Пушкін на танку або Орден Дантеса

Президент Росії Путін нагородив медаллю Пушкіна групу депутатів Верховної Ради України. Так відзначені заслуги українських нардепів перед сусідньою Росією. Серед нагороджених – автори сумнозвісного «мовного закону» Ківалов і Колесниченко, одеський борець з «українськими націоналістами» Царьов і ненависник всього галицького екс-депутат Болдирєв. Встановлена ще Єльциним російська медаль є відзнакою насамперед за досягнення в галузі культури, причому нагороджений повинен мати не менше 20 років стажу в тій галузі, за яку його відзначено.

Медаль Пушкіна – далеко не масова відзнака: від 1999 року відбулося трохи більше як 700 нагороджень. Її отримали декілька широковідомих, справді заслужених людей. Але зустрічалися серед свіжоспечених кавалерів і одіозні фігури, наприклад, сирійський письменник Алі Окля Орсан. Його президент РФ нагородив у лютому 2012-го – й одразу ж здійнялася хвиля запеклої критики. Адже саме Орсан після терористичних актів 11 вересня 2001 р. у США публічно схвалив масове вбивство мирних людей.

Бідний Пушкін! Срібний профіль геніального поета з волі верховних правителів сусідньої держави опиняється на грудях таких осіб, яким основоположник сучасної російської літературної мови ніколи руки б не подав. Адже Пушкін – творець, тож з руйнівниками не мав нічого спільного. А що створили Ківалов із Колесниченком? Недолугий законопроект, який зруйнував мовний консенсус – результат значних зусиль цілого українського суспільства. Тим же, хто не створює, а знищує, слід давати зовсім інші відзнаки. Наприклад, спеціально для них можна встановити орден Дантеса із врученням його 27 січня, у день фатальної дуелі.

На жаль, іменем Пушкіна намагаються спекулювати новітні російські імперіалісти. Фраза президента РФ Путіна «Де російська мова – там Росія» вже стала класичною. Мову та культуру намагаються використовувати не для розвитку рівноправної співпраці з сусідами, а для реалізації загарбницьких планів. Відома російська громадсько-політична діячка Валерія Новодворська нещодавно із гіркотою відзначила, що нинішні кремлівські власті намагаються відправити Пушкіна на танку підкорювати чужі землі. Звичайно, прибічники відродження імперії у черговий раз накинулися на неї, причому з їхніх уст знову пролунали тупі антисемітські випади.

Не дивно, що новітні російські імперіалісти відрізняються разючим невіглаством. Нащадки кріпаків та слобідської голоти, вони вишукують у себе міфічне «дворянське коріння» й ладні платити чималі гроші за розцяцькований папірець, який нібито засвідчить їхню вроджену «аристократичність». А Валерії Новодворській такі вигадки абсолютно не потрібні: один з її предків був воєводою у Дерпті (сучасний Тарту в Естонії) ще за часів Івана Грозного, а інший – мальтійський рицар – на початку XVII ст. переїхав до Москви за дорученням польського королевича Владислава…

Справжні нащадки російської еліти виступають проти відродження імперії, бо розуміють хибність цього шляху. А новітні псевдоаристократи, які вилізли «з грязі та й у князі», пнуться реалізовувати марення відставних чекістів про імперську велич. Якщо їхньою опорою в Україні є такі кавалери пушкінської медалі, як Колесниченко, то результат їхніх потуг передбачити неважко.

Ігор БУРКУТ

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *