Розвінчуємо фейки до дня Ліквідатора: Живі та потребують нашої допомоги

14 грудня ми відзначили День Ліквідатора (офіційна назва – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС). І це гарний привід дізнатись, як насправді живуть герої-ліквідатори сьогодні в Україні. 

 

Хто такі ліквідатори? 

Чорнобильська катастрофа мала всі ознаки війни: без оголошення війни – напад, втрата територій, загибель людей. Ліквідатори – воїни цієї чорнобильської війни.

Пожежники, військові, вертолітники, медики, водії автобусів та вантажівок, вчені, журналісти. Вони зупинили найстрашнішу катастрофу у світі, вижили, але виявились непотрібними своїй державі та співгромадянам. Але вони ще є поряд з нами та потребують нашої допомоги.

«Останні 4 місяці наша команда працює над розвитком проєкту HELP CHORNOBYL, що реалізується за підтримки Фонду Східна Європа.  За цей час ми зібрали понад 200 заявок від чорнобильців та вже маємо понад 100 000 гривень на допомогу ліквідаторам. Але понад усе нас вражають фейки, які ми чуємо у відповідь на заклик про допомогу» – розповідає Світлана Коршунова, співзасновниця проєкту Help Chornobyl.

Сьогодні з 600 000 ліквідаторів, залишилось менше ніж 180 000, при тому 48 000 з них інваліди.  Ці люди дуже горді не звикли ні у кого нічого просити, навіть живучи поряд з ними, ми не знаємо нічого про них, лише самі фейки.

Середній вік тоді був 23-35 років, але були і значно молодші, і значно старші. Їх ворог був невидимим, а наслідки боротьби з ним багатьом коштували років життя. Чорнобильська катастрофа – найбільша техногенна катастрофа в історії людства, яку порівнюють з 300 Хіросимами, а радіаційне забруднення покрило 2/3 Європи і все могло бути ще гірше.

«Ніхто не говорив про те, що відбувалося на станції після аварії. А відбувалося те, що урядова комісія по ліквідації самоусунулась від прийняття рішень. І персонал станції на власний страх і ризик прийняв рішення зупинити живлення енергоблоків, що залишились. Якби вони цього не зробили, міг би статися вибух, що за потужністю дорівнював би вибуху чотирьох ядерних бомб.  Україна б перетворилася на радіоактивний кратер, територія найближчих сусідів – на скляну радіоактивну пустелю. Європа би просто вимерла» Валерій Макаренко, президент організації інвалідів і жертв техногенних катастроф «СОЮЗ ЧОРНОБИЛЬ-ФУКУСІМА».

 

Фейк 1. Всі справжні ліквідатори вже померли.

  • Ви не уявляєте, як важко їм це чути. Так, більшість з їх друзів вже загинули, але ще живі пожежники з тої першої бригади, працівники станції, які чергували в ту ніч і ті, що змінили їх з самого ранку, жінка, голос якої попереджував всіх про евакуацію, вертолітники, що літали над реактором та скидали в нього свинець.
  • Навіть відомі «Чорнобильські водолази» у нас отримали звання «Герой України» тільки після серіалу Чорнобиль, коли всі дізнались що вони ще живі – чи це нормально? Чи не варто нам більше знати, як сьогодні живуть Герої – Ліквідатори?

«Багато людей взагалі не вірять, що ми є. Коли вони чують, що ми пілоти, то кажуть: о, та ні, ви ж усі померли! А ми існуємо, і нас багато! Ми створюємо товариства, аби підтримувати один одного, допомагаємо у різних питаннях: чи то з документами, чи то просто поговорити.  Якщо до нас таке ставлення, то й таке ставлення  буде до військових, які сьогодні захищають нашу країну на Сході. Ставлення до хворих, дітей та літніх людей – це характеристика цивілізації» – Андрій Мізько, ліквідатор, штурман вертольоту Мі-6, у травні 1986го брав участь у засипці свинцем зруйнованого 4-го реактора АЕС.

Фейк 2. У чорнобильців великі пенсії та соціальні пільги

  • 450 гривень стільки доплата в місяць за службу в Чорнобилі, у вертолітників, які тоді літали над реактором.
  • 228 гривень – у більшості інших. Серед визначних пільг – оздоровлення в санаторіях, в які ніхто не хоче їздити і яким вони мають доплатити ще 50%, ліки, яких завжди не вистачає, право на землю, яку вони мають отримувати впродовж року, але ніхто не виконує цих законів навіть після рішень Європейських судів.
  • І всі ці 35 років вони борються за свої права в судах, адже кожного року навіть ці виплати намагаються відмінити. А з кожним роком наслідки радіаційного опромінення стають все більшими і ліквідатори потребують значних коштів на лікування.

