«Shelter Box» і «Rotary» прибули на Буковину разом. У час біди
«Ротарі-клуб інтернешнл» – світова мережа громадських організацій, створених для допомоги тим, хто цього потребує. Дехто називає її масонською, коли не усвідомлює, що людина людині може прийти на поміч безкорисливо.
Досить несподіваним, але дуже приємним фактом є те, що одним із перших у світі «Ротарі-клубів» був саме чернівецький, створений далекого 1928 року. І ось рівно через 80 років минулого понеділка його відродив колишній москвич Олексій МАКСІМОВ, який знайшов своє щастя на Буковині.
Прикметно, що відновлена діяльність крайового «Ротарі-клубу» розпочалася акцією милосердя: з англійського містечка Хелстон до Буковини прибув контейнер з шелтербоксами.
Перша допомога жертвам стихії
Shelter Box (англ.) – скриня для прихистку. У контейнері 250 шелтербоксів. Це такі коробки вагою 55 кг, в яких вміщено все, що потрібно для жертв стихії, на 10 осіб: намет, теплі ковдри, плитка для приготування їжі, посуд,засоби для дезинфікування води тощо. Одне слово, потерпілі отримують тимчасове розбірне помешкання. Вартість одного шелтербоксу 616 євро.
Ротаріанцю Тому Хендерсону з Хелстона належить ідея таких унікальних і зручних коробок. Їхній випуск і доставка до місць стихійний лих були налагоджені 2000 року. За час, що минув, розповсюджено 50 тисяч шелтербоксів у 47 країнах світу. Серед них – Еквадор (повінь), Кенія, Болівія, Бірма, Китай (землетрус) і ось тепер Західна Україна.
Подружжя Шон і Керол Хелберти, волонтери організації «Shelter Box», яка діє під егідою «Ротарі-клубу», прибули на Буковину, щоби оцінити розміри катастрофи та визначити, скільки ще таких шелтербоксів потребують мешканці потерпілих районів Прикарпаття. Тож до Чернівців вони приїхали з Івано-Франківщини. Там їх, людей бувалих, які бачили жахіття наслідків стихії у Бірмі та Китаї, вразила зустріч із старою горянкою, в якої повінь забрала доньку і трьох онуків. А решта 12 осіб з родини притулилися в її однокімнатній хатинці, яка лише і вціліла.
«Сюди хочеться повернутися», –
кажуть Хелберти про Буковину. Край Черемоша й Прута їм дуже сподобався. Тут добре відпочивати, – визнало подружжя. А ще наголосило на доброзичливості та гостиннності буковинців.
– Шон і Керол – люди відважні. Вони пробиралися до затоплених місць стежинами, які нависали над урвищами, ризикуючи життям, – розповіла пізніше Марина КОНЯК, голова громадської екологічної організації «Буквиця», яка разом з Олексієм МАКСІМОВИМ і Валерієм ПЕТРЮКОМ, керівником громадської організації «Наша Україна», супроводжували Хелбертів під час їхньої подорожі затопленими районами.
Тож недарма щойно створена організація буковинців-ротаріанців обрала Шона і Керол почесними членами.
Покращувати життя спільноти
Служити суспільству та людям – таке завдання ставлять перед собою ротаріанці. Задекларована у Конституції «Rotary Club» мета їхньої діяльності звучить, не менше і не більше, а саме так: сприяти розвитку та підтримувати ідеали служіння як основи вартісних ініціатив.
Благородно, чи не так? А найголовніше – дуже вчасно. Бо коли ми нині не повернемося обличчям до ідеалів добра і честі, Україна втратить свою самостійність.
Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»
