«Газовий удав» стискає кільця

Україні ніяк не вдається вмовити російських партнерів знизити ціну на газ. Казки про «братерство двох слов’янських народів» не проходять там, де йдеться про мільярди доларів. Судячи з усього, чимала частка отриманого за газ іде у приватні кишені самого Путіна. Недарма путінська родина днями проголошена найбагатшою в світі: її статки перевищують 300 млрд. дол. Звідки? Не з чиновницької зарплати, звичайно. А від продажу національних багатств російського народу, насамперед – енергоносіїв.

Нині прем’єр-міністр Російської Федерації Володимир Путін знову балотується на президентську посаду, щоб зберегти і примножити ці колосальні статки. Політтехнологи створили йому імідж жорсткого і сильного політика, не схильного до компромісів. Переговори з Україною він якраз і використовує для шаленого тиску на Київ. Російські великодержавні шовіністи у захопленні: «залізний Пу» таки дотисне «незалежних хахлов», нав’язавши їм найвищу в Європі ціну на газ!

А до «проффесіоналів» з Печерських пагорбів нарешті дійшло: Кремль їх обвів навколо пальця і використав по повній програмі. Підписуючи Харківську угоду і здаючи Севастополь за «дешевий російський газ», донецькі «фахівці» сподівалися на якесь диво. Його не сталося. Удав і кролик ніколи не можуть бути «стратегічними партнерами» чи «братами по крові». Варіантів лише два – удав обідає кроликом, або кролик тікає від удава. Про другий варіант наші «мудреці» почали говорити лише останнім часом. Мовляв, Україна шукатиме альтернативних джерел газу. Де? Туркменістан весь свій газ продає Росії та Китаю, Азербайджан ще має запаси, але росіяни їх миттєво закуплять, якщо Україна захоче щось придбати на тому ринку.

А на газ з Ірану розраховувати не варто: навколо нього вже розгортається колотнеча з американською участю. Лівія? Запізно. Хіба що Вашингтон змилостивиться і не заважатиме українцям щось купувати в регіоні, де почалися потрясіння.

Залишається Україні розвивати власний газовий видобуток. Але перспективні родовища на чорноморському шельфі «великий патріот» Ющенко встиг здати румунам, програвши зовсім непотрібний Україні судовий процес у Гаазі. Для розвідки і розробки нових родовищ потрібні великі гроші. А дехто із справжніх господарів України заробляє на торгівлі російським газом і зовсім не зацікавлений у видобутку власного. Скоріше тут свою вигоду знайдуть «вугільні королі» України.
Тоді доведеться переводити вітчизняні кочегарки на власне вугілля, повертаючись з двадцять першого століття у дев’ятнадцяте. Дорога ціна за однобічну орієнтацію на «головного стратегічного партнера». Для Кремля існують лише власні інтереси і зі слабшими від себе він рахуватися не звик. Удав стискає кільця, готуючись проковтнути чергову жертву – наступну за Білоруссю. Лукашенко вже віддав росіянам свою газову трубу. Чия черга?

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.