28 жовтня 2024 року КМЄС представила результати загальнонаціонального опитування громадської думки, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» на замовлення Місії. Презентовані в прес-центрі Укрінформу, результати стосувалися рівня довіри громадян до правоохоронних та судових органів, ставлення до реформ та підтримки ЄС у цих сферах, а також ключових джерел інформації, на які покладаються українці.
Опитування проводилося з 24 по 29 вересня 2024 року методом CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера), вибірка склала 2000 респондентів, що представляють доросле населення України (за винятком тимчасово окупованих територій та територій, на яких відсутній український мобільний зв’язок). Похибка становить 2,2% з довірчою ймовірністю 0,95.
Довіра до органів сектору правопорядку та судів
Згідно з опитуванням, Національна гвардія України має найвищий рівень довіри серед правоохоронних органів: 86% респондентів висловили довіру, порівняно з 72% опитаних у 2023 році. За нею йде Служба безпеки України – 73%, що має нп 14% більше довіри, ніж у минулому році.
Іншим інституціям, таким як Державна прикордонна служба, довіряють 54%, при цьому 42% респондентів їй тією, чи іншою мірою не довіряють. І Національна поліція, і Міністерство внутрішніх справ мають по 48% довіри, не довіряє їм 51% та 38% опитаних відповідно. Рівень довіри до Національної поліції дещо знизився: у 2023 частка тих, хто довіряє Національні поліції становила 56%.
Державному бюро розслідувань довіряють 45%, а 50% висловлюють недовіру. Національне антикорупційне бюро, Генеральна прокуратура та Державна митна служба мають приблизно однаковий рівень довіри (близько 33%), тоді як понад 60% не довіряють цим інституціям.
Нарешті, найнижчий рівень довіри до судової влади: лише 25% висловлюють довіру, а 72% – недовіру.
Ставлення до реформ та підтримки ЄС
Опитування показує, що 74% респондентів вважають боротьбу з корупцією найбільш важливою реформою.
Реформи у сфері національної безпеки, оборони та судової системи також отримали по 36% підтримки, тоді як реформи поліції та митниці є пріоритетними для 10% респондентів.
Найкраще опитані українці оцінили проведення реформи цифрової трансформації: повністю або скоріше задоволені нею 66% респондентів; ще 20% незадоволені. 13% опитаних було важко відповісти.
Підтримкою гендерної рівності задоволена половина респондентів, незадоволені близько 30%. Ще 21% не визначились з відповіддю.
Реформа національної безпеки продемонструвала баланс: 46% задоволених, 47% незадоволених і 7% не визначилися.
Реформою поліції незадоволені 57% опитаних, однак 40% – задоволені.
Митна реформа отримала 56% незадоволених, 30% задоволених і 15% не визначилися. Найнижчу оцінку отримала судова реформа – 73% незадоволених і лише 21% задоволених, тоді як антикорупційні зусилля отримали найнижчу оцінку – 15% задоволених і 84% незадоволених.
Що стосується підтримки з боку ЄС, то допомога деокупованим територіям (43%), підтримка у розслідуванні воєнних злочинів (38%) та забезпечення справедливого правосуддя (31%) є одними з найбільш актуальних сфер для України, а боротьба з корупцією лідирує з показником 62%.
Важливо, що опитування також показує, що серед цих пріоритетів підтримка ЄС на деокупованих територіях вважається найбільш ефективною – 48% респондентів оцінюють її позитивно, а підтримку у розслідуванні воєнних злочинів вважають ефективною 38% опитаних.
Щодо джерел інформації
Згідно з опитуванням, Telegram є найпопулярнішим джерелом інформації для 47% респондентів, далі йдуть YouTube (26%), «Єдиний марафон новин» (21%), а також розповідей очевидців подій/знайомих та офіційні державні джерела (обидва – по 19%). Інші джерела включають телевізійні канали, які не є частиною «Єдиного марафону новин» (16%), українські онлайн-медіа (15%) та міжнародні ЗМІ (14%).
Соціальні мережі вважаються основним джерелом дезінформації (53%), за ними йдуть месенджери, зокрема і Telegram (35%) і телебачення (32%). 89% респондентів вважають дезінформацію серйозною проблемою, серед яких 56% вважають її дуже серйозною, а 33% – скоріше серйозною. Лише 10% не вважають проблему дезінформації та фейків серйозною.
