Його сини схожі на батька, маму люблять свою і сестричку, вірять в татка-героя, цінують дружбу святу…
Сини схожі на нього, дарують щастя своїм слухачам, Вони, як і батько не прощають обман і не мстять… Бо судити – це справа від Бога.
Вони знайшли своє місце, вони серед українців – не зайві ніде, у них завжди віра живе. Сини Яремчука – це батькова гордість, Дмитро та Назарій – це відлуння Яремчука – це щира совість, його доля, що продовжує жити…