Так як маланкують у Красноїльську, не маланкують ніде! Красна Маланка – найбільш автентична. Це древнє поганське свято вигнання духів, дика містерія, в якій кожен глядач стає безпосереднім учасником дійства.
Місцеві жителі подейкують, що вперше Маланка з’явилася тут ще 1600 років тому… Мовляв, у красноїльських горах живе древня сила і кожен може відчути її подих… А ще – коли ти перевдягаєшся, ти єднаєшся з духами своїх предків…
До святкування Маланки красноїльчани готуються ще від початку року. Кожен кут села презентує свої образи та костюми.
Маланкувати починають у ніч з 13 на 14 січня і триває це дійство аж до вечора наступного дня.
Зранку на під’їздах до міста ледь не через кожні 100 метрів влаштовуються «облави». Маланкарі, перевдягнені в продажних ДАІшників, збирають з водіїв «хабарі». Якщо ви не знаєте спеціального пароля, просто так від них не відкараскаєтеся.
URSU–URSU!!! Такими дикунськими вигуками зустрічає нас Красноїльськ. В перекладі з румунської це «ведмідь». І це один і з головних персонажів Красної Маланки. В кожного з п’яти кутів села вони різні. В Путні – це хлопець, одягнений у величезну копицю сіна. Тражанські «ведмеді» нагадують велетенських метеликів із розмахом крил до 5 метрів, а кут Суса вирізняється ведмедями у формі сердець. Ходити в таких костюмах надзвичайно складно, адже важать вони близько 100 кг.(!) та носити їх маланкарям доводиться майже добу. Протягом ходи «ведмеді» можуть лягти на землю перепочити, але знімати костюм їм забороняється.
Тисячі маланкарів збираються з усіх кутів і прямують до центральної площі селища, виспівуючи пісню «Ursu». У ній розповідається про цигана, який упіймав у лісі ведмедя й приручив його. Циган веде ведмедя вулицею на ланцюгу і коли вдаряє булавою по землі, ведмідь починає танцювати.
TRAIASCHE MALANCA !!! У центрі селища маланкарі показують свої вистави. У кожної свій сценарій. Першими «на сцену» традиційно виходять «дід і баба». За ними слідують «царі і цариці» в румунських національних костюмах, «цигани з ведмедями», «жиди» з металошукачами.
Те, що відбувається далі, не описати словами. В голові спалахують лише окремі «пазли»..
Чоловіки, обмазані сажею, вдягнені в шкури тварин… Очеретяні ведмеді… Дика поганська музика… Дикі танці… Пісня, слова якої підспівує кожен, але ніхто не знає, що вона означає… Шалена енергетика румунських аборигенів…
Це інший світ… Це інша реальність…
Що означає ця традиція? Місцеві жителі кажуть, що «так повелося здавна»… Подейкують, що Маланка почалася від древніх племен вільних людей… Що ми всього лиш ланка у великому ланцюгу перероджень. І після смерті раз на рік на Красну Маланку ми прокинемося в іншому тілі… Це більше, ніж життя! Це більше, ніж смерть!
Руслан КОЗЛОВ, «Версії»
