3 вересня, о 15.00 у Чернівецькому художньому музеї відбудеться відкриття виставки вишиваних рушників волинських майстринь Галини та Світлани Махонюк. У експозиції 60 робіт.
Сестри-вишивальниці народились у селянській родині на Рівненщині, пізніше їх сім’я переїхала в село Овадне, що неподалік Володимира-Волинського. Важка хвороба прикувала Галину і Світлану до інвалідного візка, позбавила можливості пересуватися, але не зламала волі. І тепер їхні «дороги» простелилися рушниками туди, де презентують їхні виставки. Галина і Світлана Махонюк є членами Спілки народних майстрів України. Велика праця вкладена у ці диво-полотна.
У спільному доробку майстрині мають 300 рушників. «Любов до вишивання передала нам мама і бабуся, вишивка була в нашій хаті завжди. Це найдоступніший вид мистецтва, він глибоко український».
Рушник у долі українця був від самої колиски — на нього баба-повитуха приймала немовля. Такий рушник називався «родимчик», виготовляли його з найтоншого лляного полотна, а вже на хрестини робили окремий — «крижмо». Особливу роль рушники виконували у весільному обряді, їх брали з собою в дорогу чумаки, воїни, заробітчани — усі, хто надовго відлучався від рідної домівки. Кожен колір на «подорожньому» рушнику щось означав: червона смуга бажала сонячного світла, тепла, допомоги на шляху, зелена — зустрічей із добрими людьми, коричнева поряд із синьою — щасливої мандрівки з чистим небом і ясним сонцем, жовта — щастя та удачі. «Хата без рушників — не хата», — казали у народі.
Галина і Світлана Махонюк завжди дивували не лише майстерністю рук, а й оригінальністю думки — вони називають свої рушники так, як романи, як пісні. От тільки вслухайтесь: «Замріяні мальви», «Ще треті півні не співали», «108 троянд для мами», «Клич вічного гнізда», «Яблуневий туман»…
Сестри досконало оволоділи старовинною поліською технікою «занизування». «Науковці стверджують, що «занизування» — вишиті геометричними символами узори, це техніка вищих цивілізацій, це письмена, послання з інших галактик».
На жаль, 3 жовтня 2009 року не стало Світлани Махонюк. Та слід її душі залишився у вишиваних мальвах, чорнобривцях, лебедях. Галина Махонюк живе і творить в селі Овадному на Волині.
До організації виставки долучились Володимир-Волинський та Чернівецький відділи Всеукраїнської жіночої громадсько-просвітницької організації «Союз Українок».
