День води – зовсім не свято

Всесвітній день водних ресурсів від 1993 року відзначається щороку 22 березня за ініціативи Генеральної Асамблеї ООН. І недаремно: серед 10 глобальних проблем людства кілька перших позицій стосуються захисту довкілля й безпечності питної води. За даними ВООЗ 80% хвороб людини, із пошкодженням ДНК включно, пов’язані з неякісною водою.

Алла ЧОБАН: «Чернівчани, я в розпачу від вашої байдужості до свого здоров’я

Чернівчанка Алла ЧОБАН розуміється на проблемах води та екології професійно, адже вона – доцент кафедри органічної і фізичної хімії та екології хімічних виробництв. Тож прислухаємося до думки фахівця.

Для людини життєво необхідними є три компоненти:

  • чисте повітря,
  • безпечна вода
  • якісна їжа.

Без жодного з них людина не може існувати.

На превеликий жаль, нинішня чернівецька вода за своїм якісним складом відповідає лише вітчизняним – але вкрай застралім – стандартам і водночас далека від світових стандартів питної води.

Дністровську воду підведено до міста не для людей

Мій інтерес до питання безпечності води виник ще 30 років тому, коли у Грозному  потрапила на територію нафтопереробного підприємства, збудованого ще за царської доби. Абсолютно все там було у промислових нечистотах… Відтоді бачила не один завод, не одну станцію очищення води як в Україні, так і за кордоном. І щоразу, оглядаючи взірцеві водоканали, запитувала себе: чому в Чернівцях так і не вирішується питання забезпечення населення якісною питною водою? Окрім наукових публікацій, не раз піднімала цю проблему в місцевій пресі.

Як джерела централізованого водопостачання наше місто використовує  поверхневі води – з Дністра і Пруту. Для доведення до стандарту вода проходить чотири стадії підготовки: коагулювання, відстоювання, фільтрування, знезараження – за технологією ще 20-30-тих років минулого (!) століття. Але відтоді кардинально змінилося ставлення до безпечності питної води, тож і світові стандарти якості питної води нині більш жорсткі. Ми знаємо, що в другій половині ХХ ст. стався потужний антропопресинг на довкілля, внаслідок чого змінився склад природних вод. У природних водоймах з’явилися чужорідні сполуки, так звані ксенобіотики. Наведемо лише кілька прикладів: гормони, антибіотики, засоби індивідуальної гігієни, синтетичні барвники… На жаль, у природних водоймах дуже повільно перебігає їхня деструкція ( від лат. руйнування). Коли таку воду використовують як питну, то наявна в Чернівцях технологія не «виловлює» ксенобіотики, вони «транзитом» проходять через стадії очищення і прямують до наших кранів, а відтак – шлунків. На жаль, аналізи води не завжди можуть їх зафіксувати. І не тому, що ці речовини відсутні, а через низьку чутливість аналітичних методів.

Нині вже не таємниця, що дністровський водогін був побудований не для задоволення наших з вами потреб, а для забезпечення низки підприємств тодішнього військово-промислового комплексу. Нині вони практично не працюють або перепрофільовуються, і потреба у таких значних обсягах води відпала. Але місто й далі забезпечується водою з Дністра, забрудненого кількома техногенними катастрофами. 

Чиста вода – ознака цивілізованої країни

У багатьох країнах для забезпечочистка водиення населення використовують підземні води. Вони більш захищені від антропогенного впливу, відтак безпечніші та чистіші, мають кращий хімічний склад, збалансований природою. Хімічний склад такої води практично не змінюється при подачі споживачам, оскільки водопідготовка мінімальна або взагалі відсутня.

 

Та повернімося до Чернівців. Останнім часом все більше переймаюся питанням реконструкції Чернівецького водоканалу. Окрім використання поверхневих вод, маємо давно застарілу технологію водопідготовки. Світ і для поверхневих вод, якщо їх використовують для пиття, удосконалив технологію обробки, зменшивши наявність небезпечних речовин. А тепер увага!!!

Наша ж технологія водопідготовки така, що у дністровську чи прутську воду вводяться нові речовини: коагулянти, флокулянти та знезаражувальні речовини. При цьому в питній воді з’являються іони алюмінію, які негативно впливають на людський організм, аж до руйнування кісток і хвороби Альцгеймера. Змінюється кислотно-лужний баланс води зі зсувом у кислий бік – а далі поцікавтеся, як це впливає на розвиток онкологічних захворювань! За кордоном коагульованою водою навіть автівки відмовляються мити, бо власник боїться корозії кузова. А ми таку воду п’ємо.

Ще й знезаражену небезпечними реагентами. Останнім часом чомусь знову чути запах хлору, коли відкриваємо кран. Невже воду знову почали хлорувати? Що тут сказати? Ті, хто цінує своє тіло, відмовляються навіть відвідувати басейни з хлорованою водою, бо хлор є активним канцерогеном.

Пошук підземних джерел водопостачання Чернівців – надважливе завдання
Знову повертаюся до цього питання, оскільки зараз обговорюється реконструкція системи водопостачання міста Чернівці. Чи потрібно це місту? Однозначно – так! Але кожний пункт програми має бути ретельно продуманий, бо за цим стоїть здоров’я чернівчан, а також значні фінансові витрати, на які місто готове взяти кредит – але ж рано чи пізно його доведеться повертати.

Нині час зосередитися на пошуку підземних джерел водопостачання. Так, це велика робота. Можливо, місту доведеться купувати нові земельні ділянки далеко за його периметром. Але світ і таке практикує. Іноді така вода у місто транспортується з відстані до 100 км (Дністровський водогін, до слова, становить приблизно 90 км, що не робить воду безпечнішою чи дешевшою).

Більше того, якщо говорити про ощадливість, вона потрібна й у водокористуванні. Європейські міста  – і багато українських – все частіше без будь-якого дискомфорту для себе зменшують обсяги споживання води, оберігаючи її як безцінний дар Природи! Та й пересічні чернівчани все ощадливіше витрачають воду. Тому вважаю, що мерія Чернівців як першочергове завдання має вивчити питання переходу на підземні джерела водокористування. До того ж реконструкція водопостачання – гарний привід створити сучасну систему моніторингу якості води.

Важливе питання якості води й для перетворення Чернівців на туристську Мекку, як мріють і наші керівники, і місцеві підприємці. Іноземці дуже прискіпливо ставляться до питань комфорту та безпеки, із безпечною водою включно. Сьогодні деякі власники готелів обладнують автономні системи водопостачання, але це потребує значних затрат. Якщо ж місто запропонує якісну воду з центрального водогону, то і власники готелів, і наші гості із доволенням споживатимуть її. І це буде ще однією козирною картою Чернівців!

 

 

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *