«Огидна історія відбувається в Чернівцях із захопленням частини площі нашої улюбленої будівлі Художнього музею. Добиває вседозволеність і бандитське поводження місцевої влади – а кого ж іще?..», – так відреагувала наша постійна авторка на події, описані в минулому числі газети журналісткою Валентиною Мацерук у публікації «Українська книга»: історія з продовженням і непередбачуваним кінцем».
Нагадаємо читачам, що ця майже півторарічна історія розвалу приміщення «Української книги», яка є частиною Художнього музею, себто колишньої Ощадниці, завершилася тим, що більшість із членів створеної для розгляду цього резонансного питання комісії із депутатів проголосували за те, щоби надати дозвіл орендареві продовжувати роботи в приміщенні та обладнати там бар! Начебто з присутністю книг. Але ж увесь неповторний інтер’єр приміщення уже знищений! Далі ця унікальна жінка, яка по намистинці збирала перли чернівецького Художнього музею, досліджувала й відновлювала імена художників і архітекторів Буковини , а також тих, хто доклався до творення Чернівців, пише: «З приводу цієї ганебної події мені спала на думку історія, прочитана колись у чернівецькій газеті 1901 року. У ній йшлося про те, як вчинила місцева влада із самовільною ініціативою не когось, а самого Губерта Гесснера, віденського ар хіт е ктора , а втора про є кт у Дир е кції ощадних кас у Чернівцях (1900). Унікальна ошатна споруда – єдина такого кшталту в Україні – стала яскравим втіленням ідей віденської сецесії та принесла Гесснеру справжнє визнання у професійних колах. Дбаючи ж про вигляд власної Ощадниці, він обклав кольоровими кахлями фасадну стіну й сусіднього Румунського дому. І знаєте, як вчинила мерія? Вона рішуче наказала цей декор зняти, й притому негайно. В результаті фасаду будинку повернули його попередній вигляд!!! А сьогодні кричи-не кричи – влада глуха і співає своєї …».
