На кого працює нинішній президент?

Тактика вставляння палок у колеса урядової команди є практично  гальмуванням нормального розвитку УкраїниПрофі з ПР
У хорі тих, хто бажає очорнити Кабмін України, особливо стараються проФФесіонали з Партії регіонів та їхні проросійські прибічники. Починаючи виступ з будь-якого приводу на будь-яку тему в будь-якій аудиторії, кожний регіонал обов’язково має «проспівати» типовий для них рефрен: «Все погано – і в усьому винен нинішній Уряд на чолі з Юлією Тимошенко!».
Але, не зважаючи на мало не тисячу «вказівок» (майже кожна з них гальмує нормальну роботу уряду), які надійшли з секретаріату президента на адресу уряду Юлії Тимошенко за неповних 7 місяців, уряд збільшив розмір пенсій, почав виплачувати гроші окраденим вкладникам Ощадбанку, зупинив інфляцію, а головне – вилучив з тіньового обігу і поклав до бюджету додатково понад 30 мільярдів гривень!
Перша спроба «зняти Юлю» елементарно провалилась. Провалилась також ідея Банкової використати проти законного уряду так званий опозиційний уряд під керівництвом Януковича.
«Тіньові» завжди в тіні
Цей доволі оригінальний опозиційний продукт ненависті постійно займається лише тим, що шукає в діяльності нинішнього уряду   Тимошенко якісь огріхи й помилки, намагаючись роздути їх до рівня катастрофи. А, не маючи необхідних підстав для роздування, мусить їх вигадувати або висмоктувати з пальця.
Зрозуміло, що в разі усунення уряду ненависної леді Ю нинішня економічна ситуація була б просто царським подарунком для професійних опозиційників. Прийшли б на готове з можливістю далі розкручувати свою улюблену справу – дерибан за повної безвідповідальності.
До речі, згадайте: впродовж усього періоду нещодавньої діяльності пана Януковича на посаді прем’єра ніхто в суспільстві не знав, чим займається він і очолюваний їм уряд. І було тихо! І жодних невдоволень з боку президента та його обслуги. Жодних тобі Указів, листів чи «вказівок».
Повна ідилія. В тому числі і з «РосУкрЕнерго» – сумнозвісним корупційним утворенням на рівні домовленості Путін-Ющенко.
Президент за тіньових
А тут приходить керувати господарством України Юлія Володимирівна і одним з перших кроків намагається усунути від посередництва цю корупційну фірмочку з трьома клерками у Швейцарії. Бо й справді: чому український народ повинен сплачувати за російський газ не безпосередньо Росії, а тій самій Росії через Швейцарію?
Але мабуть найвищим досягненням «діяльності» нашого гаранта варто вважати кульбіт із внесенням на розгляд Верховної Ради президентського законопроекту про бюджет.
Тобто президент раптом(!), напередодні розгляду раніше оголошеного і розглянутого у профільних парламентських комітетах урядового законопроекту подає на розгляд ВР, без належного обговорення в підрозділах парламенту, зовсім інший, свій, президентський законопроект.
Цілком очевидно, що такий крок президента є не лише свідченням його відвертої ворожості до законного Уряду, а й публічною демонстрацією його антипатії і заздрості до відвертої і насправді чесної пані прем’єр–міністра.
Слава Богу, наша Верховна Рада не прийняла президентський закон «Про зміни до бюджету». Але водночас не затвердила й урядовий законопроект.
Хоча у зв’язку з тим, що не затверджено урядовий проект бюджету, постраждають, передусім, найбільш добросовісні й сумлінні громадяни України.
Зокрема, місцеві бюджети не отримають 10 млрд. грн, не буде виділено 1,13 млрд. грн на «Євро-2012» та 1,12 млрд. грн на закупівлю зерна за державний кошт, не буде вдвічі збільшено видатки на розвиток вугільної галузі, не буде в 4,7 рази збільшено видатки на розвиток літакобудування, у 5,8 рази – на розвиток космічної галузі, у 25,2 рази – на суднобудівну галузь, у 2,9 рази – на розвиток української мови, у 24 рази – на потреби українського кіно…
До того ж, внаслідок незатвердження урядового бюджетного законопроекту під знаком запитання залишається обіцяне нинішнім урядом підвищення з 1 вересня заробітних плат працівникам медицини, освіти, науки, культури, пенсій, витрат на оборону держави. Усе це вже давно породжує цілком логічне запитання: «На кого працює наш всенародно обраний президент»?
Не до Криму…
Останні події в Криму: без перешкод установлено антиукраїнський пам’ятник російській імператриці і в той же час російські активісти антиукраїнських організацій напали на українських військових моряків, які цілком законно хотіли встановити меморіальну дошку, побили моряків(!) і розбили дошку; терор, розпочатий проти активістів українських громадських організацій з побиттям їх членів; побиття вікон у потягах, що курсують до Севастополя.
Нарощування на півострові агресивності до українців і повна байдужість місцевих правоохоронців до цих фактів відвертої антидержавної діяльності – всі ці та інші подібні прояви намірів проросійських сил на півострові, які відверто виступають за анексію Криму на користь Росії, як бачимо, абсолютно не хвилюють вельможного пана Ющенка, вся енергія якого під гаслом «В усьому винен нинішній уряд на чолі з Юлією Тимошенко!», вочевидь, має зовсім іншу спрямованість.
Які перспективи може мати Україна, в якій російські військові захоплюють українські маяки, проросійські хулігани б’ють військовослужбовців Українського Військово–Морського флоту, приїжджі політики з Росії відкрито проголошують наміри продовжувати окупаційну присутність в Україні аж до повного відторгнення і захоплення частини української території, а по столиці України безперешкодно пересуваються мітингувальники з антиукраїнськими вимогами під російськими прапорами, в той час як Росія поступово поширює експансію в енергетиці, політиці, фінансах, торгівлі, культурі, засобах масової інформації тощо, а наш «всенародно обраний» призначає гінеколога відповідати за національну безпеку і оборону держави, водночас гальмуючи всі наміри уряду, спрямовані на виправлення такого становища?
Гарант не гарантує?
Звичайно, президент у нас – всенародно обраний, але це зовсім не означає, що він є священною коровою та має перебувати в зоні недосяжності для критики. Тому питання «На кого працює нинішній президент України?» є надзвичайно актуальним і доречним.
Залишається лише сподіватися, що наш мудрий, незлобивий і м’якосердий український народ врешті-решт зрозуміє «хто є хто» в нинішньому розкладі політичного пасьянсу на реальній площині новітньої української історії.
Бо надто велику ціну ми вже сьогодні платимо за те, що відбувається на наших очах. Але ще більшу платитимемо завтра за злочинну байдужість групи осіб, які, сидячи на вершині влади, зловживають нашою довірою, свідомо і послідовно ліквідуючи державну незалежність України.
Віталій КОРЖ,
народний депутат, «Українська правда»