І саме цього нині українцям бракує
До такого висновку прийшли соціологи Інституту соціології НАН України, на чиє замовлення Соціологічна група «Рейтинг» по всій Україні (крім окупованих територій Криму та Донбасу) цього жовтня провели всеукраїнське опитування. Прес-реліз підготував Сергій Дембіцький, д.соц.н., заступник директора Інституту соціології НАН України, керівник дослідного проекту «Стресові стани населення України в контексті війни» (за фінансування Національної академії наук України).
Актуальне опитування з теми стресових станів населення України в контексті війни розкрило такі важливі факти:
• Через широкомасштабне вторгнення російської федерації в Україну кількість тих, хто отримав досвід перебування в зоні бойових дій зріс з 18% до 44%.
• Враховуючи поширеність та негативний психологічний вплив, рейтинг стресорів є наступним (від найважчих до найлегших): травматичний досвід як важкі спогади, стресори соціальної взаємодії (конфлікти, недостатня підтримка, дискримінація) та особистих вчинків, погіршення умов життя, проблеми зі здоров’ям, загроза для життя як можливість, обумовлена війною.
• Найважливішими ресурсами протидії стресу є спілкування у справах поза основною роботою, дозвілля та робота. При цьому, якщо взаємодія з близькими дійсно задовольняється на необхідному рівні серед більшості населення, то потреба в дозвіллі й роботі задовольняється набагато гірше.
• Якщо розглядати індивідуальні психологічні ресурси, то найсильнішими з них є загальна активність (трудова та соціальна), а також оптимізм. Значно гірша ситуація з емоціональною стійкістю та відчуттям контролю над ситуацією.
• З точки зору рівня психологічного дистресу* актуальна ситуація співставна з другою половиною 2020 року, коли населення України знаходилося в очікуванні чергової хвилі коронавірусу. Так, близько 69% опитаних демонструють нормальний рівень психологічного дистресу, 21% – підвищений, 10% – високий. Це дозволяє припустити, що за рахунок збереження Збройними силами України значної частини соціального ареалу існування українців, населення у своїй більшості має достатні ресурси психологічного відновлення, а також захист від найтяжчих стресорів війни.
• За поширеністю окремі стресові стани можна впорядкувати наступним чином (від наймеш поширених до найбільш поширених): ворожість як імпульсивність і агресія, депресія як пригніченість і тужливість, соматизація як тілесний дискомфорт, міжособистісна чутливість як низька самооцінка та вразливість, тривожність як напруженість, страз і погані передчуття, виснаження як занепад фізичних та психічних можливостей, параноїдальні ідеї як підозрілість, недовіра та звинувачування інших.
• Основними наслідками психологічних стресових станів в умовах війни є ціннісна деривація в таких сферах як дозвілля, фізичне здоровʼя та багатство. Натомість, трьома ціннісними стовпами, на яких зараз тримається індивідуальна життєдіяльність є міжособистісні стосунки, моральність та знання.
* Психологічний дистрес – унікальний емоційно дискомфортний стан, що його відчуває індивід у відповідь на специфічні стресори або сильну потребу в чому-небудь і який призводить до тимчасових або постійних негативних наслідків.
