Вибори будуть змішаними, з бар’єром 5%. Але без блоків і без«Проти всіх»

Тиждень тому Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про вибори.

За проголосувало 366 голосів: БЮТ – 62 голоси, НУНС – 36, Проти –6, утрималося –5. Відповідно до закону, вибори депутатів здійснюватимуться за змішаною (пропорційно-мажоритарною) системою: 225 депутатів обираються за пропорційною і 225 – за мажоритарною системами. Закон встановлює 5%-й виборчий бар’єр. Блокам заборонено брати участь у виборах. У бюлетенях для голосування на наступних виборах не буде графи «Проти всіх». Висування кандидатів у депутати партіями розпочинається за дев’яносто і закінчується за сімдесят дев’ять днів до дня голосування.

Закон також передбачає голосування поза межами приміщення для голосування. Для цього  виборець подає заяву та довідку медустанови про стан здоров’я. Однак що це за довідка і хто її видає, у законі не вказано.

Грошова застава для партії, яка висунула виборчий список кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі,  передбачена у розмірі 2000  мінімальних розмірів заробітної плати, тобто майже 2 млн. грн. Для кандидатів-мажоритарників розмір грошової застави майже в 167 разів менший  – 12 мінімальних зарплат.

Тепер закон має підписати Президент – на це у нього є 15 днів. Якщо ж не підпише, Закон вступить у дію за підписом Голови ВРУ Литвина. У день підписання Закон має бути оприлюдений. Нагадаємо,  що чергові парламентські вибори в Україні відбудуться 28 жовтня 2012 року.

А вже 19 листопада у Чернівцях відбулося громадське обговорення виборчої реформи. Організатором заходу став Громадський консорціум виборчих ініціатив, який об‘єднав профільні громадські організації, що займаються проблематикою виборчого законодавства та виборчих процесів. В обговоренні взяли участь експерти, які представляли органи влади, політичні партії, громадські організації та засоби масової інформації. Під час заходу презентовано видання «Виборча реформа для всіх і для кожного», в якій висвітлено основні проблемні моменти виборчої реформи в Україні з огляду на вітчизняні традиції та міжнародний досвід.

Денис  Ковриженко, директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив, презентував дані загальнонаціонального експертного опитування щодо основних положень виборчого законодавства.  Було опитано понад 500 експертів. «Результати були доведені напередодні голосування до депутатів, проте, сказати на скільки вони вплинули на зміст проголосованого закону важко. У тих моментах, де пункти закону збігаються із баченням експертів – переміг здоровий глузд. Хоча, можна навести і той приклад, коли 80 % експертів вважають, що слід було залишити графу «Проти всіх». Микола Каспрук, екс-голова Чернівецької ОВК щодо графи «Проти всіх» зауважив, що доцільніше було б її не виключати, а передбачити в законі певний критичний %, при якому вибори визнавалися б недійсними. Щодо формування та діяльності виборчих комісій, доцент кафедри політології та державного управління ЧНУ ім. Ю.Федьковича Ігор Гаврада, зауважив, що необхідною умовою для їх успішної роботи є навчання членів комісій, бо без цього вони перетворюються на статистів.

Усі думки, висловлені під час заходу, увійдуть до загального аналітичного звіту за підсумками громадських обговорень, який буде передано до Адміністрації Президента України, Верховної Ради України, Міністерства юстиції України, іншим зацікавленим установам та особам.

Відповідаючи на запитання, кому ж вигідний прийнятий закон, Денис Ковриженко зазначив, що «голосування 17 листопада було компромісом опозиції та більшості. І хоча опозиції вдалося позбутися окремих болючих моментів у тексті закону, змішана система виборів вигідна першочергово Партії регіонів».

 Ігор Бабюк, директор Буковинського центру виборчих технологій: 

Після прийняття закону, можна говорити про те, що процес виборчої кампанії активізувався. Принаймні, знаючи правила гри, політичні партії мало того, що намагатимуться формувати списки, також будуть приглядатися до кандидатів-мажоритарників. І я думаю, що Президент підпише цей Закон. За партійно-мажоритарними списками ми вже проводили вибори до ВРУ у 2002 році, але там були трохи інші умови. По-перше, у нас тоді ще не було такого поняття як списки виборців, на тих виборах дозволялось об’єднуватися в блоки, а зараз – заборонено. Отже, зміни є і вони суттєво впливають на ті політичні партії, які мають можливість пройти в парламент і фактично створюють дуже великі перешкоди для тих політичних партій, які мають невеликий кредит довіри виборців. Фактично таким політичним партіям, як УНП, НРУ, КУН, НУ, «Громадянська позиція», «Європейська партія України» і, навіть, за великим рахунком ВО «Свобода» навіть не рекомендував би йти в парламент. Бо результат передбачений, чи варто витрачати ресурси і зусилля, щоби туди навіть не наблизитись…  Але вихід є: створити єдину партію з єдиною назвою і метою та йти на вибори. Тоді  є шанс, принаймні, підняти свій рейтинг. І деякі партії це вже почали робити. Фактично, це ще й вимога провладної партії. Буквально в неділю, 20 листопада, керівник фракції ПР у ВРУ сказав, що їхня мета – структурувати політичні процеси в Україні і створити 2-3 потужні політичні сили в Україні. (Станом на 21 листопада їх уже 189 – автор).

На мою думку, будь-яка система – чи мажоритарна, чи пропорційна, чи пропорційно-мажоритарна – може бути справедливою за умови такої моральної політики, коли суб’єкти виборчого процесу  працюють за правильним алгоритмом, не порушуючи законодавство в принципі. А оскільки останні вибори показали, що такого у нас не може бути, то, яким би ідеальним не був би прийнятий закон,  порушення і фальсифікації будуть в будь-якому випадку. Як на мене, виборці все одно будуть купувати «кота в мішку», тому що на формування списків вони не впливають. Отже, їм прийдеться вибирати з того, що є. На мажоритарних округах, партія влади буде висувати людей авторитетних і не обов’язково членів ПР. Це можуть бути люди, які будуть позиціонувати себе як позапартійні, і, в першу чергу, за рахунок цього вони набиратимуть голоси.

Галина ЄРЕМІЦА, «Версії»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.