Окрім поганих доріг і невідшкодування державою вартості пільгових перевезень, легальним перевізникам дошкуляють нелегали, які, здається, не лише обслуговують пасажирів, а й створюють певні зручності деяким впливовим структурам.
У Чернівецькій області на маршрути щоденно виїжджає понад шість сотень автобусів: 256 міжміських, 246 приміських, 94 міжобласні і 10 міжнародних. Це офіційно. Окрім них, пасажири користуються послугами численних нелегальних перевізників. І якщо раніше, до зростання цін на пальне та інших перипетій на перевізницькому ринку, шкода від нелегалів полягала здебільшого в неможливості підняти заробіток перевізника для оновлення рухомого складу, покращення умов праці водіїв, механіків та інших спеціалістів, то сьогодні йдеться про збереження перевезень узагалі.
– Особливо ситуація б’є по великих перевізниках, які утримують і структуру, і території, і персонал, – розповідає голова обласного осередку Всеукраїнської Асоціації автомобільних перевезень Василь ЛУК’ЯНЧУК. – Ми знову повертаємось до 90-х років, коли автобус із села їхав раз на тиждень, а то й узагалі жодного разу. З такою ситуацією говорити про покращення та вступ до ЄС не те що важко – неможливо.
І хоча за таких умов саме час розробити «план антитерористичних дій проти нелегалів», усі відповідні служби і далі хіба що моніторять ситуацію.
Формально боротьбу з нелегалами веде Укртрансінспекція. На Буковині це – 2-3 діючих інспектори (у штаті їх 4, та всі – живі люди, в яких бувають відпустки, лікарняні, відрядження, тож не завжди усі на місці) із зарплатою 1600-1800 грн., без машини й бензину. Якщо вони примудряються «заскочити» якогось нелегального перевізника, безліч яких щоденно курсує з кожного райцентру до Чернівців і назад, то накладають штрафи. Місцеві представники громадської організації перевізників – ВААПу, яка вже 20 років захищає інтереси перевізника й роботодавця, що важливо для структури перевезень, вже неодноразово подавали складені власноруч списки нелегалів до різноманітних впливових структур (прокуратури, ОДА, представництва Укртрансінспекції, ДАІ), але – «нелегалівський віз» і нині там.
– Чому, коли викривають цех з виробництва нелегального алкоголю, на місце події одразу з’їжджаються податкова міліція, силовики, акладають арешт на майно й вилучені товаи, надягають кайданки затриманим, забезпечують силові дії? – проводить аналогію Василь Лук’янчук. – Мабуть, тому, що виробники-фальсифікатори шкодять офіційним виробникам цієї ж продукції та завдають шкоди податковій ситуації, економіці країни. То чому ж при збитках, які завдають економіці нелегали, ніхто їх не заарештовує, не вчиняються не лише силові, а й жодні інші дії? Хіба це злочини не одного рівня і не в одній державі?
Відповідь захисник інтересів перевізників вбачає у банальному небажанні влади реагувати на це – принаймні дотепер:
– Якби голова ОДА взяв це під свій контроль і призначив щотижневу нараду з відповідними органами з одним-єдиним питанням: скільки нелегалів перестало їздити, то, на нашу думку, ситуація виправилася б за раховані тижні, а то й дні. Адже для цього було все – від законодавства до структур, які мають забезпечити його дотримання. Лиш не було зацікавленості першої особи, – переконаний Василь Лук’янчук, який наразі твердо переконаний, що ситуація зміниться докорінно, бо просто не може далі залишатися такою, як є. І вочевидь, має підстави для оптимізму: незабаром очікує адекватних рішень влади в цьому напрямку.
Переваги офіційного перевізника перед нелегалом: техмедогляд перед виїздом на маршрут; сплата страхового збору, що передбачає відшкодування пасажиру в разі чого; чітке визначення швидкості руху на кожній ділянці; офіційне робоче місце; офіційна сплата податків; фіксований час відправки; безпека руху (дотримання вимоги наявності двох водіїв на відстанях понад 150 км, визначена кількість пасажирів), заїзд на автовокзали та автостанції за пасажирами та для полегшення їхнього перебування в дорозі…
Проблеми, які створюють нелегали, лежать не лише в економічній площині, а й у дестабілізації ситуації перевезень, констатує Василь Лук’янчук:
– Там, де з’являється нелегал, – офіційного перевізника вже нема. До офіційного інші вимоги, і якщо нелегал виїжджає на 10-15 хвилин раніше від конкурента (а конкуренція тут недобросовісна) – конкурент може закриватися! За умов заняття пасажирськими перевезеннями офіційно стати мільйонером можна лише коли перед тим був мільярдером. Не дрібні перевізники мають «робити погоду», беручи на конкурсах, які оголошує виконавча влада на місцях, вигідні маршрути й ігноруючи віддалені населені пункти і не надто добрі дороги. Велике підприємство може займатися всім комплексом перевезень. Це має бути контрольованим на рівні держави. Не може кожний, хто купив мікроавтобус, уже займатися перевезеннями!
Довідково. 1992 року в Україні у сфері пасажирських перевезень діяло близько 800 транспортних підприємств, які обслуговували всю країну. На сьогодні видано 19 тис. ліцензій на пасажироперевезення, не враховуючи таксі.
Маріанна АНТОНЮК, «Версії»
Що робить влада?
В автобусах установлять касові апарати
Міністерство інфраструктури пропонує встановити в автобусах і маршрутках касові апарати, – повідомив міністр інфраструктури Максим БУРБАК.
– Не повинно бути поділу на легалів і нелегалів. Тому прийняте спільне рішення про встановлення в автобусах касових апаратів для друку фіскальних чеків, щоби не було тіньових перевезень, – сказав міністр.
За словами Бурбака, після запровадження касових апаратів і системи допуску до роботи на ринку перевезень відпадуть й інші питання, порушені перевізниками: будуть зняті обмеження на виконання міжобласних рейсів та скасовані конкурси на право їхнього виконання.
Над вирішенням інших проблем сфери внутрішніх автомобільних пасажирських перевезень працюватиме робоча група, до складу якої увійдуть фахівці Мінінфраструктури, Укртрансінспекції, народні депутати та представники перевізників.
Що думають люди?
Ідею Міністерства інфраструктури споживачі сприймають скептично. Про цю ініціативу, зокрема, пишуть у мережі Фейсбук.
Іван КОЛОДІЙ: «Повна фігня. Якщо тариф буде 3 гривні, то водій братиме 2, але без чека, тобто – поза касовим апаратом. Не касові апарати треба ставити, а термінали для зчитування електронних квитків за принципом скіпасів, як це зроблене, приміром, в Ризі. Зайшов в автобус, підніс карточку, пікнуло, водій почув, проїзд оплачений».Владислав АДАМ: «В Ізраїлі теж електронні квитки-карточки. На добу, на місяць. Або разовий квиток у водія. Зрозуміло, чим триваліший проїзний, тим дешевше».
