об’єктами шантажу. Адже без паспорта їхнім дітям – ні на роботу, ні в університет. І в цій схемі задіяні ГІРФО, військкомат, органи місцевого самоврядування, міністерство закордонних справ, державна прикордонна служба. Бо немає механізму, як дитині від народження отримати громадянство і батька, і матері. На місцевому рівні бояться приймати рішення. Щоправда, моєму синові дали нарешті український паспорт, але через рік після постійних скарг.

Або ж така історія: чернівчанка народила дитину від свого чоловіка, який є громадянином ПАР. Тож їй навіть не дали допопогу на дитину при народженні.

Існує ще й проблема виписки трудових мігрантів з квартир, будинків і заволодіння їхнім майном. І робиться це з допомогою виключно міліції, прокурорів і суддів. Як наслідок, хворі, без грошей і прописки заробітчани, які повертаються в Україну, залишаються на вулиці. Це проблема двох останіх років. Справи у судах. Але вони не вирішуються.

Історія № 2: секс- і нацменшини

ГО «Люди Буковини», очолена Миколою Лоренцом, об’єднує людей з нетрадиційною сексуальною орієнтацією. На них теж заробляють. У молодої матері-лесбійки забрали квартиру, дитину, яку через місяць уже вдочерили. Хоча той, хто хоч раз стикався з цією системою, знає: на усиновлення йдуть роки…

Лариса Кубасова розповіла про те, що їй наболіло: – Тахір, брат мого чоловіка Імрана, вже 14 років в Україні. Час від часу його ловлять, вимагають викуп, зрозуміло, родичі передають гроші. І таке повторюється систематично: затримали, оштрафували, взяли викуп, відпустили, щоби затримати наступного разу. Виїхати додому Тахір не може, бо у нього забрали радянський паспорт, а іншого він не має. А без документа ні на роботу влаштуватися, ні додому дістатися. Такою є ситуація з представниками інших нетитульних націй – узбеками, азербайджанцями тощо.

Історії №3 і №4: тотальний фальсифікат

Жив-був собі кмітливий чернівецький підприємець, який заробляв на розумних лохах. Візьме на роботу економічного генія, пообіцяє зарплату в 5 тис. грн, але за умови, що є машина.

Нема авта? Запропонує в кредит. Коли ж останній буде вже майже виплачений, створить ситуацію пропажі великої кількості товару, за що й звільнить з роботи свого комерційного чи фінансового директора. Машину, зрозуміло, забере. Та ще, скориставшись телефонним правом, попередить колег про поганого працівника.

До лабет кадрового шахрая потрапляли різні люди. Останній почав з ним воювати, але його адвоката перекупили і той «підставив» потерпілого. Чоловік, до речі, батько новонародженого, спробував звернутися до суду. Та прав більше у того, в кого більше грошей. І за рішення на його користь вимагали 12 тис. доларів.

Тетяна Безушко сама виховує дитину. Чоловіка посадили до в’язниці на 9 років. Оскільки жінка достеменно знає, що справу сфальсифікували, вона звернулася до Європейського суду. Сталося ж ось що. Її чоловік-таксист разом зі своїм другом, який знайшов йому пасажирів, віз до Сокирян іспанця з дружиною-українкою. Дорогою зупинилися біля генделика, куди пішло перекусити подружжя. А Тетянин чоловік ліг спати на заднє сидіння.

Що сталося в ресторанчику, ніхто не знає, але іспанець вискочив звідти, сів за кермо та вдарив по газах. Виїхавши на дорогу, скоїв ДТП, влетівши в лоб зустрічній машині. В результаті – 3 трупи. Жінка, яка вискочила з зустрічної машини, сфотографувала на мобільний людину, яку міліціонери витягали із-за керма.

– Той знімок зник зі справи. Залишилася лише роздрукована фотографія, де до тіла іспанця «пересадили» голову мого чоловіка. Але в суді про це й слухати не хотіли, хоча істину встановити досить легко. Щоби зламати чоловіка, нам протягом 4-х місяців не давали побачення, його по 4 години тримали в залізній машині, коли везли на суд чи звідтіль до камери..

