Давайте просто зберемо і систематизуємо все, що Юлія Тимошенко зробила за минулий рік, – пише на своїй facebook-сторінці В’ячеслав Ільченко.
22 лютого вона була в Києві (а також вся фракція “Батьківщини” – можете перевірити, запис виступу Тимошенко у ВР від 22 лютого є на її сторінці, і там присутня вся фракція), а 23 лютого навіть дала розлоге інтерв’ю на каналі “Україна-24”. 26 лютого Юлія Тимошенко записала публічне звернення до лідерів, парламентів та народів світу.
В ці дні усі партійні офіси “Батьківщини” перетворювались на логістичні хаби для забезпечення всього найнеобхіднішого для фронту і для евакуації в першу чергу дітей. Останнім займалась особисто Тимошенко, що можна легко перевірити – є записані відео із датуванням.
А тепер давайте розглянемо весь перелік поїздок Юлії Тимошенко за минулий рік, які був сформований на основі відео і фото, які можна знайти на сторінці Тимошенко.
Лютий
– термінова евакуація дітей з “Охматдиту”. Київ тоді був під щоденними ракетними обстрілами. Відео, на якому Тимошенко знаходиться в бомбосховищі під “Охматдитом” і опікується станом дітей там, датоване 1-2 березня, але знято саме в останні дні лютого. Дітей відправляють спершу до Львова, а потім до Польщі. Відправляють, скільки можуть – але ось 5 березня, наприклад, відправили одразу 300 дітей величезною чередою автобусів.
Березень
– продовження термінової евакуація дітей з “Охматдиту”, триває в щоденному режимі мінімум до 14 березня, далі комбінується із передачею обладнання і навіть цілих реанімобілів;
– серія візитів в лікарні та госпіталі із допомогою для поранених воїнів (мінімум до 30 березня, включаючи поставку обладнання в лікарню ім. Мечникова в м. Дніпро, а також допомога для Інститута Серця МОЗУ та Національного Інституту Серцево-Судинної Хірургії ім. Амосова);
– поїздка до Харкова, 18-19 березня (тоді він був буквально прифронтовим, є відео Юлії Тимошенко, яка буквально ховається в метро від чергового обстрілу);
– поїздка на Чернігівщину (також, прифронтова область на той момент);
Квітень
– поїздка на Донеччину із вантажем медикаментів, медобладнанням для шпиталів та “спецзамовлення” для військових (а це зовсім майже фронт, є фотографія біля межі Донецької області, датована 4 квітня);
– поїздка на Дніпропетровщину із вантажем для допомоги пораненим;
– поїздка в Харків (є фотографії, де Юлія Тимошенко біля розбомбленої Акварени, датовані 5 квітня, також 19 квітня вона привезла автомобіль “швидкої допомоги”);
– поїздка на Чернігівщину і в сам Чернігів, організація гуманітарних центрів на базі місцевих осередків “Батьківщини” (Чернігів тоді щойно відвоювали, він знаходився в напівоточенні – команда “Батьківщини” зняла про це короткий фільм);
– однією із перших Юлія Тимошенко поїхала в щойно звільнену Бучу, де її команда зняла короткий фільм “з перших рук”;
– поїздка в м. Суми, м. Черкаси, м. Фастів, допомога місцевій теробороні;
– поїздка в м. Миколаїв, евакуація жінок і дітей;
– поїздка на Одещину, допомога теробороні та волонтерам;
– поїздка на Кіровоградщину, допомога фермерам (якраз посівна починалась);
Травень
– “швидка допомога” для Охматдиту, завдяки тернопільській команді “Батьківщини”;
– поїздка на Донеччину, допомога вугледобувним потужностям, які там ще лишились, серія зустрічей із військовими, теробороною та медиками;
– поїздка в Харківську область, допомога біженцям і волонтерським штабам. Знято короткий фільм про руйнування в Північній Салтівці;
– поїздка на Чернігівщину, допомога фермерам та медикам;
– поїздка в Познань (Польща), зустрічі із біженцями і пораненими, які проходять там реабілітацію, а також зустріч із польською Федерацією Роботодавців та профспілкою “Солідарність” (тематика: надання житла, допомоги і роботи нашим біженцям);
– поїздка в Брюссель, доповідь на засіданні Групи ЄНП в Європарламенті з питань зовнішньої політики, серія зустрічей з ключовими політиками, що належать до ЄНП;
– поїздка в Запоріжжя, допомога пораненим (є фото, де Юлія Тимошенко в Запоріжжі безпосередньо після ракетного удару);
– виступ на саміті Європейської Народної Партії в Роттердамі 31 травня – 1 червня (є відео);
