Орнітологічному заказнику, розташованому на каскаді озер у Чорториї – на батьківщині Івана Миколайчука – виповнилося 10 років.
58 гектарів водного плеса достатньо, щоби тут щороку зимувало понад 100 лебедів. Утім, взимку 2008/2009 рр. їх нарахували вже 126. Серед них і «гидкі каченята» – молоді птахи-однорічки. Вони мають димчасто-сіре оперення і темнішу голову. На білих красенів з яскравим дзьобом перетворяться лише на третій рік життя.
«Солодка брехня» від Солодкого
Свого часу лебедина зграя інтуїтивно знайшла на Буковині озеро з теплими ключами, яке не замерзає, і – залишилася. Відтоді їхнє завдання – перезимувати і залишитися живими. Сьогодні це вже не складно. Хоча попервах на них полювали і браконьєри, і голод. Нині в жодного браконьєра, не кажучи вже про поважних буковинських мисливців, на цю красу рука не піднімається.
Щоби цього домогтися, заступнику начальника управління охорони навколишнього середовища в Чернівецькій області Володимиру Солодкому довелося задля порятунку цих білих красенів вдатися до святої вигадки, щоби не сказати крутіше, яка й врятувала буковинським лебедям життя. Через пресу він запустив «байку» про те, що їхнє м’ясо дуже… токсичне.
Пан Чопик – пташиний спонсор
Узимку птахам привозять харчі двічі на тиждень. Ними опікуються екологи з управління охорони навколишнього природного середовища та працівники Кіцманського лісгоспу. Постійним спонсором чорторийських лебедів став директор Неполоківецького комбінату хлібопродуктів Володимир Чопик, який постійно виділяє їм корм.
Як розповів єгер лісництва Любомир Гафійчук, а він постійно підгодовує птахів і буває на озері мало не щодня, доволі часто сюди приїздять буковинці з різних куточків області, щоби помилуватися лебедями та підгодувати їх. Серед таких благодійників – один з власників чернівецького фотоательє, якого він тут бачить дуже часто.
Міф і правда про кохання
І, мабуть, через легенду про лебедину вірність – птахи паруються, мовляв, раз і на все життя – сюди почали навідуватися молодята після розпису. Втім, у цій чарівній історії є частка вигадки. Як стверджують орнітологи, лебідь і справді моногамний, тобто такий, що створює пару на все життя. Причому птахи тримаються разом навіть під час зимування. Однак зміна партнера все ж таки можлива, але тільки за однієї умови – у разі загибелі одного з лебедів.
Ідея літака – від птаха
Кожен рух лебедів сповнений грації і викликає захоплення. Чи то білий красень п’є воду, чи їсть, смішно приклацуючи дзьобом, чи просто розсікає водний простір, – все здається ідеальним.
Але дорослі пернаті дивують не лише гордою осанкою, а й своєю силою. Ударом крила лебідь може переломити руку навіть дорослій людині і, безперечно, вбити хижого звіра. Розмах їхніх крил – до 2,5 метрів. Між іншим, перші конструктори запозичили профіль крил літаків саме в цього птаха.
Кликун і шипун: їхні повадки
Розрізняють лебедя-кликуна і лебедя-шипуна. Кликун трохи дрібніший і тримає шию прямо, не згинаючи її у формі букви «S», як лебідь-шипун. Та й кликун трохи дрібніший за шипуна. Загалом же лебідь важить від 7 до 10 кг, іноді до 12. Довжина шиї приблизно дорівнює довжині тулуба. Шкіра вкрита величезною кількістю ніжного теплого пуху.
Лебідь-крикун отримав свою назву за гучні, трубні крики, які часто видає у польоті. Вони звучать, як «гонг-го». Плаваючи, шию тримає горизонтально, крила щільно притиснуті до тіла. Рухається неквапно й велично, але, коли його переслідують, то насилу наздоженуть навіть на човні. Злітаючи з води, довго розбігається, молотить лапами, поступово набираючи швидкість і висоту. По землі ходити не любить і робить це вкрай неохоче і рідко.
Чужаку до гнізда – зась
Ділянка лебединого гнізда досить простора. В разі порушення її умовної межі, лебеді влаштовують жорстокі бійки, зазвичай на воді.
Гніздом служать величезні купи пожухлої рослинності, яку збирає в основному самка. Зовнішній діаметр – близько 1 м, іноді 2-3 м. Висота – 0,5-0,8 м. Діаметр лотка – 40-50 см. Гніздо влаштовується в заростях очерету, рідше на мілководді, де воно спирається на дно.
Лоток, на якому лежать яйця, вистилається травою, мохом і вищипаним із живота і грудей самки пір’ячком. У кладці 3-7 яєць, які насиджує самка. При загибелі кладки відкладається друга, але вже з меншою кількістю яєць. Поки самка насиджує яйця, самець знаходиться поблизу, охороняючи гніздо.
Через 5 тижнів вилуплюються пташенята, про яких піклуються обоє – мама і тато. Пташенята можуть самостійно здобувати собі їжу. Але часто тримаються біля батьків навіть після того, як навчаться літати.
Погодуймо лебедів
Для тих, хто хоче взяти участь у годування лебедів, повідомляємо: вони харчуються в основному рослинною їжею, водними рослинами, а також поїдають дрібних безхребетних тварин. Пташенята харчуються в основному тваринним кормом на мілководді, здобуваючи їжу з дна, наполовину пірнаючи у воду.
Хліб, макарони з простроченим терміном зберігання, відходи з картоплі чи моркви – улюблені ласощі білокрилих красенів. Але жодним чином – не торти й цукерки!
Природоохоронці закликають буковинців привозити на Чорторийські озера прострочені крупи, хлібобулочні вироби тощо.
Птахи-загадки
Лебеді – птахи зграйні. Як правило, товариша самого не кидають. Ослаблених або тих, які легко захворіли, чекають. Від зграї можуть відстати тільки дуже хворі, – стверджують орнітологи. Майже не вивчений міграційний інстинкт лебедя дозволить йому пізніше, якщо одужав, полетіти тільки з тими птахами, які повністю повторять маршрут його рідного клина.
Тож приїздіть сюди – і не з порожніми руками! Достатньо картопляного лушпиння.
Залишивши тут часточку душі, натомість отримаєте незабутні враження, переконання в тому, що краса і доброта – саме в парі – врятують світ від сірості та злоби. А доброта нам усім сьогодні вкрай потрібна…
Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії», Кіцманський район