РЄ відмовить Президенту

– Верховна Рада відклала до 2011 року прийняття 3-х основних законів про корупцію, – зауважив високоповажний гість. – Зрештою, скажу відверто, у Швеції теж є корупція, але ми маємо механізми її подолання, а вам бракує саме цього. Тож, мабуть, Рада Європи ще не зможе пристати на прохання Президента Януковича скасувати в Україні моніторинг дотримання прав людини. Трохи зарано…

Сумно, але нині українське правосуддя ще залишається приватним підприємством із виконання замовних рішень. На цьому зійшлися, прощаючись, усі присутні на зустрічі громадські активісти.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Ніс зламали, документи підтасували, рішення купили спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Сталося це на знаменитій місцевості Метеори, що у Греції. Про те, як, чому і що саме відбулося, – у розмові з головою Асоціації адвокатів Буковини Аллою ЄЗЕРСЬКОЮ.

– Пані Алло, колись ви очолювали колегію адвокатів області, нині – Асоціацію. В чому різниця?

– Колегія адокатів існувала ще у минулому столітті, тобто за радянських часів, і була професійним об’єднанням. Тоді в нас від гонорару відраховували 30% і цих грошей вистачало на сплату всіх податків, утримання президії колегії та приміщень. Зі зміною держави прийшли нові закони. Сьогодні як приватні адвокати ми сплачуємо 15% прибуткового податку і 33% – пенсійного.

– І ви переформатувалися в Асоціацію?

– Так, Асоціація адвокатів – це громадська органзація (ГО), створена для того, щоби захищати права самих адвокатів. Як самі розумієте, соціальні права людей роз’єднаних відстоювати важко. Тому й об’єдналися.

А що об’єднує краще за спільні подорожі, та ще й з елементами навчання? Саме тому цю форму спілкування й зробили основною.

Щоправда, проводимо суто навчальні тури, направляємо на різні курси, школи, особливо молодих. Утім, самі адвокати вже готові платити гроші за навчання. А спільні поїздки ще й дарують відчуття єдності, корпоративності.

Так, приміром, у нас була дуже цікава зустріч з адвокатами Клягенфурта. Тоді сам губернатор землі Каринтія прийняв нас у відомому дзеркальному овальному залі. А заодно ще й Австрію та Угорщину подивилися.

– Куди поїхали потім?

– У нас є чудова порадниця, Аллочка Литвиненко, директор фірми «Ренесанс», де успішно діє туристичний відділ. Саме вона і підказала нам відвідати Академію Балтики в Любеку, яка займається безпосередньо правовими питаннями та ще й розташована на кордоні з Данією, Німеччиною, Нідерландами.

Іншими словами, там мешкають представники багатьох національностей, тож і ситуація подібна до нашої, буковинської. На базі Академії ми провели конференцію, дізналися, як в інших державах відбувається захист. Усім було цікаво.

Нинішнього року думали поїхати до Франції. Але криза… А добиратися автобусом – і далекувато, й важкувато. Вирішили зупинитися на Греції. Там і море, і багато наших заробітчан. Була й попередня домовленість про зустріч з тамтешніми адвокатами. Але, коли ми приїхали, то з’ясувалося, що вони з нами зустрічатися не хочуть. Мовляв, через те, що ми чернівецькі, а не київські…

– І чим це закінчилося? Ви не переламали ситуацію?

– У нас відбулася інша зустріч – з послом України в Греції, до речі, нашим земляком Валерієм Цибухом. Він і пояснив нам, чому грецькі адвокати уникали спілкування. Річ у тім, що у Греції були вибори. А в них за 2 тижні припиняється будь-яка агітація. Тож грецькі правозахисники чомусь боялися провокації. Напевне, тому що у них нині дуже серйозна ситуація, передреволюційна, якщо можна так висловитися.

Та ми не пошкодували, що завітали до амбасади. Нас цікавило, скільки людей до них звертається, з яких питань, як відбуваєтся захист наших громадян-заробітчан і чи забезпечується правовий захист людей, які потрапили у неприємну ситуцію. Та й чи вирішується взагалі питання з призначенням адвокатів.