«Нас постійно звинувачують у тому, що ми влаштовуємо сутички з поліцією на своїх акціях. Постійно подають до суду. Ну хай подають. Ми як виходили, так і будемо виходити. Акти громадянської непокори – єдиний інструмент, який ми маємо, щоб вплинути на державу!» Валерій Макаренко

Фейк 3. Існує державна програма підтримки 

  • В Україні вже 10 років не існує програми з ліквідації наслідків Чорнобильської аварії, хоча її наслідки будуть з нами ще 10 000 років. Є Чорнобильський закон, але він не виконується, хоча Конституційний суд 3 роки тому визнав його дійсним.
  • Реєстр постраждалих та ліквідаторів уже не працює понад 5 років, зупинені програми дослідження здоров’я та впливу радіації на організм людини. Хоча ми маємо унікальну платформу та вчену базу для вивчення, важливу для всього світу.
  • Розформовуються та закриваються чорнобильські лікарні.  У той час коли в Україні робиться 30 000 операцій на рік на щитоподібній залозі.

«Ліквідатори – це проблема для країни, – Немає ліквідаторів – немає проблеми. Простіше потім ходити покладати квіти, ніж сьогодні допомагати живим ліквідаторам», – підсумовує Андрій Мізько.

Фейк 4. Чорнобильці не справжні, посвідчення отримали хто завгодно.  

  • В 75 000 раз перевищувала доза радіаційного опромінення в Прип’яті 26 та 27 квітня, тоді як мешканцям міста не говорили нічого про небезпеку, вони гуляли з дітьми, святкували весілля, проводились спортивні змагання школярів. А після всіх евакуювали на три дні, щоб не повернути ніколи.
  • І це не лише місто Прип’ять – 100 населених пунктів просто закопали, разом з культурною спадщиною Полісся. Цих людей не зустрічали любо, а десь так, як в Санжарах, хворих на ковід. Замість підтримки їх вважали прокаженими. Вони в один день втратили все. Сьогодні їх добре розуміють переселенці зі Сходу України. Так хтось тоді намагався оформити собі Чорнобильське посвідчення, але разом з ліквідаторами їх нараховується понад 1 700 000 постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;

«У Києві досі стоїть багатотисячна черга ліквідаторів на квартиру. Багато хто – корінні кияни, які за 35 років не побачили просвіту. В той самий час депутати отримують квартири відразу, як стають депутатами», – Валерій Макаренко

Фейк 5. Є купа фондів, які постійно допомагають ліквідаторам

На жаль – ні. Людям, що відстоювали свої права 35 років, пережили розвал СРСР, 90-ті, сьогодні банально не вистачає сил та здоров’я на боротьбу. Більшість з них зневірена, нікому не довіряє, вони звертаються по допомогу лише тоді, коли питання йде про їхнє життя. Навіть ці мізерні виплати, які вони отримують, для них дуже важливі, адже всім відомо скільки сьогодні коштують ліки та операції. Більшість з них не хоче і не може говорити публічно. Але деякі вже розуміють, що мовчати більше не можна.

Їм дійсно немає кому допомогти. Їм потрібна наша з вами підтримка – молодих та активних, хто розуміє що таке ставлення до кращих з нас – це вже не лише про відповідальність держави. Це вже про відповідальність кожного з нас.

В Україні створили зручний онлайн-сервіс юридичної допомоги ліквідаторам та постраждалим HELP CHORNOBYL, тут вони можуть отримати безкоштовну консультацію, як отримати свої законні виплати та пенсії, як вирішити те чи інше питання. Але в більшості з них немає часу чекати на судові рішення, виплати, черги – допомога потрібна сьогодні. Тому проєкт HELP CHORNOBYL відкриває краудфандингову платформу для точкової допомоги тим, хто потребує цього найбільше.

 

Проєкт HELP Chornobyl розроблений МГО Європейський Інститут Чорнобиля у межах проєкту «3D Project: Розвиток попри перешкоди. Стійке громадянське суспільство в часи пандемії та в майбутньому», що виконується Фондом Східна Європа за фінансової підтримки Європейського Союзу, та за партнерства Національного музею «Чорнобиль», МГО «Союз Чорнобиль-Фукусіма», ГО «Український Союз Ветеранів Афганістану та Чорнобиля”, МГО «Центр Прип’ять.ком», проєкту «Звуки Чорнобиля»,  проєкту ARTEFACT.

 

Сьогодні ви можете допомогти просто купивши платівку, футболку чи шопер на сайті проєкту HelpChornobyl.com, кошти з яких підуть на допомогу ліквідаторам. 

Ми будемо розповідати історії ліквідаторів та постраждалих, які негайно потребують допомоги. І якщо ваше відчуття справедливості не може цього витримати,  приєднуйтесь до нас — будемо допомагати разом. 

 

Maryna Stepanska, SOLARIS agency Artefact art-project

m.stepanskaya@gmail.com
+ 38 (050) 380 77 90 (Viber, WhatsApp)

+ 38 (096) 97 480 77 (Telegram)

www.facebook.com/marina.stepanskaya

 

 

 

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.