Червень
– допомога львівському Охматдиту (відповідно запису прес-конференції);
– поїздка на Кіровоградщину, допомога пораненим воїнам (згідно геолокаційних тегів – м. Олександрія та м. Павлоград, також є фотографії за 14-15 червня);
– поїздка в м. Дніпро;
– допомога людям, які втратили житло в Бучі, Ірпені та Бородянці (відео від 23 червня);
– поїздка до Берліна, серія зустрічей із німецькими політиками, виступ на форумі Міжнародного Демократичного Союза 27 червня (представлено понад 80 партій, з понад 60 країн усіх континентів світу);
Липень
– виступ на 26-му Щорічному урядовому круглому столі «The Economist», де Україну представляли лише Юлія Тимошенко та.. президент В. Зеленський (ага, усього два делегата були). В рамках цього ж заходу зустрічі із президенткою Молдови Майєю Санду, президенткою Греції Катериною Сакалларопуло, а також із Френсісом Фукуямою;
– зустріч із віце-президентом Єврокомісії Маргарітісом Схінасом;
– допомога Дніпропетровській клінічній лікарні імені Мечникова;
– поїздка на Донеччину (судячи з відео і геолокації від 22 липня, м. Селідово, декілька десятків км від Донецька);
– поїздка на Волинь, допомога селянам і фермерам;
– поїздка в Японію, у Токіо на конференцію «Геополітичний виклик: Японія та Азійсько-Тихоокеанський регіон у мінливому світі» (рівень зустрічей – Девід Кемерон, Стівен Харпер, Енда Енні, Скотт Моррісон, Джон Кі – все це колишні прем’єр-міністри);
Серпень
– передача автомобілів та обладнання для одного із особливих підрозділів ЗСУ;
– поїздка в м. Кривий Ріг, передача “спецзамовлення” для військових, а також допомога шпиталям, де лікуються скалічені воїни;
Вересень
– поїздка в Португалію, на дебати “Мир в Європі” в рамках серії конференцій Estoril Conferences-2022;
– запроваджено іменну стипендію імені Юлії Тимошенко для обдарованих українців в одній із найкращих бізнес-школ Португалії Nova;
– допомога медикаментами та обладнанням для Київського Військового Шпиталю;
– допомога для лікарень м. Дніпра, м. Нікополя та м. Бахмута;
– поїздка в м. Харків із вантажем допомоги, та на Харківщину (згідно геолокації, в місто Лозова), в тому числі і на місце масових поховань страчених росіянами мирних українців під Ізюмом;
– поїздка до Європарламенту, зустріч із Генсеком Європарламенту Клаусом Велле;
– поїздка в Швейцарію (судячи з геолокації, м. Женева), зустріч із Генеральним директором Міжнародної організації праці Гаєм Райдером та іншими представниками МОП;
– поїздка у Францію (судячи з геолокації, м. Париж), зустріч із представниками Французької демократичної конфедерації праці (CFDT);
Жовтень
– поїздка на Кіпр, виступ під час панелі «Російське вторгнення до України та зміна глобального геополітичного балансу» на 18-му щорічному Кіпрському Саміті «The Economist»;
– поїздка із гуманітарним вантажем до м. Запоріжжя та Нікополя (звідти буквально видно фронт – це поряд із окупованою ЗАЕС);
– поїздка в Херсонську область, допомога військовим на передовій (це приблизно за два тижні перед звільненням);
Листопад
– поїздка до Чернігова, допомога постраждалим і біженцям;
– поїздка у Відень, виступ на Віденському європейському форумі «Нова епоха для європейської безпеки»;
– поїздка в м. Суми із допомогою для військових;
– поїздка на Одещину в рамках організації благодійного ярмарку на підтримку ЗСУ;
– поїздка в м. Херсон із допомогою для людей, які залишились практично без всього;
– поїдка в Миколаївську область (судячи з геолокації, м. Первомайськ), допомога для військових шпиталів;
Грудень
– єдиний місяць, коли Юлія Тимошенко нікуди не їздила, принаймні, публічно.
Цей список доповнюється численними виступами у Верховній Раді і численними включеннями в Національний Марафон.
Ви можете сказати, що все це зовсім не подвиги, а щоденна робота народного депутата України.
Саме так… Зібраний мною дуже поверхневий перелік фактів доводить – Тимошенко від своїх обов’язків не бігала, під обстрілами була, людям допомагала і завжди була із своїми виборцями – більше того, як для політика, вона завжди намагалась бути на передовій.
В’ячеслав Ільченко, facebook-сторінка