Пан Цибух запевнив, що коли наші люди звертаються, то без допомоги не йдуть. Тих, у кого немає грошей, обслуговують навіть безкоштовно. Одне слово, спілкувалися з українськими дипломатами зо півтори години. Потім ще й фотографувалися у Греції, але на українській землі, біля пам’ятника Шевченку, який стоїть у дворі амбасади. Показали нам і кімнату зустрічей із заробітчанами, і невеличкий музей, куди люди приносять речі, пов’язані з Україною.

– А як щодо покровителя адвокатів св. Миколая? Де ви з ним зустрілися?

– На самому початку відвідин Греції відбулася подія, яка ознаменувала всю нашу поїздку. Ми потрапили до знаменитих Метеорів. Мало хто чув про це святе місце. Але воно дивовижне! Метеори – гори посеред рівнини. Точніше, величезнні кам’яні стовпи, які ніби виростають із-під землі. На їхніх вершечках, розташовані чоловічі монастирі.

Ми відвідали два – Святої Трійці та святого Миколая. Він, по-перше, вважається захисником усіх знедолених, тобто тих, кого захищаємо й ми, а, по-друге, закон про адвокатуру був прийнятий саме 19 грудня, на день св. Миколая.

…Боже, як важко туди було підніматися. Раніше відвідувачів транспортували нагору в сітках. Щось подібне на те, як продукти завантажують на судна. А тепер там зробили сходи. Найдивовижніше, коли піднімалися, був холод і дощ нещадно сік обличчя. Якщо відверто, то потерпали, чи дійдемо.

Зате, коли піднялися, були вражені тим, що нас зустріло і привітало… сонечко. Подібне сталося, і коли «взяли штурмом» другу гору.

Було відчуття, що на нас зійшло благословення: не сонечко торкнулося своїми промінчиками, а Божа Благодать пролилася. Коли ж почали спускатися вниз, погода знову зіпсувалася.

Ось така історія.

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»

Запис Чернівецьких адвокатів благословив сам св. Миколай спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Адвокат – це особа, яка має вищу юридичну освіту і головний для нього результат позитивне вирішення справи, як правило у суді. Ці справи є різними за профілем, колом осіб, законодавством. Адвокат отримує винагороду, як правило, постійно, протягом ведення (супроводження) справи, незалежно від результатів його роботи.

Колектор – це особа, яка не обов’язково повинна мати саме юридичну освіту, оскільки ця діяльність поєднує в собі три види знань: юриспруденцію, психологію та фінанси. Колектор працює лише на один результат – виконання боржником зобов’язання на користь кредитора і якщо цей результат не досягається, то він не отримує винагороду, а виконання зобов’язання переходить до іншого колектора. І так далі – до закінчення поставленого кредитором перед колектором завдання.

Адвокат надає будь-яку юридичну допомогу і цей вид діяльності не підлягає контролю зі сторони держави. Колектор же на відміну від адвоката провадить виключний вид діяльності – надає допомогу виключній особі -кредитору щодо виконання боржником зобов’язання на його користь.

Щоб ця діяльність не переходила межі правовомірності, оскільки завжди є спокуса з метою досягнення позитивного результату задіяння інших методів фізичного та психічного тиску на боржника або членів його сім’ї, вона потребує жорсткого контролю зі сторони держави і саме таким механізмом державного регулювання є ліцензування.

Колектор не представляє інтереси кредитора у суді, працює по одній схемі, адже всі справи у колекторів однотипні і мають на меті один результат – виконання боржником зобов’язання. Основний метод роботи колектора -переговори.

У запропонованому визначенні колекторської діяльності головним словом є “добровільно”, щоб унеможливити тиск на боржника. Визначення колекторської діяльності відповідає Цивільному кодексу України (книзі п’ятій “Зобов’язальне право”).

Колекторська діяльність визнана діяльність у Європі (Польщі, Румунії, Іспанії, Франції, Швеції тощо) і США.

Запис Відмінності правових статусів колектора та адвоката спершу з'явиться на Медіа-Версії.